Рішення

від 13.01.2021 по справі 916/2665/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2665/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Потребенко О.М.

розглянувши справу № 916/2665/20 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" /ЄДРПОУ 38727770, адреса - 01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14/ в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" /Адміністрація Ізмаїльського морського порту/ /ЄДРПОУ 38728402, адреса - 68609, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 4, e-mail: vd@izm.uspa.gov.ua/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Констракшн" /ЄДРПОУ 40288634, адреса - 03164, м. Київ, вул. Підлісна, 1, оф. 1, e-mail: agro.construction@gmail.com/

про стягнення коштів у розмірі 774 908,93 грн.

за участю представників:

від позивача: Чернобровкіна Л.С., наказ № 132-ос від 03.09.14р.,

від відповідача: Руцька І.Л., довіреність № б/н від 11.11.20р.

В С Т А Н О В И В:

14.09.2020 року Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою /вх. № 2759/20/ до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Констракшн" про стягнення суми штрафних та компенсаційних нарахувань в розмірі 774 908,93 грн. та судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач безпідставно та незаконно призупинив всі будівельні роботи по договору №107-В-ІЗФ-19 про надання послуг від 10.12.2019 року до покращення епідеміологічної обстановки в Україні. Вказані обставини зумовили прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, на підставі чого позивачем нараховано пеню та штраф у відповідності до п. 7.4 договору.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 173, 180, 193, 231 ГК України.

Ухвалою суду від 21.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2665/20; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.10.2020 року.

У підготовчому судовому засіданні 15.10.2020 року судом оголошено протокольну ухвалу відкладення судового засідання на 11.11.2020 року на 11:00 год.

19.10.2020 року на адресу суду надійшов відзив відповідача /вх. № 27856/20/, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що в порушення пункту 5.5 договору та ст. 875 УК України, позивачем не було передано відповідачеві майданчик для надання послуг, в тому числі для розміщення інструментів та обладнання, необхідних для надання послуг за умовами договору.

Відповідач підкреслює, що на виконання пункту 11.2. договору відповідач повідомив позивача листом від 18.03.2020 №85 про те, що введення карантину на законодавчому рівні відноситься до форс-мажорних обставин, у зв`язку з чим з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби призупиняються будівельні роботи до покращення епідеміологічної обстановки в Україні.

Відповідач зазначає, що ним було отримано Сертифікат №3100-20-1242 Торгово-промислової палати України, згідно якого у період з 17.03.2020 року по 22.05.2020 року існували форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання відповідачем до 08.05.2020 року умов договору № 107-В-ІЗФ-19 від 10.12.2019 року.

ТОВ "Агро Констракшн" вказував, що обмеження в господарській діяльності постачальника цегли, яка розпочалася використовуватися у будівництві за договором, призвело до несвоєчасного виконання умов договору підприємство "Агро Констракшн" з будівництва огорожі по вул. Портовій у м. Ізмаїл. Першу партію цегли, після послаблення дій карантину, відповідач зміг отримати лише 17.07.2020 року.

Відповідач не погоджується з наведеним позивачем розрахунком пені, оскільки відповідно до п. 9.1. договору № 107-В-ІЗФ-19 термін його дії визначений до 30.06.2020, однак стягнення пені розраховано до 31.08.2020 року, тобто поза дією цього договору. Стягнення пені за прострочення виконання будівельних робіт поза терміном дії договору, його умовами не передбачено.

02.11.2020 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив /вх. № 29157/20/, в якому позивач вказував, що твердження відповідача щодо ненадання відповідачу майданчика для надання послуг, є необґрунтованим належними та допустимими доказами, та при цьому не відповідає дійсності, що в свою чергу підтверджується доказами, наданими позивачем.

Позивач зауважує, що про Сертифікат №3100-20-1242 від 10.07.2020 року йому стало відомо лише після отримання відзиву на позовну заяву, та зауважує, що матеріали справи також не містять будь-яких підтверджень надання/ознайомлення позивача з цим документом з липня 2020 року.

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" зазначає, що лист відповідача від 18.03.2020 № 85 не можна вважати належним повідомленням про настання (дію) обставин непереборної сили (форс-мажору) в розумінні п. 11.2 договору, відтак позивач не може вважатися повідомленим. Як наслідок, в силу приписів п. 11.3 договору, неповідомлення позбавляє відповідача права посилатися на настання форс-мажору як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Позивач вказує, що про вплив об`єктивних форс-мажорних обставин (зокрема карантину, обмеження руху автотранспорту), що мали місце в країні, на спірні правовідносини відповідачем взагалі не досліджено, не зазначено та не доведено у відзиві. Обґрунтування невиконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем наслідком невиконання своїх зобов`язань постачальником (третіми особами, що не є сторонами договору) перед відповідачем, що врешті також не доведено належними доказами, які, на його думку, в силу приписів ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України не можуть бути прийняті.

Позивач також не погоджується з висновком ТПП України, викладеним у Сертифікаті №3100-20-1242 від 10.07.2020 року.

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звертає увагу, що згідно довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) та актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) вбачається надання відповідачем послуг за умовами договору в період карантину, а саме з 17.03.2020 року по 22.05.2020 року. Наразі ситуація в країні не покращилась, а умови договору відповідачем виконані в повному обсязі 30.09.2020 року.

Позивач підкреслює, що сама по собі обставина завершення терміну дії договору не припиняє обов`язку виконання відповідачем як боржником своїх зобов`язань за ним, і відповідно не звільняє від відповідальності за порушення умов їх виконання.

11.11.2020 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив /вх. № 30147/20/, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог проте у разі якщо суд прийде до висновку про законність позовних вимог, відповідач просить зменшити належні до сплати штрафні санкції.

У підготовчому судовому засіданні 11.11.2020 року судом оголошено перерву на 02.12.2020 року 12:00 год.

У підготовчому судовому засіданні 02.12.2020 року судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу № 916/2665/20 до судового розгляду по суті; судом оголошено перерву на 17.12.2020 року 12:00 год.

09.12.2020 року на електронну пошту суду надійшло клопотання /вх. № 32927/20/ від Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

17.12.2020 року судове засідання для розгляду по суті у справі № 916/2665/20 не відбулося у зв`язку із знаходженням судді на лікарняному з 04.12.2020 року по 18.12.2020 року включно.

Після виходу судді з лікарняного ухвалою суду від 22.12.2020 року призначено судове засідання по справі в межах строків для розгляду справи по суті, визначених положеннями ст. 195 Господарського процесуального кодексу України, на 13.01.2021 року на 11:30 год.

Ухвалою суду від 22.12.2020 року задоволено заяву представника Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" /Адміністрація Ізмаїльського морського порту (вх. ГСОО №32927/20 від 09.12.2020р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 13.01.2021 року у режимі відеоконференції представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі, також заперечувала проти задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.01.2021 року заперечувала проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві та заперечення на відповідь на відзив. У випадку якщо суд прийде до висновку про законність позовних вимог, відповідач просить зменшити належні до сплати штрафні санкції.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 10.12.2019 року між Державним підприємством Адміністрація морських портів України /замовник/ та товариством з обмеженою відповідальністю Агро Констракшн /виконавець/ було укладено договір №107-В-ІЗФ-19 про надання послуг.

Згідно п. 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується своїми силами і засобами надати послуги з поточного ремонту огорожі ВПК-1 по вул. Портовій (інв. № 4/364) Ізмаїльської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 4.2 договору, розрахунки за надані послуги здійснюються за обумовлені сторонами періоди на підставі підписаних з обох сторін актів за формою № КБ-2в і довідок за формою №КБ-3 протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання замовником виставленого виконавцем оригіналу належним чином оформленого рахунку з наданням виконавчої документації та підтвердження фактичних витрат, передбачених вимогами нормативних документів у галузі будівництва.

Згідно п. 4.3 договору, фактична вартість наданих послуг, використаних матеріалів, обладнання і автотранспорту повинна обґрунтовуватись документами, що додаються Виконавцем до Акту за формою КБ-2в та Довідки за формою КБ-3, а саме: виконавчими схемами, актами на приховані роботи, товарно-транспортними накладними, накладними на матеріали, розрахунком загальновиробничих витрат.

Пунктом 5.1 договору визначено, що послуги, визначені п. 1.1 договору, надаються виконавцем протягом 120 календарних днів з дати початку надання послуг. Початок надання послуг оформлюють окремим двостороннім актом, підписаним уповноваженими представниками сторін.

Згідно п. 5.9 договору, замовник протягом 3 (трьох) робочих днів приймає надані послуги та, в разі відсутності зауважень, підписує акт за формою КБ-2в та довідку за формою КБ-3.

Відповідно до п. 5.12 договору, послуги вважаються наданими після підписання замовником акту за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3 без зауважень та заперечень.

Згідно п. 7.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором винна сторона несе відповідальність перед іншою стороною на умовах, передбачених законом та цим договором.

Згідно п. 7.4 договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за цим договором виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення виконання зобов`язання понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

Згідно Акту про початок надання Послуги з поточного ремонту огорожі ВПК-1 по вул. Портовій (інв.№4/364) від 09.01.2020 року початком надання послуг визначено дату підписання даного акту, а саме 09.01.2020 року.

Відповідно до п. 5.1 договору, 120 календарних днів з дати початку надання послуг спливають - 08.05.2020 року, тобто послуга, згідно умов договору мала бути надана до 08.05.2020 включно. Вказана обставина у ході розгляду справи не заперечувалась сторонами.

Судом досліджено погоджені та підписані без зауважень на виконання умов Договору:

- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2020 року (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2020 року (форма КБ- 3) від 06.03.2020 року на суму 442 829,05 грн.;

- акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2020 року (форма КБ-3) від 01.04.2020 року на суму 465 836,21 грн.;

- акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 року (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2020 року (форма КБ- 3) від 30.06.2020 року на суму 321293,66 грн.;

- акт №4 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2020 року (форма КБ- 3) від 16.07.2020 року на суму 499 409,11 грн.;

- акт №5 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020 року (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2020 року (форма КБ- 3) від 13.08.2020 року на суму 622 646,22 грн.

Листом № 85 від 18.03.2020 року /отриманий позивачем 19.03.2020 року/ відповідач повідомив позивача, що введення карантину на законодавчому рівні відноситься до форс-мажорних обставин, у зв`язку з чим з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби керівництво ТОВ Агро Констракшн прийняло рішення призупинити будівельні роботи до покращення епідеміологічної обстановки в Україні.

27.04.2020 року позивач направив відповідачу лист вих. № 800/14-03-01/Вих/14 з проханням повідомити про намір та очікувані строки виконання своїх зобов`язань за договором № 107-В-ІЗФ-19.

Листом вих. № 143 від 28.04.2020 року ТОВ Агро Констракшн повідомило Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про направлення запиту в Торгово-промислову палату України на отримання сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Разом із тим повідомлено про отримання листів від виробника про неможливість забезпечення поставок матеріалу, який необхідний для продовження робіт у зв`язку із форс-мажорними обставинами, викликаними введенням карантину. Повідомлено, що роботи відновляться після послаблення дії карантину та інформації від виробника про початок відвантаження продукції. Орієнтована дата відновлення робіт - третя декада червня 2020 року. У разі отримання сертифікату про форс-мажорні обставини, копія документу буде відразу направлена на адресу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

Прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором № 107-В-ІЗФ-19 від 10.12.2019 року стало підставою нарахування позивачем пені та штрафу у відповідності до п. 7.4 договору та зумовило звернення позивача до суду.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За правилами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом вище, згідно акту про початок надання Послуги з поточного ремонту огорожі ВПК-1 по вул. Портовій (інв.№4/364) від 09.01.2020 року початком надання послуг визначено дату підписання даного акту, а саме 09.01.2020 року.

Відповідно до п. 5.1 договору, 120 календарних днів з дати початку надання послуг спливають - 08.05.2020 року, тобто послуга, згідно умов договору мала бути надана до 08.05.2020 включно. Вказана обставина у ході розгляду справи не заперечувалась сторонами.

Обставина прострочення ТОВ Агро Констракшн виконання зобов`язання за договором № 107-В-ІЗФ-19 від 10.12.2019 року у ході розгляду справи визнавалась відповідачем. Проте заперечуючи проти застосування відповідальності, відповідач посилається на положення п. 11.2 договору.

Відповідно до п. 11.1. договору №107-В-ІЗФ-19 від 10.12.2019 року, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажору), які не існували під час укладання цього договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна, тощо).

Пунктом 11.2. договору передбачено, що сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору), повинна не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Згідно п. 11.3. договору, доказом виникнення обставин непереборної сили (форс-мажору) та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим компетентним органом. Неповідомлення або невчасне повідомлення позбавляє сторону права посилатися на будь-яке вищезгадане як на підставу, звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та розпорядженням Одеського міського голови від 15.03.2020 року № 218 "Про тимчасове зупинення роботи об`єктів загального користування, розташованих у м. Одесі, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19", запроваджено карантин з протидії поширюванню коронавіруса COVID-19 у період з 12 березня по 03 квітня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 № 225, запроваджено карантин з протидії поширюванню коронавіруса COVID-19 по 24 квітня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291, запроваджено карантин з протидії поширюванню коронавіруса COVID-19 по 11 травня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 з 11.03.2020 року по 22.05.2020 року на всій території України встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" зі змінами внесеними постановою КМУ від 17.06.2020 року № 500 дію карантину продовжено з 22.06.2020 року до 31 липня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. №641 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).

В подальшому постановами Кабінету Міністрів України дія карантину неодноразово продовжувалась, наразі строк дії карантину встановлений до 28.02.2021 року.

Так, вказаною Постановою у редакції від 17.03.2020 року, заборонено:

1) відвідування закладів освіти її здобувачами до 3 квітня 2020 р.;

2) з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

3) з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту;

4) з 12 год. 00 хв. 18 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р.:

- регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями);

- перевезення понад 10 пасажирів одночасно в одному транспортному засобі у міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспорті, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах у звичайному режимі руху;

- перевезення понад 10 пасажирів одночасно в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах в режимі маршрутного таксі;

- заїзд на територію автостанцій автобусів, які здійснюють перевезення пасажирів у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні, та реалізацію власниками автостанцій квитків автомобільним перевізникам, які виконують такі перевезення;

5) з 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. перевезення пасажирів метрополітенами мм. Києва, Харкова і Дніпра відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 16 березня 2020 р.;

6) з 12 год. 00 хв. 18 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому). Дозволяється здійснення акціонерним товариством "Українська залізниця" окремих пасажирських рейсів у внутрішньому залізничному сполученні, рішення щодо яких приймається в кожному окремому випадку за погодженням з Міністерством інфраструктури та Міністерством охорони здоров`я, а також окремих пасажирських рейсів у міжнародному залізничному сполученні, рішення щодо яких приймається в кожному окремому випадку за погодженням з Міністерством інфраструктури, Міністерством закордонних справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Постановою у редакції від 26.03.2020 року, заборонено:

1) відвідування закладів освіти її здобувачами до 24 квітня 2020 р.;

2) з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

3) до 24 квітня 2020 р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім:

-торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, засобами зв`язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;

- провадження банківської та страхової діяльності, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, діяльності з ремонту комп`ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, об`єктів поштового зв`язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;

- торговельної діяльності та діяльності з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;

4) до 24 квітня 2020 р.:

- регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, крім перевезення:

- легковими автомобілями;

- службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами підприємств, закладів та установ за умови забезпечення водіїв та пасажирів під час таких перевезень засобами індивідуального захисту в межах кількості місць для сидіння і виключно за маршрутами руху, погодженими з органами Національної поліції, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;

- в одному міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспортному засобі, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах, кількості пасажирів, яка одночасно не перевищує половини кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу та визначених у реєстраційних документах, за умови перевезення людей у засобах індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів, крім перевезень автомобільними транспортними засобами, передбаченими в абзаці четвертому цього підпункту;

- в одному транспортному засобі та автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, кількості пасажирів, яка одночасно не перевищує половини кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу та визначених у реєстраційних документах, за умови перевезення людей у засобах індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;

- заїзд на територію автостанцій автобусів, які здійснюють перевезення пасажирів у приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, та реалізацію власниками автостанцій квитків автомобільним перевізникам, які виконують такі перевезення;

5) з 17 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. перевезення пасажирів метрополітенами мм. Києва, Харкова і Дніпра відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 16 березня 2020 р.;

6) з 12 год. 00 хв. 18 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому). Дозволяється здійснення акціонерним товариством "Українська залізниця" окремих пасажирських рейсів у внутрішньому залізничному сполученні, рішення щодо яких приймається в кожному окремому випадку за погодженням з Міністерством інфраструктури та Міністерством охорони здоров`я, а також окремих пасажирських рейсів у міжнародному залізничному сполученні, рішення щодо яких приймається в кожному окремому випадку за погодженням з Міністерством інфраструктури, Міністерством закордонних справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Постановою у редакції від 23.04.2020 року, заборонено до 11 травня 2020 р.:

1) з 6 квітня 2020 р. перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно;

2) з 6 квітня 2020 р. переміщення групою осіб у кількості більше ніж дві особи, крім випадків службової необхідності та супроводження осіб, які не досягли 14 років, батьками, усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, іншими особами відповідно до закону або повнолітніми родичами дитини;

3) перебування в громадських місцях осіб, які не досягли 14 років, без супроводу батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, інших осіб відповідно до закону або повнолітніх родичів дитини;

4) відвідування закладів освіти її здобувачами;

5) відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та в разі службової необхідності;

6) відвідування спортивних та дитячих майданчиків;

7) проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, індивідуальних тренувальних занять (біг, хода, їзда на велосипеді, рух на активних візках спортсменів з інвалідністю) спортсменів штатних команд національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських, національних видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю, за умови забезпечення учасників засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;

8) роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім:

- торгівлі продуктами харчування, пальним, деталями та приладдям для транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, засобами гігієни, лікарськими засобами та медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, добовим молодняком свійської птиці, засобами зв`язку та телекомунікацій, в тому числі мобільними телефонами, смартфонами, планшетами, ноутбуками та іншими товарами, що відтворюють та передають інформацію, за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, перебування в приміщенні не більше одного відвідувача на 10 кв. метрів торговельної площі, а також дотримання інших санітарних та протиепідемічних заходів;

- провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, а також медичної практики, діяльності з виготовлення технічних та інших засобів реабілітації, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з продажу, надання в оренду, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, періодичних випробувань автотранспортних засобів на предмет дорожньої безпеки, сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання, технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, діяльності з підключення споживачів до Інтернету, поповнення рахунків мобільного зв`язку, сплати комунальних послуг та послуг доступу до Інтернету, ремонту офісної та комп`ютерної техніки, устаткування, приладдя, побутових виробів і предметів особистого вжитку, надання послуг хімчистки, поштової та кур`єрської діяльності, будівельних робіт, робіт із збирання і заготівлі відходів, діяльності кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;

-торговельної діяльності та діяльності з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;

- діяльності закладів розміщення, в яких проживають медичні працівники та особи в обсервації, а також інші особи відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

9) регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, крім перевезення:

- легковими автомобілями;

- службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами працівників підприємств, закладів та установ незалежно від форми власності, які забезпечують охорону здоров`я, продовольче забезпечення, урядування та надання найважливіших державних послуг, енергозабезпечення, водозабезпечення, зв`язок та комунікації, фінансові та банківські послуги, функціонування інфраструктури транспортного забезпечення, сфери оборони, правопорядку та цивільного захисту, суб`єктів господарювання, які мають безперервний промисловий цикл, за умови забезпечення водіїв та пасажирів під час таких перевезень засобами індивідуального захисту в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб і виключно за маршрутами руху, погодженими з органами Національної поліції, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів. Маршрути руху транспортних засобів, які були погоджені уповноваженим підрозділом Національної поліції в період дії карантину до 24 квітня 2020 р., вважаються такими, які продовжують діяти на період встановлення карантину згідно з цією постановою;

- працівників закладів та установ незалежно від форми власності, які забезпечують охорону здоров`я, продовольче забезпечення, урядування та надання найважливіших державних послуг, енергозабезпечення, водозабезпечення, зв`язок та комунікації, фінансові та банківські послуги, функціонування інфраструктури транспортного забезпечення, сфери оборони, правопорядку та цивільного захисту, осіб, які виявили бажання бути донорами крові та (або) її компонентів, на підставі посвідчення донора крові та (або) її компонентів або на підставі довідки, що видається донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або) її компонентів, суб`єктів господарювання, які мають безперервний промисловий цикл, за умови забезпечення водіїв та пасажирів під час таких перевезень засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів в міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспортному засобі, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах;

10) перевезення пасажирів метрополітенами мм. Києва, Харкова і Дніпра;

11) перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому). Дозволяється здійснення акціонерним товариством "Українська залізниця" окремих пасажирських рейсів у внутрішньому залізничному сполученні, рішення щодо яких приймається в кожному окремому випадку за погодженням з Міністерством інфраструктури, а також окремих пасажирських рейсів у міжнародному залізничному сполученні, рішення щодо яких приймається в кожному окремому випадку за погодженням з Міністерством інфраструктури, Міністерством закордонних справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби;

12) постачальникам електричної енергії, операторам систем розподілу електричної енергії здійснювати відключення та обмеження нижче технологічного мінімуму споживання електричної енергії підприємств централізованого водопостачання та водовідведення незалежно від форми власності, вугледобувних підприємств;

13) постачальникам природного газу здійснювати припинення постачання природного газу виробникам теплової та електричної енергії (припинення забезпечення споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу, неподання оператору газотранспортної системи номінацій/реномінацій на транспортування природного газу для задоволення потреб споживачів, зменшення періоду постачання в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та/або надсилання доручень на припинення (обмеження) транспортування/розподілу природного газу для споживачів або припинення газопостачання) незалежно від форми власності, установивши, що на період встановлення карантину акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зобов`язане на умовах та у порядку, передбачених Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 р. № 867 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 98, ст. 3226):

- укласти договір постачання природного газу з виробником теплової та електричної енергії незалежно від форми власності, який звернувся з пропозицією укладення договору постачання природного газу, з дотриманням вимог законодавства;

- здійснювати постачання природного газу виробникам теплової та електричної енергії незалежно від стану виконання умов щодо розрахунків, передбачених пунктом 11 зазначеного Положення, за умови наявності укладених належним чином договорів постачання природного газу з такими виробниками теплової та електричної енергії;

- включити в реєстр споживачів Компанії на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи виробників теплової та електричної енергії, з якими укладені належним чином договори постачання природного газу;

14) відвідування установ і закладів, що надають паліативну допомогу, соціального захисту, в яких тимчасово або постійно проживають/ перебувають діти, громадяни похилого віку, ветерани війни і праці, особи з інвалідністю, особи із стійкими інтелектуальними або психічними порушеннями, установ і закладів, що надають соціальні послуги сім`ям/особам у складних життєвих обставинах, крім установ і закладів, які надають послуги екстрено (кризово);

15) відвідування пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та пунктів тимчасового розміщення біженців, крім осіб, які надають правову допомогу особам, які перебувають в таких пунктах;

16) перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус;

17) самовільно залишати місця обсервації (ізоляції).

Стаття 617 Цивільного Кодексу зазначає, що в разі порушення особою зобов`язання, вона звільняється від відповідальності за таке порушення, якщо доведе, що його причиною є випадок або непереборна сила. Аналогічну норму містить і частина 2 статті 218 Господарського Кодексу.

Водночас, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином ознаками форс-мажорних обставин є наступні: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Господарський суд наголошує, що форс-мажор (в даному випадку - карантин) повинен бути у причинному зв`язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності.

Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме запровадження карантинних заходів призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Крім того, даний факт необхідно засвідчити сертифікатом Торгово-промислової палати України. Сторона може бути звільнена від відповідальності тільки у випадку, якщо вона надасть відповідний сертифікат своєму контрагенту.

Відповідно до положень частини першої статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати України" визначено, що однією із форс-мажорних обставин є введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, підтвердженням визнання поширення хвороби COVID-19 форс-мажором та обставиною непереборної сили є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Господарський суд зазначає, що сторони договору автоматично не звільняються від відповідальності за невиконання договірних зобов`язань на підставі доповнення про карантин. У кожному конкретному випадку сторона, яка потрапила під дію форс-мажорних обставин, повинна довести причинно-наслідковий зв`язок між карантином і своєю неможливістю виконати договірне зобов`язання (тобто, сторона, яка потрапила під дію форс-мажорних обставин, повинна довести, що карантин став причиною невиконання зобов`язання).

Сторона, яка потрапила під дію форс-мажорних обставин, повинна повідомити контрагента про виникнення форс-мажорних обставин одразу після того, як такій стороні стало відомо про ці обставини, вимагаючи звільнення від відповідальності і надаючи, по можливості, докази існування таких обставин і впливу таких обставин на можливість цієї сторони виконати договірне зобов`язання.

Судом досліджено наданий відповідачем Сертифікат № 3100-20-1242 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 10.07.2020 року Торгово-промисловою палатою України відповідачу ТОВ Агро Констракшн /а.с. 139-140/ щодо обов`язку надання поточного ремонту огорожі ВПК-1 по вул. Портовій (інв. № 4/364) Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" у термін до 08.05.2020 року за договором № 107-В-ІЗФ-19 від 10.12.2019 року, укладеним з ДП "Адміністрація морських портів України". Сертифікатом засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): карантин, встановлений КМ України, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, які унеможливили виконання договору № 107-В-ІЗФ-19 від 10.12.2019 року у зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин з 17.03.2020 року (дата настання) по 22.05.2020 року (дата закінчення).

Разом із тим, господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем позивачу сертифікату № 3100-20-1242 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого 10.07.2020 року Торгово-промисловою палатою України. Факт ненаправлення та неповідомлення позивача про наявність вказаного сертифікату у ході розгляду справи не спростовано відповідачем.

Господарський суд враховує, що ТОВ Агро Констракшн листом вих. № 143 від 28.04.2020 року повідомляло, що у разі отримання сертифікату про форс-мажорні обставини, копія документу буде відразу направлена на адресу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України". Однак, матеріали справи не містять жодних відомостей про повідомлення стосовно отриманого сертифікату позивача після липня 2020 року.

З урахуванням вказаного, оскільки відповідач не повідомив позивача про наявність сертифікату № 3100-20-1242 від 10.07.2020 року, то господарський суд приходить до висновку, що відповідач у відповідності з п. 11.3 договору № 107-В-ІЗФ-19 від 10.12.2019 року позбавлений права посилатися на сертифікат № 3100-20-1242 про форс-мажорні обставини як на підставу, звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань за договором.

Разом із тим, суд не приймає до уваги заперечення відповідача з посиланням на те, що йому не було передано майданчик для надання послуг, в тому числі для розміщення інструментів та обладнання, необхідних для надання послуг за умовами договору, оскільки вказані обставини спростовуються фактом виконання сторонами умов договору.

При цьому суд зауважує, що відповідно до ст. 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, у відповідності до п. 7.4 договору. Так, за розрахунками позивача розмір пені становить 460 683,50 грн., розмір штрафу - 314 225,43 грн.

При цьому суд критично оцінює доводи відповідача стосовно незаконності нарахування позивачем пені за прострочення виконання будівельних робіт поза терміном дії договору, з огляду на наступне.

Стягнення пені за прострочення виконання будівельних робіт поза терміном дії договору, його умовами не передбачено.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Як предмет договору цивільно-правова теорія розуміє необхідні за цим договором дії, що призводять до бажаного для сторін результату, тобто такий результат визначає, про що саме домовилися сторони.

У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов`язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

У частинах 1 і 4 статті 631 цього Кодексу передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 610 та частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 599 цього Кодексу зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

За загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 Цивільного кодексу України, стаття 202 Господарського кодексу України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599 - 601, 604- 609 Цивільного кодексу України.

Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору.

Згідно з п. 9.2 договору, закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, господарський суд зазначає наступне.

Погоджена сторонами умова п. 7.4 договору щодо застосування пені у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено просрочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додаткове стягнення штрафу у розмірі 7-ми відсотків вказаної вартості цілком кореспондується із положеннями п. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватися на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо ж порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд зазначає, що за змістом наведених вище норм зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16.

Зважаючи на зміст приписів ст. 551 ЦК України та ст.233 ГК України, господарський суд користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення.

Підставою для зменшення розміру штрафних санкцій є співвідношення суми таких санкцій з сумою збитків.

Тобто, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи зі ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язань, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду і за відсутності у чинному законодавстві України переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Також суд повинен встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми, як неустойку, змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Таким чином, законодавство України передбачає неустойку як засіб забезпечення виконання зобов`язань й захід майнової відповідальності за їх невиконання або неналежне виконання, а правом на пом`якшення неустойки наділений суд задля усунення явної її неспівмірності й подальшого порушення зобов`язань.

Враховуючи комплексний характер цивільно-правової відповідальності під співрозмірністю суми неустойки у результаті порушення зобов`язань, закон допускає виплату кредитору такої компенсації його витрат, які будуть адекватними й співрозмірними з порушеним інтересом.

Господарським судом встановлено, що відповідач ТОВ Агро Констракшн фактично визнає обставини прострочення виконання зобов`язання за договором, яке пов`язує із запровадженням карантину, який мав беспрецедентний характер; відповідач намагався мінімізувати наслідки впливу карантину; вживав всіх можливих заходів для уникнення або подолання наслідків впливу карантину на виконання договірних зобов`язань, зокрема відповідачем вчинялися будівельні роботи, про що свідчить, зокрема, акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року; у повному обсязі ремонтні роботи були виконані 30.09.2020 року.

Згідно довідки про прибуток за договором № 107-В-ІЗФ-19 від 10.12.2019 року, за період березень-вересень 2020 року прибуток ТОВ Агро Констракшн склав 70 980,93 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги надання відповідачем доказів отримання прибутку за договором № 107-В-ІЗФ-19 від 10.12.2019 року у період березень-вересень 2020 року у розмірі 70 980,93 грн., ступінь вини відповідача у несвоєчасному виконанні обов`язку за договором, ступінь виконання ним своїх зобов`язань за договором на час розгляду справи, введення державою на території України карантинних заходів для запобігання поширення коронавірусної хвороби COVID-19 та обмежень, однакові несприятливі наслідки для обох сторін у зв`язку з введеним на території України карантином та здійсненням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19) , той факт, що невиконання відповідачем зобов`язання не призвело до великих збитків, понесених позивачем (в матеріалах справи відсутні такі докази понесення позивачем збитків), тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме справедливості, добросовісності, розумності, господарський суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення розміру неустойки, а саме для зменшення розміру пені з 460 683,50 грн. до 20 000,00 грн., та штрафу з 314 225,43 грн. до 10 000,00 грн.

З урахуванням вказаного, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача про зменшення пені та штрафу.

Проаналізувавши встановлені обставини, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 11 623,63 грн., що вбачається із платіжного доручення № 3177 від 25.08.2020 року (том 1 а.с. 6).

Відповідно до п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1 . Позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Констракшн" /ЄДРПОУ 40288634, адреса - 03164, м. Київ, вул. Підлісна, 1, оф. 1, e-mail: agro.construction@gmail.com/ на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" /ЄДРПОУ 38727770, адреса - 01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14/ в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" /Адміністрація Ізмаїльського морського порту/ /ЄДРПОУ 38728402, адреса - 68609, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 4, e-mail: vd@izm.uspa.gov.ua/ грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн. /тридцять тисяч гривень 00 копійок/, з яких: 20 000,00 грн. - пеня; 10 000,00 грн. - штраф.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Констракшн" /ЄДРПОУ 40288634, адреса - 03164, м. Київ, вул. Підлісна, 1, оф. 1, e-mail: agro.construction@gmail.com/ на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" /ЄДРПОУ 38727770, адреса - 01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14/ в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" /Адміністрація Ізмаїльського морського порту/ /ЄДРПОУ 38728402, адреса - 68609, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 4, e-mail: vd@izm.uspa.gov.ua/ судовий збір у розмірі 11 623,63 грн. /одинадцять тисяч шістсот двадцять три гривні 63 копійки/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 25 січня 2021 р.

Суддя Н.Д. Петренко