Рішення

від 14.01.2021 по справі 916/2391/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2391/20

За позовом: Акціонерного товариства ОДЕСАГАЗ (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ - 03351208)

До відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Івана Франко 47 (65049, м. Одеса, вул. Івана Франка, буд. 47, код ЄДРПОУ - 40627212)

про встановлення точки розмежування

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Луцюк Р.П.

Представники сторін:

Від позивача : Волохатий В.П. - на підставі довіреності №95 від 31.12.2020р.;

Від відповідача: Лук`янченко Г.В. - на підставі ордеру серії ОД №105074 від 03.09.2020р.; Колдакова І.Л. - голова правління.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Акціонерне товариство (далі - АТ) ОДЕСАГАЗ , звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) Івана Франко 47 про визнання укладеним акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно внутрішньобудинкових систем газопостачання №2576, що розташовані в будинках №47, №47/1, №47/2, №47/3, №47/3, №47/4, №47/5, №47/6, №47/7, №47/8, №47а за адресою: 65049, м. Одеса, вул. Івана Франка; про визнання укладеним Договору на технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж у багатоквартирних будинках на умовах проекту Договору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.08.2020р. позовну заяву АТ ОДЕСАГАЗ прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №916/2391/20, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.09.2020р.

Протокольною ухвалою 24.09.2020р. відкладено підготовче засідання на 15.10.2020р.

Протокольною ухвалою 15.10.2020р. відкладено підготовче засідання на 27.10.2020р.

22 жовтня 2020р. позивач надав до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить суд встановити точку розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін газової мережі між оператором ГРМ в особі АТ Одесагаз та власниками багатоквартирних будинків №№47, 47/1, 47/2, 47/3, 47/4, 47/5, 47/6, 47/7, 47/8, 47а за адресою: 65049, м. Одеса, вул. Івана Франка в особі ОСББ Івана Франко 47 , відповідно до Акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно внутрішньобудинкових систем газопостачання №2576.

Ухвалою суду від 27.10.2020р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 05.11.2020р.

Ухвалою суду від 05.11.2020р. підготовче засідання відкладено на 26.11.2020р.

Протокольною ухвалою суду від 26.11.2020р. закрито підготовче провадження по справі №916/2391/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.12.2020р. о 15:30.

Враховуючи перебування судді Рога Н.В. з 14.12.2020р. по 24.12.2020р. на самоізоляції через контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19, судове засідання у справі №916/2391/20, призначене на 17.12.2020р. не відбулося, у зв`язку з чим ухвалою суду від 29.12.2020р. сторони у справі повідомлено про призначення судового засідання по розгляду справи по суті на 14.01.2021р.

Позивач - АТ ОДЕСАГАЗ , підтримує позовні вимоги в редакції заяви про зміну предмету позову від 22.10.2020р., просить їх задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві, заяві про зміну предмету позову.

Відповідач - ОСББ Івана Франко 47 , заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 17.09.2020р., відповіді на заяву про зміну предмету позову, що надійшла до суду 05.11.2020р.

Позивач у справі зазначає, що AT ОДЕСАГАЗ є суб`єктом природної монополії та на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №841 від 29.06.2017р. здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу в межах території міста Одеси та Одеської області.

Діяльність позивача як оператора ГРМ здійснюється в порядку, визначеному Конституцією України, Законом України Про ринок природного газу , Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою №2494 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р., Правилами безпеки систем газопостачання, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015р. №285, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.06.2015р. за №674, Типовим договором розподілу природного газу, Законами України та іншими підзаконними нормативно - правовими актами, що регулюють ринок природного газу в України.

Позивач вказує на те, що діючим законодавством безальтернативно встановлено, що внутрішньобудинкові системи газопостачання багатоквартирних будинків (далі - ВБСГ) є невід`ємною частиною інженерних комунікацій багатоквартирного будинку та знаходиться в спільній власності усіх власників багатоквартирного будинку.

Згідно п.3 ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги до внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку відноситься механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення.

Позивач вказує, що відповідно до термінології внутрішньобудинкова система газопостачання складається з газового обладнання, що встановлено у будинку та комунікацій до цього обладнання.

Так, п/п 6 п.1 ст. 1 Закону України Про ринок природного газу визначено, що газорозподільна система - технологічний комплекс, що складається з організаційно і технологічно пов`язаних між собою об`єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам.

Однією з інженерних систем багатоквартирних будинків є внутрішньобудинкова система газопостачання. Перш ніж газ буде використаний у газовому обладнанні будинку, він проходить через зовнішню розподільну і внутрішньобудинкову мережу газопроводів. Запірним пристроєм, що відключає будинок від зовнішніх газорозподільних мереж є запірні засувки, у даному випадку їх є дві на виходах із землі, що зазначено в схемі Акту розмежування №2576.

Ці вимикачі пристрої і є точками лінії розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності. Розподільні газопроводи, що розташовані до неї, є в користуванні, господарському віданні або власності газорозподільного підприємства-оператора ГРМ - AT ОДЕСАГАЗ . А газопроводи і обладнання за нею є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку в особі ОСББ Івана Франко 47 .

Відповідно до ДБН України В.2.5-20-2001 Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання внутрішній газопровід - це ділянка газопроводу від газопроводу-вводу (при установці вимикаючого пристрою всередині будинку) або від ввідного газопроводу до місця підключення газового приладу, газовикористовуючої установки, теплового агрегату тощо.

Внутрішньобудинкові газопроводи виконують функцію розподілу газу в будівлях і спорудах. До внутрішніх мереж багатоквартирних будинків відносяться внутрішньо будинкові стояки і газопроводи, до яких безпосередньо підключені газові прилади, у тому числі зовнішні газопроводи прокладені по стіні житлового будинку.

Позивач зазначив, що відповідно до вимог Закону України Про ринок природного газу Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову від 30.09.2015р. №2494, якою затверджений Кодекс газорозподільних систем, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Згідно з п. 1 гл. 5 розділу III Кодексу газорозподільних систем власники (балансоутримувачі, управителі, інші особи), на балансі чи в управлінні яких знаходяться багатоквартирні будинки чи гуртожитки (незалежно від того, є вони споживачами природного газу чи ні), укладають з Оператором ГРМ, до об`єктів газорозподільної системи якого підключені зазначені будинки/гуртожитки, акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно їх внутрішньобудинкових систем газопостачання.

Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін в обов`язковому порядку має містити схему газопроводів з визначенням на них межі балансової належності, точки вимірювання (місця встановлення вузла обліку) та напрямів потоків природного газу.

У відповідності до п.2. гл.5 розділу III Кодексу газорозподільних систем межа балансової належності визначається за ознаками права власності на газові мережі чи окремі її елементи. Межа експлуатаційної відповідальності встановлюється на межі балансової належності, але за домовленістю сторін може не збігатися з межею балансової належності, про що має бути зазначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

За відсутності акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін за об`єктами суміжних суб`єктів ринку природного газу (включаючи споживачів) Оператор ГРМ, до/через ГРМ якого підключені зазначені об`єкти, зобов`язаний в установлені законодавством строки здійснити заходи з укладання з їх власниками акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Однак, як зазначає позивач, в порушення вищезазначених норм, станом на дату звернення до суду з даним позовом між позивачем та відповідачем не складено Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності.

Позивач зазначає, що він неодноразово звертався до ОСББ Івана Франко 47 з вимогами щодо підписання Акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності між AT ОДЕСАГАЗ та ОСББ Івана Франко 47 . Проте, відповідач відмовлявся від підписання акта з посиланням на те, що існує необхідність укладення індивідуально актів та договорів з кожним власником окремо, які проживають у багатоквартирному будинку за адресою: м. Одеса, вул. Івана Франко, буд. 47.

Позивач вважає, що посилання відповідача на те, що ОСББ Івана Франко 47 не є суб`єктом господарювання, не є підставою для встановлення межі експлуатаційної відповідальності, оскільки ігнорування правил безпеки систем газопостачання є неприпустимим, газопроводи та споруди на них є об`єктом підвищеної небезпеки, а дотримання правил безпеки є певною гарантією надійності функціонування системи газопостачання, безпеки життя та здоров`я населення.

Так, відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №285 від 15.05.2015р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.06.2015р. №674/27119, передбачено, що: балансоутримувач будинку - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з чинним законодавством України; власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) повинен забезпечити утримання систем газопостачання відповідно до вимог чинного законодавства України (п.3.2. Розділу III); власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) відповідає за технічний стан і безпечне користування газопроводами, газовими приладами, димовими та вентиляційними каналами (п.3.3. Розділу III); власники (балансоутримувачі та/або орендарі (наймачі)) житлових і громадських будинків, підприємств комунального та побутового обслуговування населення повинні: утримувати в належному до експлуатації стані фасадні та внутрішні газопроводи (гл.5 п.5.10. Розділу V).

На підставі вищенаведеного, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд з метою забезпечення реалізації положень Правил безпеки газопостачання встановити точку розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін газової мережі між Оператором ГРМ в особі AT ОДЕСАГАЗ та власниками багатоквартирних будинків №№47,47/1,47/2,47/3,47/4,47/5, 47/6, 47/7,47/8, 47а за адресою: 65049, Одеська область, м. Одеса, вул. Івана Франко в особі ОСББ Івана Франко 47 відповідно до Акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно внутрішньобудинкових систем газопостачання № 2576.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно внутрішньобудинкових систем газопостачання №2576, який додано до позовної заяви, та на підставі якого позивач просить суд встановити точку розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін газової мережі між AT ОДЕСАГАЗ та власниками багатоквартирних будинків №№47,47/1,47/2,47/3,47/4,47/5, 47/6, 47/7,47/8, 47а за адресою: 65049, Одеська область, м. Одеса, вул. Івана Франко в особі ОСББ Івана Франко 47 , відповідачем не отримувався та не підписувався, у зв`язку з чим неможливо встановити точку розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін газової мережі за цим актом. Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін №2576/2577/2578/2579/2580/2581/2582/2583/2584/ 2585 від б/д, який було отримано відповідачем від позивача з вимогою щодо підписання акта №1472/26 від 18.04.2019р., не є ідентичними Акту №2576.

Відповідач вважає, що при складанні Акту №2576 не піднімалася технічна документація, адже, за адресою: вул. Івана Франка, 47 знаходяться 9 будинків, і не до кожної квартирі в них підключено газ. При цьому, кожен споживач отримує технічні умови на підключення до газорозподільної системи в індивідуальному порядку і відповідно до цих технічних умов меже балансової відповідальності співвідноситься з межею приміщення власника (споживача).

Відповідач зазначив, що згідно ч.4 ст.19 Закону України Про житлово-комунальні послуги постачання та розподіл природного газу споживачу здійснюються відповідно до типового договору, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Договір розподілу природного газу укладається між оператором ГРМ та споживачем газу.

Відповідно до п.1 гл.5 розділу III Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження Кодексу газорозподільних систем від 30.09.2015р. №2494 межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між Оператором ГРМ та споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу) визначається в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід`ємною частиною договору розподілу природного газу.

Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін в обов`язковому порядку має містити схему газопроводів з визначенням на них межі балансової належності, точки вимірювання (місця встановлення вузла обліку) та напрямів потоків природного газу.

Межа балансової належності, визначається Кодексом газорозподільних систем, як точка розмежування газових мереж між суміжними власниками газових мереж за ознаками права власності чи користування, на якій відбувається приймання-передача природного газу, а межа експлуатаційної відповідальності, як точка розмежування газових мереж за ознакою договірних зобов`язань з експлуатації окремих ділянок або елементів, яка встановлюється на межі балансової належності або за згодою сторін в іншій точці газових мереж.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно внутрішньобудинкових систем газопостачання відповідно до п.1 гл.5 розділу III Кодексу газорозподільних систем є додатком до договору постачання природного газу. Але, такого договорі між позивачем та відповідачем укладено не було.

З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що за відсутності акцепту відповідача на пропозицію позивача про підписання акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, де встановлюється точка розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін газової мережі, яка встановлюється за згодою сторін, неможливе одностороннє імперативне встановлення точки розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін газової мережі відповідно до запропонованого Акту №2576.

Відповідач також зауважив, що відповідності до п.1 ст.9 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку управління багатоквартирними будинками здійснюється його співвласниками.

Згідно п.5 ст.1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласником багатоквартирного будинку визначається власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту (п.1 ст.385 Цивільного кодексу України).

Згідно абз.1 ст.4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно абз.10 ст.4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку майно об`єднання співвласників багатоквартирного будинку утворюється з: 1) майна, переданого йому співвласниками у власність; 2) одержаних доходів; 3) іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (п.5 ст.1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку ).

Згідно п.3 ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення.

Відповідно до довідки вих.№5 від 17.09.2020р. та Фінансової звітності мікропідприємства від 08.02.2020р. на балансі ОСББ Івана Франко 47 відсутнє будь-яке майно, чи то багатоповерхові будинки, чи то внутрішньобудинкові системи (мережі).

Відповідач зазначає, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку . Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено ОСББ, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність ОСББ.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем та прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).

Згідно ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління ОСББ співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: 1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); 2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); 3) об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг. Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів. Індивідуальний договір про надання комунальних послуг укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги.

Виконавець комунальної послуги за індивідуальним договором забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача.

Обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і електричної енергії), здійснюються виконавцем такої послуги на підставі відповідного договору із співвласниками. Капітальний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, здійснюється співвласниками чи залученими ними уповноваженими на виконання таких робіт особами за рахунок співвласників.

Технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання здійснюються суб`єктом, визначеним співвласниками багатоквартирного будинку, за рахунок співвласників.

Порядок здійснення технічного обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання визначається договором про розподіл електричної енергії, природного газу та/або договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Також відповідач зауважив, що згідно прохальної частини заяви про зміну предмету позову AT ОДЕСАГАЗ просить суд встановити точку розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін газової мережі між AT ОДЕСАГАЗ та власниками багатоквартирних будинків №№47,47/1,47/2,47/3,47/4,47/5, 47/6, 47/7,47/8, 47а за адресою: 65049, Одеська область, м. Одеса, вул. Івана Франко в особі ОСББ Івана Франко 47 . Але, ОСББ Івана Франко 47 не є представником власників багатоквартирних будинків з питань встановлення точки розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін газової мережі. Крім того, половина квартир у зазначених будинках не є приватизованими.

Відповідач також зазначає, що ОСББ Івана Франко 47 не власником будинків, не є управителем, не є споживачем газу, не є балансоутримувачем внутрішньобудинкових газових мереж, не є і іншою особою, на балансі чи в управлінні якої знаходяться багатоквартирні будинки.

За таких обставин, відповідач вважає, що належною стороною за цим спором є побутовий споживач, з яким укладається договір поставки природного газу, додатком до якого є акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Розглянув матеріали справи, заслухав представників сторін, суд встановив, що 29.06.2017р. відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №841 Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ ОДЕСАГАЗ ПАТ ОДЕСАГАЗ , правонаступником якого є АТ ОДЕСАГАЗ , видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території м. Одеси та Одеської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ПАТ ОДЕСАГАЗ .

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, визначає Закон України Про ринок природного газу .

За змістом п.6 ст.1 Закону України Про ринок природного газу газорозподільна система - технологічний комплекс, що складається з організаційно і технологічно пов`язаних між собою об`єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам.

Стаття 37 Закону України Про ринок природного газу визначає, що оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України Про ринок природного газу права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015р. Про затвердження Кодексу газорозподільних систем затверджено Кодекс газорозподільних систем, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб`єктами ринку природного газу.

У відповідності до п.3 Глави 1 Кодексу газорозподільних систем, дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

Відповідно до п.п. 1, 2 Глави 2 Розділу І Кодексу газорозподільних систем, в редакції чинній на період існування спірних правовідносин, оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, яка видається Регулятором, відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.

Згідно з визначенням термінів, які наведено в п. 4 Глави 1 Визначення основних термінів та понять Розділу І Кодексу газорозподільних систем, оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління; власник - це юридична особа, або фізична особа, або фізична особа - підприємець, яка на законних підставах володіє та користується об`єктом, зокрема газовими мережами або об`єктом газорозподільної системи.

Межа балансової належності - точка розмежування газових мереж між суміжними власниками газових мереж за ознаками права власності чи користування, на якій відбувається приймання-передача природного газу. Межа експлуатаційної відповідальності сторін - точка розмежування газових мереж за ознакою договірних зобов`язань з експлуатації окремих ділянок або елементів, яка встановлюється на межі балансової належності або за згодою сторін в іншій точці газових мереж.

Відповідно до п.1 Глави 5 Розділу III Порядок визначення межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності Кодексу газорозподільних систем, межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між Оператором ГРМ та споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу) визначається в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід`ємною частиною договору розподілу природного газу (або у передбачених цим Кодексом випадках технічній угоді про умови приймання-передачі газу ГРМ).

Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін в обов`язковому порядку має містити схему газопроводів з визначенням на них межі балансової належності, точки вимірювання (місця встановлення вузла обліку) та напрямів потоків природного газу. За відсутності акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін за об`єктами суміжних суб`єктів ринку природного газу (включаючи споживачів) Оператор ГРМ, до/через ГРМ якого підключені зазначені об`єкти, зобов`язаний в установлені законодавством строки здійснити заходи з укладання з їх власниками акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. Межа балансової належності визначається за ознаками права власності на газові мережі чи окремі її елементи. Межа експлуатаційної відповідальності встановлюється на межі балансової належності, але за домовленістю сторін може не збігатися з межею балансової належності, про що має бути зазначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

У відповідності до Глави 1 розділу 3 Кодексу газорозподільних систем експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператори ГРМ. Власники газової мережі, яка згідно з розділом ІІ цього Кодексу кваліфікується як газорозподільна система (крім газорозподільної системи, що відноситься до державного майна), що не є Операторами ГРМ, та Оператор ГРМ, до мереж якого підключені належні власникам газорозподільні системи (або на території ліцензованої діяльності якого знаходяться споживачі, підключені до цих газорозподільних систем), зобов`язані укласти договір про експлуатацію таких газорозподільних систем, або договір господарського відання чи користування з передачею газорозподільних систем на баланс Оператору ГРМ, або оформити передачу належних власникам газорозподільних систем у власність зазначеному Оператору ГРМ (у тому числі шляхом купівлі-продажу). Договори експлуатації, господарського відання та користування укладаються за формами, визначеними у додатках 3-5 цього Кодексу (крім газових мереж, що є державним майном). Технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових газових мереж у багатоквартирному будинку здійснюється на умовах договору, укладеного між співвласниками/особою, уповноваженою на це співвласниками, і суб`єктом, що має право на виконання таких робіт. При цьому види робіт, які входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках та здійснюються виключно Операторами ГРМ, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, відповідно до Закону України Про житлово-комунальні послуги .

Згідно ст.19 Закону України Про житлово-комунальні послуги постачання та розподіл природного газу споживачу здійснюються відповідно до типового договору, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Для забезпечення безперервності та безпеки газопостачання оператор газорозподільної системи здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках. Види робіт, які входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі. Представник оператора газорозподільної системи має право доступу до житла, іншого об`єкта нерухомого майна для здійснення технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в такому будинку в порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання, встановленому законодавством. Ремонт внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках (крім робіт, які входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках) здійснюється за рахунок власників (співвласників) такого житлового, у тому числі багатоквартирного, будинку відповідно до кошторису, поданого оператором газорозподільної системи або іншим суб`єктом господарювання, який має дозвіл на проведення таких робіт, та затвердженого власником (співвласниками) будинку.

У відповідності до ст.14 Закону України Про житлово-комунальні послуги за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним ст. 6 цього Закону: 1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); 2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); 3) об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг. Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.

Відповідно до матеріалів справи, ОСББ Івана Франко 47 створене рішенням співвласників будинків, що розташовані за адресою: 65049, м. Одеса, вул. Івана Франка, буд. №47, №47/1, №47/2, №47/3, №47/3, №47/4, №47/5, №47/6, №47/7, №47/8, №47а, та зареєстровано 05.07.2016р.

Відповідно до ст.1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

У відповідності до ч.1 ст.9 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно ч.ч.1-2 ст.10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: 1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; 2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; 3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; 4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; 5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; 6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; 7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком; 8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; 9) прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).

У відповідності до ст.22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Газо- та електропостачання квартир та нежитлових приміщень здійснюється на підставі договорів між їх власниками і газо- та електропостачальними організаціями відповідно до вимог законодавства. Договори з управителем укладаються об`єднанням відповідно до закону.

У відповідності до ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

У відповідності до Глави 5 Розділу 3 Кодексу газорозподільних систем межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між Оператором ГРМ та споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу) визначається в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід`ємною частиною договору розподілу природного газу (або у передбачених цим Кодексом випадках технічній угоді про умови приймання-передачі газу ГРМ). Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін в обов`язковому порядку має містити схему газопроводів з визначенням на них межі балансової належності, точки вимірювання (місця встановлення вузла обліку) та напрямів потоків природного газу. За відсутності акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін за об`єктами суміжних суб`єктів ринку природного газу (включаючи споживачів) Оператор ГРМ, до/через ГРМ якого підключені зазначені об`єкти, зобов`язаний в установлені законодавством строки здійснити заходи з укладання з їх власниками акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. Власники (балансоутримувачі, управителі, інші особи), на балансі чи в управлінні яких знаходяться багатоквартирні будинки чи гуртожитки (незалежно від того, є вони споживачами природного газу чи ні), укладають з Оператором ГРМ, до об`єктів газорозподільної системи якого підключені зазначені будинки/гуртожитки, акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно їх внутрішньобудинкових систем газопостачання.

Межа балансової належності визначається за ознаками права власності на газові мережі чи окремі її елементи. Межа експлуатаційної відповідальності встановлюється на межі балансової належності, але за домовленістю сторін може не збігатися з межею балансової належності, про що має бути зазначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Відповідно до рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №158 від 14.07.2016р. ОСББ Івана Франко 47 не є прибутковою організацією. Більше того, між співвласниками будинків та ОСББ Івана Франко 47 не укладався договір на управління багатоквартирними будинками. Отже, ОСББ Івана Франко 47 не є управителем будинків №47, №47/1, №47/2, №47/3, №47/3, №47/4, №47/5, №47/6, №47/7, №47/8, №47а за адресою: 65049, м. Одеса, вул. Івана Франка.

В матеріалах справи, також, відсутні докази прийняття співвласниками багатоквартирних будинків рішення щодо передачі на баланс ОСББ Івана Франко 47 будинків №47, №47/1, №47/2, №47/3, №47/3, №47/4, №47/5, №47/6, №47/7, №47/8, №47а за адресою: 65049, м. Одеса, вул. Івана Франка та/або їх газотранспортних систем та/або спільного майна.

Суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України не передбачено як безумовну умову при створенні ОСББ перехід у його власність, управління, на баланс спільного майна власників житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, газових, електричних систем, а відповідно розпорядження, утримання та управління об`єднанням спільним майном відбувається в межах та об`ємах встановлених вищим органом об`єднання - Загальними зборами ОСББ.

В матеріалах справи відсутні рішення загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків №47, №47/1, №47/2, №47/3, №47/3, №47/4, №47/5, №47/6, №47/7, №47/8, №47а за адресою: 65049, м. Одеса, вул. Івана Франка щодо уповноваження ОСББ Івана Франко 47 представляти інтереси співвласників у правовідносинах з третіми особами щодо споживання, постачання та розподілу природного газу.

Таким чином, судом встановлено, що власниками, в розумінні Кодексу газорозподільних систем, є співвласники будинків №47, №47/1, №47/2, №47/3, №47/3, №47/4, №47/5, №47/6, №47/7, №47/8, №47а за адресою: 65049, м. Одеса, вул. Івана Франка, які, шляхом підписання заяв-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) приєднались до Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015р.

Отже, укладаючи договори розподілу природного газу зі споживачами сторони мали визначити межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності шляхом підписання відповідних додатків до них, а саме актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. Більше того, з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається наявність у відповідача повноважень на укладення спірного акту розмежування балансової належності.

Також суд звертає увагу на те, що конструкція прохальної частини позовної заяви, в редакції заяви про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить встановити точку розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін газової мережі між Оператором ГРМ в особі АТ Одесагаз та власниками багатоквартирних будинків №№47, 47/1, 47/2, 47/3, 47/4, 47/5, 47/6, 47/7, 47/8, 47а за адресою: 65049, м. Одеса, вул. Івана Франка в особі ОСББ Івана Франко 47 відповідно до Акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно внутрішньобудинкових систем газопостачання №2576, є невірно обраною. Адже, ОСББ Івана Франко 47 не є представником співвласників багатоквартирних будинків №№47, 47/1, 47/2, 47/3, 47/4, 47/5, 47/6, 47/7, 47/8, 47а за адресою: 65049, м. Одеса, вул. Івана Франка та не уповноважене діяти в їх інтересах щодо питань розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін газової мережі.

Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно внутрішньобудинкових систем газопостачання №2576 не підписаний ОСББ Івана Франко 47 , тому у суду відсутні підстави вважати, що сторони погодилися щодо інформації, яку цей Акт містить.

Крім того, до матеріалів справи позивачем не надано технічної документації, на підставі якої Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно внутрішньобудинкових систем газопостачання №2576 був складений, не надано доказів наявності у осіб, які складали технічну документацію відповідних спеціальних знань (сертифікати тощо).

За таких обставин, враховуючи все викладене вище, на думку суду, відсутні підстави для задоволення позовних вимог АТ ОДЕСАГАЗ , заявлених до ОСББ Івана Франко 47 про встановлення точки розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін газової мережі між оператором ГРМ в особі АТ ОДЕСАГАЗ та власниками багатоквартирних будинків №№47, 47/1, 47/2, 47/3, 47/4, 47/5, 47/6, 47/7, 47/8, 47а за адресою: 65049, м. Одеса, вул. Івана Франка в особі ОСББ Івана Франко 47 відповідно до Акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно внутрішньобудинкових систем газопостачання №2576.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно ч.3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст. 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Акціонерного товариства ОДЕСАГАЗ до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Івана Франко 47 про встановлення точки розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін газової мережі між оператором ГРМ в особі АТ Одесагаз та власниками багатоквартирних будинків №№47, 47/1, 47/2, 47/3, 47/4, 47/5, 47/6, 47/7, 47/8, 47а за адресою: 65049, м. Одеса, вул. Івана Франка в особі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Івана Франко 47 відповідно до Акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно внутрішньобудинкових систем газопостачання №2576 - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Повний текст рішення складено 25 січня 2021 р.

Суддя Н.В. Рога