Рішення

від 14.01.2021 по справі 920/312/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.01.2021 Справа № 920/312/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Джепи Ю.А., суддів: Жерьобкіної Є.А. та Соп`яненко О.Ю. за участі секретаря судового засідання Галашан І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/312/19 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Акціонерного товариства Укргазвидобування (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775, e-mail: office.shgv@ugv.com.ua) в особі філії Газопромислового управління Шебелинкагазвидобування (64250, Харківська область, Балаклійський район, смт. Донець, вул. Стадіонна, 9, ідентифікаційний код 00153146),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Мікадо 2020 (41100, м. Шостка, Сумська область, вул. Шкільна, 5, ідентифікаційний код 33699090),

про стягнення 9163300,00 грн,

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Мікадо 2020 (41100, м. Шостка, Сумська область, вул. Шкільна, 5, ідентифікаційний код 33699090),

до відповідача за зустрічним позовом: Акціонерного товариства Укргазвидобування (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775, e-mail: office.shgv@ugv.com.ua) в особі філії Газопромислового управління Шебелинкагазвидобування (64250, Харківська область, Балаклійський район, смт. Донець, вул. Стадіонна, 9, ідентифікаційний код 00153146),

про визнання додаткової угоди до договору поставки № 18Т-165 від 12.06.2018 укладеною,

представники учасників справи:

позивача: Грищенко А.А. за довіреністю від 28.12.2020 № 2-238д,

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство Укргазвидобування (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) в особі філії Газопромислового управління Шебелинкагазвидобування (64250, Харківська область, Балаклійський район, смт. Донець, вул. Стадіонна, 9, ідентифікаційний код 00153146) звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача - Міжнародний інститут компресорного і енергетичного машинобудування (40029, м. Суми, пр-т Курський, 6, ідентифікаційний код 33699090) на свою користь пеню в сумі 6 374 400,00 грн, штраф в сумі 2 788 800,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 137 448,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 12.06.2018 № 18Т-165 у частині строків поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 01.04.2019 відкрито провадження у справі № 920/312/19 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.05.2019, 10:00.

У відзиві від 16.04.2019 № 15/026-003669 на позов відповідач за первісним позовом проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що прострочення поставки товару відбулося не з вини відповідача, а у зв`язку із не вчиненням позивачем дій щодо погодження технічних та інших параметрів обладнання, до погодження яких відповідач не міг приступити до виготовлення обладнання.

Разом з відзивом на позов відповідач за первісним позовом подав до суду 17.04.2019 зустрічний позов від 16.04.2019 № 15/026-003664 до Акціонерного товариства Укргазвидобування в особі філії Газопромислового управління Шебелинкагазвидобування , відповідно до якого, з урахуванням заяви від 23.05.2019 № 15/026-004498 про зміну предмету зустрічного позову, просить суд визнати укладеною з дати набрання законної сили рішенням суду додаткову угоду до договору поставки від 12.06.2018 № 18Т-165 в наступній редакції:

Додаткова угода №1

до договору поставки № 18Т-165 від 12.06.2018 року

____

---

2019 року місто Суми

Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародний інститут компресорного і енергетичного машинобудування , далі - Постачальник, в особі директора Чугая Олександра Володимировича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та

Акціонерне товариство Укргазвидобування , далі - Покупець, в особі заступника директора філії Газопромислового управління Шебелинкагазвидобування Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування Гладун А.С., яка діє на підставі довіреності № 2-172д від 28.12.2017, з іншої сторони разом іменовані Сторони , уклали цю додаткову угоду (далі по тексту Додаткова угода) до договору поставки № 18Т-165 від 12.06.2018 (далі по тексту - Договір) про наступне:

1. Внести зміни в пункт 3 Специфікації № 1 від 12.06.2018 року (Додаток № 1 до Договору), виклавши його в наступній редакції:

3. Строк поставки товару - протягом 120 днів з дати укладення Додаткової угоди № 1. Поставка здійснюється відповідно до Графіку поставки Товару (Додаток № 6 в новій редакції) .

2. Викласти Додаток № 6 до Договору в новій редакції (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 1).

3. Покупець зобов`язується перерахувати Постачальнику 13 944 000,00 (тринадцять мільйонів дев`ятсот сорок чотири тисячі) гривень, які були стягнуті Покупцем шляхом направлення до ПАТ КБ Глобус вимог за банківськими гарантіями, у тому числі 11 952 000,00 (одинадцять мільйонів дев`ятсот п`ятдесят дві тисячі) гривень - в якості попередньої оплати (авансу) за Договором та 1 992 000,00 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто дві тисячі) гривень - в якості забезпечення виконання зобов`язань за Договором (відповідно до п. 10.2. Договору).

4. Ця Додаткова угода регулює відносини Сторін по виконанню умов Договору з 09.10.2018 року.

5. Ця Додаткова угода складена в двох автентичних примірних українською мовою, що мають рівну юридичну силу.

6. В частині, що неврегульована цією Додатковою угодою, Сторони керуються Договором.

Підписи сторін:

Від Постачальника: Від Покупця

ТОВ МІКЕМ AT Укргазвидобування

Директор Заступник директора

ФГПУ Шебелинкагазвидобування

---

О.В. Чугай

---

А.С. Гладун

Додаток № 1

до Додаткової угоди № 1

до Договору № 18Т-165 від 12.06.2018 р.

Додаток № 6

до Договору № 18Т-165 від 12.06.2018 р.

Графік поставки Товару

НайменуванняОдиницяМісце приймання ТоваруСтрок/термін Товарувиміру, кількість поставки 1.Комплекс обладнання із компремування, підготовлення завантаження природного газу в автомобільний транспорт та розвантаження із подаванням в 1 к-т газотранспортну систему, в т.ч.: Україна, Харківська область, Балаклійський р-н., сел. Андріївка, в`їзд Першотравневий 4 (склад № 2)ГПУ Шебелинкагазвидобування 120 днів з дати укладення Додаткової угоди № 1 1.1Блок компресорної установки 1-го ступеню (БКУ-1) 1 од. 1.2Блок компресорної установки 2-го ступеню (БКУ-2) блок підготовлення газу 1 од. (БПГ), блок Завантаження газу (БЗГ) 1.3.Блок розвантаження 1 од. газу (БРГ з БКУ-3)

Підписи Сторін:

Від Постачальника: Від Покупця

ТОВ МІКЕМ AT Укргазвидобування

Директор Заступник директора

ФГПУ Шебелинкагазвидобування

---

О.В Чугай

---

А.С. Гладун

Зустрічний позов вмотивовано тим, що впродовж усього строку поставки обладнання та після його спливу (10.10.2018), позивач і відповідач погоджували технічні характеристики товару, що, відповідно, унеможливило виготовлення і поставити товар у передбачений договором строк, оскільки відповідно до умов договору відповідач не вправі розпочати виготовлення обладнання до погодження з позивачем усіх необхідних технічних та інших умов (параметрів) обладнання. Посилаючись на вимоги пункту 9.1 договору відповідач зазначає, що він неодноразово звертався до позивача, зокрема, ще до закінчення строку поставки, з пропозицією укласти додаткову угоду про продовження строку поставки, а позивач безпідставно ухилився від укладення додаткової угоди про внесення змін до договору в частині продовження строку поставки та повернення безпідставно вилучених грошових коштів в сумі 13 944 000,00 грн.

Ухвалою суду від 08.05.2019 у справі № 920/312/19 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, а також ухвалою ві 08.05.2019 у цій справі відкладено підготовче засідання на 12.06.2019, 11:00.

У відповіді на відзив б/б, б/н (вх. 3350 від 02.05.2019) представник позивача за первісним позовом підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач підписуючи договір був ознайомлений з його умовами, а отже розумів і знав про наявність обов`язку щодо поставки товару в строки визначені договором.

23.05.2019 відповідачем за первісним позовом подано до суду письмові заперечення від 23.05.2019 № 15/026-004497 на відповідь на відзив, де відповідач за первісним позовом зазначає, що замовлене позивачем за первісним позовом обладнання є складною та унікальною установкою, розробленою під індивідуальні параметри та потреби позивача за первісним позовом, для забезпечення розробки Святогірського ГКР в умовах відсутності газопроводу, а тому виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань щодо поставки обладнання у передбачений договором строк прямо залежало від виконання позивачем за первісним позовом своїх зобов`язань за договором щодо погодження всіх необхідних параметрів та надання усієї інформації, необхідної для виготовлення обладнання. Тому відповідач за первісним позовом вважає доводи позивача за первісним позовом про погодження усіх необхідних технічних параметрів товару (обладнання) на момент підписання договору необґрунтованими, а прострочення поставки товару відбулося не з вини відповідача за первісним позовом, який вчинив усіх можливих і залежних від нього дій для недопущення порушення зобов`язання, а нараховані позивачем за первісним позовом штрафні санкції є неспіврозмірними з ціною договору.

Відповідно до відзиву від 30.05.2019 № ШВГ4880-003.1.14-2 (вх. 4351 від 03.06.2019) на зустрічну позовну заяву представник позивача за первісним позовом просить суд в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю та зазначає, що фактичними причинами прострочення терміну поставки товару стала невідповідність технічної документації, наданої відповідачем за первісним позовом умовам договору, відсутність комплектуючих, наявність недоліків товару та проведення роботи по їх усуненню. Предметом зустрічного позову, як зазначає представник позивача за первісним позовом, є вимога вважати додаткову угоду укладеною, яка за своєю суттю є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення. Проте такий спосіб захисту порушеного права суперечить приписам чинного законодавства України і не відповідає встановленим законом і договором способам захисту прав, а тому, як вважає представник позивача за первісним позовом, зустрічна позовна заява не підлягає задоволенню.

До суду від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання від 11.06.2019 № 71-2019 про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме копій наступних документів: адвокатського запиту № 38-2019 від 27.04.2019; листа AT Укргазвидобування № 2.3.1-03-3225 від 08.05.2019 разом з Протоколом засідання Тендерного комітету AT Укргазвидобування № 177 від 29.01.2019; адвокатського запиту № 39-2019 від 27.04.2019; листа Центральної конфліктної комісії ПАТ НАК Нафтогаз України № 92-3698/1.24-19 від 11.05.2019.

Надані представником відповідача за первісним позовом письмові докази долучено судом до матеріалів цієї справи.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 12.06.2019 у справі № 920/312/19, зокрема, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 920/312/19 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 27.06.2019, 11:00.

25.06.2019 від представника позивача за первісним позовом до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмета зустрічного позову від 21.06.2019 № ШВГ5742-003.1.14-2, де представник позивач за первісним позовом зазначає, що відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не обґрунтував у зустрічній позовній заяві, яке його право порушено, чим саме порушено його право та яким чином такий спосіб захисту, як визнання додаткової угоди укладеною, є підставою врегулювання спірних договірних відносин, а заявлені відповідачем за первісним позовом зустрічні позовні вимоги не спрямовані на захист його прав у спосіб, визначений законодавством, крім того, позивачем за зустрічним позовом не додано до зустрічного позову доказів того, що визнання судом такої додаткової угоди укладеною є обов`язковим для сторін в силу закону або прийнятого на його основі іншого правового акту.

В порушення умов договору, відповідачем за первісним позовом, у визначені договором строки, згідно специфікації № 1 та графіку поставки товару (до 10.10.2018), не здійснено поставку визначеного договором товару, у зв`язку з чим позивачем за первісним позовом згідно пунктів 4.2, 10.2 договору направлено до банку-гаранту відповідача вимоги про повернення авансового платежу в сумі 11 952 000,00 грн згідно банківської гарантії № 9770 від 25.06.2018 та виплату банківської гарантії забезпечення виконання зобов`язання в сумі 1 992 000,00 грн згідно банківської гарантії № 9098 від 01.06.2018. Таким чином, доводи відповідача за первісним позовом про недобросовісне вилучення грошових коштів, на думку представника позивача за первісним позовом, є безпідставними, адже направлення вимог про виплату банківських гарантій відбулося після порушення відповідачем за первісним позовом взятих на себе зобов`язань щодо поставки товару.

Крім наведеного, представник позивача за первісним позовом звертає увагу суду на те, що невід`ємною частиною договору є технічні характеристики товару (додаток № 3 до договору), які містять достатньо інформації для виготовлення товару в не покладають на позивача за первісним позовом обов`язку додаткового погодження необхідних технічних та інших умов (параметрів) товару.

27.06.2019 до суду від представника відповідача за первісним позовом - ТОВ Міжнародний інститут компресорного і енергетичного машинобудування надійшло клопотання від 26.06.2019 б/н (вх. № 1970к від 27.06.2019) про призначення у справі № 920/312/19 судової товарознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 27.06.2019 постановлено розгляд справи № 920/312/19 та клопотання представника ТОВ Міжнародний інститут компресорного і енергетичного машинобудування від 26.06.2019 б/н (вх. № 1970к від 27.06.2019) про призначення експертизи здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 27.06.2019 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Джепа Ю.А., судді: Жерьобкіна Є.А та Резніченко О.Ю.

Ухвалою від 02.07.2019 у справі № 920/312/19 постановлено призначити підготовче засідання на 11.07.2019, 11:00.

11.07.2019 до суду від представника позивача за первісним позовом - АТ Укргазвидобування в особі філії Газопромислового управління Шебелинкагазвидобування надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою від 11.07.2019 у справі № 920/312/19 постановлено відкласти підготовче засідання на 30.07.2019, 12:30.

30.07.2019 від відповідача за первісним позовом до суду надійшов попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач за первісним позовом поніс, і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, відповідно до якого розмір витрат на правову (професійну правничу) допомоги у цій справі становить 50 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.07.2019 у справі № 920/312/19 колегією суддів постановлено задовольнити клопотання ТОВ Міжнародний інститут компресорного і енергетичного машинобудування від 27.06.2019 (вх. № 1970к) про призначення у справі № 920/312/19 судової товарознавчої експертизи; призначити у справі № 920/312/19 судову товарознавчу експертизу, доручивши її проведення Сумському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 27) та зупинити провадження у справі № 920/312/19 на період проведення судової товарознавчої експертизи.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 у справі № 920/312/19 задоволено апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укргазвидобування в особі філії Газопромислове управління Шебелинкагазвидобування - скасовано ухвалу Господарського суду Сумської області від 30.0.2019 у справі № 920/312/19, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Північний апеляційний господарський суд у постанові від 25.09.2019 у справі № 920/312/19 дійшов висновку, що відсутні підстави для призначення судової експертизи, оскільки вказане питання має суто правовий характер.

Ухвалою суду від 04.11.2019 у справі № 920/312/19 призначено підготовче засідання на 25.11.2019, 14:00.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 12.11.2019 у справі № 920/312/19 постановлено провадження у зазначеній справі зупинити у зв`язку із витребуванням матеріалів справи судом апеляційної інстанції для подальшого скерування справи № 920/312/19 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 920/312/19 відмовлено у відкритті касаційного провадження.

19.12.2019 матеріали справи № 920/312/19 повернуті до Господарського суду Сумської області.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.12.2019 провадження у справі № 920/312/19 поновлено та призначено підготовче засідання на 04.02.2020, 11:30.

24.01.2020 представником позивача за первісним позовом подані до суду письмові пояснення від 15.01.2020 № ШГВ372-003.1.14-2, в яких останній зазначає, що договір поставки є розірваним з 28.11.2019 у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань відповідачем за первісним позовом та не може бути змінений за рішенням суду.

03.02.2020 представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) подав клопотання б/д, б/н (вх. № 350к від 03.02.2020) про призначення у справі комплексної інженерно-технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04.02.2020 у справі 3 920/312/19 постановлено продовжити строк проведення підготовчого провадження та відкласти підготовче засідання у справі та розгляд клопотання представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) вх. № 350к від 03.02.2020 про призначення у справі комплексної інженерно-технічної експертизи на 18.02.2020, 10:00; запропоновано позивачу за первісним позовом надати письмові пояснення щодо клопотання відповідача вх. № 350к від 03.02.2020 про призначення у справі комплексної інженерно-технічної експертизи.

18.02.2020 від представника позивача за первісним позовом до суду надійшли письмові заперечення на клопотання про призначення експертизи б/д, б/н (вх. № 1475, вх. № 1452 від 18.02.2020), де представник позивача за первісним позовом просить суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про призначення експертизи, оскільки не вбачає правових підстав для призначення експертизи у цій справі, а також зазначає, що клопотання відповідача за первісним позовом про призначення експертизи не містить обгрунтування неможливості її самостійного замовлення.

Відповідно до вимог частини другої статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 18.02.2020 у справі № 920/312/19 постановлено в задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний інститут компресорного і енергетичного машинобудування вх. № 350к від 03.02.2020 про призначення у справі комплексної інженерно-технічної експертизи відмовити; закрити підготовче провадження та призначити справу № 920/312/19 до судового розгляду по суті; призначити розгляд справи по суті в судове засідання на 23.03.2020, 11:00.

20.03.2020 від представника позивача за первісним позовом до суду надійшло клопотання від 20.03.2020 б/н (вх. № 953к) про оголошення перерви у судовому засіданні у зв`язку з проведенням між сторонами у справі переговорів про можливість укладення мирової угоди з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок.

Від відповідача за первісним позовом також подано до суду клопотання від 21.03.2020 б/н (вх. № 2572 від 23.03.2020) про відкладення розгляду справи з огляду на можливість врегулювання спору між сторонами мирним шляхом.

23.03.2020 розгляд зазначеної справи по суті не відбувся у зв`язку з відпусткою судді Джепи Ю.А., що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

У зв`язку з лікарняним судді Резніченко О.Ю., яка є членом судової колегії, згідно розпорядження заступника керівника апарату від 07.04.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 920/312/19 для визначення відсутнього члена колегії.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Джепа Ю.А., судді Заєць С.В. та Жерьобкіна Є.А.

Враховуючи факт виходу судді Джепи Ю.А. з відпустки, заміну відсутнього члена колегії суддів та положення частини тринадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалою від 08.04.2020 призначив справу № 920/312/19 до розгляду по суті в судове засідання на 29.04.2020, 12:00.

29.04.2020 розгляд зазначеної справи по суті не відбувся у зв`язку з відпусткою судді Джепи Ю.А., що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Враховуючи факт виходу судді Джепи Ю.А. з відпустки та положення частини тринадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалою від 05.05.2020 призначив справу № 920/312/19 до розгляду по суті в судове засідання на 28.05.2020, 12:30.

28.05.2020 розгляд зазначеної справи по суті не відбувся у зв`язку з відпусткою судді члена колегії Жерьобкіної Є.А., що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Враховуючи факт виходу судді - члена колегії Жерьобкіної Є.А. з відпустки, суд ухвалою від 29.05.2020 призначив справу № 920/312/19 до розгляду по суті в судовому засіданні на 30.06.2020, 12:30.

Ухвалою від 30.06.2020 постановлено відкласти розгляд справи по суті на 20.08.2020, 12:00.

У зв`язку із перебуванням судді члена колегії Заєць С.В. у відпустці (понад 14 календарних днів) на підставі службової записки головуючого судді від 20.08.2020 та розпорядження керівника апарату Господарського суду Сумської області від 20.08.2020, з метою запобігання порушення строків розгляду справи, було змінено склад судової колегії, яка розглядає дану справу.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2020 для розгляду справи призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Джепа Ю.А., судді Соп`яненко О.Ю. та Жерьобкіна Є.А.

19.08.2020 від представника відповідача за первісним позовом надійшли письмові пояснення від 18.08.2020 б/н (вх. 7250/20) на обґрунтування своєї позиції у справі, де він зазначив, що підтримує свою позицію, викладену у відзиві на первісний позов та у зустрічному позові, а також зазначив про зміну найменування відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний інститут компресорного і енергетичного машинобудування на Товариство з обмеженою відповідальністю Мікадо -2000 . Крім того, у даних письмових поясненнях представник відповідача за первісним позовом зазначив про зміну юридичної адреси, зазначивши актуальну юридичну адресу, а саме: 41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Шкільна, 5.

Протокольною ухвалою від 20.08.2020, яка, відповідно до частини п`ятої статті 233 ГПК України занесена до протоколу судового засідання, суд змінив найменування відповідача за первісним позовом з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний інститут компресорного і енергетичного машинобудування на Товариство з обмеженою відповідальністю Мікадо -2000 та юридичну адресу останнього, а саме: 41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Шкільна, 5.

Також в судовому засіданні по суті 20.08.2020 у відповідності до частини другої статті 216 та частини п`ятої статті 233 ГПК України судом оголошено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 06.10.2020, 12:00.

Ухвалою від 20.08.2020 у справі № 920/312/19 постановлено повідомити відповідача за первісним позовом про дату, час та місце судового засідання для розгляду справи по суті, призначеного на 06.10.2020, 12:00.

05.10.2020 від представника позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення б/д, б/н (вх. № 8798/20 від 05.10.2020) на обґрунтування своєї позиції у справі, де останній зазначає, що відповідач за первісним позовом в порушення умов договору, у визначені договором строки, згідно специфікації № 1 та графіку поставки товару, не здійснено поставку товару. Доводи відповідача за первісним позовом про те, що вилучення грошових коштів в сумі 13 944 000,00 грн (11 952 000,00 грн авансу та 5 % від ціни договору в сумі 1 992 000,00 грн) унеможливило придбання відповідачем за первісним позовом необхідних комплектуючих для обладнання призвело до неможливості своєчасного виготовлення та поставки товару, позивач за первісним позовом вважає безпідставними, необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами.

06.10.2020 розгляд зазначеної справи не відбувся у зв`язку із лікарняним судді Джепи Ю.А., що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

В період з 13.10.2020 по 04.11.2020 суддя - член судової колегії Жерьобкіна Є.А. перебувала на лікарняному. В період з 09.10.2020 по 21.10.2020 суддя - член судової колегії Соп`яненко О.Ю. також перебувала на лікарняному, а також в період з 02.11.2020 по 06.11.2020 головуючий суддя Джепа Ю.А. та суддя - член судової колегії Соп`яненко О.Ю. перебували на навчанні у Національній школі суддів України.

Враховуючи факт виходу на роботу суддів та положення частини тринадцятої статті 32 ГПК України суд ухвалою від 10.11.2020 призначив розгляд справи № 920/312/19 по суті у судове засідання на 08.12.2020, 12:00.

В судовому засіданні 08.12.2020 у відповідності до частини другої статті 216 та частини п`ятої статті 233 ГПК України судом оголошено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 14.01.2021, 11:00.

Ухвалою від 08.12.2020 у справі № 920/312/19 постановлено повідомити відповідача за первісним позовом про дату, час та місце судового засідання для розгляду справи по суті, призначеного на 14.01.2021, 11:00.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні по суті 14.01.2020 усно зазначив, що підтримує заявлені первісні позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні судом, проти зустрічного позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні повністю.

Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання по суті не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Копії ухвал від 20.08.2020, від 10.11.2020 та від 11.12.2020 у справі № 920/312/19 судом надіслано відповідачу за первісним позовом за адресою, яка зазначена останнім у письмових поясненнях від 18.08.2020 б/н (вх. 7250/20), а саме: 41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Шкільна, 5, повернуті відділенням поштового зв`язку на адресу Господарського суду Сумської області з відмітками адресат відсутній за вказаною адресою .

Судом у відповідності до статті 11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за запитом від 03.12.2020 за кодом 262382101347 отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого за відповідач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю Мікадо 2020 (ідентифікаційний код 33699090) зареєстрований за адресою: 41100, м. Шостка, Сумська область, вул. Шкільна, 5 .

Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Таким чином, відповідач за первісним позовом вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.

Згідно зі статті 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Суд вважає за доцільне зазначити, що учасникам справи надано достатньо часу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів. Приймаючи до уваги наведене, час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та принципи змагальності і диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання статті 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

В судовому засіданні по суті 14.01.2021 на підставі статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини та здійснено висновки.

Щодо первісного позову.

Між Акціонерним товариством Укргазвидобування та Товариством з обмеженою відповідальністю Міжнародний інститут компресорного і енергетичного машинобудування укладено договір поставки № 18Т-165 від 12.06.18 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, відповідач за первісним позовом (постачальник) зобов`язався поставити позивачу за первісним позовом (покупцю) товар, зазначений в специфікації (далі - товар), що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а позивач - прийняти і оплатити такий товар.

Згідно пункту 1.2 договору, найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у специфікації, яка є додатком № 1 до договору. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком № 6 до договору та є його невід`ємною частиною.

Так, згідно специфікації № 1 від 12.06.2018 (додаток № 1 до договору) сторони договору погодили поставку товарів загальною вартістю 39 840 000,00 грн.

Пунктом 3 специфікації встановлено строк поставки товару до 120 календарних днів з дати підписання договору (відповідно графіку поставки товару). Згідно графіку поставки товару (додаток № 6 до договору) строк поставки товару складає до 120 календарних днів з дати укладання договору.

Відповідно до пункту 5.1 договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації та графіку поставки до цього договору.

Пунктом 5.2. договору сторони погодили, що датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання - передачі товару, форма якого наведена в додатку до цього договору, який є його невід`ємною частиною або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання - передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання - передачі товару вважається дата підписання покупцем).

Як зазначає позивач за первісним позовом в порушення умов договору, відповідач за первісним позовом, у визначені договором строки, згідно специфікації № 1 та графіку поставки товару кінцевий строк поставки 10.10.2018 не здійснив поставку товару.

Згідно пункту 10.1 договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін (за наявності), за умови надання відповідачем за первісним позовом забезпечення виконання своїх зобов`язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у пункті 10.2 цього договору і діє до повного виконання сторонами зобов`язань.

Пунктом 7.9 договору встановлена відповідальність відповідача за первісним позовом за невиконання взятих на себе зобов`язань з поставки товару, а саме, у разі невиконання відповідачем за первісним позовом взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує позивачу за первісним позовом пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять /днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом зазначає, що враховуючи порушення відповідачем за первісним позовом умов договору в частині строків поставки товару, позивачем за первісним позовом, керуючись пунктом 7.9 договору, направлено на адресу відповідача за первісним позовом претензію ШГВ 1344-003.1.1-06 від 11.02.2019 та вимогу ШГВ 2300-003.1.1-06 від 07.03.2019 про сплату штрафних санкцій за порушення строків поставки товару. Відповідач претензію і вимогу залишив без відповіді.

Позивачем за первісним позовом, керуючись пунктом 7.9 договору, за невиконання господарських зобов`язань за договором нараховано відповідачу за первісним позовом пеню в сумі 6 374 400,00 грн та штраф в сумі 2 788 800,00 грн.

Відповідач за первісним позовом проти позову заперечує посилаючись на те, що прострочення поставки товару відбулося не з вини відповідача, а у зв`язку із не вчиненням позивачем за первісним позовом дій щодо погодження технічних та інших параметрів обладнання, до погодження яких відповідач не міг приступити до виготовлення обладнання, що підтверджується, зокрема, наступним.

Згідно з пунктами 1.1, 2.1, 13.3 договору поставки постачальник зобов`язався поставити покупцю товар, зазначений в специфікації (додаток № 1 до договору), який відповідає технічним або іншим умовам, які пред`являються до товару.

Відповідно до пункту 1.8 Інші вимоги додатку № 3 Технічні характеристики товару до договору в строк 4-6 тижнів після підписання договору, але до початку виготовлення обладнання, в т.ч. закупівлі комплектуючих, надається технічна документація (українською мовою) і креслення на БКУ-1, 2, 3 блок підготовлення газу та блок розвантаження газу, а саме… , тобто до початку виготовлення товару (обладнання), постачальник зобов`язаний був надати покупцю технічну документацію і креслення та не вправі був приступити до виготовлення обладнання до погодження з покупцем усіх необхідних технічних та інших умов (параметрів) товару (обладнання), зокрема, оскільки у договорі (додатку № 3 до договору) були вказані не всі технічні параметри товару, сторони зобов`язані були: згідно пункту 1.3.2 розділу 1.3 Технічні характеристики обладнання додатку № 3 до договору, погодити продуктивність по природному газу; згідно пункту 2.2 підрозділу 2 розділу 1.4 Основне обладнання додатку № 3 до договору, погодити тип установки осушування газу та місце підключення до початку виробництва блоку підготовлення газу (БПГ);згідно п. 3 розділу 1.5 Загальні системи та вимоги до комплексу додатку № 3 до Договору, погодити розміри та матеріал фланцевих з`єднань.

Відповідач за первісним позовом (постачальник) неодноразово звертався до позивача за первісним позовом (покупця) з проханнями щодо погодження технічних параметрів та надання інформації на виконання договору, на підтвердження чого надав копії листів, але відповіді не отримував.

Позивач за первісним позовом в жовтні 2018 року стягнув з відповідача за первісним позовом 11 952 000,00 грн (суму авансу) шляхом направлення до ПАТ КБ Глобус вимоги за банківською гарантією повернення авансового платежу від 25.06.2018 № 9970.

Крім того, як зазначає відповідач за первісним позовом, позивач за первісним позовом не дивлячись на те, що станом на 11.10.2018 прострочення виконання зобов`язання з поставки обладнання складало один день, а право стягнути з відповідача за первісним позовом штраф у розмірі 7 % від ціни договору у позивача за первісним позовом виникало лише уразі прострочення понад тридцять днів, позивач за відсутності передбачених пунктом 7.9 договору підстав, стягнув з відповідача за первісним позовом суму грошових коштів у розмірі 1 992 000,00 грн, що становить 5 % від ціни договору, шляхом направлення до ПАТ КБ Глобус вимоги від 11.10.2018 № 19-02-10359-3 за банківською гарантією виконання зобов`язань від 01.06.2018 № 9098.

Таким чином, як зазначає відповідач за первісним позовом, відсутні будь-які передбачені законом чи договором підстави для притягнення відповідача за первісним позовом (постачальника) до відповідальності та стягнення штрафних санкцій.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно статті 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 712 ЦК України).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами першою та другою статті 538 ЦК України визначено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до частини першої статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Поряд з цим, згідно статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 219 ГК України, якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов`язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Згідно з частиною першою статті 221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов`язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов`язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов`язання перед кредитором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно із частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Укладений сторонами у цій справі договір за своєю правовою природою є договором поставки з елементами договору підряду, зважаючи на те, що товар (обладнання) виготовляється саме для цього покупця та для використання його покупцем у певних умовах, на певному об`єкті, а відтак цей товар (обладнання) має відповідати певним технічним характеристикам (параметрам). Тому згідно з умовами договору технічна документація та креслення на згаданий товар (обладнання) надаються у строк 4-6 тижнів після укладення договору постачальником покупцеві для перевірки покупцем (за твердженням позивача за первісним позовом: лише для перевірки) та узгодження сторонами (за твердженням відповідача за первісним позовом) до початку виготовлення обладнання.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши обставини справи та пояснення сторін, суд дійшов висновку, що надані постачальником покупцю технічна документація і креслення на товар (обладнання) мали бути не лише перевірені покупцем, але й узгоджені сторонами, оскільки технічні та інші умови (параметри) цього товару (обладнання) мають відповідати певним умовам його експлуатації в певному місці. Це підтверджується як умовами договору, так і змістом листування сторін щодо узгодження технічних характеристик товару (обладнання).

Зокрема, це підтверджується: змістом пунктів 1.1, 2.1, 13.3 договору, відповідно до яких постачальник зобов`язався поставити покупцеві товар, який відповідає технічним або іншим умовам, які пред`являються до нього; змістом додатку № 3 Технічні характеристики Товару до договору, який є невід`ємною частиною договору.

Зважаючи на те, що у договорі та у додатках до нього, які є невід`ємною частиною договору, були визначені не усі технічні параметри товару (обладнання), сторони домовилися додатково погодити (після укладення договору, але до початку виготовлення обладнання) необхідні технічні параметри товару, зокрема: погодити продуктивність по природному газу (п. 1.3.2 розділу 1.3 Технічні характеристики обладнання додатку № 3 до договору); погодити тип установки осушування газу та місце підключення до початку виробництва блоку підготовлення газу (БПГ) (п. 2.2 підрозділу 2 розділу 1.4 Основне обладнання додатку № 3 до договору); погодити розміри та матеріал фланцевих з`єднань (п. 3 розділу 1.5 Загальні системи та вимоги до комплексу додатку № 3 до договору).

Необхідність погодження з покупцем (позивачем за первісним позовом) технічних параметрів обладнання визнавалася самим покупцем у його листах постачальнику та у протоколах робочих зустрічей та нарад за участю сторін. Постачальник (відповідач за зустрічним позовом) звертався до покупця щодо погодження технічних параметрів на виконання договору, зокрема, листами від 31.07.2018 № 15/039-009907, від 28.08.2018 № 15/000-010989, від 17.09.2018 № 15/000-011725, від 25.09.2018 № 15/000-012109, від 25.09.2018 № 15/000-012019 та від 24.10.2018 № 15/000-013109, копії яких додано представником відповідача за первісним позовом до відзиву та долучено судом до матеріалів цієї справи.

Погодження технічних параметрів обладнання відбувалося впродовж усього договірного строку поставки товару (до 10.10.2018), а також після його спливу.

Зокрема, 01.11.2018 відбулась нарада з питань виконання договорів, у тому числі договору від 12.06.2018 № 18Т-165, на якій сторони вирішили питання щодо розгляду та погодження покупцем технологічних схем і креслень, програми та методики випробувань, відкоригованих креслень із специфікаціями по блокам, а також щодо надання покупцем постачальнику експлікації плану розташування комплексу обладнання на місцевості та погодження алгоритмів та інших параметрів САУ після погодження технологічних схем.

Про невизначеність технічних рішень також й після завершення строку поставки обладнання за договором (10.10.2018) свідчить протокол виробничої наради від 05.12.2018 з питань виконання робіт з монтажу комплексу обладнання для компримування природного газу, його підготовки, завантаження в автомобільний транспорт та розвантаження з подаванням в газотранспортну систему для ГПУ Шебелинкагазвидобування (Святогірське ГКР), в якому зокрема зазначено, що станом на сьогоднішній день обладнання відсутнє, триває погодження проектних рішень та констатоване не вирішення ряду технічних питань; за відсутності погоджених технічних рішень щодо конфігурації блоку обладнання остаточна дата поставки не визначена; також зазначено, що досі не визначені технічні рішення в конфігурації віртуальних газопроводів , що як наслідок призводить до постійного відтермінування дати передачі готового комплексу обладнання замовникові в монтаж.

Також в цьому протоколі констатовано неготовність родовища до монтажу обладнання та відсутність газовозів для транспортування газу з орієнтовною датою закупівлі - не раніше 01.07.2019.

Крім того, план розташування обладнання на місцевості, без якого неможливо було виготовити обладнання, був наданий позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом більш ніж через місяць після завершення строку поставки листом № 003.1.26.-003.1.1-02-11482-3 від 15.11.2018.

Таким чином, виготовлення та поставка комплексу відповідачем за первісним позовом до погодження всіх технічних параметрів позивачем за первісним позовом суперечило умовам договору та було неможливим. Виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань за договором щодо поставки обладнання у передбачений договором строк прямо залежало від виконання позивачем за первісним позовом своїх зобов`язань за договором щодо погодження з відповідачем за первісним позовом усіх необхідних параметрів та надання усієї інформації, необхідної для виготовлення обладнання.

Наявними в справі письмовими доказами підтверджується відсутність остаточно визначених позивачем за первісним позовом технічних параметрів обладнання, яке мало бути виготовлене та поставлено за договором на дату завершення строку поставки, а також необґрунтоване затягування погодження цих параметрів та не надання іншої необхідної інформації позивачем за первісним позовом протягом строку поставки, що виключало можливість відповідача за первісним позовом виготовити та поставити обладнання в строк, визначений договором.

Відсутність остаточно визначених договором технічних параметрів обладнання та неможливість його виготовлення відповідачем за первісним позовом без отримання додаткових даних і погоджень з боку позивача за первісним позовом під час виконання договору поставки аналогічного обладнання від 07.08.2018 № ЛГВ0701/11-18 (для Лютнянського родовища позивача за первісним позовом) було встановлено під час розгляду Господарським судом Сумської області справи №920/588/19 у подібних правовідносинах. Рішення у цій справі набрало законної сили та було залишено без змін постановою Верховного Суду від 22.12.2020.

Про вказані обставини, які роблять неможливим належне виконання зобов`язань за договором, відповідач неодноразово письмово повідомляв позивача з проханням вирішити всі неузгоджені технічні питання, відтермінувати поставку обладнання на час, необхідний для остаточного погодження технічних параметрів, а також повернути кошти, вилучені за банківськими гарантіями, з метою забезпечення фінансування виготовлення та поставки обладнання. У зв`язку з відсутністю відповідей позивача за первісним позовом, відповідач за первісним позовом звертався до Центральної конфліктної комісії ПАТ НАК Нафтогаз України з проханням розглянути питання щодо погодження внесення змін до договору в частині продовження строку поставки обладнання.

23.01.2019 питання відтермінування строку поставки обладнання за договором № 18Т-165 від 12.06.2018 розглянуто Центральною конфліктною комісією, якою у рекомендаційний спосіб не заперечувалось проти внесення змін до договору щодо строку поставки, що підтверджується листом-відповіддю від 11.05.2019 на адвокатський запит Жеби Д.М. від 27.04.2019.

Судом долучено до матеріалів справи Висновок спеціаліста (завідуючого кафедри прикладної гідроаеромеханіки і механотроніки Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського , доктора технічних наук, професора Луговського О.Ф. та професора кафедри прикладної гідроаеромеханіки і механотроніки того ж університету, кандидата технічних наук Турика В.М.) від 25.10.2019 Щодо можливості виготовлення комплексу обладнання для компримування природного газу (Святогірського ГКР, Лютнянського ГР), його підготовлення, завантаження в автомобільний транспорт та розвантаження газу із подаванням в газотранспортну систему , який відповідно до ст.ст. 101 та 104 Господарського процесуального кодексу України не має зазделегідь встановленої сили та досліджується судому у сукупності з іншими доказами в справі.

Для дослідження спеціалістам було надано Технічні характеристики товару додаток № 3 до договору. Спеціалістам були поставлені наступні питання для дослідження (надання висновку): 1) Чи містять надані для дослідження Технічні характеристики товару достатньо інформації (технічних параметрів) для можливості виготовлення комплексу обладнання з компримування природнього газу, його підготовлення, завантаження в автомобільний транспорт та розвантаження газу з подаванням його (газу) в газотранспортну систему (далі Комплекс обладнання)?; 2) Чи можливе виготовлення Комплексу обладнання без додаткового визначення (уточнення, погодження) технічних параметрів, вказаних у Технічних характеристиках товару ?

Спеціалістами надані наступні висновки:

1. Надані для дослідження Технічні характеристики товару не містять достатньої інформації для виготовлення комплексу обладнання з компримування природного газу, його підготовлення, завантаження в автомобільний транспорт та розвантаження газу із подаванням його в газотранспортну систему.

З метою забезпечення можливості виготовлення Комплексу обладнання необхідно додатково визначити (погодити) ряд суттєвих технічних параметрів, в тому числі:

- тип установки осушування газу та місце підключення;

- розміри та матеріал фланцевих з`єднань;

- продуктивність по природному газу;

- технологічні схеми основних блоків (БКУ -1, БКУ-2, БКУ -3, БЗГ, БРГ);

- параметри міжблочних інженерних мереж (трубопроводів, кабельних мереж тощо).

2. Виготовлення Комплексу обладнання за наданими для дослідження технічними характеристиками товару без додаткового визначення (уточнення, погодження) технічних параметрів, зокрема, вказаних у пункті 1, не є можливим.

3. Для забезпечення можливості виготовлення Комплексу обладнання доцільно додатково розробити та затвердити технічне завдання, в якому визначити додаткові технічні параметри, зокрема, зазначені в пункті 1.

З огляду на викладене, всіма наявними у справі доказами постачальником (відповідачем за первісним позовом) доведено відсутність на дату завершення строку поставки остаточно визначених покупцем (позивачем за первісним позовом) технічних параметрів обладнання, яке мало бути виготовлене та поставлене за договором, а також несвоєчасне погодження технічних параметрів обладнання та ненадання необхідної для його виготовлення інформації покупцем протягом строку поставки, що позбавило постачальника можливості здійснити виготовлення та поставку товару (обладнання) у визначений договором строк, а відтак, постачальником (відповідачем за первісним позовом) доведено відсутність його вини у порушенні зобов`язання щодо поставки товару у визначений договором строк.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, досліджені докази та надані пояснення сторін, керуючись, зокрема, статтями 193, 219, 221 Господарського кодексу України та статтями 613, 614 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про доведеність постачальником (відповідачем за первісним позовом) обставин, які виключають його вину у прострочені строків поставки товару, передбачених договором, що свідчить про відсутність підстав для покладання на постачальника відповідальності за порушення умов договору в частині строків поставки товару, а тому вважає, що первісний позов у цій справі не підлягає задоволенню.

Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.

Предметом зустрічного позову з урахуванням заяви про зміну предмета зустрічного позову є вимога визнати укладеною з дати набрання законної сили рішенням суду додаткову угоду до договору поставки № 18Т-165 від 12.06.2018 в редакції, викладеній у заяві.

Зміст спірної додаткової угоди до договору у запропонованій відповідачем за первісним позовом редакції фактично зводиться до:

1) зміни строку поставки товару, а саме протягом 120 днів з дати укладання додаткової угоди № 1;

2) зобов`язання АТ Укргазвидобування перерахувати відповідачу за первісним позовом грошові кошти в сумі 13 944 000,00 грн., які були стягнуті Покупцем шляхом направлення до ПАТ КБ Глобус вимог за банківськими гарантіями, у тому числі 11 952 000,00 (одинадцять мільйонів дев`ятсот п`ятдесят дві тисячі) гривень - в якості попередньої оплати (авансу) за Договором та 1 992 000,00 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто дві тисячі) гривень - в якості забезпечення виконання зобов`язань за Договором (відповідно до п. 10.2. Договору).

При цьому додаткова угода в редакції, викладеній в заяві відрізняється від змісту додаткової угоди, викладеної в зустрічному позові, а саме доповнена пунктом наступного змісту: "додаткова угода регулює відносини сторін по виконанню умов договору з 09.10.2018".

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Відповідно до статей 3, 6 Цивільного кодексу України право сторін вільно визначати умови договору може бути обмежено тільки тими випадками, коли актом цивільного законодавства передбачено обов`язковість положень цього акту для сторін договору і сторони не вправі відступити від їх положень.

У відповідності до вимог частини першої статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, сторони є вільними в його укладенні, а зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, укладаючи договір, сторони визначили строк поставки.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини першої статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Вимога визнати укладеною з дати набрання законної сили рішенням суду додаткову угоду до договору поставки № 18Т-165 від 12.06.2018, з включенням, в тому числі пункту наступного змісту: Ця додаткова угода регулює відносини сторін по виконанню умов договору з 09.10.2018 не відповідає вищезазначеним вимогам Цивільного кодексу України.

Зокрема, позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним) не доведено суду саме істотного порушення договору другою стороною або наявність інших випадків, встановлених договором або законом, для зміни даного договору.

Крім іншого, з врахуванням встановлених судом обставин, зміст запропонованої додаткової угоди не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, не призведе до відновлення прав сторін у встановлений законом спосіб, а тому суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги відповідача за первісним позовом не підлягають задоволенню.

Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача за первісним позовом за подання первісного позову покладаються на позивача за первісним позовом, а також судові витрати відповідача за первісним позовом за подання зустрічного позову покладаються на відповідача за первісним позовом у зв`язку з відмовою в задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити.

2. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддями 25 січня 2021 року.

Головуючий суддя Ю.А. Джепа

Суддя Є.А. Жерьобкіна

Суддя О.Ю. Соп`яненко