Рішення

від 25.01.2021 по справі 923/1209/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 року м.Херсон Справа № 923/1209/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. , розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Скадовської філії ДП "Адміністрація морських портів України" м.Скадовськ Херсонської області, код юридичної особи ЄДРПОУ 38728486

до Відповідача: Державного підприємства "Скадовський морський торговельний порт"

м.Скадовськ Херсонської області, код юридичної особи ЄДРПОУ 01125703

про стягнення боргу 207 931,39 грн.

представники сторін не викликались

23.11.2020р. до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Позивача Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Скадовської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України до Відповідача Державного підприємства Скадовський морський торговельний порт та просить суд прийняти рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача:

151 325 (сто п`ятдесят дві тисячі чотириста тридцять дев`ять) грн. 39 коп. - суму основного боргу по договору про відшкодування витрат за спожиту електричну електроенергію та утримання технологічних мереж електропостачання від 12.01.2018рю № 3-П-СКФ-18;

10 353 (десять тисяч триста п`ятдесят три) грн. 26 коп. - 3% річних;

19 075 (дев`ятнадцять тисяч сімдесят п`ять) грн. 66 коп. - інфляційних збитків;

27 177 (двадцять сім тисяч сто сімдесят сім) грн. 08 коп. - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а всього 207 931 грн. 39 коп.

Просили стягнути з відповідача 3118,97 грн. сплаченого судового збору; розгляд справи, враховуючи її малозначність, здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2020, справу розподілено судді Пінтеліній Т.Г.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 23.11.2020 відкрито провадження у справі № 923/1209/20, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Встановлено Відповідачу строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, для подачі відзиву на позов та заперечень - 20.12.2020р., установлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив - 10.01.2021р.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання ухвали про відкриття провадження у справі -01.12.2020 (а.с.51).

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання ухвали про відкриття провадження у справі -02.12.2020 (а.с.52).

Станом на 20.12.2020 відповідач не подав відзиву на позов, заяв та клопотань процесуального характеру не подав.

Позивачем дотримано вимоги ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) щодо подання доказів разом з поданням позовної заяви, а тому письмові докази, які подано разом з позовною заявою прийнято судом до розгляду. Заяв та клопотань процесуального характеру позивач не подав.

Суд дійшов висновку, що враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Частиною 3 статті 252 цього Кодексу визначено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов розгляд справи, у відповідності до ч.9 ст.165 ГПК України, здійснений за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Між державним підприємством Скадовський морський торговельний порт (далі - Підприємство, Відповідач) і державним підприємством Адміністрація морських портів України (далі - Адміністрація, Позивач) було укладено договір від 12.01.2018 № 3-П-СКФ-18 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та утримання технологічних мереж електропостачання (далі - Договір № 3-П-СКФ-18, а.с.7-10).

Згідно з п. 1.1 Договору № 3-П-СКФ-18 Підприємство відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства зобов`язується відшкодувати Адміністрації витрати за спожиту електроенергію та послуги щодо утримання технологічних мереж електропостачання.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 3-П-СКФ-18 сума щомісячного відшкодування витрат по сплаті за спожиту електричну енергію розраховується згідно діючого на момент сплати тарифу енергопостачального підприємства, з яким Адміністрацією укладено договір на постачання електричної енергії. Відшкодування витрат здійснюється Підприємством на підставі підписаного Сторонами акту-розрахунку використання електроенергії.

Згідно з п. 2.2 Договору № 3-П-СКФ-18 розмір відшкодування витрат, пов`язаних з використанням реактивної енергії обчислюється відповідного до виставленого Адміністрації енергопостачальним підприємством рахунку та нараховується у відсотковому співвідношенні використаної Підприємством активної електричної енергії.

Пунктом 2.5 Договору № 3-П-СКФ-18 передбачено, що Підприємство відшкодовує Адміністрації витрати по сплаті за спожиту електричну енергію та послуги з утримання технологічних мереж електропостачання щомісячно протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту виставленого Адміністрацією рахунку. В разі порушення строків оплати Адміністрація має право не реєструвати податкову накладну в єдиному реєстрі податкових накладних. П.2.7. Договору - Підприємство зобов`язане підписати Акт наданих послуг протягом 3-х робочих днів з моменту його отримання від Адміністрації або надати мотивовану відмову від підписання Акту наданих послуг. Якщо Підприємство протягом цього періоду не надасть Адміністрації свої зауваження щодо Акту наданих послуг, цей Акт вважається прийнятим.

Пунктом 3.1.1. Договору № 3-П-СКФ-18 передбачено, що Адміністрація зобов`язується до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, направляти Підприємству Акти наданих послуг та рахунки за спожиту електричну енергію за цим Договором. Підприємство зобов`язується своєчасно, за 15 діб до звітного періоду, письмово повідомляти Головного енергетика Адміністрації про необхідність коригування об`ємів місячного використання електричної енергії. У разі перевищення договірних величин використання електричної енергії або потужності за розрахунковий період, Підприємство сплачує Адміністрації протягом п`яти доплату відповідно до п.8.5 Правил користування електричною енергією (п.3.1.2. Договору). Адміністрація має право своєчасно отримувати плату за надані рахунки відповідно до умов цього Договору.

Підприємство зобов`язується сплачувати рахунки Адміністрації у повному обсязі в строки, визначені в даному Договорі (п.3.2.1. Договору).

Згідно з п. 7.1.,7.2.,7.5. Договору № 3-П-СКФ-18 згідно ст..631 ЦК України, сторони дійшли згоди, що умови цього Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, а саме з 01.01.2018. Цей Договір діє до 31.12.2018. Закінчення терміну дії Договору не звільняє Сторони від виконання зобов`язань, які виникли в період його дії але не були виконані Сторонами у повному обсязі. У разі, якщо за 10 днів до закінчення терміну дії Договору Сторони не повідомлять одне одного про намір розірвати Договір, він вважається автоматично продовжений на наступний календарний рік.

17.04.2019р. Сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору від 12.01.2018 року №3-П-СКФ-18, якою строк дії угоди застосовується до відносин, які виникли між Сторонами до набрання нею чинності, а саме з 01.03.2019 та діє до 31.12.2019 (а.с.9).

17.06.2020р. Сторони уклали Додаткову угоду №2 до Договору від 12.01.2018 року №3-П-СКФ-18, згідно якої виклали пункти 2.1.,2.2.,2.4.,2.5. Договору у інших редакціях, а саме:

2.1. Сума щомісячного відшкодування витрат по сплаті за спожиту електричну енергію розраховується згідно діючого на момент сплати тарифу енергопостачального підприємства та підприємства з розподілу електроенергії енергетичними мережами, що діють на момент сплати, з яким Адміністрацією укладено договір на постачання та розподіл електричної енергії. Відшкодування витрат здійснюється Підприємством на підставі підписаного Сторонами акту-розрахунку використання електроенергії.

2.2. Розмір відшкодування витрат, пов`язаних з використанням реактивної енергії обчислюється відповідно до виставленого Адміністрації оператором системи розподілу електричної енергії рахунку та нараховується у відсотковому співвідношенні використаної Підприємством активної електричної енергії.

2.4. Облік електричної енергії, витрат з розподілу електричної енергії та витрат на утримання технологічних мереж електропостачання, які отримує Підприємство, здійснюється на підставі розрахунків Адміністрації, які обчислюються у відповідності до кількості спожитої електроенергії, згідно показників лічильників, а у разі відсутності лічильників - згідно встановленої потужності обладнання об`єктів Підприємства.

2.5. Підприємство відшкодовує Адміністрації витрати по сплаті за спожиту електричну енергію, розподіл електричної енергії та послуги з утримання технологічних мереж електропостачання щомісячно протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту виставленого Адміністрацією рахунку. В разі порушення строків оплати Адміністрація має право не реєструвати податкову накладну в єдиному реєстрі податкових накладних. .

Окрім цього, даною Додатковою угодою №2 до Договору від 12.01.2018 року №3-П-СКФ-18, Сторони узгодили викласти розділ 8 Договору у іншій редакції, а також Сторонами змінено банківські реквізити. П.11 вказує, що відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України, умови цієї Додаткової угоди застосовується до відносин, які виникли між Сторонами до набрання нею чинності, а саме з 01.01.2020, а пункту 2 цієї Додаткової угоди - з 01.03.2019.

На виконання укладеного між Сторонами Договору №3-П-СКФ-18, Позивач направив на адресу Відповідача наступні рахунки:

№ 214 від 30.04.2018 на суму 26299,79 грн.;

№ 269 від 31.05.2018 на суму 26395,46 грн.;

№ 345 від 30.06.2018 на суму 16993,09 грн.;

№ 417 від 31.07.2018 на суму 34556,29 грн.;

№ 493 від 31.08.2018 на суму 29448,46 грн.;

№ 567 від 30.09.2018 на суму 17592,30 грн. (а.с.21-26).

З огляду на викладене, відповідно до п. 2.5 Договору Відповідач повинен був протягом п`яти банківських днів сплатити позивачу суму 26299,79 грн. за рахунком №214 від 30.04.2018 (до 07.05.2018 включно), суму 26395,46 грн. за рахунком № 269 від 31.05.2018 (до 07.06.2018 включно), суму 16993,09 грн. за рахунком №345 від 30.06.2018 (до 06.07.2018), суму 34556,29 грн. за рахунком №417 від 31.07.2018 (до 07.08.2018), суму 29448,46 грн. за рахунком № 493 від 31.08.2018 (до 07.09.2018), 17592,30 грн. за рахунком № 567 від 30.09.2018 (до 05.10.2018).

Але Відповідач не виконав своїх зобов`язань і не сплатив вартість послуг, у зв`язку з чим утворилась заборгованість на загальну суму 151325,39 грн.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Крім того, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити як назва документа (форми); дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 Закону).

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в України").

Згідно з абз. 1 п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Сторонами підписано і скріплено печатками акти виконання робіт (надання послуг) № 220 від 30.04.2018 на суму 26299,79 грн., № 275 від 31.05.2018 на суму 26395,46 грн., №352 від 30.06.2018 на суму 16993,09 грн., №427 від 31.07.2018 на суму 34556,29 грн., №503 від 31.08.2018 на суму 29488,46 грн., №576 від 30.09.2018 на суму 17592,30 грн., які складені відповідно до вищезазначених вимог Закону (а.с.27-32).

Таким чином, Позивач надав Відповідачу послуги, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, при цьому Відповідач не виконав свого обов`язку щодо сплати вартості послуг на загальну суму 151325,39 грн.

Відповідно до п. 4.3 Договору №3-П-СКФ-18, за недотримання строків сплати, зазначених у п.2.5. цього Договору, Підприємство сплачує Адміністрації пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми прострочення, за кожний день прострочення.

За п.4.4. Договору, у разі прострочення платежів, передбачених п.2.5. цього Договору, Адміністрація, відповідно до ст..625 ЦК України, має право стягнути із Підприємства суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3 % річних від суми простроченого платежу за весь час прострочення.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з викладеного вище вбачається, що за порушення строків оплати наданих Послуг за Договором з Відповідача підлягають стягненню пеня в розмірі, визначеному пунктом 4.3. Договору, сума інфляційних втрат та 3 % річних.

Із огляду на встановлені факти, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи із наступних норм матеріального права.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі встановлених фактів та чинного законодавства, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог як таких, що доведені у повному обсязі.

Таким чином, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 151325,39грн. основного боргу, 27177,08 грн. пені, 10353,26 грн. 3% річних, 19075,66 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати суд покладає на Відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства Скадовський морський торговельний порт (75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Мангубінська, 2, код ЄДРПОУ 01125703) на користь Скадовської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Мангубінська, 2, код ЄДРПОУ 38728486) 151 325 ( Сто п`ятдесят одну тисячу триста двадцять п`ять) грн. 39 коп. основного боргу, 10 353 (Десять тисяч триста п`ятдесят три) грн. 26 коп. 3 % річних, 19 075 (дев`ятнадцять тисяч сімдесят п`ять) грн. 66 коп. інфляційних втрат, 27 177 (Двадцять сім тисяч сто сімдесят сім) грн. 08 коп. пені та 3118 (Три тисячі сто вісімнадцять) грн. 97 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів ч.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення оформлено і підписано 25.01.2021

Суддя Т.Г. Пінтеліна