Герб України

Рішення від 25.01.2021 по справі 927/1125/20

Господарський суд чернігівської області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

РІШЕННЯ

Іменем України

25 січня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/1125/20 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., здійснив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , код 14360570, вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027

до відповідача: Акціонерного товариства Готель Градецький ,

проспект Миру, буд. 68, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 14231468

про стягнення 21 131,44 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання)

Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк подано позов до Акціонерного товариства Готель Градецький про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 22.02.13 в загальному розмірі 21 131,44 грн, з яких 5857,37 грн заборгованості за кредитом, 15 274,07 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору №б/н від 22.02.2013.

Також позивачем подано письмове клопотання від 27.11.2020, в якому просить суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та заявку від 27.11.2020 про отримання процесуальних документів в електронному вигляді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2020 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Фесюрі М.В.

Ухвалою господарського суду від 01.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання). Крім того, вказаною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду та позивачу у порядку, визначеному ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, та попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 01.12.2020 отримана відповідачем 08.12.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлення: № 140004939609 від 02.12.2020 (а.с. 81).

21.12.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач зазначає, що у 2014-2015 роках за умовами та правилами надання банківських послуг, належним чином не виконав взяті зобов`язання в результаті чого, у нього виникла заборгованість за кредитом у сумі - 47707,40 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі - 24330,78 грн за період з 03.12.2014 - 09.11.2015, заборгованість у розмірі 25800,03 грн по сплаті пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, а також заборгованість по несплаченій комісії за період з 01.12.2014 - 09.11.2015 року у сумі 5168,89 грн.

Зазначену заборгованість стягнуто з відповідача на користь банку на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2016 у справі № 904/10624/15, залишеним без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 та були сплачені відповідачем у повному обсязі.

Як на підтвердження сплати відповідач посилається на постанову виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження №51070342 у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення.

Відповідач звертає увагу, що до позовних матеріалів позивачем додано довідку про розмір встановленого кредитного ліміту, розмір якого не узгоджується із тим, що зазначений у рішенні суду у справі №904/10624/15. Також зауважує що подану суду довідку складено за підписом представника позивача Савіхіної A.M., підпис та печатка банку на довідці відсутня тоді як подібні документи мають бути виконані за підписом уповноважених посадових осіб банку та засвідчені печаткою банку.

Розрахунок заборгованості, наданий позивачем за договором №б/н від 22.02.2013, який містить зазначення про виникнення заборгованості за кредитом у сумі 5878,37 грн з 10.12.2014, охоплюється періодом за який здійснено стягнення заборгованості за рішенням суду у справі №904/10624/15, так само як і окремі заявки на гарантовані платежі за рахунок кредитних коштів в межах кредитного ліміту по рахунку № НОМЕР_1 , здійснені в період з 24.12.2013 - 29.10.2014, що так само охоплюються періодом, заборгованість за яким уже стягнута відповідно до рішення суду у справі № 904/10624/15.

Оскільки заборгованість за кредитом та проценти за користування кредитом за період з 03.12.2014 - 09.11.2015, що є предметом даного позову стягнуто відповідно до рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2016 у справі №904/10624/15, повторне стягнення кредиту та процентів за користування ним всупереч положень статті 61 Конституції України призведе до подвійного стягнення заборгованості за одне й те ж саме зобов`язання, а тому в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими.

Відповідач також заперечує проти нарахування банком процентів за кредитом за період не охоплений рішенням суду у справі №904/10624/15, оскільки вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), а в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, що в свою чергу узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 28.03.2018 у справі № 14-10цс18 та Постанові Великої Палати Верховного Суду України від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц.

З наданого Позивачем витягу з Умов та правил надання банківських послуг неможливо встановити, на яку саме дату є чинними дані Умови та чи існували відповідні положення в момент укладення договору між позивачем та відповідачем.

Принагідно відповідач звертає увагу суду, що Умови, чинні на момент укладення Договору банківського обслуговування та Витяг з умов, у реакції наданій Позивачем відрізняються. Так пунктом 3.18.5.7. Умов було передбачено, що терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються строком у 5 років. Натомість позивач стверджує та надає до матеріалів справи витяг з Умов, що передбачають терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим Договором тривалістю у 15 років, що не відповідало дійсності у період підписання між Позивачем та Відповідачем Договору про банківське обслуговування.

Аналогічно, редакція Умов та правил надання банківських послуг , чинна на момент укладення між Позивачем та Відповідачем договору банківського обслуговування не містила положення згідно якого нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань, передбачених договором, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов`язання повинно бути виконане клієнтом.

Окремі заявки на гарантовані платежі надано за період з 24.12.2013 - 29.10.2014, у той час як кредитний ліміт було встановлено одночасно із відкриттям рахунку 22.02.2013. Належних доказів накладання Відповідачем електронного цифрового підпису на відповідні заявки на гарантовані платежі, за якими проведено кредитування (у разі підписання даних заявок шляхом накладання ЕЦП, до матеріалів справи мають бути надані належні докази на підтвердження сертифікації ключів ЕЦП) суду позивачем не надано, розрахунки заявлених до стягнення сум у частині заборгованості за відсотками за користування кредитом, не містять періодів заявлених до стягнення, виконані не на офіційному бланку Позивача, підписані невстановленими особами і не містять печатки банку.

Оскільки надані Позивачем до матеріалів справи документи суперечать уже встановленим рішенням суду обставинам, оформлені з порушенням вимог, що встановлюються до таких документів, позовні вимоги щодо стягнення 5878,37 грн заборгованості за кредитом та 15274,07 грн відсотків за користування кредитом, є необґрунтованими, не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами, заявлені поза межами строків позовної давності, визначеної сторонами у Договорі банківського обслуговування, а тому не підлягають задоволенню.

Відзив разом із доданими документами прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

Позивач, в свою чергу, правом подати до суду відповідь на відзив не скористався.

13.01.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання про застосування строків позовної давності. У поданому клопотанні відповідач зазначає, що відповідно до пункту 3.18.5.7. Умов та правил надання банківських послуг, в редакції чинній на момент укладення між сторонами Договору банківського обслуговування, передбачено, що терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються у 5 років. З наданих позивачем до матеріалів справи документів вбачається, що заборгованість за кредитом у розмірі 5878,37 грн виникла у відповідача з 10.12.2014, відтак, встановлений пунктом 3.18.5.7. Умов 5 річний термін позовної давності сплив 10.12.2019.

Враховуючи те, що Позивачем заявлено позовні вимоги поза межами строку позовної давності, керуючись ст.267 Цивільного кодексу України, Акціонерне товариство ГОТЕЛЬ ГРАДЕЦЬКИЙ просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Оскільки в силу положень ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, заяву (клопотання) відповідача прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від позивача та відповідача до суду не надходило.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Суд встановив.

До обставин, які є предметом доказування у справі належить: наявність правових підстав для виникнення грошових зобов`язань відповідача по суті спору, наявність факту невиконання відповідачем грошових зобов`язань, наявність підстав для нарахування сум відсотків, наявність правових підстав для стягнення з відповідача грошових коштів.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2016 у справі №904/10624/15 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Українське Фінансове Агентство Верус та Публічного акціонерного товариства Готель Градецький про солідарне стягнення 47 707, 40 грн. заборгованості за кредитом, 24 330, 78 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 25 800, 03 грн пені, 5 168, 89 грн заборгованості по комісії за користування кредитом за порушення виконання грошових зобов`язань за договором банківського обслуговування №б/н від 22.03.2013 задоволено повністю та стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заявлені до стягнення суми.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016, вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Готель Градецький залишено без задоволення.

Також за даними Єдиного державного реєстру судових рішень зазначене судове рішення та постанова апеляційної інстанції у справі № 904/10624/15 не переглядались в касаційному порядку та набрали законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, факти, встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2016 у справі № 904/10624/15, залишеним без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016, є преюдиційними і не потребують повторного доказування.

Так, вищенаведеними рішеннями встановлено:

………Між позивачем (кредитором, Публічним акціонерним товариством комерційний банк Приватбанк ) та відповідачем-2 (боржником, Публічним акціонерним товариством Готель Градецький ) підписана заява про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки від 22.03.2013р., згідно якої Публічне акціонерне товариство "Готель "Градецький" приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 22.03.13р. (далі - Договір).

Відповідно до Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі - Умови).

Згідно п. 3.2.1.1.16 Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта (відповідача у справі) до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Пунктом 3.2.1.1.1 Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах, кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Згідно п. 3.2.2.1.8 Умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Пункт 3.2.1.1.6 Умов зазначає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, смс - повідомлення або інших).

За умовами п. 3.2.1.6.1 Умов обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим Договором.

Вивчивши документи долучені до матеріалів справи, господарський суд зазначає, що прийняті на себе зобов`язання банк (позивач у справі) виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитний ліміт у розмірі 50 000,00 грн., що підтверджено залученою до матеріалів справи випискою по рахунку.

Відповідно до п. 3.2.1.4 Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.1 Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 21-го до кінцевого числа поточного місця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно п. 3.2.1.4.1.2 Умов, при не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

Пунктом 3.2.1.4.1.3 Умов передбачено, що у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, позичальником (відповідачем у справі) прийняті на себе зобов`язання виконані не належно. Станом на дату звернення до суду борг останнього складає суму 47 707,40 грн. простроченого кредиту, 24 330, 78 грн. відсотків за користування кредитом за період з 03.12.14 р. по 09.11.15 р., 5 168, 89 грн. несплаченої комісії за період з 01.12.14 р. по 09.11.15 р., насамперед, який визнається судом та підлягає примусовому стягненню.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.3 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку поверненні кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

При цьому, під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменті утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п.3.2.1.4.9 Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4 Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

…..Враховуючи, що заява відповідача-2 про відкриття рахунку та приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг та тарифами банку" підписана ним особисто (представником), це підтверджує той факт, що відповідач був ознайомлений з "Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку", підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку складає між сторонами у справі договір про надання банківських послуг

Таким чином рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2016 у справі № 904/10624/15 було встановлено, що станом на дату звернення до суду (грудень місяць 2015 року) заборгованість Публічного акціонерного товариства Готель Градецький перед Публічним акціонерним товариством комерційним банком Приватбанк за кредитним договором № б/н від 22.02.2013 з простроченого кредиту складала 47 707,40 грн., відсотків за користування кредитом 24 330, 78 грн за період з 03.12.2014 - 09.11.2015.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення 5857,37 грн позивачем до матеріалів позову додано заявки на гарантовані платежі (доручення на договірне списання) підписані відповідачем у системі інтернет-клієнт-банку Приват 24 за заявками за період з 24.12.2013 по 29.10.2014 (а.с. 32-46).

Також до позовної заяви додано розрахунок заборгованості станом на 02.11.2020 (а.с. 47-48) з якого вбачається, що відповідач має перед позивачем прострочену заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) у сумі 5857,37 грн з 10.12.2014.

Отже, заявлені до стягнення позивачем 5857,37 грн увійшли до позовних вимог банку про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 22.02.2013 пред`явлених відповідачу у грудні місяці 2015 року в межах справи № 904/10624/15, яку розглянуто Господарським судом Дніпропетровської області 01.02.2016 і рішенням якого солідарно стягнуто з Публічного акціонерного товариства Готель Градецький та Товариства з обмеженою відповідальністю Українське фінансове агентство Верус на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк 47 707,40 грн. заборгованості за кредитом, 24 330,78 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 25 800,03 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, 5 168, 89 грн заборгованості по комісії за користування кредитом.

Відповідно до норм п.2 ч.1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Господарський суд закриває відкрите провадження у справі, якщо встановить наявність обставин, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу (п. 3 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

Заперечень щодо періоду виникнення заявленої до стягнення заборгованості за наданим кредитом, доказів на підтвердження виникнення боргу в інший період, суду не надано, отже провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5857,37 грн простроченої заборгованості має бути закрито на підставі п. 3 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, як таке щодо якого існує рішення суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 15274,07 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.31.9.1. та 3.31.9.2. Умов.

На підтвердження розміру заявлених вимог позивачем надано суду виписку за період з 24.12.2013 по 02.11.2020 (а.с. 50), яка містить запис про перенесення вихідного залишку активу на суму 15 274,07 грн у зв`язку з печерська, Чернігівське РУ , Черкаське 88461.

Також матеріали справи містять виписку про нарахування процентів з 24.12.2013 по 02.11.2020 з відміткою про нарахування відсотків відносно кредитного договору б/н від 24.12.2013 (Е87CNLGSOGYZ5), який не додано до матеріалів справи та не заявлено позивачем як підстава позовних вимог, на відміну від кредитного договору №б/н від 22.02.2013.

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування, позивач посилався на 3.31.9.1. та 3.31.9.2. наданого витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме наданий витяг з Тарифів та витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови (пункти 3.31.9.1. та 3.31.9.2.) в цих документах, що додані банком до позовної заяви як підставу, якою передбачено сплату відповідачем відсотків у вказаних розмірах і порядку нарахування.

Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/10624/15 обставини щодо нарахування відповідачу відсотків відповідно до пунктів 3.31.9.1. та 3.31.9.2. Умов не досліджувались і не встановлювались.

На офіційній сторінці умов та правил надання банківських послуг (розділ архів договорів) перший (найстарший за часом) викладений повний договір містить реквізит актуальний на 01.09.2013, при тому, що відповідач приєднався до умов 22.02.2013.

Додана роздруківка позивача належним доказом приєднання відповідача саме до наданого суду витягу з Умов також бути не може, оскільки не містить будь-яких дат - створення введення в дію, ознайомлення з наданими умовами відповідача тощо.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату процентів, пені та комісії, наданий банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

З наведених підстав, Верховний Суд дійшов висновку про те, що банк не довів, що саме надані ним Умови є складовою кредитного договору і що саме ці Умови відповідач мав на увазі, підписуючи анкету-заяву позичальника, та відповідно брав на себе зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та заборгованості за пенею та комісією за неналежне виконання зобов`язання ухвалюючи постанови з аналогічною правовою позицією, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 646/11485/16-ц та 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, враховуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до Акціонерного товариства Готель Градецький про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 22.02.2013 в частині 15 274,07 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом є не доведеними, належним чином необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки. (ст. 257 Цивільного кодексу України)

За змістом ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність сплила і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. (п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів №10 від 29.05.2013).

Оскільки суд відмовляє цій частині позову з підстав його необґрунтованості, відповідно у суду відсутня необхідність застосування інституту позовної давності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 73-80, 86, 123, 129, 232, 233, 236-241, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення з Акціонерного товариства Готель Градецький 5857,37 грн заборгованості за кредитним договором №б/н від 22.02.2013 закрити.

2. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 25 січня 2021 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

СудГосподарський суд Чернігівської області
Дата ухвалення рішення25.01.2021
Оприлюднено26.01.2021
Номер документу94362276
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —927/1125/20

Постанова від 03.06.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 11.05.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 30.04.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 25.03.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 19.03.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 22.02.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Рішення від 25.01.2021

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Фесюра М.В.

Ухвала від 01.12.2020

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Фесюра М.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні