Ухвала

від 25.01.2021 по справі 200/2387/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 січня 2021 року

м. Київ

справа № 200/2387/20-а

адміністративне провадження № К/9901/437/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного від 15 вересня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі №200/2387/20-а за позовом Публічного акціонерного товариства Макіївський завод металевих конструкцій до Головного управління ДПС у Донецькій області про зобов`язання відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника за кодом бюджетної класифікації 18010500 земельний податок з юридичних осіб, що сплачується за користування земельною ділянкою розташованої в місті Макіївка Донецької області, шляхом внесення до неї змін - зменшення податкового зобов`язання на суму податкового з податку на землю за липень-грудень 2014 року та за січень 2015 року в розмірі 167748,93 грн, -

у с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство Макіївський завод металевих конструкцій звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про зобов`язання відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника за кодом бюджетної класифікації 18010500 земельний податок з юридичних осіб, що сплачується за користування земельною ділянкою розташованої в місті Макіївка Донецької області, шляхом внесення до неї змін - зменшення податкового зобов`язання на суму податкового з податку на землю за липень-грудень 2014 року та за січень 2015 року в розмірі 167748,93 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначав, що ПАТ Макіївським завод металевих конструкцій станом на 24 лютого 2020 року в інтегрованій картці платника ПАТ МЗМК за кодом бюджетної класифікації 18010500 земельний податок з юридичних осіб рахується податковий борг в розмірі 167748,93 грн, який складається з несплати грошових зобов`язань з плати земельного податку за липень-грудень 2014 та за січень 2015 в розмірі 28364,22 грн щомісяця. Земельна ділянка, за яку сплачується податок розташована в м. Макіївка. Станом на 01 липня 2014 року позивач здійснював господарську діяльність та був зареєстрований в м. Макіївка. Державна реєстрація зміни місця знаходження з м. Макіївка на м. Бахмут здійснено 28 квітня 2017 року. Зазначав, що в силу Закону №1669 звільнені від сплати за користування земельними ділянками, які знаходяться на території проведення антитерористичної операції та/або в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. 04 лютого 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про списання безнадійного боргу з земельного боргу. 17 лютого 2020 року від відповідача надійшла відповідь з відмовою списання податкового боргу з посиланням на те, що на даний час механізм та порядок коригування нарахованих сум з плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) в інтегрованих картках платника, не визначено. Вказали на те, що наявність податкового боргу виключає можливість позивача в підготовці комерційних пропозицій та брати участь в тендерних торгах, так як однією із умов тендерної документації зазначено про необхідність надання довідки від ДПС України про відсутність податкового боргу. Таким чином, вважають, що підприємство знаходиться в найгірших умовах ведення господарської діяльності в зв`язку з близьким розташуванням до території бойових дій, а також додатково несе певні фінансові збитки та втрачає потенційних споживачів своєї продукції в зв`язку з неможливістю участі у тендерних торгах.

Рішенням Донецького окружного адміністративного від 15 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (167748,93 грн < 210200,00 грн).

Отже, ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення справи незначної складності.

Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах Леваж Престасьон Сервіс проти Франції ( Levages Prestations Services v. France ) від 23 жовтня 1996 року, заява №21920/93; Гомес де ла Торре проти Іспанії ( Brualla Gomes de la Torre v. Spain ) від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95).

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем розумних обмежень в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного від 15 вересня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі №200/2387/20-а за позовом Публічного акціонерного товариства Макіївський завод металевих конструкцій до Головного управління ДПС у Донецькій області про зобов`язання відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника за кодом бюджетної класифікації 18010500 земельний податок з юридичних осіб, що сплачується за користування земельною ділянкою розташованої в місті Макіївка Донецької області, шляхом внесення до неї змін - зменшення податкового зобов`язання на суму податкового з податку на землю за липень-грудень 2014 року та за січень 2015 року в розмірі 167748,93 грн.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко