Ухвала

від 20.01.2021 по справі 225/92/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

20 січня 2021 року

м. Київ

справа №225/92/20

провадження № 61-17969ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 14 квітня 2020 року та на постанову Донецького апеляційного суду від 18 серпня 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради, Служби автомобільних доріг у Донецькій області про припинення права власності на земельні ділянки та відшкодування майнової шкоди, ,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 14 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 18 серпня 2020 року, у задоволенні відмовлено.

У грудні 2020 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 14 квітня 2020 року та на постанову Донецького апеляційного суду від 18 серпня 2020 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме: для надання належним чином оформленої касаційної скарги.

У січні 2021 року до суду надійшли матеріали, якими недоліки касаційної скарги не усунуто в повному обсязі.

Як на підставу касаційного оскарження, ОСОБА_1 посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму статті 1166 ЦК України, оскільки не врахував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 09 грудня 2020 року у справі №705/1087/20-ц та від 12 березня 2019 року у справі №920/715/17. Також скаржник посилається як на підставу касаційного оскарження на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що відсутній правовий висновок Верховного Суду з приводу застосування норми статті 1166 ЦК України в аналогічних правовідносинах.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без врахування правового висновку Верховного Суду, зазначає постанову, в якій викладений такий висновок, і в той же час посилається на відсутність висновку Верховного Суду з приводу застосування норм цієї статті до аналогічних правовідносин.

Наведені скаржником підстави є взаємовиключними. В свою чергу Верховний Суд не може залишити поза увагою жодну з вказаних підстав касаційного оскарження та за результатами касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень має надати відповідний правовий висновок.

Таким чином, скаржнику не усунуто в повній мірі недоліки касаційної скарги з вищезазначених підстав. Для усунення цих недоліків скаржнику необхідно надати виправлену касаційну скаргу з урахуванням вимог цієї ухвали щодо посилань на підстави касаційного оскарження та їх відповідного мотивування.

За змістом статті 127 ЦПК України встановлений судом строку може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З урахуванням того, що скаржник звертається до суду особисто, без допомоги адвоката, не має достатніх знань в сфері юриспруденції, в зв`язку з чим не виконала у повній мірі вимоги цивільного процесуального законодавства щодо зазначення підстав касаційного оскарження, з метою недопущення порушення принципу доступу до правосуддя, Верховний Суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: для надання скаржником виправленої касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання вищевказаних вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Керуючись статтями 127, 261 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення зазначених вище недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. А. Калараш