Ухвала

від 22.01.2021 по справі 127/1577/21

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 127/1577/21

Провадження № 1-кс/127/625/21

У Х В А Л А

Іменем України

22 січня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

підозрюваного: ОСОБА_4 ,

захисника: адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно непрацюючого, розлученого, раніше несудимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України ОСОБА_4 .

Клопотання мотивовано тим, що згідно договору купівлі продажу, зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 25.05.2018 за № 983, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , набули у власність (купили) у Тиврівської районної спілки споживчих товариств (юридична адреса: Вінницька область, Тиврівський район, смт Тиврів, вулиця Малиновського, 12, код ЄДРПОУ 01742407) в особі голови правління ОСОБА_9 , в рівних частках кожний, нерухоме майно, а саме, будівлі та споруди ринку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Після придбання будівель та споруд зазначеного ринку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 почали отримувати прибуток за результатами його діяльності, який ділили порівну.

Приблизно в березні 2019 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 почались розбіжності в частині взаємних фінансових розрахунків. Після цього, ОСОБА_8 погодився продати ОСОБА_7 належну йому частину раніше придбаного ринку за значно завищеною ціною, а саме 20 000 тисяч доларів США. На таких умовах ОСОБА_7 відмовився придбавати у ОСОБА_8 частину приміщень та споруд ринку.

Для врегулювання конфлікту, який склався між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , для подальшого придбання частини приміщень та споруд зазначеного ринку по об`єктивній ціні, в кінці 2019 року ОСОБА_7 звернувся до спільного з ОСОБА_8 знайомого, а саме ОСОБА_10 . Дізнавшись суть конфлікту, який склався між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_10 повідомив, що зможе організувати ОСОБА_7 зустріч з ОСОБА_8 та посприяти у продажі вказаної частини ринку ОСОБА_7 за об`єктивною ціною. При цьому, під час розмови з ОСОБА_7 , ОСОБА_10 повідомив, що вказані дії він безкоштовно робити не буде. На таких умовах ОСОБА_7 відмовився від допомоги, яку йому пропонував ОСОБА_10 .

У подальшому, ОСОБА_10 , діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення шляхом незаконного заволодіння чужим майном, у невстановлений досудовим розслідуванням час, вступив у попередню змову з ОСОБА_11 та ОСОБА_4 щодо протиправного отримання грошових коштів, які належать ОСОБА_7 , шляхом сприяння останньому у придбанні частини ринку, належної ОСОБА_8 , та, в подальшому, шляхом погроз застосування насильства над потерпілим, отримати від ОСОБА_7 грошові кошти за видумано надані послуги.

Після цього, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на примушування його до вчинення дій майнового характеру та незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 08.07.2020 приблизно о 18 годині 30 хвилин на автомобілі марки «INFINITI» моделі «FX35», державний номер НОМЕР_1 , прибули до місця роботи ОСОБА_7 , а саме, до військової частини НОМЕР_2 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

За допомогою мобільному зв`язку ОСОБА_10 викликав ОСОБА_7 на розмову поблизу входу до території військової частини.

Після цього ОСОБА_7 вийшов до ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , які одразу, маючи спільний умисел, з корисливим мотивом, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, переслідуючи мету незаконного збагачення, погрожуючи фізичною розправою, із використанням нецензурної лексики, висловили ОСОБА_7 незаконну вимогу на придбання ним зазначеної вище належної ОСОБА_8 частини будівель та споруд ринку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за грошові кошти в сумі 12 000 доларів США, із наданням їм грошових коштів як винагороду за вигадано надані послуги в сумі 1000 доларів США.

При цьому, згідно висновку зі звіту про оціночну вартість, наданого 27.05.2019 оцінювачем фізичною особою підприємцем ОСОБА_12 , загальна вартість Ѕ частки нерухомого майна, а саме, будівлі та споруди ринку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , складає 212 250 гривень, що відповідно до курсу НБУ становило 8 000 доларів США.

Разом з тим, побоюючись за своє життя та здоров`я, перебуваючи під психологічним тиском ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , 09.07.2020 ОСОБА_7 у телефонній розмові з ОСОБА_10 повідомив останньому, що погоджується придбати зазначену частину ринку за грошові кошти в сумі 12 000 доларів США, здійснити переоформлення майна у приватного нотаріуса Тиврівського нотаріального округу ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_3 та надати зазначеним чоловікам грошові кошти в сумі 1000 доларів США.

Усвідомлюючи наявність реальних намірів ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_11 щодо погроз нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 10.07.2020 приблизно о 09 годині на своєму автомобілі марки «RENAULT» моделі «MASTER» білого кольору, державний номер НОМЕР_3 , приїхав до приватного нотаріуса Тиврівського нотаріальному округу ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_3 , для укладення обумовленої угоди під тиском вказаних вище осіб.

Далі до зазначеної контори на автомобілі марки «INFINITI» моделі «FX35», державний номер НОМЕР_1 , приїхали ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які почали запитувати у ОСОБА_7 чи взяв він із собою грошові кошти в сумі 12 000 доларів США для укладення угоди з ОСОБА_8 та грошові кошти в сумі 1000 доларів США за вигадано надані послуги ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 щодо врегулювання фінансового конфлікту між ним та ОСОБА_8 . На це ОСОБА_7 повідомив про наявність лише грошових коштів у сумі 12 000 доларів США для сплати ОСОБА_8 за придбання частини ринку та відмовився безпідставно сплачувати 1000 доларів США зазначеним особам. У відповідь ОСОБА_10 та ОСОБА_11 знову почали погрожувати ОСОБА_7 фізичною розправою у разі не сплати їм грошових коштів у сумі 1000 доларів США.

При цьому, зазначені чоловіки запропонували ОСОБА_7 надати їм раніше обумовлені грошові кошти в сумі 1000 доларів США за вигадано надані ними послуги та написати письмову боргову розписку щодо отримання ОСОБА_7 цих же грошових коштів у позику від ОСОБА_8 .

Отримавши відмову ОСОБА_14 щодо написання зазначеної боргової розписки, ОСОБА_11 коліном ноги наніс один удар у пах ОСОБА_7 . Будучи під дією фізичного та психологічного тиску зі сторони ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також в черговий раз отримавши погрози фізичної розправи, ОСОБА_7 написав зазначену боргову розписку про отримання від ОСОБА_8 грошових коштів у сумі 26 800 гривень (що станом на 10.07.2020 становить 1 000 доларів США).

В подальшому, ОСОБА_7 , усвідомлюючи реальні дії та наміри ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_11 щодо здійснення ними стосовно нього фізичної розправи, перебуваючи під їх психологічним тиском, цього ж дня, в приміщенні зазначеної нотаріальної контори, уклав з ОСОБА_8 договір купівлі-продажу від 10.07.2020, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 952 та посвідчений приватним нотаріусом Тиврівського районного нотаріального округу ОСОБА_13 щодо купівлі ОСОБА_7 у ОСОБА_8 1/2 частки нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди ринку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 212 250 гривень, після чого ОСОБА_7 передав ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 12 000 доларів США.

Тобто, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 вимагали у ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 1 000 доларів США та вчинення ним дій майнового характеру.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Вінниця, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України - вимагання, тобто вимога передачі чужого майна та вчинення дій майнового характеру, з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

На думку слідчого, обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:

-заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується) від 15.06.2020;

-протоколом огляду речей і документів від 18.06.2020;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 19.06.2020;

-протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 від 17.07.2020;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 22.07.2020;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання від 17.07.2020, проведеного із потерпілим ОСОБА_16 ;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання від 22.07.2020, проведеного зі свідком ОСОБА_15 ;

-протоколом про хід проведення аудіо-,відеоконтролю особи від 07.08.2020;

-протоколом про хід проведення аудіо-,відеоконтролю особи від 02.10.2020;

-протоколом про хід проведення візуального спостереження за особою 23.07.2020;

-протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 02.08.2020;

-іншими матеріалами кримінального провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а також наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив злочин із застосуванням насильства, в разі постановлення ухвали про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід не визначати розмір застави.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , свідчить про те, що перебуваючи на волі він може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, які будуть допитуватись в рамках провадження в подальшому, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, у своїй сукупності свідчить про неможливість запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України у випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно останнього.

На підставі викладеного слідчий звернувся до суду з даним клопотанням та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували, щодо застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №420200200000000194, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять наданні сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно з частиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 18 червня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420200200000000194 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Як зазначено слідчим у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що згідно договору купівлі продажу, зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 25.05.2018 за № 983, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , набули у власність (купили) у Тиврівської районної спілки споживчих товариств (юридична адреса: Вінницька область, Тиврівський район, смт Тиврів, вулиця Малиновського, 12, код ЄДРПОУ 01742407) в особі голови правління ОСОБА_9 , в рівних частках кожний, нерухоме майно, а саме, будівлі та споруди ринку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Після придбання будівель та споруд зазначеного ринку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 почали отримувати прибуток за результатами його діяльності, який ділили порівну.

Приблизно в березні 2019 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 почались розбіжності в частині взаємних фінансових розрахунків. Після цього, ОСОБА_8 погодився продати ОСОБА_7 належну йому частину раніше придбаного ринку за значно завищеною ціною, а саме 20 000 тисяч доларів США. На таких умовах ОСОБА_7 відмовився придбавати у ОСОБА_8 частину приміщень та споруд ринку.

Для врегулювання конфлікту, який склався між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , для подальшого придбання частини приміщень та споруд зазначеного ринку по об`єктивній ціні, в кінці 2019 року ОСОБА_7 звернувся до спільного з ОСОБА_8 знайомого, а саме ОСОБА_10 . Дізнавшись суть конфлікту, який склався між ОСОБА_7 та

ОСОБА_8 , ОСОБА_10 повідомив, що зможе організувати ОСОБА_7 зустріч з ОСОБА_8 та посприяти у продажі вказаної частини ринку ОСОБА_7 за об`єктивною ціною. При цьому, під час розмови з ОСОБА_7 , ОСОБА_10 повідомив, що вказані дії він безкоштовно робити не буде. На таких умовах ОСОБА_7 відмовився від допомоги, яку йому пропонував ОСОБА_10 .

У подальшому, ОСОБА_10 , діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення шляхом незаконного заволодіння чужим майном, у невстановлений досудовим розслідуванням час, вступив у попередню змову з ОСОБА_11 та ОСОБА_4 щодо протиправного отримання грошових коштів, які належать ОСОБА_7 , шляхом сприяння останньому у придбанні частини ринку, належної ОСОБА_8 , та, в подальшому, шляхом погроз застосування насильства над потерпілим, отримати від ОСОБА_7 грошові кошти за видумано надані послуги.

Після цього, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на примушування його до вчинення дій майнового характеру та незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 08.07.2020 приблизно о 18 годині 30 хвилин на автомобілі марки «INFINITI» моделі «FX35», державний номер НОМЕР_1 , прибули до місця роботи ОСОБА_7 , а саме, до військової частини НОМЕР_2 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

За допомогою мобільному зв`язку ОСОБА_10 викликав ОСОБА_7 на розмову поблизу входу до території військової частини.

Після цього ОСОБА_7 вийшов до ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , які одразу, маючи спільний умисел, з корисливим мотивом, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, переслідуючи мету незаконного збагачення, погрожуючи фізичною розправою, із використанням нецензурної лексики, висловили ОСОБА_7 незаконну вимогу на придбання ним зазначеної вище належної ОСОБА_8 частини будівель та споруд ринку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за грошові кошти в сумі 12 000 доларів США, із наданням їм грошових коштів як винагороду за вигадано надані послуги в сумі 1000 доларів США.

При цьому, згідно висновку зі звіту про оціночну вартість, наданого 27.05.2019 оцінювачем фізичною особою підприємцем ОСОБА_12 , загальна вартість 1/2 частки нерухомого майна, а саме, будівлі та споруди ринку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , складає 212 250 гривень, що відповідно до курсу НБУ становило 8 000 доларів США.

Разом з тим, побоюючись за своє життя та здоров`я, перебуваючи під психологічним тиском ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , 09.07.2020 ОСОБА_7 у телефонній розмові з ОСОБА_10 повідомив останньому, що погоджується придбати зазначену частину ринку за грошові кошти в сумі 12 000 доларів США, здійснити переоформлення майна у приватного нотаріуса Тиврівського нотаріального округу ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_3 та надати зазначеним чоловікам грошові кошти в сумі 1000 доларів США.

Усвідомлюючи наявність реальних намірів ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_11 щодо погроз нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 10.07.2020 приблизно о 09 годині на своєму автомобілі марки «RENAULT» моделі «MASTER» білого кольору, державний номер НОМЕР_3 , приїхав до приватного нотаріуса Тиврівського нотаріальному округу ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_3 , для укладення обумовленої угоди під тиском вказаних вище осіб.

Далі до зазначеної контори на автомобілі марки «INFINITI» моделі «FX35», державний номер НОМЕР_1 , приїхали ОСОБА_10 та

ОСОБА_11 , які почали запитувати у ОСОБА_7 чи взяв він із собою грошові кошти в сумі 12 000 доларів США для укладення угоди з

ОСОБА_8 та грошові кошти в сумі 1000 доларів США за вигадано надані послуги ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 щодо врегулювання фінансового конфлікту між ним та ОСОБА_8 . На це ОСОБА_7 повідомив про наявність лише грошових коштів у сумі 12 000 доларів США для сплати ОСОБА_8 за придбання частини ринку та відмовився безпідставно сплачувати 1000 доларів США зазначеним особам. У відповідь ОСОБА_10 та ОСОБА_11 знову почали погрожувати ОСОБА_7 фізичною розправою у разі не сплати їм грошових коштів у сумі 1000 доларів США.

При цьому, зазначені чоловіки запропонували ОСОБА_7 надати їм раніше обумовлені грошові кошти в сумі 1000 доларів США за вигадано надані ними послуги та написати письмову боргову розписку щодо отримання ОСОБА_7 цих же грошових коштів у позику від ОСОБА_8 .

Отримавши відмову ОСОБА_14 щодо написання зазначеної боргової розписки, ОСОБА_11 коліном ноги наніс один удар у пах ОСОБА_7 .

Будучи під дією фізичного та психологічного тиску зі сторони ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також в черговий раз отримавши погрози фізичної розправи, ОСОБА_7 написав зазначену боргову розписку про отримання від ОСОБА_8 грошових коштів у сумі 26 800 гривень (що станом на 10.07.2020 становить 1 000 доларів США).

В подальшому, ОСОБА_7 , усвідомлюючи реальні дії та наміри ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_11 щодо здійснення ними стосовно нього фізичної розправи, перебуваючи під їх психологічним тиском, цього ж дня, в приміщенні зазначеної нотаріальної контори, уклав з ОСОБА_8 договір купівлі-продажу від 10.07.2020, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 952 та посвідчений приватним нотаріусом Тиврівського районного нотаріального округу ОСОБА_13 щодо купівлі ОСОБА_7 у ОСОБА_8 1/2 частки нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди ринку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 212 250 гривень, після чого ОСОБА_7 передав ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 12 000 доларів США.

Тобто, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 вимагали у ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 1 000 доларів США та вчинення ним дій майнового характеру.

21 січня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, - вимагання, тобто вимога передачі чужого майна та вчинення дій майнового характеру, з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).

Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №420200200000000194 від 18.06.2020; заяви ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується) від 15.06.2020; протоколу огляду речей і документів від 18.06.2020; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_7 від 19.06.2020; протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 від 17.07.2020; протоколу допиту свідка ОСОБА_15 від 22.07.2020; протоколу пред`явлення особи для впізнання від 17.07.2020, проведеного із потерпілим ОСОБА_16 ; протоколу пред`явлення особи для впізнання від 22.07.2020, проведеного зі свідком ОСОБА_15 ; протоколу про хід проведення аудіо-відеоконтролю особи від 07.08.2020; протоколу про хід проведення аудіо-відеоконтролю особи від 02.10.2020; протоколу про хід проведення візуального спостереження за особою 23.07.2020; протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 02.08.2020, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України обґрунтована.

На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а тому враховуючи обставини кримінального правопорушення, їх наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у зазначеному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або ж вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Однак, прокурором в ході розгляду даного клопотання не доведено, що вказані обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки ОСОБА_4 зареєстрований та має постійне місце проживання, де проживає разом із матір`ю, раніше не судимий, що в сукупності дає підстави для висновку про наявність соціальних зв`язків підозрюваного.

Відповідно до статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що він має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрований та проживає разом зі своєю матір`ю.

Крім того, при застосуванні запобіжного заходу суд враховує те, що ОСОБА_4 , не будучи затриманим в порядку статті 208 КПК України, самостійно з`явився до суду на першу вимогу.

Разом з тим, суд не приймає до уваги пояснення підозрюваного, щодо того, що він працевлаштований та у нього на утриманні перебуває неповнолітня дитина, оскільки доказів на підтвердження зазначених обставин суду не надано.

Таким чином, оцінюючи в сукупності усі вищенаведені обставини, беручи до уваги міцність соціальних зв`язків підозрюваного, наявність постійного місця проживання, наявність родини, відсутність судимостей, слідчий суддя дійшов висновку про достатніcть підстав для переконання про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі.

Виходячи із практики Європейського суду з прав людини, суди, перевіряючи законність та обґрунтованість продовження тримання заявниці під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину (справа «Мамедова проти Росії»).

Так, на думку суду, та обставина, що ОСОБА_4 вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, розуміючи, що скоєне йому може загрожувати міра покарання у виді позбавлення волі, має значення при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою, а відтак слідчий суддя дійшов до переконання про доцільність відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до частини першої та другої статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Таким чином, слідчий суддя, враховуючи вимоги статті 181 КПК України, вважає за можливе та необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за зареєстрованим місцем проживання, так як даний запобіжний захід зможе запобігти ризикам зазначеним у ст. 177 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 179, 181, 184, 186, 193, 196, 309, 372, 400 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 21 березня 2021 року (включно).

Покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, а саме:

1. прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2. утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

3. не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

5. здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, паспорт громадянина України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала про застосування домашнього арешту до ОСОБА_4 діє до 21 березня 2021 року.

Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя