Ухвала

від 14.01.2021 по справі 315/597/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 14.01.2021 Справа № 315/597/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №315/597/19 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/807/177/21 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізький апеляційного суду в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Запорізької області Гуляйпільського району с.Темирівка, громадянина України, який має неповну середню освіту, неодружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

11 липня 2014 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням із застосуванням положень ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки,

09 квітня 2015 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185, ст.ст.71,72 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі, 21 червня 2018 року звільнений за відбуттям строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 в режимі відео конференції з приміщенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області.

Прокурор Гуляйпільського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_8 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вирок Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 18 червня 2020 року, яким ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченому ч.2 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у виді арешту на строк 1 місяць. Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили постановлено не обирати.

В апеляційнійскарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи, винуватість обвинуваченого, кваліфікацію його дій, просить вищевказаний вирок суду скасувати у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання санкції статті КК України. Просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 призначити покарання у виді арешту на строк 4 місяці.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом першої інстанції призначене покарання, яке не передбачене санкцією даної статті. При цьому, судом першої інстанції положення ст.69 КК України не застосовані.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_6 , будучи раніше засудженим за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, маючи не зняту та непогашену в установленому ст.89 КК України порядку судимість, повторно скоїв корисливий злочин.

05 лютого 2019 року близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_6 , керуючись корисливими мотивами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючі повторно, пересвідчившись у відсутності очевидців, шляхом вільного доступу, перебуваючи на вул.Українській в с.Новозлатопіль Гуляйпільського району Запорізької області, з водопровідного колодязя, розташованого на прилеглій території КЗ «Новозлатопільська ЗОШ I-III ступенів», скоїв крадіжку чавунного люка вартістю 980,65 грн, що належить КП «СКГ Новозлатопіль» Новозлатопільської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, чим спричинив цьому Комунальному підприємству матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в межах заявлених вимог; обвинуваченого ОСОБА_6 , який заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення при обставинах, зазначених у вироку, засновані на доказах, досліджених у судовому засіданні та є обґрунтованими.

Суд дав правильну оцінку дослідженим доказам, належним чином мотивував у вироку свої висновки та вірно кваліфікував дії ОСОБА_6 за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Доведеність вини й кваліфікація дій обвинуваченого ніким з учасників провадження не оспорюється.

Переглядаючи вирок суду в частині призначеного обвинуваченому покарання, колегія суддів звертає увагу на таке.

Санкція ч.2 ст.185 КК України передбачає покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Суд першої інстанції при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання врахував думку потерпілого, який не наполягав на призначенні обвинуваченому суворого виду покарання, характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке не є тяжким, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував шкоду, є раніше судимою особою, не працює, досудову доповідь, згідно з якою виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Обставинами, що пом`якшують покарання судом визнано щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді арешту, але на строк, що є меншим ніж передбачено санкцією статті обвинувачення.

Але, при цьому суд не послався на закон, який в даному випадку фактично був застосований, а саме на положення ст.69 КК України, згідно з якою, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

На викладене обґрунтовано звернув увагу прокурор в апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає, що встановлені судом обставини - щире каяття обвинуваченого, його активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування заподіяної шкоди можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання, та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

З огляду на ступінь тяжкості та фактичні обставини вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують покарання, покарання, яке просить призначити обвинуваченому прокурор в апеляційній скарзі, - у виді арешту на строк 4 місяці, є надто суворим.

Отже, переглядаючи оскаржуваний вирок в межах апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що оскаржуваний вирок суду на підставі ст.ст.407-409 КПК України підлягає зміні в частині призначеного ОСОБА_6 покарання, шляхом посилання при призначенні покарання на положення ст.69 КК України і призначення обвинуваченому такого самого покарання, як призначив суд першої інстанції - у виді арешту на строк 1 місяць.

Таке покарання, на думку колегії суддів, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових злочинів, та буде сприяти досягненню мети, визначеної у ст.50 КК України.

Істотних порушенькримінального процесуальногозакону,що тягнуть за собоюскасування вирокусуду першоїінстанції,при апеляційномурозгляді провадження не встановлено.

Керуючись ст.ст.404-405, 407-409, 413 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу прокурора Гуляйпільського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 18 червня 2020 року, яким ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченому ч.2 ст.185 КК України, та засуджено, в частині призначеного покарання змінити.

Призначити ОСОБА_6 покарання за ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у виді арешту на строк 1 місяць.

У решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4