Рішення

від 25.01.2021 по справі 573/1945/20

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/1945/20

Номер провадження 2/573/26/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Сумська районна державна нотаріальна контора Сумської області, Гуринівська сільська рада Білопільського району Сумської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

26 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом. Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку загальною площею 4,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області, що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-СМ №034156, виданого 29 вересня 1999 року. Відповідач ОСОБА_2 є рідним сином померлої та рідним братом позивача. На день смерті ОСОБА_3 відповідач був зареєстрований з нею за однією адресою. Позивач зазначає, що вони з братом попередньо домовилися, що спадщину після смерті матері приймає позивач. В установлений законом строк, 19 травня 2020 року відповідач звернувся до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини з заявою про відмову від прийняття спадщини на користь позивача та за заявою ОСОБА_1 було відкрито спадкову справу. 24 вересня 2020 року звернувшись до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану вище земельну ділянку позивач отримала відмову, яка вмотивована тим, що ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом, заяву про відмову від спадщини саме за заповітом останній не подавав. Вказує, що ні вона, ні відповідач про існування заповіту не знали, про це їм стало відомо 24 вересня 2020 року. Відкриваючи спадкову справу нотаріус не повідомив їм про те, що їх мати склала заповіт, яким все своє майно заповіла відповідачу. Оскільки в інший спосіб у нотаріальному порядку позивач не може набути права на спадщину після смерті матері, вона звернулася до суду із захистом своїх спадкових прав. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 4,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області, що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-СМ №034156, виданого 29 вересня 1999 року в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 02 листопада 2020 року цивільну справу призначено до підготовчого засідання за вказаним вище позовом (а. с. 52-53).

Ухвалою від 05 січня 2021 року підготовче засідання закрите, справу призначено до розгляду по суті (а. с. 90).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. Письмовою заявою повідомив, що проти позову не заперечує, просить розглянути справу без його участі (а. с. 99).

Третя особа - представник Сумської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, завідував направив суду листа про розгляд справи без участі їх представника, при винесенні рішення покладається на розсуд суду (а. с. 84).

Представник третьої особи - Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області у судове засідання не з`явився, раніше направили заяву про розгляд справи без їх участі (а. с. 87).

Заслухавши позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Суми померла мати позивача ОСОБА_3 (а. с. 7-9).

Зі змісту довідки відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 14 серпня 2020 року № 1402/102-20 вбачається, що на ім`я ОСОБА_3 29 вересня 1999 року видавався державний акт серії І-СМ №034156 на земельну ділянку. Кадастровий номер 5920683000:01:002:0056 (а. с. 11-12-17).

Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю серії І-СМ №034156, виданого на підставі рішення 11 сесії 23 скликання Гуринівської сільської ради від 28 вересня 1999 року, виданого 29 вересня 1999 року та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 159, ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка загальною площею 4,98 га, з них: 4,15 га - ріллі та 0,83 га - кормових угідь, що знаходиться на території Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області (а. с. 10).

За даними Верхньосироватської сільської ради Сумської області від 13 травня 2020 року за № 865/03-29 вбачається, що ОСОБА_3 постійно та на день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 та мала наступний склад сім`ї: син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та невістка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіт від імені померлої виконавчим комітетом Верхньосироватської сільської ради не складався та не посвідчувався (а. с. 62).

Як вбачається з копії спадкової справи №57/2020, 19 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Сумської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Син померлої - ОСОБА_2 від прийняття спадщини за законом, яка залишилася після смерті матері, відмовився, подавши нотаріусу відповідну заяву протягом встановленого ст. 1270 ЦК України строку (а. с. 60-61).

Крім того, з матеріалів спадкової справи вбачається, що за життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 01 листопада 2007 року секретарем виконавчого комітету Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області та зареєстрований в реєстрі за №48, яким все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося заповіла своєму синові - відповідачу ОСОБА_2 (а. с. 70).

Зі змісту постанови про відмову у вчинені нотаріальних дій державного нотаріуса Сумської районної державної нотаріальної контори Блошенко В.І. від 24 вересня 2020 року вбачається, що за зверненням ОСОБА_1 оформлення спадкових прав на земельну ділянку площею 4,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Гуринівської сільської ради не можливо, оскільки 01 листопада 2007 року ОСОБА_3 був складений заповіт, в якому єдиним спадкоємцем майна вказано відповідача ОСОБА_2 . Крім того, останнім було подано заяву про відмову від прийняття спадщини за законом на користь позивача, при цьому заяви про відмову від прийняття спадщини за заповітом від нього не надходило. Також, у Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5915955792020 від 08 липня 2020 року недостатньо інформації для визначення складу спадщини та реєстрації прав на земельну ділянку. Тому нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальної дії (а. с. 18).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Стосовно визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом, суд враховує наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.

У відповідності до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

В силу ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ч. 1 ст. 1235 ЦК України).

Також, частиною 3 статті 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, тобто протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1273 ЦК України).

З п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування вбачається, що відмова від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців допускається лише протягом строку для прийняття спадщини. Після закінчення цього строку частка у спадщині не може бути збільшена з тих підстав, що хто-небудь зі спадкоємців відмовляється від спадщини на користь інших спадкоємців. У таких випадках особа, яка прийняла спадщину, має право розпорядитись усім або частиною майна, отриманого в порядку спадкування, шляхом відчуження її іншому спадкодавцеві за договором купівлі-продажу, дарування, міни тощо.

З огляду на викладене та враховуючи встановлені судом фактичні обставини, зокрема те, що відповідач у справі ОСОБА_2 є сином спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його користь померлою був складений заповіт, був зареєстрований разом з останньою на час відкриття спадщини та в установлений законом строк заяву про відмову від спадщини за заповітом нотаріусу не подав, а тому на підставі ст. 1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину після смерті матері.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до положень ч. 1 ст. 1223 ЦК України спадкування має здійснюватися за заповітом, правові підстави визначені ч. 2 ст. 1223 ЦК України для спадкування за законом відсутні, а відтак, позов ОСОБА_1 є безпідставним та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 81, 200, 206, 247, 265, 273, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1223, 1268, 1273 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації та знаходження: АДРЕСА_1 ), треті особи - Сумська районна державна нотаріальна контора Сумської області (місце знаходження: м. Суми, Майдан Незалежності, 8), Гуринівська сільська рада Білопільського району Сумської області (с. Гуринівка, вул. 40 років Перемоги, 45 Білопільського району Сумської області) про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя