Рішення

від 19.01.2021 по справі 541/2038/20

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2038/20

Номер провадження 2/541/151/2021

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 січня 2021 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Городівського О.А.

за участю секретаря Непокупної Л.М.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Національногоуніверситету «Полтавськаполітехніка іменіЮрія Кондратюка»про скасуваннянаказу прозвільнення зроботи, поновленняна роботі,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу,

установив:

21 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з вищевказаною позовною заявою. На підтвердження свої позовних вимог вказав, що його наказом ректора Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Онищенка В.О. від 16.05.2016 року № 217-св, призначено за контрактом на період з 16.05.2016 року по 16.05.2021 року на посаду директора Відокремленого структурного підрозділу Миргородського художнього-промислового коледжу імені М.В. Гоголя Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». 01.10.2020 року № 1087 за підписом проректора з науково-педагогічної роботи та економічного розвитку ОСОБА_3 , позивача було звільнено за порушення п.п.2,7,12,14,16,17,19 п. 2.3 контракту № 800 від 16.05.2016 року, за п. 8 ст. 36 КЗпП. Висновок роботодавця про порушення умов контракту здійснено на основі результатів Акту перевірки якості організації навчальної роботи в Миргородському художньо-промисловому коледжі імені М.В. Гоголя від 10.09.2020 року. Вважає, що звільнення здійснено без належних правових підстав. Вказує на порушення свої трудових прав, адже під час звільнення брав участь у виборчому процесі, а отже на нього поширювалися гарантії ч.2 ст. 237 Виборчого кодексу України. Окрім того, зазначає, що відповідач неправомірно перебрав на себе повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері освіти та науки. Вважає проведення аудиту та оцінки якості навчального процесу відбулося без законних на те підстав. Вказує, що акт перевірки якості організації навчальної роботи в Коледжі від 10.09.2020 року як підстава для видання Наказу про звільнення є нікчемним, так як був складений з порушенням норм законодавства, яке регламентує проведення заходів державного нагляду та контролю. Окрім того, перевірка (аудит) проводився в період з 02.09.2020 року по 10.09.2020 року під час перебування позивача на лікарняному з 07.09.2020 по 16.09.2020. Вважає, що Вчена рада Університету не має повноважень приймати рішення про звільнення керівника відокремленого структурного підрозділу Університету, а тому належним суб`єктом, погодження має бути Конференція трудового колективу Університету. Враховуючи, вищевикладене, позивач прохав скасувати наказ про звільнення, поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22 жовтня 2020 року відкрито провадження та призначено проведення судового засідання (а.с.50).

У встановлений судом строк, представником відповідача подано відзив в якому заперечено позовні вимоги. Вказує на недобросовісну поведінку позивача, котрий не повідомляв Університет про участь у виборчому процесі, щоб створити штучні підстави для поновлення на роботі та скасування наказу про звільнення. Вважає, що порушення гарантії, передбаченої ч.2 ст. 237 Виборчого кодексу України, має усуватися шляхом зміни дати наказу про звільнення. Вказаний висновок обґрунтувався з посиланням на постанову ВП ВС від 15.09.2020 року. Оскільки суд касаційної інстанції у даній справі надав висновки щодо застосування норм права, які стосуються іншої трудової гарантії, передбаченої першим реченням частини 3 статті 40 КЗпП, тому прохав застосувати аналогію права до правовідносин сторін. Вказує, що позивач звільнений за невиконання умов контракту у відповідності до п. 8 ст. 36 КЗпП України, що не охоплюється поняттям розірвання трудового договору з ініціативи власника. Наголошує, що повноваження Вченої ради Університету не є вичерпними, а тому вона діяла у межах своєї компетенції. Також зазначив, що жодним законом не заборонено здійснювати «внутрішній недержавний аудит або перевірку». Університет не проводив інституційного аудиту у відокремленому структурному підрозділі закладу вищої освіти. Зазначає, що контрактом передбачено право Університету організовувати і проводити контроль виконання вимог контракту. Положенням про проведення аудиту діяльності відокремлених структурних підрозділів НУ «Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка» , ухваленого протоколом Вченої ради № 11 від 03.04.2020 року та затвердженого наказом ректора Університету №82 від 12 травня 2020 року, унормовані усі питання щодо проведення перевірки структурних підрозділів. Наявність у Наказі про проведення аудиту вказівки на один із законів, що регулює питання проведення державного контролю не скасовує результатів перевірки та виявлених порушень у багатьох сферах діяльності Коледжу. На підставі вищенаведеного, прохав у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У встановлений судом строк, позивачем було подано відповідь на відзив, в якій він висловив незгоду з твердженнями відповідача наданими у відзиві. Вважає посилання представника відповідача на постанову ВП ВС від 15.09.2020 № 205/4196/18 некоректними, так як серед обставин справи не розглядалося фактів порушення гарантій права громадян на участь у виборах. Касаційний розгляд вказаної справи був здійснений до введення у дію Виборчого кодексу України. У зв`язку з наведеним прохав, позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги позову підтримав та прохав їх задовольнити.

Представника відповідача, адвокат Урбанський М.В., в судовому засіданні прохав у задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у відзиві.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 16 травня 2016 року між Полтавським національним технічним університетом імені Юрія Кондратюка, в особі ректора ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено контракт № 800, щодо призначення ОСОБА_1 на посаду директора Миргородського художньо-промислового коледжу імені М.В. Гоголя Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка строком з 16.05.2016 по 16.05.2021 року, що підтверджується копією контракту (а.с.42-47).

01.10.2020 року проректором з науково-педагогічної роботи економічного розвитку Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Філонич О. видано наказ № 1087 про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади. В якості підстави для звільнення зазначено, що директор Миргородського художньо-промислового коледжу імені М.В. Гоголя Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка Дубина О.С. не виконав без поважних причин посадові обов`язки, покладені на нього трудовим договором (контрактом № 800 від 16.05.2016) та Положенням про коледж. Невиконання посадових обов`язків, крім іншого виявилося в наступному: неефективне використання коштів коледжу при виконанні завдань, визначених Положенням про коледж, включаючи здійснення видатків на утримання гуртожитків за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, надання матеріальної допомоги з підстав, що суперечать положенням колективного договору коледжу, встановлення та виплат надбавок і премій, всупереч встановленому законом порядку та за відсутності підстав, передбачених законодавством; перебування близьких осіб в прямому підпорядкуванні всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції» ; невиконання державного замовлення щодо підготовки студентів; порушення вимог постанови Головного державного санітарного лікаря України від 22.08.2020 року № 50, «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), неподання звіту до Університету про результати виконання умов контракту, Положення про коледж та дотримання чинного законодавства України у сфері діяльності коледжу. Порушення посадових обов`язків директора коледжу відображені в Акті перевірки якості організації навчальної роботи Миргородського художньо-промислового коледжу імені М.В. Гоголя від 10.09.2020, складеному на виконання наказу від 31.08.2020 № 185 «Про аудит діяльності Миргородського художньо-промислового коледжу імені М.В. Гоголя Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка. Окрім того, відповідний наказ містить посилання, що виявленими порушеннями ОСОБА_1 вчинив невиконання умов контракту , зокрема положення п.п. 2,7,12,14,16,17,19 п. 2,3 контракту № 800 від 16.05.2016 року, п.5.2,7.2 Положення про відокремлений структурний підрозділ Миргородський художньо-промислового коледжу імені М.В. Гоголя Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, що є підставою для дострокового розірвання контракту з ініціативи Університету відповідно до п.п 2 п.4.2 контракту № 800 від 16.05.2016 року. Вченою радою Університету винесено рішення від 30.09.2020 про надання ректору Університету згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади директора коледжу. В якості підстав для видання наказу зазначені: Акт перевірки якості організації навчальної роботи в Миргородському художньо-промислового коледжу імені М.В. Гоголя від 10.09.2020, пояснення ОСОБА_1 від 23.09.2020, наказ від 28.08.2020 № 28св. Про застосування до ОСОБА_1 заходів дисциплінарного стягнення, Рішення Вченої ради від 30.09.2020. (а.с. 9-10).

Порушення які слугували підставою для звільнення, були виявленні актом перевірки якості організації навчальної роботи в Миргородському художньо-промисловому коледжі імені М.В. Гоголя від 10.09.2020 року. З описової частини акту, вбачається, що метою перевірки було дослідження питань: проведення оцінки якості навчального процесу, визначення стану будівель та споруд, проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, визначення складення рівня підготовки студентів до складення ЗНО, проведення аналізу якості та роботи системи документообігу в коледжі, проведення аналізу якості навчальної роботи, ефективності заходів щодо набору студентів. За результатами проведеного аудиту комісією було зроблено наступні висновки: проведено оцінку якості навчального процесу, рівня підготовки студентів до складання ЗНО, якості навчальної роботи, ефективності заходів щодо набору студентів, в результаті чого встановлено ряд порушень, що призвело до зниження до недопустимого рівня якості навчальної роботи, навчального процесу, рівня підготовки та набору студентів; визначено незадовільний стан будівель та споруд; проаналізовано фінансово-господарську діяльність та встановлено порушення норм бюджетного законодавства і нанесені збитки державному бюджету; проаналізовано та визначену низьку якість та відсутність системи документообігу в коледжі. Окрім того, комісія дійшла висновку щодо підняття питання на засіданні Вченої ради Університету щодо доцільності перебування директора коледжу ОСОБА_1 на займаній посаді та перевірки дотримання останнім вимог контракту (а.с.11-28).

В момент звільнення, позивач брав учать у виборчому процесі, як кандидат в депутати, включений до єдиного виборчого списку та територіального виборчого списку територіального виборчого округу № 2 з виборів депутатів Миргородської міської ради (а.с.8).

Позивач вважає незаконними як сам наказ про звільнення так і результати проведеного аудиту, що і стало підставою для звернення до суду.

Надаючи оцінку, долученим доказам та аргументам сторін, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений в абзаці сьомому статті 5-1 КЗпП України правовий захист від незаконного звільнення.

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (стаття 21 КЗпП України).

Чинним законодавством передбачена особлива форма трудового договору - контракт.

За змістом частини третьої статті 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Однією з підстав припинення трудового договору, зокрема, є підстави, передбачені контрактом (пункт 8 статті 36 КЗпП України).

Щодо проведеного аудиту

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ПОЛТАВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА" (НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА) (Ідентифікаційний код юридичної особи 02071100) значиться як ДЕРЖАВНА ОРГАНІЗАЦІЯ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД).

У відповідності до ч.ч.1,7 ст. 27 ЗУ «Про вищу освіту», заклад вищої освіти як суб`єкт господарювання може діяти, зокрема в статусі бюджетної установи. Заклад вищої освіти діє на підставі власного статуту. Статут закладу вищої освіти повинен містити: 1) повне найменування із зазначенням типу закладу вищої освіти, його правосуб`єктність, місцезнаходження, дату прийняття рішення про його утворення; 2) концепцію освітньої діяльності закладу вищої освіти; 3) права та обов`язки засновника (засновників); 4) обсяг основних засобів (розмір статутного капіталу), наданих засновником (засновниками); 5) повноваження органів управління закладу вищої освіти; 6) права та обов`язки керівника закладу вищої освіти; 7) порядок обрання представників до органів громадського самоврядування; 8) підстави дострокового розірвання контракту з керівником закладу вищої освіти та керівником навчально-наукового інституту (факультету); 9) джерела надходження і порядок використання коштів та майна закладу вищої освіти; 10) порядок звітності та контролю за провадженням фінансово-господарської діяльності; 11) порядок внесення змін до статуту закладу вищої освіти; 12) порядок реорганізації та ліквідації закладу вищої освіти. Статут закладу вищої освіти може містити інші положення, що стосуються особливостей утворення і діяльності закладу вищої освіти. Статут закладу вищої освіти не повинен суперечити законодавству.

Таким чином, Закон зобов`язує заклад вищої освіти здійснювати свою діяльність, у порядку встановленому статутом.

Доказів визначення статутом Відповідача повноважень у посадових осіб Університету по здійсненню аудиту (в тому числі внутрішнього недержавного) по наданню оцінки якості навчального процесу, контролю за належним провадженням фінансово-господарської діяльності Відокремленого структурного підрозділу Миргородський художньо-промислового коледж імені М.В. Гоголя НУ «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» не надано.

Тому і підстави стверджувати, що орган управління закладу вищої освіти, при проведенні аудиту відокремленого підрозділу діяв у відповідності до статуту, а отже і закону, у суду відсутні.

Суд критично ставиться, до доводів сторони відповідача, з приводу того, що аудит був проведений задля контролю виконання ОСОБА_1 вимог контракту, так як зі змісту Акту перевірки не вбачається, що перед комісією визначалась саме ця мета.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тому на переконання суду, виявлені, в ході проведення аудиту, обставини, не можуть слугувати допустимим доказом порушенням умов контракту ОСОБА_1 , а отже не можуть вважатися достатніми підстави для звільнення.

Щодо участі позивача у виборчому процесі

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. N 170, затверджено Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників. У відповідності до п. 1, це Положення визначає порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників на підприємства, в установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої приналежності, а також до громадян.

У відповідності до п.п. 17,21 Положення, у контракті можуть визначатися додаткові, крім встановлених чинним законодавством, підстави його розірвання. У разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться за пунктом 8 статті 36 Кодексу законів про працю України, з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом.

У справі за конституційною скаргою ОСОБА_5 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України, Конституційним Судом України зауважено, що мета встановлення певнихвідмінностей (вимог)у правовомустатусі працівниківповинна бутиістотною,а самівідмінності (вимоги),що переслідуютьтаку мету,мають відповідатиконституційним положенням,бути об`єктивновиправданими,обґрунтованими тасправедливими (абзацсьомий підпункту4.1пункту 4мотивувальної частиниРішення від7липня 2004року №14-рп/2004).З оглядуна цеКонституційний СудУкраїни зазначає,що неможе бутидискримінації уреалізації працівникамитрудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об`єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватися з урахуванням та дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів. Положеннями частини третьої статті 40 Кодексу закріплені гарантії захисту працівника від незаконного звільнення, що є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Однією з таких гарантій є,зокрема, сформульована у законодавстві заборона роботодавцю звільняти працівника, який працює за трудовим договором і на момент звільнення є тимчасово непрацездатним або перебуває у відпустці. Отже, нерозповсюдження такої вимоги на трудові правовідносини за контрактом є порушенням гарантій захисту працівників від незаконного звільнення та ставить їх у нерівні умови порівняно з працівниками інших категорій. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини третьої статті 40 Кодексу є такими, що поширюються на усі трудові правовідносини та не суперечать Конституції України.

Статтею 237 Виборчого кодексу України визначено гарантії діяльності у виборчому процесі кандидатів у депутати, зокрема, у відповідності до частини 2 даної статті кандидат у депутати під час виборчого процесу не може бути звільнений з роботи з ініціативи власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, командира військової частини (формування).

Таким чином, у законодавстві закріплена гарантія захисту працівника від незаконного звільнення який приймає участь у виборчому процесі.

У відповідності до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідачем визнається факт здійснення звільнення позивача без урахування вказаної гарантії, однак вказується на недобросовісності позивача, котрий не повідомив про участь у місцевих виборах.

Однак суд, не погоджується з думкою сторони відповідача, так як інформація про кандидатів в депутати є загальновідомою та загальнодоступною, а обов`язок проведення звільнення у відповідності до вимог закону, в тому числі з дотриманням гарантій, покладається на відповідача.

Тому звільнення ОСОБА_1 без урахування відповідного положення закону не є правомірним.

Положенням про відокремлений структурний підрозділ Миргородський художнього-промислового коледжу імені М.В. Гоголя Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», визначено що директор може бути звільнено з посади ректором Національного університету імені Юрія Кондратюка за поданнямВченої радиНаціонального університетуімені ЮріяКондратюка або іншого вищого колегіального органу громадського самоврядування коледжу з підстав, визначенних законодавством про працю, за порушення статуту Національного університету імені Юрія Кондратюка, цього Положення, умов контракту (п.7.3 Положення.)

З матеріалів справи вбачається, що наказ про звільнення позивача було видано не ректором ОСОБА_4 , а проректором з науково-педагогічної роботи та економічного розвитку ОСОБА_6 .. В ході судового засідання, представником відповідача надавалися пояснення, що ректор Університету за статутом має право делегувати у формі письмового доручення частину своїх повноважень своїм заступникам (проректорам).

У відповідності до ч.ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 3 вищевказаної статті визначено, що у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, зменшення розміру заробітної плати тощо) у зв`язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов`язок доказування, що прийняті рішення, вчинені дії є правомірними і не були мотивовані діями позивача чи його близьких осіб щодо здійснення цього повідомлення, покладається на відповідача.

Частиною 2 ст. 43 ЦПК України, визначені загальні обов`язки учасників, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п.п.2,4).

Суд наголошує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається я на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Отже сторона яка посилається на ті чи інші обставини має навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

З урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю, такого висновку дійшов ВС у постанові від 23.01.2018 за наслідками касаційного перегляду судових рішень у цивільній справі № 273/212/16-ц).

Разом зтим,стороною відповідача,при доведенніправомірності виданняоскаржуваного наказута здійсненнязвільнення вцілому, до матеріалів справи не було долучено копію такого письмового доручення ректора ОСОБА_7 на уповноваження проректором ОСОБА_3 на видання наказу про звільнення ОСОБА_1 .

Суд, звертає увагу, що таке письмове доручення, не було зазначено, в якості додатку до наказу № 1087 від 01.10.2020 про звільнення ОСОБА_1 ..

Тому, враховуючи, що встановлення обставин у справі не може здійснюватися на основі припущень, суд не може презюмувати проректора з науково-педагогічної роботи та економічного розвитку ОСОБА_3 , належним суб`єктом по виданню наказу про звільнення позивача.

Зважаючи на встановленні обставини, наказ № 1087 від 01.10.2020 року не може вважатися законним.

У відповідності до ч.1 ст. 235 КЗпП, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно зі статтею 235 КЗпП України підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав. Тому поновлено на роботі може бути лише працівника, якого звільнено незаконно, з порушеннямпроцедури звільнення чи за межами підстав, передбачених законом чи договором, або за відсутності підстав для звільнення. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 759/19440/15-ц).

Таким чином, проведення звільнення ОСОБА_1 без дотримання гарантій, визначених законом, видання наказу про звільнення неуповноваженою особою, по фактам, які потребують додаткової оцінки спеціально уповноваженими суб`єктами (на яких законом покладено функцію контролю) є свідченням порушення процедури звільнення, а тому позивач підлягає поновленню на роботі.

У відповідності до ч.2 ст. 235 КЗпП, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Розмір середнього заробітку, котрий підлягає стягненню на користь позивача має розраховуватися у відповідності до Постанови КМУ від 8 лютого 1995 р. N 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

У відповідності до п. 8 Постанови КМУ № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З довідки роботодавця (а.с.48), за два місяці до звільнення позивачці нараховано 10183,64 грн з них, 2516,10 грн - за 4 відпрацьованих днів у серпні та 7667,54 грн за 10 відпрацьований день у вересні.

Таким чином середньоденний заробіток позивача склав 727,40 грн (10183,64/14).

Період з дня порушення строку виплати по день винесення рішення по справі, включає в себе 76 робочих днів.

Отже розмір середнього заробітку, котрий підлягає стягненню на корить позивача складає 55282,40 грн. (76 днів * 727,40 грн.).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст.141 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у розмірі 2522грн.40 грн. від сплати якого в силу закону, позивач був звільнений при пред`явлені трьох вимог у зв`язку з їх задоволенням підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13; 61; 81; 133, 137, 141; 258; 264; 265 ЦПК України; -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати наказ Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» «Про звільнення ОСОБА_1 » № 1087 від 01.10.2020 року.

Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді директора Відокремленого структурного підрозділу Миргородського художньо-промислового коледжу імені М.В. Гоголя Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».

Стягнути зНаціонального університету«Полтавська політехнікаімені ЮріяКондратюка» (кодЄДРПОУ 02071100)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу 55282,40 грн.

Стягнути з Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (код ЄДРПОУ 02071100) на користь держави судові витрати у сумі 2522 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення до Полтавського апеляційного суду області через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 25 січня 2021 року.

Суддя О. А. Городівський