Ухвала

від 21.01.2021 по справі 761/924/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/924/21

Провадження № 1-кс/761/1506/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року слідчий суддяШевченківського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника володільця майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання начальника шостого відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ОВПП ДФС ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 320201001100000 68 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання начальника шостого відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ОВПП ДФС ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 320201001100000 68 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України про накладення арешту на майно, що було вилучене 12.01.2021 за результатом проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що Слідчим управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32020100110000068 від 14.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, встановлено, що службові особи ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» (код 24432974), протягом грудня 2018 по березень 2019 років, під час здійснення фінасово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Кривбасміталстіл» (код 40999062), яке формувало податковий кредит за рахунок фінансово-господарських операцій з суб`єктами господарювання з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «ДЕСІКАНТ ТРАСТ» (код ЄДРПОУ 42246973), ТОВ «ХАРКІВ ЕСТЕЙТ» (код ЄДРПОУ 41582052), ТОВ «ОДЕСА УКРБУД» (код ЄДРПОУ 42388753), необґрунтовано сформували податковий кредит з ПДВ, чим умисно ухилились від сплати податку на додану вартість у сумі 17 522 249, 64 грн.

В рамках даного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді 12.01.2021 було проведено ряд обшуків, зокрема за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якого було виявлено та вилучено металобрухт вагою 2 тони.

Вказані вилучене майно 13.01.2021 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову.

З метою забезпечення збереження речового доказу слідчий просив накласти арешт на вилучене майно за результатом проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні слідчий доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити з підстав наведених у ньому.

Представник володільця майна заперечував проти задоволення клопотання слідчого, вважаючи його не обґрунтованим та відсутніми підстави визначенні ч.2 ст.170 КПК України для накладення арешту на майно. Оскільки виявленні під час обшуку речі не мають жодного відношення до даного кримінального провадження, не входять до переліку, щодо якого ухвалою слідчого судді прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення тобто є тимчасово вилученим майном, яке підлягає поверненню власнику за відсутності правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Крім того, зазначив, що клопотання подане не уповноваженою особою, оскільки у даному кримінальному провадженні жодній особі про підозру повідомлено не було, а тому право на звернення з клопотанням про арешт майна має виключно прокурор.

Заслухавши слідчого, представника володільця майна, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, СУ ОВПП ДФС здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 320201001100000 68 від 14.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В рамках даного кримінального провадження 12.01.2021 було проведено ряд обшуків, зокрема за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якого було виявлено та вилучено металобрухт вагою 2 тони.

Обгрунтовуючи підстави для накладення арешту слідчий вказує, що виявленні та вилученні речі є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а необхідність накладення арешту виникла для забезпечення збереження речового доказу.

Положеннями ч. 1 ст. 171 КПК України визначено, щоз клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач, при цьому, згідно вимог ч. 2 ст. 64-2 КПК України, з клопотанням про арешт майна третьої особи має право звернутися виключно прокурор.

Яквбачається зматеріалів клопотання,у кримінальномупровадженні№ 320201001100000 68 від 14.12.2020 року жодній особі не повідомлено про підозру, а відтак слідчим безпідставно, як не уповноваженою особою, порушено питання про арешт майна третьої особи.

Крім того, згідно ч.10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак,доводи клопотанняслідчого тадодані донього матеріалине містятьдостатніх відомостей,які бу відповідностідо ст.170КПК Українидавали підставидля накладенняарешту намайно,що буловилучене вході проведенняобшукуза адресою АДРЕСА_1 .

У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Однак, слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст..132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

На підтвердження вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України до матеріалів клопотання додано рапорт та повідомлення про ознаки кримінального правопорушення в якому міститься інформація про те, що певними суб`єктами господарської діяльності вчиняються дії з метою ухилення від сплати податків.

Інших належних та допустимих доказів, які б у сукупності з іншими підтверджували обґрунтованість підозри щодо вчинення даного виду злочинів не надано. Відсутні акти перевірок вказаного підприємства, не долучено інших козаків, які б свідчили, що дійсно в діях службових осіб ТОВ «Укр Мет-Альянс» вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України.

Вся доказова база загалом складається з повідомлення та рапортів співробітників ДФС, які містять сумнівні висновки та об`єктивними даними не підтверджуються.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення якого застосовуються на території України поряд з національним законодавством, для того, щоб втручання в право власності вважалось допустимим, воно повинну слугувати не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна дотримуватись розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатись між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. Зазначене твердження міститься у Рішенні «АГОСІ» проти Сполученого Королівства» від 24.10.1986 року.

Отже сукупність вказаних вище обставин свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Згідно ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, слідчий суддя не вбачає законних підстав для накладення арешту на майно, що було вилучене за результатом проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання начальника шостого відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ОВПП ДФС ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, а саме металобрухт чорних металів вагою 2 тонни, що було вилучене 12.01.2021 за результатом проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повнийтекст ухвалипроголошено 26.01.2021о 08год.45хв.

Слідчий суддя: