Рішення

від 22.01.2021 по справі 340/4283/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року м. Кропивницький справа № 340/4283/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохолод - логістика та склад" (вул. Тараса Карпи, 84, офіс 411-А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ - 36584854 ) до Дніпровської митниці Державної митної служби України (вул. Княгині Ольги, 22, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49038, код ЄДРПОУ - 43350935) провизнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохолод - логістика та склад" звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення м/п "Кропивницький" Дніпровської митниці ДМСУ "Про коригування митної вартості товарів" №UА110280/2020/000029/1 від 16.09.2020 року.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ним здійснювалося імпортування товару з Польщі, у зв`язку з чим подано митну декларацію, в якій визначено вартість товару за першим методом (ціною контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному у частині другій статті 53 Митного кодексу України, та чітко ідентифікують оцінюваний товар, містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. Однак, відповідачем, на думку позивача, протиправно скориговано заявлену товариством митну вартість за другорядним методом та прийнято оскаржуване рішення №UА110280/2020/000029/1 від 16.09.2020 року та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110280/2020/00160.

Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосування резервного методу.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що додані позивачем до митної декларації документи не містять всіх відомостей, що підтверджують задекларовані числові значення складових митної вартості. Зокрема, відповідач звертає увагу суду на те, що подані позивач документи не давали можливості однозначно з`ясувати умови поставки товару та його дійсну вартість. У зв`язку з цим відповідач вважає, що спірне рішення прийняте органом доходів і зборів з урахуванням вимог чинного законодавства, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (а.с.33).

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Разом з тим, суд зазначає, статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

23.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохолод - логістика та склад" (Покупець) та "Kowalska 7 sp.zo.o" (Продавець) укладено контракт №23/08-219, відповідно до якого, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця квасолю стрючкову морожену, загальною вартістю 13600,00 Євро (а.с.11-16).

Відповідно до додатку №3 до контракту №23/08-19 від 23.08.2019 року внесено зміни до контракту в частині найменування та реквізитів продавця (а.с.15).

14 вересня 2020 року позивачем заявлено до митного оформлення отриманий від Premium Invest Sp.zo.o., товар у вигляді квасолі замороженої, загальною вартістю 10 886,40 ЄВРО та подано до Дніпровської митниці Держмитслужби вантажно - митну декларацію за №UA110280/2020/008903 (а.с.48).

Митна вартість вказаного вище товару визначена ТОВ "Торговий дім "Агрохолод - логістика та склад" за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту від 23.08.2019 року № 23/08-2019.

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості отриманого товару, разом з декларацією форми МД-2, подано м/п Кропивницький Дніпровської митниці ДМСУ:

- сертифікат якості б/н від 11.09.2020 року (а.с.25);

- рахунок - фактура (інвойс) 1/11-09/2020 від 11.09.2020 року (а.с.28);

- автотранспортну накладну б/н від 11.09.2020 року (а.с.30);

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 РL/МF/АN 0071566 від 11.09.2020 року (а.с.29);

- книжку МДП для внутрішнього перевезення АХ.80007734 від 12.09.2020 року;

- банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 30.08.2019 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104)., подання якого для митного оформлення не супроводжується 23/08-2019 від 23.08.2019 року (а.с.11-12);

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 від 23.08.2019 року (а.с.13);

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 2 від 31.12.2019 року (а.с.14);

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 3 від 28.02.2020 року (а.с.15);

- договір про надання послуг митного брокера 1/2013 від 01.02.2013 року;

- інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів 5940432;

- сертифікат здоров`я б/н від 11.09.2020 року (а.с.26);

- копію митної декларації країни відправлення 20РL301010Е0894207 від 11.09.2020 року (а.с.31).

Подання позивачем до митного органу вищенаведених документів також підтверджується долученою до матеріалів справи копією картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110280/2020/00160 від 16.09.2020 року.

Співробітниками митного поста Кропивницький Дніпровської митниці ДМСУ на електронну адресу брокера надіслано повідомлення де зазначалось, що відповідно до частини 1 статті 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Автоматизованою системою управління ризиками за електронною митною декларацією від 14.09.2020 №UА110280/2020/008903 сформовано форму митного контролю 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів . Відповідно до угоди про застосовуванні статті VII генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти ї правильності.

Зазначалося, що поставка оцінюваного товару проводиться згідно зовнішньоекономічного договору укладеного між ТОВ "Торговий дім "Агрохолод - логістика та склад" та Premium Invest Sp.zo.o., Польща, на умовах поставки DАР м. Кропивницький. Документи, що містять інформацію щодо вартості транспортування, страхування та включення їх до митної вартості відсутні. Рахунок фактура №1/11-09/2020 від 11.09.2020 підписаний ОСОБА_1 , представником компанії Premium Invest Sp.zo.o., що можливо свідчить про взаємопов`язаність між продавцем та покупцем.

Органами митниці проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару Квасоля стручкова морожена країна виробництва Китай, з рівнем митної вартості товарів за кодом згідно УКТ ЗЕД 0710 22 00 00 товарної позиції Овочі (сирі або варені у воді чи на парі), морожені, та виявлено що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі імпорт.

А тому, Дніпровська митниця просила (за наявності) надати: - договір - угоду із третіми особами, пов`язані з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором; - рахунки про сплату посередницьких послуг пов`язаних з виконанням умов договору; -документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювались страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; -висновки про якісні та вартісні характеристики товарів , підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Приватним підприємством "БОМОНД" (брокер) було надано відповідь на електроне повідомлення №219075 від 15.09.2020 р., щодо надання додаткових документів та повідомлено, що згідно листа ТОВ "Торговий дім "Агрохолод" - логістика та склад" №94 від 16.09.2020 року додаткові документи для підтвердження митної вартості надати не має можливості, у зв`язку з їх відсутністю окрім, виписки з бухгалтерської документації Faktura FV29/20 від 11.09.2020 року надану польським постачальником Premium Invest Sp.zo.o. (а.с.23, 27)

М/П Кропивницький Дніпровської митниці на підставі ст. ст. 60 МК України, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №UА110280/2020/000029/1 від 16.09.2020 року на підставі якого збільшено митну вартість товарів за контрактом № 23/08-2019 з 359 984,94 грн. до 397 375,90 грн. (а.с.9)

В результаті здійснених коригувань митної вартості товару ТОВ "Торговий дім "Агрохолод-логістика та склад" необхідно додатково сплатити до бюджету податку на додану вартість на імпорт та мито на загальну суму 10 164,95 гривень.

Позивач, не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів, скористався своїм правом застосувати положення ч.7 ст.55 Митного кодексу України та подав 16.09.2020 року митному органу митну декларацію №UА110280/2020/008972, за якою товар був випущений у вільний обіг (а.с.24).

Платіжними дорученнями від 14 вересня 2020 року № 2810 було перераховано на банківський рахунок Державної митної служби України 79 951,94 гривні та списано кошти Позивача, що залишалися раніше на рахунку митниці, всього на загальну суму 96 343,11 гривень (а.с.17, 19).

16.09.2020 платіжним дорученням №1 позивач, в якості фінансових гарантій, перерахував на банківський рахунок Державної митної служби України додатково 11 685,89 гри, мита та ПДВ на імпорт - фінансові гарантії), та отриманий позивачем у нерезидентів товар було випущено у вільний обіг (а.с.18).

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, а також карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України.

Так, відповідно до ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів ч.3 ст.318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. ( ч.1 ст.257 Митного кодексу України).

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно ст. 50 Митного кодексу України, відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГААТ).

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4 та 5 ст.58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Ч.1 та ч.2 ст.53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу ч.5 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч.3 ст.318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та п. 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 15.02.2011 р. № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ч.1, ч.2 та ч.3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 3 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз положень ч.3 ст.53, п.1 ч.4 ст.54, ст.58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію Митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України.

Аналізуючи норми ст. 53 Митного кодексу України, суд приходить до висновку, що право органу доходів та зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Тому, не подання або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі, не створює для нього негативних наслідків, оскільки, у даному випадку, були подані документи, які давали змогу органу доходів та зборів достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів.

Судом встановлено, що рішенням про коригування митної вартості товарів №UA110280/2020/000029/1 від 16.09.2020, відповідачем було визначено митну вартість товару (коригування) у розмірі 12017,15 Євро (а.с.9).

Підставою для відмови стало твердження відповідача, що відповідно до частини 1 статті 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митими постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від 14.09.2020 №UА110280/2020/008903 сформовано форму митного контролю 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів . Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди). Керуючись положеннями ч.5 ст. 54 Кодексу митні органи з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку поданих для цілей визначення митної вартості товару.

Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню, тобто митниця повинна мати можливість їх перевірити (наприклад, чи включені в ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на страхування, транспортування цього товару). У відповідності до ст.337 МКУ при проведені перевірки документів, які надані у підтвердження митної вартості, було виявлено наступне. Відповідно до статті 52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що для визначення митної вартості використані відомості з МД від 02.09.2020 №UА100530/2020/042204, за якою здійснено митне оформлення товару Стручкова квасоля (сира, заморожена) в коробок по 10 кг , МВВ 1, товар експортовано в Україну на адресу юридичної особи автотранспортом на умовах поставки FСА Польща, країна виробництва та походження Польща. Поставка проведена за прямим контрактом, безпосередньо з виробником товару (а.с.51).

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято Рішення про коригування митної вартості від 16.09.2020 №UA110280/2020/000029/1 та запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Позивачем зазначено, що ним було надано усі наявні у нього документи та додатково подано виписку з бухгалтерського документа фактуру FV29/20 від 11.09.2020 року (а.с.22-23, 27).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до додатку №2 до контракту №23/08-19 від 23.12.2019 року поданих відповідачу, витрати доставки товару включено у вартість товару (а.с.14).

Проте, дослідивши подані документи визначити вартість доставки не можливо.

До митного органу та до матеріалів справи надано копію фактури №1/11-09/2020 з якої вбачається, що вартість стручкової фасолі складає 10886,4 Євро (а.с.28).

Вказана фактура підписана ОСОБА_1 .

Необхідно також зазначити, що відповідно до додатку №3 до контракту №23/08-19 від 23.08.2019 року директором позивача - ТОВ "Торговий дім "Агрохолод - логістика та склад" є ОСОБА_3 .

Доказів того, що ОСОБА_1 має право виставляти фактуру та зазначати вартість товару а ні суду, а ні митному органу не надано.

Інших доказів на підтвердження вартості товару митному органу чи суду також не подано.

Згідно Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості та Переліку додаткових складових до ціни договору у п. 33 Рішення зазначається причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною (договору) щодо товарів

Оцінюючи викладене у сукупності суд приходить до висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи не відповідали вимогам ч.2 ст.58 Митного кодексу України та створювали підстави для виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, висновки Кіровоградської митниці ДФС про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною контракту є вірними.

Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України, Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 55 Митного кодексу України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У постанові від 15 травня 2018 року по справі №813/2691/16 Верховний Суд вказав на обов`язок суб`єкта владних повноважень доводити, що документи, надані декларантом містять розбіжності, наявні підробки-цей процес має бути повністю вмотивованим та не може ґрунтуватися лише на припущеннях чи внутрішніх переконаннях уповноваженої особи митниці ДФС (така правова позиці узгоджується також із висновками Верховного Суду у справах №826/26392/15, № 813/1011/17, № 809/856/17, № 810/1841/15).

Митний орган ухвалюючи своє рішення про коригування митної вартості стручкової фасолі навів обґрунтування, які надані декларантом документи містять розбіжності, та чи наявні підробки, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та чому необхідні додаткові документи для підтвердження того чи іншого показника.

Зі змісту оскаржуваного рішення відповідача від 16.09.2020 року №UA110280/2020/000029/1 слідує, що митний орган надав належну оцінку поданим документам та встановив конкретні обставини та факти, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення було достатньо підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів - за ціною договору.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохолод - логістика та склад" необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

VI. Судові витрати.

У відповідності до вимог частини 1статті 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 252, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративний позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохолод - логістика та склад" про визнання протиправним та скасування рішення м/п "Кропивницький" Дніпровської митниці ДМСУ "Про коригування митної вартості товарів" №UА110280/2020/000029/1 від 16.09.2020 року - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Процесуальні строки, визначені рішенням суду застосовуються з урахуванням п. 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук