Ухвала

від 25.01.2021 по справі 640/16541/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

25 січня 2021 року м. Київ№ 640/16541/19 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каркашьяна С.К., здійснюючи розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи ( у письмовому провадженні) адміністративної справи

за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Державного реєстратора Комунального підприємства Благоустрій Шевченківського району Соколянського Д.В. провідміну державної реєстрації припинення юридичної особи, ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства Благоустрій Шевченківського району Соколянського Д.В., в якому просить суд відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ Фінансова компанія ІНВОЛВ (код ЄДРПОУ 40474096), запис від 27.05.2019 №10741110009059922.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/16541/19, суд ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У якості норми права, яка дає право на звернення до суду з позовом про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, Головне управління ДФС у м. Києві посилається на п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України .

Розглядаючи справу у спрощеному провадженні, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За визначенням пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

У свою чергу, згідно пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №914/2006/17.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій.

Як свідчить зміст позовної заяви позивач просить відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ Фінансова компанія ІНВОЛВ , проведену державним реєстратором КП Благоустрій Шевченківського району Соколянським Д.В.

Предметом спору в цій справі є наявність чи відсутність підстав для державної реєстрації припинення юридичної особи, а не сама по собі відповідність чи невідповідність дій державного реєстратора вимогам Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Правовий інтерес Головного управління ДФС у м. Києві у спірних правовідносинах, який зумовив закріплення права на звернення до суду з відповідним позовом на законодавчому рівні, полягає у закінченні всіх процедур, які здійснюються за участю контролюючого органу, перед проведенням державної реєстрації припинення юридичної особи як завершальної дії, з вчиненням якої юридична особа є такою, що припинилася.

Натомість контроль за діяльністю державного реєстратора під час вчинення реєстраційних дій не належить до повноважень податкових органів.

За таких обставин, враховуючи предмет та підставу позовної заяви, суд приходить до висновку, що цей спір не відповідає критеріям публічно-правового спору та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд враховує, що питання розмежування предметної юрисдикції спорів, пов`язаних з відміною державної реєстрації припинення юридичної особи, вже вирішувалося Великою Палатою Верховного Суду у справі № 826/10249/18.

У цій справі Велика Палата Верховного Суду сформулювала правову позицію, відповідно до якої спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах.

Спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв`язку з протиправним внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. Процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.

В постанові від 17 червня 2020 року у справі № 826/10249/18 також зазначено, що Велика Палата Верховного Суду, заповнюючи цю прогалину закону, у постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Велика Палата Верховного Суду також підкреслила, що такий спір має вирішуватися за правилами Господарського процесуального кодексу України незалежно від суб`єктного складу за місцезнаходженням юридичної особи.

Отже, спір щодо відміни (скасування) державної реєстрації припинення ТОВ Фінансова компанія ІНВОЛВ підлягає розгляду та вирішенню в порядку господарського судочинства.

Закріплення у спеціальному нормативно-правовому акті, який визначає повноваження органів ДПС України, права на звернення до суду з вимогами про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи саме собою не змінює юрисдикцію цього спору та не свідчить, що він підлягає розгляду саме за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Оскільки дана справа не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, провадження у справі підлягає закриттю відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі №640/16541/19.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.К. Каракашьян