Ухвала

від 25.01.2021 по справі 640/33165/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 січня 2021 року м. Київ № 640/33165/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., ознайомившись з позовною заявою

за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Державного підприємства "Укртрансфармація" про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Укртрансформація", в якому просить стягнути кошти платника податків Державне підприємство УКРТРАНСФАРМАЦІЯ (код 01101329) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 696 204,49 гривень.

Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням розміру позовних вимог та встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивачеві за подання до суду даного позову необхідно сплатити 10 443, 06 грн. судового збору.

До позовної заяви, крім іншого, додано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви, в обґрунтування якого орган доходів і зборів посилається на те, що він є неприбутковою організацією.

Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на таке.

Органи доходів і зборів не належать до суб`єктів, визначених у статті 5 Закону України Про судовий збір , які звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондують положенням частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір .

Враховуючи те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, не обмежена в праві в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, відсутні підстави для задоволення заявленого відповідачем клопотання. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 26.12.2017 у справах № К/9901/132/17, № К/9901/284/17 від 22.01.2018 у справах № К/9901/4773/18, № К/9901/5115/18.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду доказу сплати судового збору в сумі 10 443, 06 грн. на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м.Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача -Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313181206084026007, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд м. Києва".

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом трьох днів з моменту отримання ухвали.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з моменту отримання копії ухвали та з урахуванням строків, визначених пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.О. Маруліна