Постанова

від 26.01.2021 по справі 280/4780/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 січня 2021 року м. Дніпросправа № 280/4780/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року (суддя Бойченко Ю.П., повний текст рішення складений 29.05.2020) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов ОСОБА_1 , в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 24.04.2019 № 6/08-01-5407 та № 6501-5407-0833.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 24.04.2019 № 6/08-01-5407. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішенням, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДФС у Запорізькій області 24.04.2019 прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення № 6501-5407-0833, згідно з яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік у розмірі 173580,28 грн.

Оскаржуване рішення ґрунтуються на вимогах пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено Договір оренди землі від 21.03.2017, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 42,0000 га, кадастровий номер 2325283200:01:002:0029, яка розташована на території Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області за межами населеного пункту. Договір укладено на 7 років, плата за користування земельною ділянкою у розмірі річної орендної плати становить 173580,28 грн. без ПДВ, що складає 14,56% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

У зв`язку з несплатою ОСОБА_1 орендної плати за користування означеною земельною ділянкою податковим органом було обраховано податкове зобов`язання, у тому числі за 2019 рік, та прийняте податкове повідомлення-рішення № 6501-5407-0833.

Суд першої інстанції не знайшов правових підстав для скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, зазначивши, що з 05.09.2018 (з моменту реєстрації права оренди землі) у ОСОБА_1 виник обов`язок щодо сплати орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2325283200:01:002:0029.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, а тому посилання позивача на те, що спірна ділянка ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області йому фактично не передавалася та він нею не користувався, судом не приймаються.

Позивач погодився з таким висновком суду першої, про що зазначено в апеляційній скарзі, проте вважає, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Апелянт зазначає, що суд залишив поза увагою положення чинного законодавства, яке регулює правові підстави та порядок нарахування податкових зобов`язань платникам - фізичним особам. Суд не перевірив обґрунтованість нарахованого податкового зобов`язання, оскільки відповідачем не надано інформацію про нормативно-грошову оцінку орендованої земельної ділянки, на підставі якої має обраховуватися податкове зобов`язання.

Надаючи оцінку доводам апелянта, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Статтею 285 податкового кодексу визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно зі ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що розмір орендної плати встановлюється у договорі, договір оренди землі може містити умови внесення та розмір орендної плати, але податковим законодавством чітко визначено мінімальний розмір орендної плати, який залежить від нормативної грошової оцінки, який не може бути змінений умовами договору.

Матеріалами справи підтверджується, що податковим органом нараховано плату за землю, виходячи з розміру річної орендної плати, передбаченої договором, що не суперечить вимогам податкового законодавства.

Суд апеляційної інстанції доходить висновку, що вказані дії були вчинені в межах наданих законом повноважень, без втручання у договірні правовідносини щодо оренди земельної ділянки.

Доводи апелянта не є обґрунтованими, адже відповідно до вимог чинного податкового законодавства розмір орендної плати не може бути меншим, ніж установлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, тоді як основний розмір орендної плати визначається саме договором.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року в адміністративній справі № 280/4780/19 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 26 січня 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 26 січня 2021 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров