Постанова

від 22.01.2021 по справі 620/1494/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1494/20 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Коротких А.Ю., Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю НіжинХліб до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю НіжинХліб (далі ТОВ НіжинХліб ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі ГУ ДПС у Чернігівській області), в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 29.01.2020 №00000410500 на суму 351550,00 грн;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 29.01.2020 №00000400500 на суму 137500,00 грн (110000,00грн + 27500,00 грн штрафна (фінансова) санкція).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДПС у Чернігівській області (надалі - апелянт) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ГУ ДПС у Чернігівській області відповідно до вимог пп.20.1.4 ст.20, пп.78.1.4 п. 78.1 ст.78 та ст. 82 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ НіжинХліб за період діяльності: вересень 2018 року та січень 2019 року з питань правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ УКРГРАНДПОСТАЧ (код 39026230).

За результатами перевірки складено акт перевірки від 27.12.2019 №285/05/41607595 відповідно до висновків якого відповідачем встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

-п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, ст.198, п.200.1, ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету по декларації з ПДВ за вересень 2018 року на 110000,00 грн та завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість в сумі 351550,00 грн по декларації з ПДВ за січень 2019 року.

Не погоджуючись з Актом, 15.01.2020 ТОВ НіжинХліб за вих. № 11 направило до ГУ ДПС у Чернігівській області свої заперечення до висновків, викладених в Акті.

03.02.2020 позивач отримав відповідь ГУ ДПС у Чернігівській області від 27.01.2020 №1016/10/25-01-05-0608 на заперечення до Акту перевірки (Вх. №13 від03.02.2020), згідно якої стало відомо, що доводи підприємства ГУ ДПС у Чернігівській області не врахували для визначення результатів перевірки та вважали недостатньо обґрунтованими.

31.01.2020 на адресу позивача за вх.№10 надійшли оскаржувані податкові повідомлення- рішення від29.01.2020 №00000410500 та №00000400500), відповідно яких, відповідачем зазначено завищення позивачем суми від`ємного значення з податку на додану вартість в сумі 351550,00грн по декларації з ПДВ за січень 2019 року (декларація від20.02.2020 №реєстрації 9026567257), чим зменшено суму від`ємного значення податкового кредиту з податку на додану вартість та занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет по декларації з ПДВ за вересень 2018 року на суму 110000,00 грн (декларація від 19.10.2018 №9228396940), чим збільшено податкові зобов`язання платника податків (визначено грошові зобов`язання платнику з податку на додану вартість), крім цього, відповідачем нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 27500,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями рішеннями, позивач звернувся із позовом до суду.

Даючи правову оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

-придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

-ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.7 ст.201 Кодексу податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Кодексу).

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Так, згідно укладеного договору поставки від 03.09.2018 ТОВ УКРГРАНДПОСТАЧ (постачальник) та ТОВ НіжинХліб (покупець) постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар. Під товаром розуміється Насіння соняшника, країна походження - Україна . На момент укладання договору кількість товару, що підлягає передачі складає - 55 тон. Термін передачі товару по 01 жовтня 2018 року включно.

Приймання передача товару визначеного цим договором, здійснюється на складі постачальника в місці його зберігання.

Вартість однієї тони Товару становить: 10000грн., ПДВ 2000грн., разом 12000грн. Загальна сума договору разом з ПДВ складає 660000грн., в т.ч. ПДВ 110000грн.

Договір підписано та скріплено печатками сторін. ТОВ УКРГРАНДПОСТАЧ - директор ОСОБА_2, ТОВ НіжинХліб - директор Третяк В.І. .

В ході проведення перевірки відповідачу надано видаткову накладну, яка виписана від імені ТОВ УКРГРАНДПОСТАЧ від 28.09.2018 №ГП-0000008 на суму 660000,00 грн та податкову накладну від 28.09.2018 №7 на суму 110000,00 грн ПДВ.

Також, згідно укладеного договору поставки від 04.01.2020 ТОВ УКРГРАНДПОСТАЧ (постачальник) та ТОВ НіжинХліб (покупець) постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар. Під товаром розуміється Насіння соняшника, країна походження - Україна . На момент укладання договору кількість товару, що підлягає передачі складає - 178 тон. Термін передачі товару по 29.01.2019.

Приймання передача товару визначеного цим договором, здійснюється на складі постачальника в місці його зберігання.

Вартість однієї тони Товару становить: 9875,00 грн, ПДВ 1975,00 грн, разом 11850грн. Загальна сума договору разом з ПДВ складає 2109300 грн., в т.ч. ПДВ 351550,00 грн.

Договір підписано та скріплено печатками сторін. ТОВ УКРГРАНДПОСТАЧ - директор Д.В. Рожкован, ТОВ НіжинХліб - директор Третяк В.І ..

В ході проведення перевірки відповідачу надано видаткову накладну, яка виписана від імені ТОВ УКРГРАНДПОСТАЧ від 29.01.2019 №ГП-0000008 на суму 2109300 грн та податкову накладну від 29.01.2019 №12 на суму 351550,00 грн ПДВ.

При цьому, оплата по вказаним вище договорам підтверджується платіжним дорученням від 29.03.2019 №5588 на суму 2769300,00 грн.

Суми податків на додану вартість за виписаними податковими накладними включено ТОВ НіжинХліб до податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком окружного суду щодо наявності у підприємства первинної документації по всім господарським операціям між товариством та його контрагентом, яка відповідає вимогам законодавства, не містить дефектів форми, змісту чи походження, та в повній мірі підтверджує реальність здійснення господарських операцій. Під час проведення перевірки контролюючим органом перевірялася зазначена документація та не було виявлено жодних недоліків форми, чи змісту такої документації чи зауважень щодо повноти відображення господарських операцій .

Щодо твердження податкового органу про підписання видаткової накладної неуповноваженою особою, а саме гр. ОСОБА_2 , який на дату складання видаткової накладної від 28.09.2018 №ГП-0000008, був звільнений 10.09.2018, колегія суддів вважає такі необґрунтованими, оскільки ОСОБА_2 на час підписання договору поставки від 03.09.2018 № 09/09-18 від імені ТОВ УКРГРАНДПОСТАЧ був керівником та засновником (учасником) ТОВ УКРГРАНДПОСТАЧ і він дійсно був звільнений з роботи з посади директора товариства 11.09.2018, однак продовжував бути засновником (учасником) ТОВ УКРГРАНДПОСТАЧ до кінця 2018 року. Останній був уповноважений діяти від імені товариства, у тому числі під час вчинення господарської операції з позивачем 28.09.2018, що підтверджується довіреністю б/н від11.09.2018, яка була видана діючим керівником ТОВ УКРГРАНДПОСТАЧ Рожкован Дмитром Володимировичем. Згідно вказаної довіреності ОСОБА_2 уповноважений діяти в інтересах товариства в усіх підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх форми власності та підпорядкування з усіх питань, що стосуватимуться товариства. Для цього йому надано право: проводити переговори, приймати рішення, подавати позови, звертатися із скаргами, заявами та клопотаннями, підписувати будь-які документи правового характеру, виконувати в інтересах товариства всі інші дії з усіх питань, що пов`язані з діяльністю товариства. Для виконання цієї довіреності представнику надано право підписувати від імені товариства будь-які документи, пов`язані зі змістом цієї довіреності. Довіреність видана без права передоручення повноважень третім особам та дійсна до тридцять першого грудня дві тисячі вісімнадцятого року (а.с.82,83).

Отже, надані відповідачу документи мають всі реквізити, передбачені ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та дають змогу ідентифікувати особу, що здійснювала господарську діяльність.

Подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Недобросовісність платника податків має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами. Водночас такі докази відповідачем в Акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій не спростовано, як і не зазначено жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умовами договорів роботи та послуги не виконано.

Таким чином, сукупність вищезазначених фактів та обставин свідчать, що первинні документи на підставі яких ТОВ НіжинХліб сформовані дані податкового обліку, опосередковувалися реальним рухом активів та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ УКРГРАНДПОСТАЧ .

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи податкового органу про відсутність у позивача сертифікатів якості продукту, з підстав, зазначених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

Щодо доводів апелянта про порушення позивачем вимог податкового законодавства з огляду на аналіз податкової інформації про відсутність у контрагентів позивача матеріальних ресурсів для здійснення господарської операції, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов`язаннями.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справах Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Аналогічна правова позиція викладена і у п.38 рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02), а саме:… коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Відтак, наявність у податкового органу інформації, яка може свідчити про порушення третіми особами податкової дисципліни, не може вказувати на відсутність у позивача права на формування податкового кредиту, за відсутності у податкового органу доказів участі платника в таких зловживаннях.

Фіктивність господарських операцій може бути встановлена лише судом.

Відповідачем, всупереч ст. 77 КАС України, не надано доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з надання послуг позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили несумлінність позивача як платника податків.

Щодо доводів відповідача про неможливість здійснення поставки товару на адресу позивача з огляду на те, що контрагенти по ланцюгу постачання є фігурантами по кримінальним провадженням, суд апеляційної інстанції зазначає, що сам факт порушення кримінального провадження та отримання свідчень) посадових осіб господарюючих суб`єктів в рамках такої кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Відповідний правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено в постанові Верховного Суду 27 березня 2018 року у справі №816/809/17.

Суд звертає увагу на те, що станом на час розгляду справи апеляційним судом відсутні будь-які судові рішення про визнання договорів на поставку насіння соняшника від ТОВ Укрграндпостач нікчемними, а також відсутній вирок суду, що набрав законної сили щодо шахрайських дій сторін в господарських операціях, не доведено чи є особа, щодо якої винесено вирок суду, на який посилається відповідач, тією особою, що уклала правочини.

Наведене в сукупності дає підстави для висновку, що відповідач належним чином не дослідив господарські операції позивача, а висновки Акту перевірки, на підставі яких було винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є безпідставними та необґрунтованими.

Відтак, враховуючи надання позивачем копій первинних документів, які в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій, повністю відповідають вимогам, встановленим до первинних документів, які пред`являються ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та мають всі обов`язкові реквізити, не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, та надавались відповідачу під час проведення перевірки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на даний час відсутні будь-які підстави для виключення зі складу податкового кредиту та витрат сум які були витрачені на придбання товарів робіт, послуг, що використовуються у господарській діяльності, шо сталось в наслідок не прийняття до уваги первинних документів.

Доказів того, що первинні бухгалтерські документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні. Тобто, позивачем підтверджено рух коштів на підставі наданих належних та допустимих доказів у справі, а відповідачем не спростовується факт перерахування коштів.

В той же час, не підтвердження операцій за ланцюгом постачання так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та обґрунтовано скасовані судом першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст.329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: