Постанова

від 26.01.2021 по справі 826/2793/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2793/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Кондрат Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року, суддя Бояринцева М.А., у справі за адміністративним позовом Державної авіаційної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оранж-Буд", Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни), Державне підприємство обслуговування повітряного руху України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

Державна авіаційна служба України звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оранж-Буд", Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни), Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, в якому просила:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Орандж Буд" виконати рішення Державної авіаційної служби від 08.12.2017 року №65;

- визнати протиправною бездіяльність Крюківщинської сільської ради в частині погодження об`єкта будівництва за адресою: с. Крюківщина, Києво-Святошинський район, вул. Одеська, 23 з Державною авіаційною службою України;

- визнати протиправною бездіяльність Києво-Святошинської районної державної адміністрації в частині погодження об`єкта будівництва за адресою: с. Крюківщина, Києво-Святошинський район, вул. Одеська, 23 з Державною авіаційною службою України;

- зобов`язати Крюківщинську сільську раду вчинити дії щодо погодження з Державною авіаційною службою України об`єкта будівництва за адресою: с. Крюківщина, Києво-Святошинський район, вул. Одеська, 23 з Державною авіаційною службою України;

- зобов`язати Києво-Святошинську районну державну адміністрацію вчинити дії щодо погодження з Державною авіаційною службою України об`єкта будівництва за адресою: с. Крюківщина, Києво-Святошинський район, вул. Одеська, 23 з Державною авіаційною службою України;

- визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо видачі документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та скасувати їх;

- визнати протиправними дії Крюківщинської сільської ради, щодо видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об`єкту будівництва за адресою: с. Крюківщина, Києво-Святошинський район, вул. Одеська, 23;

- визнати протиправними дії Києво-Святошинської районної державної адміністрації щодо видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об`єкту будівництва за адресою: с. Крюківщина, Києво-Святошинський район, вул. Одеська, 23 та скасувати їх.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Державна авіаційна служба України звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представника Держєжавної авіаційної служби України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.08.2017 року в Державній авіаційній службі України зареєстровано звернення (вх. 9121/0/1-1-17) Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки від 11.08.2017 року №8/3/2-5440 "Щодо попередження порушень норм чинного законодавства".

За наслідком отримання вказаного листа Державною авіаційною службою України скеровано звернення до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про надання копій документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, зокрема, по об`єкту будівництва за адресою: с. Крюківщина, Києво-Святошинський район, вул. Одеська, 23.

Аналогічний лист з вимогою про надання документів позивач скерував до Крюківщинської сільської ради та Києво-Святошинської районної державної адміністрації.

Разом з цим, Державною авіаційною службою України прийнято наказ №705 від 08.09.2017 року "Про проведення позапланових інспекційних перевірок", яким наказано у вересні-жовтні 2017 року провести позапланові інспекційні перевірки приаеродромних територій КП "Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) (м. Київ), ДП "Міжнародний аеропорт Бориспіль" (м. Бориспіль, Київська область), ДП "Антонов" (м. Гостомель, Київської області) та КП "Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс" (м. Біла Церква, Київської області) відповідно до програми, що додається, з метою виявлення порушень вимог щодо погодження будівництва об`єктів на приаеродромних територіях з залученням відповідальних представників підприємств.

За наслідком здійснення інспекційної перевірки приаеродромної території КП "Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) (м. Київ) позивачем складено акт від 09.10.2017 року позапланової інспекційної перевірки приаеродромної території аеродрому "Київ" (Жуляни) у якому, серед іншого, вказано наступне: "….будівництво багатоквартирного житлового будинку: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Одеська, 23, декларація про початок будівельних робіт КС 083170160042 знаходяться у радіусі 10 км від контрольної точки аеродрому "Київ (Жуляни)". Відповідно до пункту 147 розділу XI Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року №401, Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Мінінфрастуктури України від 30.12.2012 року №721, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.12.2012 року за № 2147/22459, Державіаслужбою не здійснювалось погодження вибору майданчиків для проектування, будівництва, розширення, реконструкції і технічного переобладнання, не надавався висновок щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації.

На виконання частини 2 та 3 статті 69 Повітряного кодексу України, пункту 147 розділу XI Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року №401, КП "Міжнародний аеропорт "Київ (Жуляни)" направлено листи до місцевих органів виконавчої влади: Голові Києво-Святошинської районної ради (лист від 31.01.2017 року №5.2-17.17), голові Київської міської державної адміністрації (лист від 31.01.2017 року № 5.2-17-91), Голові Вишневої міської ради (лист від 31.01.2017 року №5.2-17-90), голові Софіївсько-Борщагівської сільської ради (лист від 31.01.2017 року №5.2-17-89) щодо розмірів приаеродромної території аеродрому "Київ (Жуляни)" та необхідність погодження будівництва з КП "Міжнародний аеропорт "Київ (Жуляни)" та Державіаслужбою.

КП "Міжнародний аеропорт "Київ (Жуляни)" 2 рази на рік виконує обстеження приаеродромної території (за результатами складаються акти обстеження приаеродромної території аеродрому "Київ (Жуляни)".

З урахуванням наведеного в акті вказано наступні висновки:

1. КП "Міжнародний аеропорт "Київ (Жуляни)" посилити контроль за станом приаеродромної території, проводити обстеження, за результатами яких складати відповідні акти обстеження приаеродоромної території. У випадку виявлення непогоджених з експлуатантом аеродрому об`єктів будівництва та /або діяльності передбаченою частиною другою статті 69 Повітряного кодексу України невідкладно інформувати Державіаслужбу.

2. Враховуючи те, що непогоджене будівництво впливає на безпеку польотів, безпеку цивільної авіації, тим самим створює загрозу життю членів екіпажів повітряних суден та їх пасажирів, а в подальшому введення в експлуатацію таких об`єктів самочинного будівництва створюють загрозу життю та здоров`ю осіб, які в них проживатимуть або перебуватимуть поряд з ними чи у них, а також може привести до обмеження роботи аеродромів та закриття курсів для виконання польотів, рекомендувати Голові Державіаслужби винести рішення про припинення будівництва за вищевказаними адресами.

В подальшому, Державною авіаційною службою України на виконання вимог частини десятої статті 69 Повітряного кодексу України, Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 року № 520, на підставі акту позапланової інспекційної перевірки приаеродромної території аеродрому КП "Міжнародний аеропорт "Київ (Жуляни)" від 09 жовтня 2017 року, затвердженого Головою Державіаслужби 15 листопада 2017 року, прийнято рішення №65 від 08.12.2017 року, яким припинено будівництво з моменту винесення даного рішення за адресою: с. Крюківщина, Києво-Святошинського району, по вул. Одеська, 23, що здійснюється ТОВ "ОРАНЖ-Буд".

У зазначеному рішенні вказано, що у разі невжиття відповідних заходів, Державіаслужба у встановленому законом порядку вживатиме заходів для припинення будівництва та знесення самочинно збудованого об`єкта з компенсацією витрат, пов`язаних з таким знесенням, приведення ділянки у первинний стан.

Державна авіаційна служба України зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Орандж Буд" не виконано рішення від 08.12.2017 року, що стало підставою звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Окрім того, позивач зазначає, що Державною архітектурно-будівельної інспекції України, Крюківщинською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області, Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області було видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Орандж Буд" документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по об`єкту будівництва: с. Крюківщина, Києво-Святошинський район, вул. Одеська, 23 без дотримання вимог щодо використання приаеродромної території, що свідчить про очевидні ознаки протиправності таких рішень, що також стало підставою для звернення до суду із даним адміністративним позовом до вказаних відповідачів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли у справі, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Орандж Буд" виконати рішення Державної авіаційної служби від 08.12.2017 року №65, колегія суддів зазначає.

Відповідно до Положення про Державіаслужбу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 року № 520, Державіаслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації. До основних завдань Державіаслужби належить, зокрема погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації.

Порядок розгляду та надання Державіаслужбою погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації відповідно до ПК України визначає Порядок № 721, пунктом 1.2 якого передбачено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, які займаються будівництвом об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, провайдерів аеронавігаційного обслуговування та експлуатантів аеродромів (вертодромів).

Згідно із пунктом 3.5 Порядку № 721 за результатом розгляду матеріалів Державіаслужба приймає рішення про погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації, або обґрунтовану відмову у наданні такого погодження.

На підставі частини десятої статті 69 ПК України органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення порядку діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов`язані згідно з рішенням уповноваженого органу з питань цивільної авіації припинити будівництво чи діяльність, зазначену в частині другій цієї статті, до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.

Таким чином, Державіаслужба є уповноваженим органом з питань цивільної авіації, до повноважень якого належить погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації. За рішенням Державіаслужби органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення особливого порядку будівництва на приаеродромній території, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов`язані припинити будівництво до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року, у справі №810/3046/17, аналіз положень статті 69 ПК України у взаємозв`язку з нормами Положення № 520 та Порядку № 721 дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення порушення особливого порядку будівництва на приаеродромній території, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, Державіаслужба приймає рішення про припинення будівництва до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства, яке є обов`язковим для органів виконавчої влади, юридичних та фізичних осіб незалежно від форми власності, які допустили це порушення.

Колегія суддів зазначає, що Державіаслужба (публічна адміністрація) звернулась до адміністративного суду з позовом про зобов`язання ТОВ "Орандж Буд" виконати рішення про припинення будівництва, маючи на меті захист публічного інтересу певного кола осіб (членів екіпажів повітряних суден та їхніх пасажирів, а також людей, які проживатимуть або перебуватимуть поруч), оскільки порушення норм чинного законодавства при будівництві указаних вище об`єктів впливають на безпеку цивільної авіації, створюючи загрозу життю і здоров`ю людей.

Отже, оскільки законодавець не передбачив інших способів зобов`язати особу виконати рішення Державіаслужби про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною 2 статті 69 ПК України) та ураховуючи публічний інтерес цього спору, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права/інтересу є правильним.

Враховуючи те, що станом на 18 липня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Оранж Буд" не було погоджено будівництво з Державною авіаційною службою України, колегія суддів вважає, що у позивача були наявні підстави для винесення рішень від 08.12.2017 року №65 про припинення будівництва з моменту винесення даного рішення за адресою: с. Крюківщина, Києво-Святошинського району, по вул. Одеська, 23, що здійснюється ТОВ "ОРАНЖ-Буд".

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та не заперечується стронами, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області видано сертифікат КС №162182261578 від 14.08.2018 року, яким засвідчено відповідність закінченого об`єкта будівництва (черги, окремого пускового комплексу) багатоквартирного житлового будинку (нове будівництво): за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Одеська, б. 23 проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації (дані знаходяться в мережі Інтернет https://orangepark.ua/about/document/ ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (далі - Порядок №461).

Відповідно до пункту 11 Порядку №461 датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Таким чином, на момент вирішення справи у суді першої інстанції, об`єкт будівництва за адресою: с. Крюківщина, Києво-Святошинського району, по вул. Одеська, 23, що є предметом рішення Державіаслужби України від 08.12.2017 року щодо зупинення будівельних робіт, є прийнятим в експлуатацію та видано відповідний Сертифікат.

Зважауючи на вказані обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки у даному випадку відсутні обставини здійснення будівельних робіт об`єкту будівництва за адресою с. Крюківщина, Києво-Святошинського району, по вул. Одеська, 23, так як такий об`єкт введено в експлуатацію та видано відповідний Сертифікат, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог заявлених до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оранж Буд".

Щодо позовних вимог до Крюківщинської сільської ради та Києво-Святошинської районної державної адміністрацій, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) визначено, що система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Разом з тим, правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Так пунктами 2, 3 частини 1 статті 1 Закону №3038-VI визначено, що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту, а детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону №3038-VI встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Закону №3038-VI).

За змістом положень пункту 2 частини 3 статті 6 Закону №3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Пунктами 6, 7 частини 1 статті 7 Закону №3038-VI передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації; надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів): - архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів; - виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів; - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів.

Згідно із пунктом б) частини 1 статті 31 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема делеговані повноваження, а саме:

1) надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності";

2) організація роботи, пов`язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів;

3) здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу;

4) здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів;

5) організація охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників;

6) вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування;

7) здійснення державного контролю за дотриманням договірних зобов`язань забудовниками, діяльність яких пов`язана із залученням коштів фізичних осіб у будівництво багатоквартирних житлових будинків.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначає Закон України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 року №687-XIV (далі - Закон №687-XIV).

Статтею 13 вказаного закону, серед іншого, встановлено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

З питань делегованих повноважень, передбачених підпунктом "б" частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчі органи сільських, селищних, міських рад підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Згідно частини 1 статті 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Положеннями частини 2 статті 29 Закону №3038-VI встановлено, що фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

У відповідності до частини 3 статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, в розрізі приписів частини 4 статті 29 Закону №3038-VI є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Згідно зі частиною 5 статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);

9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Скасування містобудівних умов та обмежень, згідно із частиною 8 статті 29 Закону№3038-VI здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; 3) за рішенням суду.

У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області видані замовнику будівництва - Обслуговуючий кооператив "Житлово-Будівельний кооператив "Оранжпарк-2" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №291/2016 від 15.12.2016 року.

Приписами частини 1 статті 69 Повітряного кодексу України встановлено, що будівлі і природні об`єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден.

Відповідно до п. 84 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України приаеродромна територія - обмежена регламентованими розмірами місцевість навколо зареєстрованого згідно із встановленим порядком аеродрому (вертодрому) або постійного злітно-посадкового майданчика, до якої встановлені спеціальні вимоги щодо розташування різних об`єктів, а їх висота контролюється з урахуванням умов безпеки маневрування, зльоту та заходу на посадку повітряних суден.

Згідно частини 2 статті 69 Повітряного кодексу України на приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. До такої діяльності належать: 1) будівництво, вибухові роботи; 2) діяльність, що сприяє скупченню птахів; 3) установлення радіовипромінювальних пристроїв; 4) роботи, пов`язані з використанням лазерних пристроїв, що можуть випромінювати у повітряний простір; 5) роботи, пов`язані із запуском ракет, метеорологічних радіозондів та куль-пілотів; 6) діяльність, пов`язана з польотами літальних апаратів, з викидами диму та газів, що можуть погіршувати видимість у районі аеродрому; 7) будівництво високовольтних повітряних ліній, висадка та вирощування дерев або зелених насаджень.

Визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації (ч. 3 ст. 69 Повітряного кодексу України).

Наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 року №721 затверджено Порядок погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (далі - Порядок №721).

Згідно з пунктом 1.5. Порядку №721 на приаеродромних територіях встановлюються спеціальні вимоги до розташування об`єктів, а їх висотне положення контролюється, виходячи із умов безпеки маневрування, зльоту та посадки відповідно до чинного законодавства.

Для аеродромів класів А, Б, В, Г приаеродромна територія визначається колом з радіусом 50 км від КТА; класів Д, Е і некласифікованих - 25 км від ТА, вертодромів - 12 км від КТА, для злітно-посадкових майданчиків - 2,5 км від КТА "КТА - контрольна точка аеродрому (п. 1.4 Порядку №721).

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 року №954 затверджено Положення про використання повітряного простору України (далі - Положення №954), згідно пункту 57 якого погодженню з Державіаслужбою та Міноборони підлягають місце розташування і висота таких об`єктів будівництва та реконструкції: аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків; об`єктів, що перетинають поверхні обмеження перешкод аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків; об`єктів заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів; повітряних ліній електрозв`язку та електропостачання, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об`єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, об`єктів з викидом відкритого полум`я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів, тощо), які можуть створити загрозу безпеці повітряного руху або перешкоджати роботі аеродрому чи засобів зв`язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), незалежно від їх розміщення; об`єктів незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею.

Пунктом 2.1 Порядку №721 передбачено, що погодження місця розташування та висоти об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів, здійснює Державіаслужба України з урахуванням висновку експлуатанта аеродрому (вертодрому) щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, з умовами, що забезпечують необхідний рівень безпеки польотів у районі аеродрому та на приаеродромних територіях (далі - Висновок експлуатанта), а також висновку провайдера аеронавігаційного обслуговування щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації.

Процедура погодження здійснюється фахівцями Державіаслужби України на підставі заявки, яка реєструється в день її надходження. Погодження здійснюється в місячний строк з дня реєстрації заявки (п. 2.3 Порядку №721).

Згідно пункту 3.4 Порядку №721 Державіаслужба України розглядає матеріали, проводить оцінку розміщення об`єктів, що проектуються з урахуванням висновку експлуатанта, висновку провайдера, та надає висновок щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (додаток 4 до Порядку), або готує обґрунтовану відмову у наданні погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (додаток 5 до Порядку).

Також частиною 4 статті 69 ПК України встановлюють, що інформація про розміри приаеродромної території доводиться експлуатантом аеродрому або постійного злітно-посадкового майданчика чи уповноваженою ним особою до відома відповідних органів місцевого самоврядування, на території здійснення повноважень яких знаходиться земельна ділянка, яка повністю чи частково належить до приаеродромної території. Розмір приаеродромної території залежить від розмірів аеродрому та визначається авіаційними правилами України.

Колегія суддів зазначає, що в акті перевірки позивач посилається на те, що КП "Міжнародний аеропорт "Київ "Жуляни" направлено лист Голові Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 31.01.2017 року №5.2-17-17.

Як свідчать матеріали справи, судом першої інстанції витребувано від Державної авіаційної служби України вказаний лист, проте на виконання вимог ухвали суду від 10.06.2020 року позивачем надано до суду лист від 31.01.2017 року №5.2-1.7-87, тоді як в акті перевірки міститься посилання на лист від 31.01.2017 року №5.2-17-17 адресований Києво-Святошинській районній державній адміністрації.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, лист наданий позивачем на виконання вимог ували суду від 10.06.2020 року містить інші реквізити, ані ж ті, що вказані в акті перевірки.

Окрім того, ухвалою суду від 10.06.2020 року витребовувалось від Державної авіаційної служби України належним чином засвідчену копію листа від 31.01.2017 року №5.2-17-17, проте такого позивачем до суду не надано. Також не надано вказаний лист і до матеріалів апеляційної скарги позивача, не надано і пояснень щодо відмінності реквізитів листа в акті від 09.07.2017 року позапланової інспекційної перевірки приаредромної території аеродрому "Київ" (Жуляни).

Водночас, судом першої інстанції витребувано від Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області аналогічний лист, на який міститься посилання в акті від 09.07.2017 позапланової інспекційної перевірки приаредромної території аеродрому "Київ" (Жуляни).

Відповідно до інформації наданої відповідачем 01.07.2020 року вказаного листа, за такими реквізитами не виявлено в системі "АСКОД".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність обов`язку Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області здійснювати погодження об`єкта будівництва за адресою: с. Крюківщина, Києво-Святошинський район, вул. Одеська, 23 з Державною авіаційною службою України, оскільки докази направлення їх відповідним суб`єктам відсутні.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного і обґрунтованого висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині щодо Крюківщинської сільської ради та Києво-Святошинської районної державної адміністрацій, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо позовних вимог про скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №291/2016 від 15.12.2016 року, колегія суддів також не вбачає підстав для їх задоволення та зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що містобудівні умови та обмеження видані на підставі детального плану території багатоквартирної житлової в селі Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області розроблений Державним підприємством "НДПІ містобудування", затверджений рішенням 49 сесії скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №7/39 від 07.07.2015 року. Вказане рішення в судовому порядку не оскаржувалось та є чинним.

Відповідно до частини 8 статті 29 Закону 3038-VI визначено, що скасування містобудівних умов та обмежень, здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; 3) за рішенням суду.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Крюківщинської сільської ради, щодо видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об`єкту будівництва за адресою: с. Крюківщина, Києво-Святошинський район, вул. Одеська, 23, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки як встановлено в ході розгляду справи сільською радою не видавалися містобудівні умови та обмеження на об`єкт будівництва за адресою: с. Крюківщина, Києво-Святошинський район, вул. Одеська, 23.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Крюківщинська сільська рада була замовником детального плану території багатоквартирної житлової будівлі в селі Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, на підставі якого і було прийнято містобудівні умови та обмеження на забудову земельної ділянки №291/2016 від 15.12.2016 року.

Отже, Крюківщинською сільською радою не видавались безпосередньо містобудівні умови і обмеження на забудову земельної ділянки №291/2016 від 15.12.2016 року, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.

Щодо позовних вимог до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення та зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Таким чином, предметом розгляду є декларація про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності від №КС 083170160042 зареєстрована органом державного нагляду і контролю у січні 2017 року.

Частиною 2 статті 39-1 Закону №3038-VI визначено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Отже, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до абзацу 7 та 8 пункту 22 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466), у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Таким чином, підставою для скасування декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.

При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у деклараціях про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом.

Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.

Колегія суддів зазначає, що матеріали адміністративної справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження обставин недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності №КС 083170160042. Таких доказів не надано і до суду апеляційної інстанції та не доказів на підтвердження позовних вимог в цій частині.

Окрім того, судова колегія звертає увагу, що дозвіл на виконання будівельних робіт, є правовим актом індивідуальної дії. Такий правовий акт породжує права та обов`язки тільки для тих суб`єктів (чи визначено цим актом певного кола осіб), яким його адресовано (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року №815/1568/16, постанова Верховного Суду від 08 грудня 2020 року №826/112828/18.

В ході апеляційного розгляду справи представник позивача не заперечував, що будинок завершено будівництвом та, що ДАБІ видано відповідний Сертифікат, яким засвідчено відповідність закінчення будівництвом спірного об`єкта. Доводів, яким чином у такому випадку буде поновлено порушене право позивача виходячи з заявлених позовних вимог, представник позивача не навів, а ті доводи, на які посилається представник стосуються фактично поновлення порушеного права щодо об`єкта будівництва.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.

Повний текст виготовлено: 26 січня 2021 року.