Постанова

від 25.01.2021 по справі 911/819/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2021 р. Справа№ 911/819/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Буравльова С.І.

без виклику учасників процесу

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2020

у справі №911/819/20 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бучанське"

про стягнення 2957,19 грн пені 450,85 грн 3% річних та 1535,46 грн втрат від інфляції

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бучанське" про стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- 18.10.2016 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Бучанське" (споживач) укладено договір № 1769/1617-ТЕ-17 постачання природного газу;

- відповідно до актів приймання-передачі природного газу за період жовтень 2016 - лютий 2017 року продавець передав покупцю природного газу на загальну суму 59048,97 грн, а відтак, належним чином виконав взяті на себе договірні зобов`язання;

- відповідач сплачував за газ з порушенням строків оплати, установлених договором та не в повному обсязі (докази оплати містяться в матеріалах справи), а, отже, неналежним чином виконував свої договірні зобов`язання;

- у зв`язку із наведеним позивачем було нараховано відповідачу 2957,19 грн пені 450,85 грн 3% річних та 1535,46 грн втрат від інфляції.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.08.2020 у справі №911/819/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бучанське" (08105, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Горенка, вул. Радгоспна, буд. 3, ЄДРПОУ 30796323) на користь Акціонерного товариства "Національна Акціонерна Компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 2957,19 грн пені, 450,85 грн 3% річних та 1514,89 грн втрат від інфляції, а також 2093,25 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи рішення частково суд першої інстанції виходив з того, що відповідач сплачував за газ з порушенням строків оплати, встановлених договором (докази оплати містяться в матеріалах справи), остаточно розрахувався лише у жовтні 2017 року, а, отже, неналежним чином виконував свої договірні зобов`язання. Суд першої інстанції погодився з розрахунком позивача щодо нарахування пені та 3% річний, судом було зменшено розмір втрат від інфляції, оскільки позивачем були допущені арифметичні помилки.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2020 у справі №911/819/20. Прийняти апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та відкрити апеляційне провадження. Рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2020 у справі №911/819/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 20,57 грн - скасувати. Прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бучанське" щодо стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 20,57 грн, у стягненні яких було відмовлено, - задовольнити. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3153,00 грн за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача у справі.

Апеляційна скарга позивача обґрунтована тим, що суд першої інстанції при ухвалені рішення неправомірно здійснив перерахунок інфляційних нарахувань, що призвело до часткового задоволення позовних вимог у частині інфляційних нарахувань.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі №911/819/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 клопотання Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2020 у справі №911/819/20 - задоволено. Поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження у справі №911/819/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Розпорядженням керівника апарату суду від 19.01.2021 № 09.1-08/258/21 було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №911/819/20 у зв`язку зі звільненням у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 14.01.2021 судді Калатай Н.Ф., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем .

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2021 у справі №911/819/20 для розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" визначено колегію суддів: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Пашкіна С.А., Буравльов С.І.

Відповідач своїми правом не скористався, відзиву на адресу суду не направив, отже суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Відповідач своїми правом не скористався, відзиву на адресу суду не направив, отже суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Як убачається з матеріалів справи, 29.09.2016 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Бучанське" (споживач) укладено договір № 1769/1617-ТЕ-17 постачання природного газу (далі - Договір).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2., 1.3. Договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. За цим Договором може бути поставлений природний газ власного видобутку (природний газ, видобутий на території України та/або імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, ввезений ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України).

Постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 13,5 тис.куб.м. (тринадцять тисяч п`ятсот куб.м) у тому числі за місяцями жовтень - 1,5 тис.куб.м., листопад - 2,2 тис.куб.м., грудень - 2,8 тис.куб.м., січень - 3,0 тис.куб.м.; лютий - 2,5 тис.куб.м.; березень - 1,5 тис.куб.м. Обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цим договором, повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених в п. 1.2. цього Договору (п. 2.1., 2.2. Договору).

Згідно п.п. 5.1., 5.2. Договору регульована ціна на природний газ (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), який постачається за цим договором, визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 №758. Ціна за 1000 куб.м природного газу за цим договором становить 4942,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40 грн (п`ять тисяч дев`ятсот тридцять грн. 40 коп.)

Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором (п. 6.1. Договору).

Відповідно до п.п. 8.1., 8.2., 8.3. Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1 цього договору він зобов`язується платити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3. цього договору укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не звільняє споживача від обов`язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості відповідно до цього договору.

Згідно п.п. 10.1., 10.2 Договору разі виникнення спорів (розбіжностей) сторони зобов`язуються розв`язувати їх шляхом переговорів та консультацій. Будь-яка із сторін має право ініціювати їх проведення. У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) розв`язуються у судовому порядку.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за Їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення (п. 12.1. Договору).

Приписами ст.ст. 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до актів приймання-передачі природного газу за період жовтень 2016 - лютий 2017 року (копії актів містяться в матеріалах справи) продавець передав покупцю природного газу на загальну суму 59048,97 грн, а відтак, належним чином виконав взяті на себе договірні зобов`язання. Вказаний факт також підтверджується відсутністю скарг або заперечень відповідача щодо строків, якості тощо. А відтак, у відповідача виник обов`язок оплатити вартість прийнятого природного газу.

З матеріалів справи убачається, що відповідач сплачував за газ з порушенням строків оплати, встановлених договором (докази оплати містяться в матеріалах справи), остаточно розрахувався лише у жовтні 2017 року, а, отже, неналежним чином виконував свої договірні зобов`язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, як вже зазначалось вище пунктами 8.1., 8.2., Договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1 цього договору він зобов`язується платити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У зв`язку із наведеним позивачем було нараховано відповідачу 2957,19 грн пені 450,85 грн 3% річних та 1535,46 грн втрат від інфляції.

Отже, судом першої інстанції було перевірено розрахунок позивача щодо нарахування відповідачу 2957,19 грн пені, 450,85 грн 3% річних та установлено, що він є арифметично вірний, а отже, вказані суми підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі, відповідно до позовних вимог, з чим і погоджується апеляційна інстанція.

Стосовно нарахування позивачем втрат від інфляції у розмірі 1535,46 грн колегія суддів зазначає наступне.

Вимоги позивача щодо стягнення втрат від інфляції підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 1514,89 грн, оскільки у періодах нарахування з 01.04.2017 по 31.08.2017 на суму 8308,92 грн та з 01.09.2017 по 30.09.2017 на суму 2708,92 грн допущено арифметичні помилки та помилково зазначені суми 337,44 грн та 65.57 грн, тоді як вірними є суми за період з 01.04.2017 по 31.08.2017 на суму 8308,92 грн - 328,26 грн та за період з 01.09.2017 по 30.09.2017 на суму 2708,92 - 54,18 грн. Нараховані позивачем втрати від інфляції за всі інші періоди пораховані вірно.

Зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши висновків про часткове задоволенні позову, тому твердження скаржника про їх невмотивованість є безпідставними.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2020 у справі №911/819/20 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України покласти позивача.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2020 у справі №911/819/20 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2020 у справі №911/819/20

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді С.А. Пашкіна

С.І. Буравльов