Ухвала

від 20.01.2021 по справі 906/1172/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" січня 2021 р. Справа № 906/1172/20.

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.,

розглядаючи заяву представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 від 20.01.2021 про відвід судді Вельмакіної Т.М. у справі

за позовом: Національного транспортного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу "Житомирський автомобільно-дорожній фахових коледж Національного транспортного університету "

до Житомирської районної державної адміністрації

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_1 ;

2) ОСОБА_2

про визнання розпоряджень недійсними

за участю представників сторін:

від позивача: Вернидуб Д.В. - ордер АМ № 1005776 від 21.10.2020;

від відповідача: не прибув;

від третьої особи1: Захарченко В.П. - довіреність від 17.02.2016;

Кузьмін Д.Л.- ордер ЖТ№052297 від 15.01.2021;

від третьої особи2: не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, згідно якого просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 05.07.2011 року за №667 "Про надання громадянам дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з метою передачі їх у власність для ведення особистого селянського господарства на території Зарічанської сільської ради" в частині надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку площею 0,40 га;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 22.06.2012 року за №539 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність площею 0,40 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 на території Зарічанської сільської ради";

- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 4204,00грн.

Ухвалою від 25.09.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

Ухвалою від 22.10.2020 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відкладено підготовче засідання на 24.11.2020.

Ухвалами від 24.11.2020 та 26.11.2020, враховуючи вимоги ч.6 ст.176 ГПК України, судом направлені запити про надання інформації щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) або зняття з реєстрації з місця проживання фізичної особи ОСОБА_2 , яка не є підприємцем до Центру надання адміністративних послуг при Попільнянській районній державній адміністрації, Святопетрівській сільській раді та Квітневій об`єднаній територіальній громаді.

Ухвалою від 24.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 10.12.2020 о 10:00.

Ухвалою від 10.12.2020 відкладено підготовче засідання на 21.12.2020.

Ухвалою від 21.12.2020 відкладено підготовче засідання на 15.01.2021.

15.01.2021, з метою забезпечення необхідних умов для повного, всебічного і об`єктивного розгляду справи, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 20.01.2021.

20.01.2021 через канцелярію суду від представника позивача надійшли копія Положення Відокремленого структурного підрозділу "Житомирський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету" та клопотання від 20.01.2021, подане в порядку ст. 91 ГПК України.

В судовому засіданні 20.01.2021 представник третьої особи-1 заявив відвід судді Вельмакіній Т.М.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з ч. 2 ст. 39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

У даному випадку, заява про відвід подана представником третьої особи-1 в судовому засіданні 20.01.2021, у зв`язку з чим, питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу, відповідно до абз.2 ч.3 ст.39 ГПК України.

Підстави для відводу та самовідводу судді передбачені ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (ч. 2 ст. 35 ГПК України).

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (ч. 3 ст. 35 ГПК України).

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 ГПК України).

Суд враховує, що, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Неупереджений та об`єктивний розгляд справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Проте учасники справи наділені правом спростування цієї "процесуальної теореми" шляхом заявлення відводу судді, тим самим, забезпечуючи його незалежність в кожному окремому провадженні.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у "Справі Гаусшильдта", найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у "Справі Гаусшильдта" (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Європейський суд з прав людини в п. 66 рішення у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010 (заява № 16695/04).

Крім того, в п. 105 рішення ЄСПЛ у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 (заява № 21722/11), суд дійшов висновку про те, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності".

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

Розглянувши заяву про відвід судді Вельмакіної Т.М., суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки підстави, визначені ст. 35, 36 ГПК України, у ній не наведено.

Так, обґрунтовуючи заяву про відвід судді Вельмакіної Т.М., представник третьої особи-1 вказує, що на його думку, у діях судді вбачаються обставини, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності. Зокрема, як вказує заявник, провадження у справі було відкрито без належної перевірки повноважень особи на підписання позову, з порушенням ч. 3 ст. 56 ГПК України. Вподальшому, як вказує заявник, у всіх підготовчих засіданнях, незважаючи на подані представниками третьої особи-1 клопотання про залишення позову без розгляду, суд переходив до вирішення клопотань позивача, які неможливо було вирішити без відповіді на питання щодо повноважень особи, що підписала позов. Вказане, на думку заявника свідчить про передчасне вирішення клопотань позивача та упередженість суду щодо позиції третьої особи. Вважає, що однозначним є розуміння, що суд ще до вирішення клопотання третьої особи-1 вже вчинив дії на призначення судової експертизи. Наголошує на тому, що заявник, хоч і не погоджується із прийнятим в судовому засіданні рішенням з приводу відмови в клопотанні, проте відвід заявлено не у зв`язку з відмовою. Вважає, що Положення фахового коледжу не дає права директору на самопредставництво, і це Положення було відсутнє в минулих засіданнях.

Щодо наведеного позивачем обґрунтування відводу, суд звертає увагу на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позовну заяву від імені Національного транспортного університету в о с о б і Відокремленого структурного підрозділу "Житомирський автомобільно-дорожній фахових коледж Національного транспортного університету" підписано представником Національного транспортного університету за довіреністю Ніколенко О.В. (а.с. 4).

Стаття 95 ЦК України визначає два види відокремлених підрозділів: філія та представництво. Філією є відокремлений підрозділ юрособи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юрособи, що розташований поза місцем її розташування та здійснює представництво і захист інтересів юрособи.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ч. 3 ст. 95 ЦК України).

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (ч. 4 ст. 95 ЦК України).

Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру (ч. 5 ст. 95 ЦК України).

Матеріали справи містять, наданий із позовною заявою, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якої керівником Відокремленого структурного підрозділу "Житомирський автомобільно-дорожній фахових коледж Національного транспортного університету " вказано Ніколенко О.В. (а.с. 43-44) та визначено його право вчиняти юридичні дії в і д і м е н і ю р и д и ч н о ї о с о б и без довіреності, у тому числі підписувати договори, без зазначення обмежень.

Матеріали справи містять також, підписану Ректором Національного транспортного університету М.Ф. Дмитриченко, довіреність №1303/01 від 08.09.2020 (а.с. 45), згідно якої Національний транспортний університет уповноважує директора Відокремленого структурного підрозділу "Житомирський автомобільно-дорожній фахових коледж Національного транспортного університету" Ніколенка О.В. представляти інтереси Національного транспортного університету в Господарському суді Житомирської області, Північно-Західному апеляційному господарському суді з усіма правами, наданими законодавством України позивачу, відповідачу, заявнику, скаржнику, зацікавленій особі, третім особам (включаючи, але не обмежуючись правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, з правом п і д п и с у в а т и т а п о д а в а т и п о з о в н і з а я в и, у к л а д а т и д о г о в о р и н а н а д а н н я п р а в о в о ї д о п о м о г и Університету..." (а.с. 45-46).

Відповідно до ч.1 ст. 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України).

Зважаючи на вищевказане та наявні у справі документи, суд дійшов висновку, що позовна заява, підписана уповноваженою особою, тому прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Представник третьої особи-1 Захарченко В.П. безпосередньо знайомився з матеріалами справи 21.10.2020 (а.с. 74) та 24.11.2020 (а.с. 110), і у своїх письмових поясненнях від 23.11.2020 (а.с. 82-87, т.1) третя особа не заперечувала щодо повноважень особи, яка підписала позовну заяву. Клопотання про залишення позову без розгляду, у зв`язку з тим, що останній підписаний Ніколенком О.В., без належних на те повноважень, було заявлено лише 10.12.2020 із зсиланням на відсутність у ЄДРПОУ відомостей щодо представлення Ніколенком О.В. інтересів юридичної особи. Також представники третьої особи Сороки В.А. висловили сумніви щодо повноважень Вернидуба Д.В., як представника юридичної особи, оскільки договір про надання правової допомоги від 24.09.2020 підписано від імені позивача О.В. Ніколенко. В процесі дослідження викладених у клопотанні та висловлених у підготовчому засіданні представниками третьої особи1 сумнівів щодо повноважень, судом здійснено запити та отримано Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача та його Відокремленого структурного підрозділу "Житомирський автомобільно-дорожній фахових коледж Національного транспортного університету " (а.с. 1-19, т.2), а також рекомендовано позивачу надати Положення вказаного Відокремленого структурного підрозділу.

Наданим представником позивача Положенням Відокремленого структурного підрозділу "Житомирський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету" підтверджено відомості щодо повноважень Ніколенко О.В., зазначені у поданому з позовними матеріалами витягу з ЄДРПОУ. Так, у п. 6.4 Положення зазначено, що директор, основним видом діяльності якого є освітня діяльність у сфері фахової передвищої освіти, виконує визначені 35 статтею Закону у спосіб, визначений Статутом Університету і Положенням в межах повноважень, делегованих ректором Університету. Узгодженість та схвалення дій Ніколенко О.В. позивачем вбачається також з наданого до справи листа № 2127/01 від 29.12.2020 (а.с.213, т.1).

Враховуючи, що сумніви стосовно повноважень керівника Відокремленого структурного підрозділу "Житомирський автомобільно-дорожній фахових коледж Національного транспортного університету" Ніколенко О.В. підписувати і подавати від імені Національного транспортного університету позовні заяви та укладати договора на надання правової допомоги Університету було спростовано, підстави для залишення позову без розгляду не встановлено, суд продовжив вчинення дій, визначених ст. 182 ГПК України, зокрема і щодо з`ясування позиції учасників процесу стосовно клопотання позивача від 04.12.2020 про призначення судової експертизи.

Оскільки зазначене клопотання надійшло до суду 08.12.2020, тобто до надходження заяви про залишення позову без розгляду від 10.12.2020, в ухвалі суду від 10.12.2020, враховуючи відсутність заперечень представника третьої особи1 та необхідність належної підготовки сторонами питань, у випадку проведення судової експертизи, керуючись п.3 ч.2 ст.183 ГПК України, суд відклав підготовче засідання на 21.12.2020, ухваливши сторонам: - надати суду письмово викладені питання, з яких експерт має надати суду висновок; - надати всі необхідні документи для проведення будівельно-технічної експертизи; - надати додаткові докази (при наявності), з дотриманням вимог ст.80 ГПК України.

В ухвалі суду від 21.12.2020, суд дійшов висновку про вирішення, зокрема, клопотання про призначення судової експертизи, у наступному засіданні суду, підготовче засідання відкладено на 10.02.2021. При цьому взято до уваги необхідність врахування позицій всіх учасників справи, необхідність виконання ними вимог ухвали суду від 10.12.2020, п.10 ч.3 ст.2 ГПК України, згідно якого одним із основних принципів господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, та у п.2 ухвали від 21.12.2020 продубльовано п.2 попередньої ухвали.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 198 ГПК України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку з дотриманням прав учасників судового процесу.

Під час розгляду справи суд з`ясовує не лише позиції сторін, а й здійснює всі необхідні дії, згідно ст. 182 ГПК України, для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Суд наголошує, що незгода заявника з прийнятими суддею процесуальними рішеннями у справі можуть бути підставою для оскарження рішення у даній справі, однак не можуть вважатися підставами для відводу судді.

За вищенаведених обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника третьої особи-1 про відвід судді Вельмакіної Т.М.

Керуючись статтями 35-39, 234-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 від 20.01.2021 про відвід судді Вельмакіної Т.М. від розгляду справи №906/1172/20.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали складено 25.01.2021.

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - у справу

2 - позивачу - kanc@co.ztoe.com.ua

3 - відповідачу - rda@zhtrda.zht.gov.ua

4 - тр. особі 1 - vadymzakharchenko2018@gmail.com

5 - тр. особі 2 - рек.

6 - тр. особі 3