Постанова

від 15.01.2021 по справі 727/9574/19

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2021 року м. Чернівці

справа № 727/9574/19

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіна Н. Ю.

суддів: Кулянди М.І., Одинака О.О .

секретаря Вовкун Н.Ю.

з участю представника позивача Чернівецької міської ради Баланецького Олександра Дмитровича, ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2

учасники справи

позивач Чернівецька міська рада

відповідач ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Мале приватне підприємство Югікомп

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 19 жовтня 2020 року, головуючий у першій інстанції Чебан В.М.

встановила:

Чернівецька міська рада у вересні 2019 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Малого приватного підприємства Югікомп про відшкодування збитків.

Справа №727/9574/19 Головуючий у 1 інстанції Чебан В.М.

Провадження №22-ц/822/44/21 Доповідач Половінкіна Н.Ю.

Посилалась на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 29 грудня 2002 року Мале приватне підприємство Югікомп набуло право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 510,00 кв.м., що складався з адміністративної будівлі літ.А площею 423,50 кв.м., службової будівлі літ.Б площею 57,70 кв.м., службової будівлі літ.В площею 28,80 кв.м., навіс літ.Д за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 2.3 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12 травня 2003 року №347/10 Малому приватному підприємству Югікомп надано дозвіл переобладнати під готельний комплекс з приміщеннями оздоровчого комплексу, перукарні, ресторану, бару та ігрових автоматів власні приміщення по АДРЕСА_1 .

Пунктом 3.3 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26 лютого 2007 року №151/3 внесено зміни до зазначеного вище пункту, а саме: після слів ...власних приміщень... доповнено словами ... з добудовою... .

Згідно пункту 2.2. рішення виконавчого комітету міської ради від 25 травня 2010 року №325/9 внесено зміни до рішення від 12 травня 2003 року №347/10, а саме: слова ...готельний комплекс з приміщеннями оздоровчого комплексу, перукарні, ресторану, бару та ігрових автоматів... замінено словами ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 набуто права власності на 99% незавершеного будівництвом багатоквартирного житлового будинку із об`єктами соцкультпобуту 6 вересня 2017 року.

Зареєстровано право ОСОБА_3 на оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 0,1063 га кадастровий номер 7310136300:05:001:0009 на строк до 19 лютого 2023 року.

ОСОБА_3 набуто статуту замовника на виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 .

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано ОСОБА_3 сертифікат відповідності об`єкта до експлуатації від 27 грудня 2018 року ЖУ 163183451596.

Зазначає, що замовником не сплачено пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, яка складає 2530003 грн. 18 коп.

Просила стягнути з ОСОБА_3 на користь Чернівецької міської ради збитки в сумі 2530003 грн. 18 коп.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 19 жовтня 2020 року позов задоволено, постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь Чернівецької міської ради збитки в сумі 2530003 грн. 18 коп.

ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 19 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові Чернівецької міської ради про стягнення збитків, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що Малим приватним підприємством Югікомп та виконавчим комітетом Ленінської районної ради м.Чернівці укладено угоду на фінансування ремонту і реставрації фасадів і покрівель будинків та мостіння тротуарів по АДРЕСА_2 та сплачено грошові кошти в сумі 2026 грн. відповідно платіжного доручення від 27 травня 2004 року №4.

Чернівецька міська рада протягом звернення Малого приватного підприємства Югікомп із заявою про намір здійснити забудову земельної ділянки до подання Малим приватним підприємством Югікомп заяви про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації не вчиняла жодних дій щодо захисту порушеного права та пропустила строк позовної давності.

Вважає, судом першої інстанції порушено норми ч.5 ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пункту 2.2 Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівців, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 24.12.2015 року №54, оскільки відповідно декларації про готовність об`єкта до експлуатації замовника Малого приватного підприємства Югікомп від 7 вересня 2015 року, акту готовності об`єкта до експлуатації замовника ОСОБА_3 від 7 грудня 2018 року кошторисна вартість реконструкції будівлі АДРЕСА_3 під житловий будинок з об`єктами соцкультпобуту згідно затвердженої проектно-кошторисної документації складає 8766167 грн., Чернівецькою міською радою не доведено, що кошторисна вартість реконструкції будівлі АДРЕСА_3 під житловий будинок з об`єктами соцкультпобуту визначена з порушенням Державних будівельних норм Д.1.1-1-200.

Підлягають застосуванню правила п.2.14 Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівців, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 24.12.2015 року №54, оскільки ОСОБА_3 набуто право власності на об`єкт містобудування загальною площею 4290,5 кв.м, що складає 99% незавершеного будівництва, залишок виконаних робіт становить 1% від кошторисної вартості.

Посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, не укладення ОСОБА_3 договору про пайову участь у розвитку соціальної інфраструктури м.Чернівці у зв`язку із вчиненням Малим приватним підприємством Югікомп та виконавчим комітетом Ленінської районної ради м.Чернівці угоди на фінансування ремонту і реставрації фасадів і покрівель будинків та мостіння тротуарів по АДРЕСА_2 та сплати грошових коштів в сумі 2026 грн. відповідно платіжного доручення від 27 травня 2004 року №4, звернення ОСОБА_3 до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради з питання пайової участі, отже відсутності протиправної поведінки ОСОБА_3 та причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою ОСОБА_3 та збитками.

Відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_3 не надходило.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам не відповідає в частині.

Задовольняючи позов Чернівецької міської ради до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, суд першої інстанції керувався положеннями ч.1-2, 9-12 ст.27-1 Закону України Про планування і забудову територій , ч.2.5,9-10 ст.39, ч.2-3, 5-9, 11 ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ч.1 ст.253, ч.1 ст.256, ч.1 ст.257, ч.1 ст.1166 ЦК України, п.1.4.2, 2.1.1, 2.1.2, 2.2.1, 2.2.2, Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівців, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 24.12.2015 року №54, та дійшов висновку про наявність підстав для захисту права Чернівецької міської ради на пайову участь замовників у розвитку інфраструктури м.Чернівці у спосіб стягнення з ОСОБА_3 на користь Чернівецької міської ради збитків.

На обгрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_3 допущено неправомірну бездіяльність щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, заподіяння Чернівецькій міській раді збитків.

Водночас суд першої інстанції вважав, що у зв`язку із ненаданням ОСОБА_3 висновку (експертної оцінки) Державного підприємства Укрдержбудекспертизи , загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта підлягає визначенню на основі нормативів для одиниці створеної потужності у м.Чернівцях (показник опосередкованої вартості спорядження об`єктів житла для Чернівецької області (без урахування ПДВ), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України станом на момент проведення розрахунку, але не пізніше дати здачі об`єкта будівництва в експлуатацію.

Разом з тим судом першої інстанції встановлено, що Чернівецькою міською радою не пропущений встановлений законом строк звернення до суду з позовом, оскільки замовник ОСОБА_3 був зобов`язаний звернутись до Чернівецької міської ради для укладення договору про пайову участь не пізніше дати здачі об`єкта будівництва в експлуатацію 07 грудня 2018 року.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду у п.3 постанови від 18 грудня 2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі , відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Відповідно до ст.19 Конституції України, ст.1 ЦПК та з урахуванням положення ч.4 ст.10 ЦПК вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.

За змістом статей 43 та 49 ЦПК України позивач самостійно визначає предмет позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову

При цьому згідно зі п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.

Відповідно до правил, встановлених п. 3 ч.2 ст.197 ЦПК України, суд заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них.

За змістом абз1, 4 п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №5 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду , уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить

керуватися при вирішенні спору.

Предметом позову Чернівецької міської ради, тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої остання просила ухвалити судове рішення, є стягнення збитків.

Підставою позову, тобто обставинами, якими Чернівецька міська ради обґрунтовувала позовні вимоги, зазначала не виконання ОСОБА_3 обо`язку взяти участь у розвитку інфраструктури м.Чернівці, встановленого ч.2 ст.40 Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Положенням про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівців, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 24.12.2015 року №54.

Встановлено, що Малим приватним підприємством Югікомп 29 грудня 2002 року набуто право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 510,00кв.м., що складався з: адміністративної будівлі літ.А площею 423,50кв.м., службової будівлі літ.Б, площею 57,70кв.м., службової будівлі літ.В площею 28,80кв.м., навіс літ.Д за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією даного договору (т.1 а.с.31-32).

Пунктом 2.3. рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12 травня 2003 року №347/10 Малому приватному підприємство Югікомп дозволено переобладнати під готельний комплекс з приміщеннями оздоровчого комплексу, перукарні, ресторану, бару та ігрових автоматів власні приміщення по АДРЕСА_1 , які належать йому згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29 грудня 2002 року (т.1 а.с.28-29).

Пунктом 3.3 рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26 лютого 2007 року №151/3 внесено зміни в пункт 2.3 рішення виконавчого комітету міської ради від 12 травня 2003 року №347/10 щодо надання дозволу Малому приватному підприємство Югікомп на реконструкцію під готельний комплекс з приміщенням оздоровчого комплексу, перукарні, ресторану, бару та ігрових автоматів власних приміщень по АДРЕСА_1 а саме: після слів … власних приміщень… доповнити словами …з добудовою … (т.1 а.с.27).

Пунктом 2.2. рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 25 травня 2010 року №325/9 внесено зміни до рішення виконавчого комітету міської ради від 12 травня 2003 року №347/10 Про надання дозволу суб`єктам підприємницької діяльності на переобладнання приміщень, будівництво і реконструкцію об`єктів, влаштування літніх майданчиків, передачу функцій замовника на завершення будівництва, внесення змін в раніше прийняті рішення щодо надання дозволу Малому приватному підприємству Югікомп на реконструкцію під готельний комплекс з приміщеннями оздоровчого комплексу, перукарні, ресторану, бару та ігрових автоматів… замінено словами ...житловий будинок з об`єктами соцкультпобуту... (т.1 а.с.26).

ОСОБА_3 06 вересня 2017 року набуто право власності на 99% незавершеного будівництвом багатоквартирного житлового будинку із об`єктами соцкультпобуту згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №177587992 від 15 серпня 2019 року.

Зареєстровано право ОСОБА_3 на оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 0,1063 га кадастровий номер 7310136300:05:001:0009 на строк до 19 лютого 2023 року.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області 7 серпня 2018 року надано ОСОБА_4 право на виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 .

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано ОСОБА_3 сертифікат відповідності об`єкта до експлуатації від 27 грудня 2018 року ЖУ 163183451596.

Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на відсутність підстав для покладення обов`язку пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.

Відповідно до ст.1 Закону України Про планування і забудову територій намір забудови - заява (клопотання) фізичної або юридичної особи, подана у встановленому законом порядку щодо забудови земельної ділянки або певної території із зазначенням призначення будівлі, споруди та орієнтовних характеристик забудови.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області 7 серпня 2018 року надано ОСОБА_4 право на виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 , отже ОСОБА_3 набуто статусу замовника.

У матеріалах справи відсутні докази вчинення Чернівецькою міською радою та Малим приватним підприємством Югікомп договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Чернвіців, угоди між виконавчим комітетом Ленінської районної ради м.Чернівці та Малим приватним підприємством Югікомп на фінансування ремонту і реставрації фасадів і покрівель будинків та мостіння тротуарів по АДРЕСА_2 .

Копія платіжного доручення Акціонерного банку Аваль від 27 травня 2004 року №4 про сплату Малим приватним підприємством Югікомп оплати згідно договору про надання спонсорської допомоги від 27 травня 2004 року в сумі 2026 грн. не доводить вчинення Чернівецькою міською радою та Малим приватним підприємством Югікомп договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Чернівців та здійснення оплати, оскільки не підтверджується Головним управління державної казначейської служби України у Чернівецькій області (а.с.94 т.1).

Відповідно до інформації, наданої Головним управління державної казначейської служби України у Чернівецькій області, до бюджету Шевченківської районної ради м.Чернівці від платника Малого приватного підприємства Югікомп згідно платіжного доручення від 27 травня 2004 року №4 коштів в сумі 2026 грн. не зараховано.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина третя статті 11 ЦК України).

Частинами другою, третьою, п`ятою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування.

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (частина перша статті 40).

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими для виконання на відповідній території (стаття 144 Конституції України).

Положеннями підпункту 5 пункту а частини першої статті 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною першою статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Рішенням Чернівецької міської ради від 24 грудня 2015 року №54 затверджено Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівців.

Відповідно до п.1.4.2 Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівців дія Положення поширюється на замовників, які здійснили будівництво (реконструкцію, капітальний ремонт) об`єктів, при цьому, не уклавши договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Чернівців, або здають (здали) їх в експлуатацію після набрання чинності Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , не надавши своєчасно належним чином у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) до уповноваженого органу містобудування та архітектури щодо здійснення такого будівництва (самовільно збудовані об`єкти) і при спорудженні яких не було вирішене питання прийняття пайової участі.

Зі змісту статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" випливає, що у наведених у цьому законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, якій опосередковує відповідний платіж, є обов`язковим на підставі закону. Строк, визначений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" для укладення договору про пайову участь, - протягом 15 днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладання, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, встановлено саме для добровільного виконання стороною такого обов`язку, і закінчення цього строку не припиняє цього обов`язку замовника та не звільняє замовника від обов`язку укласти договір. Адже невиконання особою положень законодавства не повинно призводити до настання бажаного для неї внаслідок такого невиконання результату у вигляді звільнення від платежу та надавати майнові переваги порівняно із законослухняною особою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 911/594/18.

Ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття об`єкту нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов`язань та вимог, які прямо передбачені законом та встановленим органом місцевого самоврядування Порядком.

Цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Пункт 4 частини першої статті 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов`язання, встановлені договором або законом - відшкодування збитків.

Згідно з частинами першою, другою статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Згідно із частиною першою статті 22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає. При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Протиправною є поведінка (дія або бездіяльність) особи, що порушує правову норму, умови договору, угоди тощо та тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи. Протиправність поведінки боржника або кредитора у позадоговірних правовідносинах полягає у порушенні правової норми.

Встановлено, що ОСОБА_3 не укладено договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Чернівців, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій щодо звернення замовника будівництва до органу місцевого самоврядування з приводу укладення договорів про пайову участь та укладення договору. Вказане є протиправною формою поведінки, внаслідок якої (причинно-наслідковий зв`язок) Чернівецька міська рада не отримала на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущена вигода (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 924/71/18). При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із наведеною неправомірною бездіяльністю ОСОБА_3 .

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що підлягає захисту право Чернівецької міської ради на стягнення збитків, заподіяних невиконанням ОСОБА_3 обов`язку укласти догововір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, у розмірі пайового внеску.

Разом х тим заслуговують на увагу посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на неправильне застосування судом першої інстанції норм ч.5 ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пункту 2.2 Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівців, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 24.12.2015 року №54.

Чернівецька міська рада, звертаючись до суду з позовом, не посилалася на підстави визначення розміру пайової участі ОСОБА_3 у розвитку інфраструктури міста відповідно показника опосередкованої вартості об`єктів житла для Чернівецької області у розмірі 9140 грн. за 1 кв.м.

У відповіді на відзив Чернівецькою міською радою зазначено про відсутність підстав для використання кошторисної вартості будівництва об`єкта, оскільки одиниця створеної потужності об`єкта, розрахована на підставі наданого замовником будівництва ОСОБА_3 зведеного кошторисного розрахунку, менша за встановлені органом місцевого самоврядування нормативи для одиниці створеної потужності відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, відсутній висновок (експертна оцінка) Державного підприємства Укрдержбудекспертизи .

З огляду на те, що акт готовності об`єкта до експлуатації замовника ОСОБА_3 зареєстрований 7 грудня 2018 року, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано ОСОБА_3 сертифікат відповідності об`єкта до експлуатації від 27 грудня 2018 року серія ЖУ номер 163183451596, а Закон України Про регулювання містобудівної діяльності втратив чинність у вересні 2019 року до спірних правовідносин мають застосовуватися приписи зазначеного Закону.

На підставі ч.5 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Отже, вимогами частини 5 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено дві методики визначення розміру пайового внеску: з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, та на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створення потужності.

За таких обставин предметом доказування у справі є наявність загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Пунктом 2.2 Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівці, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 24 грудня 2015 року №54, визначено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Пункт 2.2.1 Положення встановлює, що якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами або за бажанням замовника будівництва, вона визначається на основі нормативів для одиниці створеної потужності у м.Чернівцях (показник опосередкованої вартості спорядження об`єктів житла для Чернівецької області (без урахування ПДВ), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України станом на момент проведення розрахунку, але не пізніше дати здачі об`єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до п.2.2.2. Порядку якщо одиниця створеної потужності об`єкта, розрахована на підставі наданого замовником будівництва зведеного кошторисного розрахунку, менша за встановлені органом місцевого самоврядування нормативи для одиниці створеної потужності (опосередкована вартість спорудження житла у Чернівецькій області (без урахування ПДВ) відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України), такий кошторисний розрахунок повинен мати висновок (експертну оцінку) Державного підприємства Укрдержбудекспертизи .

З огляду на наведене Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівців, затверджене рішенням Чернівецької міської ради від 24 грудня 2015 року №54, не містить визначення загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування.

Розрахункова кошторисна вартість будівництва (розрахункова вартість будівництва) це прогнозована сума грошових коштів, необхідна для його здійснення. Вона складається з базисної кошторисної вартості будівництва (базисної вартості будівництва) та коштів на компенсацію витрат, пов`язаних з ринковими умовами здійснення будівництва (Державні будівельні норми IV-16-98 частина 1, які втратили чинність 01 січня 2001 року).

На заміну Державним будівельним нормам Д.1.1.-1-2000 Правила визначення вартості будівництва розроблений національний стандарт ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва.

Цей стандарт установлює основні правила з визначення вартості будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування.

Відповідно до п .3.11 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва - кошторисний документ, який визначає повну кошторисну вартість об`єкта будівництва або його черги, включаючи кошторисну вартість будівельних робі, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати. Зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва складається основі об`єктних кошторисів, об`єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат.

Системний аналіз пунктів 2.2.1 та 2.2.2 Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівців, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 24 грудня 2015 року №54, не дає підстав для висновку, що кошторисна вартість будівництва об`єкта, яка не має висновку (експертної оцінки) визначеної у встановленому порядку експертної організації Державного підприємства Укрдержбудекспертизи , не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, у такому разі визначається на основі нормативів для одиниці створеної потужності у м.Чернівцях (показник опосередкованої вартості спорядження об`єктів житла для Чернівецької області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Крім того, вимога пункту 2.2.2 Порядку щодо надання висновку (експертну оцінку) Державного підприємства Укрдержбудекспертизи спрямована на встановлення кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПУ України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із положеннями частини першої, п`ятої, шостої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме, такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, а сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18) .

Розмір збитків, завданих ОСОБА_3 внаслідок не укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Чернівців, підлягає доказуванню позивачем Чернівецькою міською радою.

За змістом акту готовності об`єкта до експлуатації замовника ОСОБА_3 від 7 грудня 2018 року кошторисна вартість реконструкції будівлі АДРЕСА_3 під житловий будинок з об`єктами соцкультпобуту згідно затвердженої проектно-кошторисної документації складає 8766167 грн.

До матеріалів справи додано зведений кошторисний розрахунок вартості будівельних робіт з реконструкції будівлі по АДРЕСА_1 під житловий будинок з об`ектами соцкультпобуту (а.с.90-93 т.1).

До матеріалів справи приєднаний звіт про оцінку майна від 01 вересня 2017 року, складений фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 , відповідно до якого вартість незавершеного будівництва загальною площею 4290,50 кв.м., що розташоване по АДРЕСА_1 становить 8 723 200 грн.

У матеріалах справи відсутні докази, що кошторисна вартість будівництва об`єкта визначена без додержання державних будівельних норм, стандартів і правил.

У такому разі суд першої інстанції дійшов висновку про визначення збитків в сумі 2530003 грн. 18 коп. на порушення норм матеріального права.

Згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи викладене рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19 жовтня 2020 року підлягає зміні в частині визначення розміру збитків з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України.

Згідно пункту 2.8 Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівців, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 24 грудня 2015 року №54, розмір (величина) пайового внеску замовника у створенні і розвитку інфраструктури міста розраховується за такою формулою: В п.у. = В.буд.заг. х Р п.у. х К, де

В.буд.заг. загальна вартість будівництва;

Р п.у. встановлений розмір пайової участі;

К коригуючий коефіцієнт (в разі його встановлення цим Положенням).

На підставі пункту 2.4 Положення у випадку будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, розмір пайової участі розраховується як сума двох складових: перша становить величину пайової участі, розраховану під житлову частину будинку з паркомісцями; друга - величину пайової участі, розраховану для нежитлових (вбудовано-прибудованих приміщень, крім приміщень паркінгу) будівель та споруд.

За відсутності окремих кошторисних розрахунків розмір пайової участі визначається пропорційно загальній площі приміщень. У такому випадку враховується загальна площе квартир з паркінгом, загальна площа вбудовано-прибудованих приміщень (крім приміщень паркінгу).

Відповідно до технічного паспорта на багатоквартирний житловий будинок з об`єктами соцкультпобуту загальна площа будинку становить 4290,50 кв.м, яка складається із загальної площі нежитлових приміщень (об`єкти соцкультпобуту, приміщення комерційного призначення) - 1017,30 кв.м та площі житлового будинку без врахування комерційних приміщень - 3270,20 кв.м.

Кошторисна вартість будівництва складає 8766,167 грн.

Вартість 1 кв.м дорівнює 2043 грн. 15 коп. ( 8766,167 грн. / 4290,50 кв.м).

Тому вартість будівництва квартир становить 6687662 грн. 94 коп. ( 2043 грн. 15 коп. *3273,20 кв.м), вартість будівництва комерційних приміщень (соцкульпобут) - 2078496 грн. 50 коп. ( 2043 грн. 15 коп. *1017,30 кв.м).

Згідно п.2.1 Положення розмір пайової участі (граничний) замовника у розвитку інфраструктури міста з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених міською радою, становить:

10% від загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд

4% від загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

Отже, розмір пайової участі ОСОБА_3 у розвитку інфраструктури м. Чернівці складає 475356 грн. 16 коп. (267506 грн. 51 коп. (6687662 грн. 94 коп. * 0,04) + 207849 грн. 65 коп. (2078496 грн. 50 коп. * 0,1).

З огляду на наведене з ОСОБА_3 на користь Чернівецької міської ради підлягають стягненню збитки у розмірі 475356 грн 16 коп.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта, щодо застосування до даних правовідносин положень пункту 2.14 Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м.Чернівців.

Відповідно до пункту 2.14 Положення замовники будівництва, які здійснюють реконструкцію без добудови/прибудови та надбудови, капітальний ремонт, сплачують на розвиток інфраструктури міста пайовий внесок у розмірі 30 грн. з кожного квадратного метра загальної площі таких приміщень. При реконструкції (зміні функціонального призначення) нежитлових приміщень без проведення жодних будівельно-монтажних робіт, пайова участь у розвитку інфраструктури міста становить 10 грн. з кожного квадратного метра загальної площі таких приміщень.

Отже, пунктом 2.14 Положення визначено порядок сплати пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м.Чернівців у разі здійснення реконструкцію без добудови/прибудови та надбудови та без проведення жодних будівельно-монтажних робіт.

Відсутні підстави вважати, що реконструкції нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 під житловий будинок з об`єктами сокульпобуту здійснена без добудови/прибудови та надбудови та без проведення жодних будівельно-монтажних робіт, оскільки Малим приватним підприємством Югікомп набуто право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 510 кв.м. по АДРЕСА_1 , а згідно акту готовності об`єкта до експлуатації замовника ОСОБА_3 від 07 грудня 2018 року за результатами реконструкції нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 під житловий будинок з об`єктами сокульпобуту загальна площа будівлі становить 4290,50 кв.м.

Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на застосування наслідків спливу позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов`язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України).

У зобов`язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати.

У постанові від 16 січня 2019 року у справі № 362/75/17 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вказав, що дії відповідача щодо несвоєчасного укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який укладається на пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, не є такими, що обмежені в часі, оскільки Закон України Про регулювання містобудівної діяльності не містить приписів, згідно з якими замовник звільняється від своїх обов`язків щодо укладення договору про пайову участь у разі незвернення до відповідного органу з відповідною заявою. Тому порушення відповідачем у цій справі своїх обов`язків є триваючим. Втім, абзацом першим частини дев`ятої статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, чітко встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію . Відповідно з дати, коли позивач довідався чи мав довідатися про те, що об`єкт введено в експлуатацію, але договір пайової участі не укладений і починає перебіг позовна давність.

Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 362/75/17, зазначивши, що тривале невиконання відповідачем обов`язку щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплати пайового внеску не може бути підставою для незастосування визначеної у статті 257 ЦК України загальної позовної давності до таких правовідносин.

Відповідно до ч 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Аналогічні положення містяться і у пункті 3.2 Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівців.

З огляду на наведене замовник зобов`язаний був звернутись до Чернівецької міської ради для укладення договору про пайову участь до здачі об`єкта в експлуатацію 07 грудня 2018 року, та саме з цієї дати починає перебіг строк позовної давності.

Чернівецька міська рада звернулась до суду з позовом 10 вересня 2019 року, тобто в межах строку позовної давності.

Згідно частин 1статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз.1, 5, 6 п.35 постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 17 жовтня 2014 року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позов Акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_6 про стягнення задоволено частково в сумі 876616 грн. 70 коп. що становить 34,65 відсотків.

Встановлено, що Чернівецькою міською радою сплачено судовий збір при поданні позову в сумі 37950 грн. 5 коп. за платіжним дорученням №1521 від 5 вересня 2019 року.

ОСОБА_3 сплачено судовий збір при поданні апеляційної скарги в сумі 56925 грн. 9 коп. згідно квитанції Акціоненого товариства комерційного банку ПриватБанк від 18 листопада 2020 року.

Отже, з ОСОБА_3 на користь Чернівецької міської ради підлягає стягненню судовий збір за подання позову в сумі 13149 грн. 69 коп.

З Чернівецької міської ради підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 37200 грн. 55 коп.

Відповідно до ч. 11 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З огляду на наведене з Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 24050 грн. 86 коп. ( 37200 грн. 55 коп.- 13149 грн. 69 коп.).

Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну публічного ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 19 жовтня 2020 року змінити.

Позов Чернівецької міської ради до ОСОБА_3 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Малого приватного підприємства Югікомп про відшкодування збитків задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Чернівецької міської ради збитки в сумі 475356 грн. 16 коп.

Стягнути з Чернівецької міської ради підлягає на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 24050 грн. 86 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 25 січня 2021 року.

Головуючий Н.Ю. Половінкіна

М.І. Кулянда

О.О. Одинак