Рішення
від 26.01.2021 по справі 923/1331/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2021 року, м. Херсон, справа № 923/1331/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. , розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Профхім

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фри Агро

про стягнення 9 633,16 грн,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

10.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Профхім звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фри Агро про стягнення 9 633,16 грн, з яких 9 500 грн основної заборгованості та 133,16 грн річних. У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що між сторонами укладений договір перевезення вантажів, за умовами якого він здійснив перевезення на загальну суму 12 000 грн, а Відповідач сплатив лише 2 500 грн, у зв`язку з чим заборгував 9 500 грн.

Дії та аргументи Відповідача

Відповідачем позовні вимоги не визнаються з посиланням на ненадходження на його адресу оригіналів документів, а саме договору та акту виконаних робіт, а також відсутності у Позивача товарно-транспортної накладної.

Процесуальні дії та судові рішення

Ухвалою від 16.12.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження. Цією ж ухвалою учасникам справи були встановлені строки подачі процесуальних заяв. Зокрема, у справі поданий лише відзив на позов.

При цьому суд зазначає, що за текстом позовної заяви Позивач вказав адресу Відповідача: м. Херсон, смт. Камишани, Острівське шосе, 1. У свою чергу, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена на адресу Відповідача, яка вказана у позовній заяві та яка відповідала відомостям, наявним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день відправки. Проте, станом на час розгляду справи в суді (після внесення Відповідачем відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) юридичною адресою Відповідача, яка також вказана на даний час у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є адреса: м. Херсон, Острівське шосе, 1.

Отже, виходячи з наведеного, суд зазначає, що Позивачем дотримані вимоги статті 172 Господарського процесуального кодексу України стосовно направлення Відповідачу копії позовної заяви на адресу, яка була вказана у Державному реєстрі, а також дотримання безпосередньо судом положень частини 5 статті 176 того ж Кодексу стосовно направлення ухвали про відкриття провадження у справі за такою ж адресою.

У даному контексті суд також вказує на факт ознайомлення Відповідачем за його заявою від 28.12.2020 з матеріалами справи чим забезпечені його права, передбачені статтею 41 ГПК України.

Установлені обставини справи

12.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фри Агро , виступаючим у якості замовника, та Товариством з обмеженою відповідальністю Профхім , як перевізником, укладений договір-заявка № 1/06 на перевезення вантажів. З тексту договору вбачається, що він підписаний представниками обох сторін та має відтиски печаток.

Основними умовами договору, які впливають на вирішення спору являються наступні:

- Найменування вантажу - відходи плавки ,

- Кількість - 85 куб. м ,

- Маршрут руху - м. Ладижин - м. Харків ,

- Дата та час завантаження - 17.06.20 з 16.00 ,

- Дата та час вивантаження - 22.06.2020 з 9.00 ,

- Ціна перевезення - 12 000 грн з урахуванням ПДВ ,

- Порядок і термін оплати - б/г на вивантаженні (рахунок, ТТН, акт виконаних робіт, підтверджена заявка),

Марка і номер автомобіля/причепа - Renault 11 GTA НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ,

- ПІБ водія - ОСОБА_1 .

Відповідно до Акту наданих послуг № 1638 від 22.06.2020, складеного між сторонами та підписаного представниками обох сторін, Позивач надав Відповідачу транспортно-експедиторські послуги на загальну суму 12 000 грн.

Як слідує з Рахунку на оплату по замовленню № 1395 від 22.06.2020 Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату вартості послуг у сумі 12 000 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 32 від 10.07.20202 на суму 1 500 грн та № 43 від 16.07.2020 на суму 1 000 грн Відповідач сплатив вартість отриманих послуг у сумі 2 500 грн. При цьому у платіжних дорученнях вказано, що оплата здійснена за транспортні послуги згідно з договором № 1/06 від 12.06.2020 та акту виконаних робіт № 1638 від 22.06.2020.

За обліковими даними Позивача залишок несплаченої суми за договором складає 9 500 грн.

У зв`язку з несвоєчасною та неповною сплатою вказаної суми Позивачем згідно з розрахунком нараховані річні у сумі 133,16 грн за період з 22.06.2020 по 09.12.2020.

Поряд з цим, відповідно до листа № 26.10/20-01 від 26.10.2020 та опису вкладення до нього Позивачем на адресу Відповідача неодноразово надсилалися оригінали договору-заявки № 1/06 від 26.06.2020 та Акту надання послуг № 1638 від 22.06.2020.

Як слідує з експрес-накладної № 20400182292371 від 02.07.2020 ТОВ Нова Пошта та роздруківки веб-сторінки підприємства поштового зв`язку поштова кореспонденція була отримана керівником Відповідача Кряжевим І.Ю. 14.07.2020.

Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства

Стосовно правової природи договірних відносин

У відповідності до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, визнається господарським зобов`язанням, а за змістом частини 2 цієї статті одним із видів господарського зобов`язання є майново-господарські зобов`язання.

Зокрема, відповідно до статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, серед іншого, із господарського договору та інших угод.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір перевезення вантажу.

Так, згідно зі статтею 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (частина 1).

Положеннями частини 2 статті 307 ГК України установлені також вимоги до форми такого договору, а саме договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі і його укладення підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до частини 5 цієї ж статті умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Зокрема, відносини між автомобільними перевізниками та замовниками транспортних послуг регулюються серед іншого також положеннями Закону України Про автомобільний транспорт та Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997.

Так, за змістом статті 1 цього Закону під внутрішніми перевезеннями розуміються перевезення вантажів територією України без перетину державного кордону України, а послугою з перевезення вантажів є перевезення вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

У відповідності до статті 50 названого Закону договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

За пунктом 1 названих Правил договором про перевезення вантажів є двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Таким чином, укладений договір-заявка № 1/06 від 12.06.2020 передбачає необхідні істотні умови договору перевезення, а тому на його основі виникли правовідносини між Позивачем та Відповідачем, які стосуються автомобільного перевезення та його наслідків. Поряд з цим, вказані Акт надання послуг № 1638 від 22.06.2020, складення якого відповідає умовам договору, та Рахунок на оплату № 1395 від 22.06.2020 вказують на виконання Позивачем зобов`язань з перевезення на суму 12 000 грн та прийняття наданих послуг Відповідачем з подальшою їх частковою оплатою у суму 2 500 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими: суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1); не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7).

Підсумовуючи наведені правові положення, суд зазначає, що за договором перевезення Відповідач зобов`язаний був сплатити вартість отриманих послуг на момент вивантаження вантажу за наслідками перевезення, тобто 22.06.2020.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Відповідач, допустив несвоєчасну та неповну оплату вартості отриманих послуг з перевезення у сумі 9 500 грн, чим порушив взяте на себе зобов`язання та не довів зворотного.

При вирішенні спору судом не приймаються до уваги заперечення Відповідача стосовно відсутності товарно-транспортної накладної, оскільки за положеннями діючого та названого вище законодавства допускається складення на підтвердження наданих послуг з перевезення не тільки товарно-транспортної накладної, але й інших документів, яким у даному випадку є Акт № 1638 від 22.06.2020.

Стосовно посилань Відповідача на відсутність у нього оригіналів договору та акту виконаних робіт, суд зазначає, що такі твердження ним не доведені, оскільки листом № 26.10/20-01 від 26.10.2020 Позивачем на його адресу надсилалися оригінали договору-заявки № 1/06 від 26.06.2020 та Акту надання послуг № 1638 від 22.06.2020. Більш того, такі заперечення не впливають на суть наявних договірних відносин, оскільки сам факт перевезення вантажу та часткова сплата такого перевезення вказують на досягнення між сторонами істотних умов з перевезення.

З огляду на зроблені висновки позовні вимоги стосовно стягнення основної заборгованості є обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Стосовно відповідальності за невиконання грошового зобов`язання

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення 133,16 грн річних суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата річних від простроченої суми не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, Відповідач, порушивши грошове зобов`язання, повинен, за вказаних правових приписів сплатити Позивачу річні.

Проте, нарахування Позивачем річних починаючи з 22.06.2020 не відповідає положенням статті 253 ЦК України, за якою перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, оскільки початком періоду невиконання зобов`язання з оплати є 23.06.2020.

За таких обставин, річні за період з 23.06.2020 по 09.12.2020 (170 днів) від суми заборгованості 9 500 грн складають 132,38 грн, з розрахунку: 9 500 грн х 3 % х 170 : 366 = 132,38 грн.

З огляду на зроблені висновки позовні вимоги стосовно стягнення річних є обґрунтованими у сумі 132,38 грн, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 8285 від 09.12.2020 у сумі 2 102 грн та витрати на правничу допомогу відповідно до квитанції № 1 від 09.12.2020 у сумі 6 000 грн.

Зокрема, як слідує з пункту 1.1. договору про надання правової допомоги № 19/12-1911 від 19.12.2019, укладеного між Позивачем та адвокатом Поліщук Денисом Вікторовичем, Адвокат зобов`язався надавати Позивачу правничу допомогу щодо представництва та захисту його прав й інтересів в судах усіх інстанцій, а Позивач, у свою чергу, сплачувати гонорар за надану допомогу. За змістом пункту 3.1 Договору за результатами надання правової допомоги складається акт виконаних робіт.

Зокрема, відповідно до Акту виконаних робіт № 1 від 09.12.2020, складеного між Адвокатом та Позивачем, Адвокатом надані послуги на суму 6 000 грн, а саме:

- співбесіда по обставинам звернення до адвоката за правовою допомогою; надання юридичної консультації і роз`яснень з питань можливості стягнення заборгованості з ТОВ Фри Агро по договору-заявці № 01/06 від 12.06.2020; вартістю 2 000 грн,

- ознайомлення з матеріалами справи; з`ясування обставин та розробка правової позиції по складанню позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ Фри Агро по договору-заявці № 01/06 від 12.06.2020, вартістю 1 000 грн,

- підготовка позовної заяви до суду, вартістю 3 000 грн.

Відповідно до квитанції № 1 від 09.12.2020 Позивачем сплачено Адвокату за договором 6 000 грн.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що Позивачем доведені обставини наявних у нього витрат на сплату судового збору у сумі 2 102 грн та на правову допомогу у сумі 6 000 грн.

У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Зокрема, за пунктом 1 частини 2 цієї ж статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, віднесені до судових витрат.

За змістом пункту 3 частини 4 статті 129 того ж Кодексу судові втрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин витрати Позивача на сплату судового збору у сумі 2 101,78 грн (що обраховані виходячи з 99,99 % задоволених вимог) та правничу допомогу у сумі 5 999,40 грн (що обраховані виходячи з 99,99 % задоволених вимог) покладаються на Відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фри Агро (73000, м. Херсон, Острівське шосе, 1; ідентифікаційний код 42745497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Профхім (61030, м. Харків, вул. Біологічна, 17; ідентифікаційний код 32134121) - 9 500 грн основної заборгованості, 132,38 грн річних, 2 101,79 грн компенсації по сплаті судового збору, 5 999,40 грн компенсації по сплаті витрат на правничу допомогу.

3. В іншій частині позову у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін

СудГосподарський суд Херсонської області
Дата ухвалення рішення26.01.2021
Оприлюднено27.01.2021
Номер документу94393658
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —923/1331/20

Ухвала від 30.03.2021

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Головей В.М.

Ухвала від 18.02.2021

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Головей В.М.

Рішення від 26.01.2021

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Закурін М. К.

Ухвала від 16.12.2020

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Закурін М. К.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні