Ухвала

від 25.01.2021 по справі 420/5019/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 січня 2021 року

м. Київ

справа № 420/5019/19

адміністративне провадження № К/9901/572/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАН ТРЕЙД УКР" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 позов ТОВ "Гран Трейд Укр" - задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управління ДПС Одеській області звернулось з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

Проте, апеляційне провадження судом апеляційної інстанції не було розпочато, а постановлено 01.12.2020 ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, яка мотивована ненаданням відповідачем обґрунтованих підстав та доказів у їх підтвердження щодо пропуску строку оскарження рішення суду першої інстанції.

Вважаючи, що ухвала суду апеляційної інстанцій прийнята з порушенням норм процесуального права, скаржник звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та направити справу до П`ятого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, Суд приходить до висновку про її необґрунтованість, оскільки, у даному випадку, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

У відповідності до положень частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Однак ознайомившись із змістом касаційної скарги відповідача, слідує про його незгоду із ухвалою суду апеляційної інстанції, якою йому було відмовлено у відкритті апеляційного провадження лише з огляду на те, що таке судове рішення винесене з порушенням норм процесуального права. Тому, рішення суду апеляційної інстанції, на думку відповідача, має бути скасовано. При цьому, скаржник в своїй касаційній скарзі не зазначив будь-яких мотивів незгоди із оскаржуваним рішенням суду апеляційної інстанції.

Крім того, у відповідності до положень пункту 4 статті першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За змістом оскаржуваної відповідачем у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження застосував наведене положення процесуального Закону.

Зокрема, суд апеляційної інстанції установивши, що відповідач, оскаржуючи рішення суду першої інстанції від 24.10.2019, допустив порушення вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим ухвалою від 20.10.2020 залишив її без руху.

На вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху відповідач надав до суду апеляційної інстанції клопотання, яке мотивував тим, що скаржник є органом, що фінансується з Державного бюджету та неможливість сплати судового збору при зверненні до суду не може ставитись в основу нівелювання права на справдливий суд. При цьому, апелянт звертає увагу, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-ІХ від 30 березня 2020 року", яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Кодекс законів про працю, тощо. Вказаним законом доповнено розділ VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165,169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19). З огляду на зазначене, на думкдового рішення.

Такі мотиви були визнані судом апеляційної інстанції недостатніми, з огляду на те, що відповідач мав можливість звернутись до суду з апеляційною скаргою, оформленою у відповідності до вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, у Верховного Суду не має сумнівів щодо послідовності дій суду апеляційної інстанції, які були вчинені при прийнятті ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження від 01.12.2020, так як таким діям суду апеляційної скарги передували обставини постановлення ухвали від 20.10.2020 про залишення апеляційної скарги без руху, що відповідає приписам частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому Верховний Суд вважає за необхідне наголосити, що строки, які визначені Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені, а їх поновлення чи продовження є виключною компетенцію адміністративних судів. Зловживання таким правом з боку сторін справи є неприпустимим.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

У відповідності до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції під час постановлення ухвали від 01.12.2020 було правильно застосовано статтю 299 КАС України, є всі підстави для відмови у відкритті касаційного провадження у даній справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 у справі № 420/5019/19.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.В. Дашутін М.М. Яковенко