Вирок

від 21.01.2021 по справі 164/690/20

МАНЕВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 164/690/20

п/с 1-кп/164/38/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 року Смт. Маневичі

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю: прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 , її представника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №12020030160000074 від 3 березня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, пенсіонера, потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС 3 категорії, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_6 1 березня 2020 року, приблизно о 13 годині, перебуваючи у житловому будинку за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх значення і наслідки, керуючись метою умисного протиправного заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, діючи з прямим умислом, під час побутового конфлікту зі своєю дружиною ОСОБА_4 , шляхом застосування фізичної сили, умисно притиснув своєю рукою кисть її правої руки до пошкодженої ручки дверей, чим, згідно висновку судово медичної експертизи №12 від 4 березня 2020 року, умисно спричинив ОСОБА_4 тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому середньої третини IV п`ясної кістки право кисті зі зміщенням відламків, яке за ознакою тривалості розладу здоров`я (більше 21 дня) належить до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у інкримінованому злочині заперечив, суду дав показання, що 1 березня 2020 року в обідню пору між ним та його дружиною ОСОБА_4 виник конфлікт, під час якого він, маючи намір вийти з кімнати, схопив за дверну ручку, яка була пошкоджена та за яку на той час трималася дружина, і силою притиснув їй руку. Так як наміру заподіювати тілесне ушкодження потерпілій він не мав, то вважає, що жодної моральної чи матеріальної шкоди їй також не заподіяно, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

Потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що під час конфлікту 1 березня 2020 року обвинувачений навмисно силою притискав руку до пошкодженої дверної ручки, в результаті чого спричинив їй закритий перелом правої кисті і на лікування було витрачено значну суму коштів. Крім того, їй було заподіяно і моральну шкоду через постійну психологічну напругу, хвилювання і наслідком тілесного ушкодження стала зміна способу життя. Просила обвинуваченого суворо покарати та задовольнити позов в повному обсязі.

Не зважаючи на заперечення своєї винуватості у інкримінованому кримінальному правопорушенні, вина ОСОБА_6 підтверджується як належними та допустимими письмовими доказами, так і показання свідків, які є послідовними та узгоджуються між собою, зокрема:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_4 від 3 березня 2020 року, де повідомляє про вчинений щодо неї злочин ОСОБА_6 (а.п. 60);

- висновком експерта №12 від 4 березня 2020 року, згідно якого у ОСОБА_4 , 1955 року народження, було виявлено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому середньої третини IV п`ясної кістки правої кисті зі зміщенням відламків. Дане тілесне ушкодження утворилося внаслідок травмуючої дії тупого предмету з обмеженою слідоутворюючою поверхнею, не виключається також, що в результаті надмірного притискання відповідної ділянки правої кисті потерпілої до такого предмету, на що вказує потерпіла. За ступенем тяжкості закритий перелом IV п`ясної кістки правої кисті, виявлений у ОСОБА_4 , за ознакою тривалості розладу здоров`я (більше 21 дня) належить до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості (п. 2.2.2. «Правил судово медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року») (а.п. 61- 62);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 29 квітня 2020 року з участю обвинуваченого ОСОБА_6 , де він детально розповідає та показує яким чином діяв під час конфлікту з потерпілою ОСОБА_4 (а.п. 63-64);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 1 травня 2020 року з участю потерпілої ОСОБА_4 , яка детально розповідає та показує яким чином наніс їй тілесне ушкодження під час конфлікту ОСОБА_6 (а.п. 65 66);

- висновком експерта №28 від 4 травня 2020 року, згідно з яким у ОСОБА_4 було виявлено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому середньої третини IV п`ясної кістки правої кисті зі зміщенням відламків. Дане тілесне ушкодження, згідно записів представленої медичної документації, утворилось внаслідок травмуючої дії тупого предмету з обмеженою слідоутворюючою поверхнею, не виключається також, що в результаті надмірного притискання відповідної ділянки правої кисті потерпілої до такого предмету, не виключається, що в термін, вказаний у фабулі постанови про призначення додаткової судово медичної експертизи. За ступенем тяжкості закритий перелом IV п`ясної кістки правої кисті, виявлений у ОСОБА_4 , за ознакою тривалості розладу здоров`я (більше 21 дня) належить до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості (п. 2.2.2. «Правил судово медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року»). Беручи до уваги характер і особливості анатомічної локалізації тілесного ушкодження, виявленого у ОСОБА_4 , 1955 року народження, не виключається ймовірність його (ушкодження) утворення у спосіб, описаний і продемонстрований потерпілою під час слідчого експерименту за її участі від 1 травня 2020 року (а.п. 67 68);

- показаннями свідка ОСОБА_8 , допитаного в присутності законного захисника, який є внуком обвинуваченого та потерпілої і підтвердив суду, що 1 березня 2020 року в обідню пору під час конфлікту баба тримала руку на дверній ручці, яка була пошкодженою, і в той момент дід сильно притиснув і смикнув за неї, в результаті чого ОСОБА_4 закричала і пізніше він їй надав ліки;

- показаннями дочки потерпілої і обвинуваченого ОСОБА_9 , яка суду показала, що батько часто, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, заподіює матері тілесні ушкодження. 1 березня 2020 року вона не була присутня під час конфлікту, однак коли повернулася додому, то ОСОБА_4 була із перемотаною рукою, а син сказав, що то дід поламав їй руку. Наступного дня потерпілу завезли в лікарню. Підтвердила, що на доїзд до лікарні та лікування були витрачені значні кошти і що на даний час у потерпілої на гірше змінився устрій життя через завдане тілесне ушкодження.

Таким чином, своїми протиправними умисними діями, які виразились у заподіянні потерпілій умисного тілесного ушкодження середньої тяжкості, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 Кримінального кодексу України, але такого, що спричинило тривалий розлад здоров`я, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КК України.

При вирішенні питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд приймає до уваги роз`яснення, надані в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Обставин, що пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину щодо подружжя.

Окрім цього, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем проживання, є пенсіонером та потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, ніде не працює, а також бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали.

За таких обставин суд дійшов висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе у вигляді позбавлення волі зі встановленням іспитового строку.

Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

При вирішенні цивільного позову потерпілої суд дійшов наступних висновків.

Частинами 2 та 4 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги вік потерпілої та обвинуваченого, які є подружжям, їх стан здоров`я, тяжкість вимушених змін у її житті, а тому приходить висновку, що обґрунтованим розміром відшкодуванням моральної шкоди на користь ОСОБА_4 є 5 000 гривень, які слід стягнути з ОСОБА_6 .

Майнову шкоду з обвинуваченого на користь потерпілої слід стягнути в повному обсязі 1249 гривень 57 копійок.

Витрати на залучення експертів та речові докази відсутні. Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК Українизвільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю1 (один)рік, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 1249 гривень 57 копійок майнової та 5000 гривень моральної шкоди. В решті задоволення позову відмовити. Витрати на залучення експертів та речові докази відсутні. Запобіжний захід не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення

Суддя Маневицького районного суду ОСОБА_1