Ухвала

від 21.01.2021 по справі 202/6603/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/42/21 Справа № 202/6603/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Судді доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2020 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, маючого інвалідність 3 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, у кримінальному провадженні № 42020040000000178,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференції:

захисника ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И Л А:

За ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2020 року задоволено клопотання начальника відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 на 60 днів, тобто до 13 лютого 2021 року, включно.

Одночасно визначено ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 1 051 000 грн., та покладено на останнього, а разі внесення застави, наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні, крім проведення слідчих та процесуальних дій;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави - до 13 лютого 2021 року включно.

Слідчий суддя дійшов висновку, що матеріалами клопотання підтверджено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення; що підозрюваний перебуваючи на волі може вчинити спроби переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, тому інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В апеляції:

- захисник просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою обрати ОСОБА_5 більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, або домашнього арешту, або значно зменшити розмір застави.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що стороною обвинувачення не надано достатньої кількості доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, передбаченого ч.2 ст. 149 КК України.

Вважає, що наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не доведена, оскільки ОСОБА_5 постійно проживав в м. Дніпр, має міцні соціальні зв`язки, користується авторитетом та повагою серед знайомих, друзів, сусідів, тому потреби та мети переховуватися від органів досудового розслідування та суду, не має.

Вказує, що в ході досудового розслідування були вилучені всі речові докази та документи, які мають значення для встановлення істини по справі, речові докази знаходяться в камерах зберігання речових доказів СУ ГУНП в Дніпропетровській області, тому знищити, сховати або пошкодити речові докази у ОСОБА_5 не має ні бажання, ні фізичної можливості.

Також він не має наміру незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному провадженні, оскільки останній щиро переконаний у тому, що не вчиняв даного правопорушення, його мета була направлена виключено на психологічну допомогу особам, залежним від алкоголю, наркотиків та азартних ігор.

Просить врахувати, що підозрюваний має дружину, постійне місце проживання, є інвалідом 3 групи та тяжкі неврологічні захворювання, до затримання проходив інтенсивний курс лікування, що не можливе в умовах ізоляції.

Заслухавши підозрюваного та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Так, частиною першою ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно наданих матеріалів, слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020040000000178, відомості про яке 27.03.2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 149 КК України.

25.08.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 149 КК України.

26.08.2020 року щодо останнього було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23.10.2020 року. В подальшому, ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська строк тримання під вартою щодо ОСОБА_5 був продовжений до 18.12.2020 року, з правом внесення застави у розмірі 1 051 000 грн.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2020 року, строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 6 місяців, а саме до 25 лютого 2021 року.

10 грудня 2020 року заступник начальника відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до слідчого судді з клопотання про продовження строків дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, перевіряючи доводи клопотання про продовження щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст. ст. 199 КПК України, вислухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, дійшов до висновку про необхідність задовольнити клопотання та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 до 13 лютого 2021 року, включно, з визначенням розміру застави в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 1 051 000 грн, та покладенням відповідних обов`язків, у разів внесення суми застави.

З даними висновками, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, оскільки вони повністю відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і вимогам процесуального закону.

За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.

Зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону на момент розгляду клопотання слідчого судом першої інстанції дотримані.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя належним чином дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано дійшов висновку про існування обставин, які виправдовують подальше перебування підозрюваного під вартою.

Визначені слідчим суддею ризики доведені і продовжують існувати, оскільки ОСОБА_5 раніше не судимий, не працевлаштований, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, що підтверджується, насамперед, показами потерпілих та свідків, протоколами пред`явлення особи для впізнання, а тому, на даний час продовжують існувати ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином та продовження злочинної діяльності.

Апеляційний суд зважає, що продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності, виправдовують подальше перебування підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, що відповідає, і є співрозмірним тяжкості і характеру діяння, яке інкримінується останньому, та більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної його поведінки, а тому, продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних умов.

Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Даний висновок не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Колегія суддів також погоджується з висновком слідчого судді, щодо необхідності визначення ОСОБА_5 застави в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 1 051 000 гривень, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, та застава в меншому в розмірі не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Доводи в апеляції захисника про відсутність доказів обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого злочину, зводяться до вирішення питань доведеності чи недоведеності вини підозрюваного в інкримінованому кримінальному правопорушенні, які вирішуються судом першої інстанції при ухваленні вироку, і в даному провадженні ці питання не розглядаються.

Твердження сторони захисту про те, що стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також про неврахування судом даних про особу підозрюваного, на думку колегії суддів необґрунтовані, оскільки вказані факти були взяті до уваги слідчим суддею в сукупності з іншими доказами по справі та їм було надано належної оцінки.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, застосований запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_5 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194 КПК України, тому апеляційний суд прийшов висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою та не підлягає скасуванню, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2020 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарження не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3