Рішення

від 26.01.2021 по справі 484/2586/20

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/484/87/21

Справа № 484/2586/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Шикері І.А.

за участю секретаря судового засідання - Туркалової І.В.

розглянувши y відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої предсталяє Кравченко Олександр Сергійович до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Троя" та ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Троя" та ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 068716, виданого 17.09.2003 року, вона є власником земельної ділянки площею 3,682 га, кадастровий номер 4825480400:04:000:0137, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Болеславчицької сільської ради Первомайського району Миколаївської області. В липні 2020 року вона дізналася, що нею нібито було укладено договір оренди зазначеної вище земельної ділянки з Приватним виробничо-комерційним підприємством Троя , строком на 49 років а також, те що вказаний договір вже пройшов державну реєстрацію. Однак, вона ніколи не мала наміру укладати договір оренди земельної ділянки з ПВКП Троя . При цьому, ані вона до відповідача, ані відповідач з пропозиціями щодо укладення договору не зверталися, вказаний договір позивачкою з відповідачем ніколи не укладався та не підписувався. Як в подальшому їй стало відомо, 21 лютого 2006 року відповідач ОСОБА_3 , діючи від імені позивачки на підставі нотаріально посвідченої довіреності серії ВСА № 720121, зареєстрованої в реєстрі за № 1000 від 15.03.2005 року, уклав з ПВКП Троя оспорюваний договір оренди землі, за яким ПВКП Троя отримало в строкове платне користування земельну ділянку площею 3,68 га сільськогосподарського призначення оренду в межах території Болеславчицької сільської ради строком на 49 років. ОСОБА_3 є єдиним засновником, директором та кінцевим беніфіціарним власником підприємства, а тому, шляхом реалізації своїх повноважень, як керівника ПВКП Троя , передбачених статутом, ОСОБА_3 також діяв від імені ПВКП Троя як орендар, а укладаючи спірний договір від імені позивача, ОСОБА_3 діяв в інтересах ПВКП Троя та у своїх власних інтересах як кінцевий беніфіціарний власник товариства. Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 уклав договір оренди належної довірителю земельної ділянки з ПВКП Троя , керівником якого є він сам, не повідомивши довірителя, позивачка просила визнати його недійсним з підстав, передбачених статтями 203, 215 ЦК України.

Позивачка та її представник - адвокат Кравченко О.С. в судове засідання не з`явились, проте від представника позивачки на адресу суду надійшла заява у якій він просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачі - ПВКП "Троя" та ОСОБА_3 в судове засідання також не з`явились, проте від представника ПВКП "Троя" - адвоката Ремського Є.В. до суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги не визнав та просив відмовити у повному обсязі, а також подав до суду відзив на позовну заяву у якому вказав, що дійсно 15.03.2005 року позивачка надала відповідачу ОСОБА_3 нотаріально - посвідчену довіреність, якою уповноважила останнього розпоряджатися належною їй земельною ділянкою 3,68 га сільськогосподарського призначення оренду в межах території Болеславчицької сільської ради, зокрема й передавати земельну ділянку в оренду. На підставі наданої довіреності 21.02.2006 року між ОСОБА_1 та ПВКП "Троя", було укладено договір оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки, який зареєстровано у Книі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Болеславчицькій сільській раді 13.07.2006 року. Відповідно до умов договору оренди, орендна плата складає 450 грн. Оскільки при укладанні договору позивачка виявила бажання отримати орендну плату наперед, то ПВКП "Троя", провело таку виплату одночасно з укладанням договору оренди. В подальшому, 03.08.2020 року було укладено Угоду про розірвання Договору оренди землі від 21.02.2006 року, а оскільки дію раніше укладеного договору було припинено, то відсутній предмет спору, в зв`язку з чим вважав, що провадження у даній справі підлягає закриттю.

Дослідивши матеріали справи, заяви сторін у справі, відзив представника ПВКП "Троя", суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 068716, виданого 17.09.2003 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,682 га, кадастровий номер 4825480400:04:000:0137, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Болеславчицької сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

21 лютого 2006 року відповідач ОСОБА_3 , діючи від імені позивачки на підставі нотаріально посвідченої довіреності серії ВСА № 720121, зареєстрованої в реєстрі за № 1000 від 15.03.2005 року, уклав з ПВКП Троя договір оренди землі, за яким ПВКП Троя отримало в строкове платне користування земельну ділянку площею 3,68 га сільськогосподарського призначення оренду в межах території Болеславчицької сільської ради строком на 49 років.

Зазначений договір було зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Болеславчицькій сільській раді 13.07.2006 року, за № 040602200064.

ОСОБА_1 стверджувала, що вказану угоду вона не піписувала, тобто її волевиявлення на укладення правочину відсутнє, а відповідач ОСОБА_3 будучи єдиним засновником, директором та беніфіціарним влсником ПВКП Троя , укладаючи спірний договір, діяв виключно у своїх власних інтересах, як власник товариства.

03.08.2020 року, було укладено угоду про розірвання Договору оренди землі від 21.02.2006 року, відповідно до якої, достроково припинено дію раніше укладеного Договору 21 лютого 2006 року.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (частина друга статті 653 ЦК України).

Частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі визнання недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною першою статті 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотні умови договору оренди визначені в статті 15 Закону України Про оренду землі і за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У відзиві представник відповідача зазначав, що договір оренди землі є розірваним, в зв`язку з чим відсутній предмет спору, оскільки оскаржуваний договір не створює жодних правових наслідків, зобов`язання за ним є припиненим, а тому визнання розірваного договору недійсним є неможливим. Вважав, що провадження у справі необхідно закрити на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Разом з тим, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Якщо предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

Така позиція суду повністю узгоджується з правовою позицію, викладеною у Постанові ВСУ від 22 січня 2020 року, справа № 394/301/19, провадження № 61-19185св19.

Тож, твердження представника відповідача про те, що провадження у даній справі підлягає закриттю через відсутность предмета спору, суперечить наведеним вище вимогам чинного законодавства.

15.03.2005 року позивачка надала довіреність відповідачу ОСОБА_3 , відповідно до якої, він мав право продавати, передавати в оренду, міняти земельну ділянку, яка належить позивачці.

Згідно ч.3 ст.238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Разом з тим, здійснюючи представництво за довіреністю від імені позивачки, відповідач ОСОБА_3 уклав договір оренди в супереч ч.3 ст.238 ЦК України з ПВКП Троя власником якого є він сам. Позивачка ж у позові вказувала, що Договір оренди землі від 21.02.2006 року, був укладений всупереч її волі.

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що спірний договір оренди землі від 21.02.2006 року, укладений між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем Приватним виробничо-комерційним підприємством "Троя", який зареєстровано Миколаївською регіональною філією ДП "Центр ДЗК", про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Болеславчицькій сільській раді Первомайського району Миколаївської області було вчинено запис за № 040602200064 від 13.07.2006 року, слід визнати недійсним.

Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивачки слід стягнути витрати по сплаті судового збору, в сумі 840 грн. 80 коп., по 420 грн. 40 коп., з кожного.

Керуючись ст.ст.4,12,81,263-265,268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає в с. Болеславчик Первомайського району Миколаївської області, інтереси якої предсталяє Кравченко Олександр Сергійович , АДРЕСА_1 , до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Троя", ЄДРПОУ 22436910, місцезнаходження якого вул. Первомайська, 33 с. Болеславчик Первомайського району Миколаївської області та ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає по АДРЕСА_2 , про визнання договору оренди землі недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним Договір оренди землі від 21.02.2006 року, укладений між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем Приватним виробничо-комерційним підприємством "Троя", який зареєстровано Миколаївською регіональною філією ДП "Центр ДЗК", про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Болеславчицькій сільській раді Первомайського району Миколаївської області було вчинено запис за № 040602200064 від 13.07.2006 року.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Троя" та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору, в сумі 840 грн. 80 коп., по 420 грн. 40 коп., з кожного.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 26 січня 2021 року.

С У Д Д Я: І.А Шикеря