Рішення

від 15.01.2021 по справі 587/2582/20

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/2582/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Токаревої В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що 01 вересня 2018 року між нею, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди з правом викупу окремого об`єкту нерухомого майна частка 1, яка складається з: складу, прохідної, бетонної огорожі, вимощення, що знаходиться на земельній ділянці комунальної власності Низівської селищної ради площею 0,30 га, які виділені із цілісного майнового комплексу нежитлових приміщень колишнього цукрового заводу за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належав відповідачу. 10 вересня 2018 року позивач повністю сплатила відповідачу 156 000 грн. - оговорену суму за договором оренди. В зв`язку з ухиленням ОСОБА_2 від укладення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, як передбачено договором оренди, позивач звернулась до Господарського суду Сумської області. Після набрання даним рішенням законної сили, земельній ділянці, на якій розміщене орендоване з правом викупу позивачем майно, присвоєно окремий кадастровий номер, після чого позивач звернулась письмово до відповідача з пропозицією прибути до нотаріуса для укладення договору купівлі-продажу (викупу) нерухомого майна, куди долучила два екземпляри складеного підписаних нею договори. Відповідач до нотаріуса не прибув, але повернув листом один екземпляр підписаного ним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 30.11.2020 р., в якому повідомив, що 28.12.2019 року він прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності, тому вважає, що не має права укладати будь-які господарські договори і відмовляється від його нотаріального посвідчення. Посилаючись на вказані обставини просила визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 30.11.2020 р., укладений між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_1 окремого об`єкту нерухомого майна частка 1, що знаходиться на земельній ділянці комунальної власності Низівської селищної ради загальною площею 0,3588 га, розрахунок по якому в сумі 156 000 грн. нею здійснено у повному обсязі та стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, від неї надійшла заява з проханням слухати справу у її відсутність, свої позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, до суду подав відзив на позовну заяву, в якому просив слухати справу у його відсутність, зазначив, що між ним та позивачем дійсно був укладений договір оренди з правом викупу, за яким він отримав грошові кошти, однак на протязі тривалого часу не було можливості оформити нотаріально вказаний договір, а після внесення запису 28.12.2019 року про припинення підприємницької діяльності та проведення податкової перевірки вважає, що не має права підписувати договір ні як фізична особа-підприємець, ні як фізична особа-громадянин, тому що в оренду з правом викупу він передавав його саме як фізична особа-підприємець. При винесенні рішення поклався на розсуд суду.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, виходить з такого.

Як встановлено судом, 01 вересня 2018 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень з правом викупу окремого об`єкту нерухомого майна частка 1 у складі: склад літ. К площею 489,6 кв. м., прохідна літ. И площею 32,8 кв. м., бетонна огорожа літ. № 1-3, вимощення літ. І, що знаходяться на земельній ділянці комунальної власності Низівської селищної ради площею 0,30 га, які виділені із цілісного майнового комплексу нежитлових приміщень колишнього цукрового заводу за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9,10).

01 вересня 2018 року відповідачем і позивачем було складено та підписано належним чином Акт приймання-передачі нерухомого майна (а.с.10).

Об`єкт оренди належав на праві власності відповідачу на підставі рішення Сумського районного суду Сумської області від 24 вересня 2010 р. у справі № 2-1034/2010 р. (а.с.6), яке зареєстроване у встановленому законом порядку як правовстановлюючий документ (а.с.8)

З технічного паспорту на громадський (виробничий) будинок, склад, прохідна АДРЕСА_2 вбачається, що об`єкт оренди знаходиться на земельній ділянці Низівської селищної ради загальною площею 8,3193 га, кадастровий номер земельної ділянки 5922755500:05:001:0020 з цільовим призначенням: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості . Крім майна відповідача ФОП ОСОБА_2 на цій земельні ділянці знаходилось і ряд інших об`єктів нерухомості колишнього майнового комплексу Цукрового заводу, майно якого у свій час було розпродано у процедурі банкрутства.

Відповідно до пункту 1.3. договору, об`єкт оренди переданий в оренду для використання його у господарській діяльності Орендаря як фізичної особи - підприємця або в особистих цілях.

Загальна вартість об`єкту оренди за погодженням сторін становить 156 000 (сто п`ятдесят шість тисяч) грн., що еквівалентно 5500 доларів США (п.1.3 Договору).

Згідно п.1.10 Договору від 01.09.2018 року оренди нежитлових приміщень з правом викупу, у разі сплати залишку вартості Об`єкт) оренди, до Орендаря переходить право власності на Об`єкт оренди.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 1 від 10.09.2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відповідно до умов Договору сплатила Орендодавцю грошові кошти у розмірі 156 000 грн., що складає 100 % вартості об`єкту оренди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

Відповідно до пункту 1.11. договору, у разі сплати залишку вартості Об`єкту оренди, Орендодавець зобов`язується протягом п`яти днів укласти нотаріально посвідчений договір купівлі - продажу Об`єкту оренди Орендарем.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Через ухиляння відповідача від укладення нотаріального посвідчення договору, позивач ФОП ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Сумської області з позовом про визнання дійсним договору оренди з правом викупу від 01.09.2018 р. та визнання права власності на окремий об`єкт нерухомого майна.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 26.12.2018 р. у справі № 920/783/18 позов ФОП ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано дійсним укладений між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 договір оренди нежитлових приміщень з правом викупу від 01.09.2018 р., а у задоволенні позову про визнання права власності було відмовлено з тих причин, що ОСОБА_2 не заперечував проти визнання права власності за ОСОБА_1 , але вказував на неможливість укладення нотаріально посвідченого договору по причині відсутності у земельної ділянки окремого кадастрового номеру (а.с.22-25).

Після отримання спірного нерухомого майна у власність позивач звернулася до Низівської селищної ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки, після чого рішенням Низівської селищної ради від 02.10.2020 р. було затверджено проект та присвоєно земельній ділянці, на якій розміщене орендоване з правом викупу ОСОБА_1 майно, загальною площею 0,3558 га окремий кадастровий номер 5924755500:05:001:0194 (а.с.32).

15 листопада 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Відповідача ОСОБА_2 з письмовою пропозицією прибути 30.11.2020 р. до приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округ) Висєканцевої Т.С. з метою нотаріального посвідчення договору купівлі- продаж) (викупу) орендованого на підставі договору оренди з правом викупу від 01.09.2018 р. нерухомого майна. До пропозиції позивачкою було додано два екземпляри складеного у простій письмовій формі договору, підписаних нею.

ОСОБА_2 до нотаріуса не прибув, але повернув з листом один екземпляр підписаного ним договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 30.11.2020 р., у якому повідомив, що майно було в оренду з правом викупу передано ним, як фізичною особою - підприємцем в оренду з правом викупу на підставі договору від 01.09.2018 р. і зазначений договір ним було укладено, як фізичною особою - підприємцем на підставі запису про державну реєстрацію від 13.05.2013 р., номер запису 26230000000003563. Але, 28.12.2019 р. він прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності, про що у ЄДР внесено запис номер 26230000000003563. За описаних відповідач вважає, що після 28.12.2019 р. він не має права укладати будь-які господарські договори, у тому числі, і запропонований позивачем договір, як фізична особа - підприємець у продовження господарських відносин, які виникли у період часу з 13.05.2013 р. по 28.12.2019 р., а тому відмовляється від його нотаріального посвідчення (а.с.34).

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Частиною 2 статті 11 ЦК України, встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З урахуванням того, що згідно із ст. 626 ЦК України договором є домовленість, спрямована на виникнення, зміну та припинення прав та обов`язків, укладення з позивачкою Попереднього договору та Договору про забезпечення виконання зобов`язань є дією, спрямованою на набуття цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплатою неустойки і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтями 10-13 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, Конституцією України, ст.ст. 202, 204, 328, 526, 530, 626 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі - продажу нежитлового приміщення від 30 листопада 2020 року, укладений між продавцем ОСОБА_2 , мешканцем АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 та покупцем ОСОБА_1 , мешканкою АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , окремого об`єкту нерухомого майна частка 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1479354559247 у складі: склад літ. К площею 489,6 кв. м., прохідна літ. И площею 32,8 кв. м., бетонна огорожа літ. № 1 - 3, вимощення літ. І, що знаходиться на земельній ділянці комунальної власності Низівської селищної ради Сумського району Сумської області загальною площею 0,3588 га, кадастровий номер земельної ділянки 5924755500:05:001:0194, розрахунок по якому за придбане майно у сумі 156 000 (Сто п`ятдесят шість тисяч) грн. покупцем здійснено у повному обсязі, згідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 10.09.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати по сплаті судового збору у розмірі2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко