Ухвала

від 22.01.2021 по справі 490/6752/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження ПрАТ «АКЗ» ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 грудня 2020 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №32020150000000026.

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_6 ,

представник юридичної особи, щодо якої

здійснюється провадження ОСОБА_5 .

Короткий зміст рішення слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП слідчого управління ГУ ДФС у Миколаївській області та накладено арешт на майно, вилучене 23.12.2020 р. в ході обшуку в нежитлових приміщеннях та майновому комплексі за адресою АДРЕСА_1 , зокрема, папки скорозшивачі, журнали, флеш носії, аркуші паперу та інше.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, просить скасувати ухвалу слідчого судді.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт вважає ухвалу слідчого судді незаконною, прийнятою з порушенням норм КПК України.

Вважає, що розгляд клопотання слідчого про накладення арешту на майно, проведено слідчим суддею з порушенням строку розгляду такого клопотання, без повідомлення та участі власника майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, що є порушенням вимог КПК України.

Висновки слідчого судді про допустимість вилучених в ході обшуку речей та документів, на переконання апелянта, не можуть бути процесуально конкретними, оскільки майно вилучалось процесуально не уповноваженою на те особою, яка розмовляла недержавною мовою, що підтверджується даними відеозапису долученого до апеляційної скарги, тобто з порушенням порядку встановленого нормами КПК України.

На думку апелянта, позиція суду про те, що вилучене майно використовується в незаконній діяльності, пов`язаної з ухиленням від сплати податків, не мотивована, а відтак висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Встановлений слідчим суддею розмір умисного ухилення від сплати податків в сумі 7450202 грн., підтверджується лише висновком аналітичного дослідження сектору боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Миколаївській області, який не передбачений чинним законодавством, а відтак встановлений розмір майнової шкоди та кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 212 КК України, є лише припущенням.

Обставини, встановлені слідчим суддею.

Слідчим управлінням ГУ ДФС у Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №32020150000000026, за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 212 КК України, за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах посадовими особами ПрАТ «АКЗ» (код ЄДРПОУ 31268743), які в період 2018-2019 років занизили податок на прибуток підприємств шляхом завищення витрат та завищили податковий кредит з ПДВ шляхом відображення в податковій звітності сумнівних господарських операцій, у зв`язку з чим ухилились від сплати податку на прибуток в сумі 3674900 грн. та податку на додану вартість в сумі 3775100 грн. Всього за період 2018-2019 років вбачається ненадходження податків до бюджету на загальну суму 7 450202 грн.

В рамках даного кримінального провадження досудовим розслідуванням встановлено, що ПрАТ «АКЗ» (код 31268743) фактично здійснює діяльність з видобутку та подальшого продажу корисних копалин (піску) та використовує офісні (нежитлові) приміщення адміністративної будівлі, та цілісний майновий комплекс, які перебувають у власності підприємства.

На підставі ухвали слідчого судді від 16.12.2020 р., 23.12.2020 р. проведено обшук в нежитлових будівлях та майновому комплексі, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: папку скорошивач з написом «Объем песка по складам по месяцам»; журнал з написом «Основи захисту вітчизни»; журнал білого кольору з написом «ПрАТ «АКЗ» Банк с 01.11.2017 р.; жорсткий диск «Toshiba» ємністю 1 ТБ; флеш носій Kingston 32 GB; журнал синього кольору з написом «Реалізація»; 10 аркушів паперу формату А4 з чорновими записами; журнал зеленого кольору з написом «Погрузка»; журнал білого кольору з написом «Вагоны»; папку скорошивач з написом «Вагоны Протоколы»; журнал зеленого кольору з написом «Книга обліку Перевозка песка на мойку»; металевий флеш накопичувач Kingston.

24.12.2020 р. слідчий звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва, з погодженим з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури клопотанням про накладення арешту на перелічене майно.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що вилучені речі є матеріальними об`єктами, містять відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, вказані речі і документи 24.12.2020 р. визнані речовими доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження.

Слідчий суддя, врахувавши вимоги ст. ст. 98, 170 КПК України, дійшов висновку, що з матеріалів клопотання вбачаються достатні підстави вважати, що вилучені речі та документи використовуються в незаконній діяльності, пов`язаній з ухиленням від сплати податків, та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, тобто є матеріальними об`єктами, що містять відомості, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а відтак відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого.

Заслухавши доповідь судді, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши надані матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Відповідно до ст. 395 КПК України, апеляційна скарга подається на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала слідчим суддею постановлена без особи, інтересів якої вона стосується, а саме представників ПрАТ «АКЗ», як зазначає апелянт, копію оскаржуваної ухвали отримав 12.01.2021 р.

Наведена апелянтом обставина підтверджується даними листа Головного управління ДФС у Миколаївській області адресованого представнику АТ «АКЗ» адвокату ОСОБА_5 , в якому міститься запис про отримання вказаного листа із додатком копії ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.12.2020р. 12.01.2021 р.

Враховуючи, що апеляційна скарга подана до апеляційного суду 14.01.2021р., апеляційний суд вважає, що, у даному випадку, строк на апеляційне оскарження пропущений не був і апеляційна скарга подана в межах строку апеляційного оскарження.

Що стосується доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступного.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

При постановленні оскаржуваної ухвали, слідчий суддя вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався.

Як вбачається з матеріалів клопотання, до ЄРДР за №32020150000000026 внесені відомості за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах посадовими особами ПрАТ «АКЗ» (код ЄДРПОУ 31268743), тобто за правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період 2018-2019 років посадові особи ПрАТ «АКЗ» занизили податок на прибуток підприємств шляхом завищення витратта завищили податковий кредит з ПДВ шляхом відображення в податковій звітності сумнівних господарських операцій, у зв`язку з чим ухилились від сплати податку на прибуток в сумі 3674900 тис. грн. та податку на додану вартість в сумі 3775100 тис. грн.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами клопотання про арешт майна, зокрема даними висновку аналітичного дослідження сектору боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Миколаївській області №19/14-29-16-14/31268743 від 21.09.2020 р., протоколу обшуку від 23.12.2020 р. та іншими матеріалами.

Оскільки встановлені на даний час досудовим розслідуванням обставини кримінального провадження містять об`єктивні дані, які вказують на те, що вилучені за місцем здійснення господарської діяльності ПрАТ «АКЗ» речі та документи, якими є переважно паперові та цифрові носії інформації можуть містити відомості, які можуть бути використані, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та відповідають критеріям визначеним у ст. 98 КПК України, то, на думку апеляційного суду, слідчий суддя дійшов вірного висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на вилучене 23.12.2020 р. майно.

За наведеного, доводи апелянта про недоведеність причетності посадових осіб ПрАТ «АКЗ» до обставин, які розслідуються ОВС ВРКП слідчого управління ГУ ДФС у Миколаївській області, а саме ухилення від сплати податків та зборів не заслуговують на увагу.

Слід зауважити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження, заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

З тих же підстав, не приймаються до уваги й доводи апелянта стосовно не доведення органом досудового розслідування розміру майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Доводи апелянта про те, що обшук проводився та майно вилучалось процесуально не уповноваженою на те особою, апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на те, що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.12.2020 р. надано дозвіл на проведення обшуку у нежитлових будівлях та майновому комплексі ПрАТ «АКЗ» за відповідною адресою, ряду слідчих ВРКП слідчого управління ГУ ДФС у Миколаївській області, в тому числі ОСОБА_7 , яким безпосередньо проводився обшук, вилучалось майно та складався протокол обшуку.

Отже, оскільки рішення слідчого судді є обґрунтованим та вмотивованим, істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає і апелянтом в апеляційній скарзі не наведено, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 грудня 2020 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №32020150000000026 без змін, апеляційну скаргу представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження ПрАТ «АКЗ» ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3