Рішення

від 22.01.2021 по справі 495/3161/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/3161/20

№ провадження 2/495/219/2021

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

22 січня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Іванченко А.С.,

справа № 495/3161/20,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород - Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Держеокадастру в Одеській області про визнання права на земельну частку /пай/,

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2020 року позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до Маразліївської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Держеокадастру в Одеській області, про визнання права на земельну частку /пай/, просить суд: визнати за нею, як колишнім членом КСП Маразліївське право на земельну частку /пай/ в розмірі 5,5 умовних кадастрових гектарів із земель резерву або запасу комунальної власності Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що в 1967 році вона була прийнята в члени колгоспу Світлий шлях , членом якого перебувала до 2000 року.

В 1992 році колгосп Світлий шлях був перетворений у КСП Маразліївське /державна реєстрація з 31.01.1997 року по 12.05.2000 р/.

Згідно Статуту КСП Маразліївське , в результаті реорганізації був створений сільськогосподарський кооператив Світлий шлях /з 12.05.2000 року по 13.05.2014 року/. Згідно п.1.2.1. Статуту кооператив створений на базі реорганізованого КСП Маразліївське , є його правонаступником.

В 1996 році КСП Маразліївське одержало Державний акт на право колективної власності на землю.

Рішенням Білгород-Дністровської РДА № 88/97 від 25.02.1997 року членам КСП Маразліївське було видано сертифікати на право на земельну частку/пай/.

При зверненні до відповідача 13.05.2020 року, позивачу стало відомо, що його не було включено до списку громадян членів КСП Маразліївське , який додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом колективного сільськогосподарського підприємства на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Тому, у зв`язку із тим, що Маразліївською сільською радою відмовлено їй у включенні до списку осіб до Державного акту на право колективної власності громадян, вважає, що її порушені права підлягають захисту судом шляхом визнання за нею права на отримання земельної частки /паю/.

05 червня 2020 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду по вказаній справі було відкрито загальне позовне провадження з призначенням її до підготовчого судового розгляду.

06 липня 2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовні вимоги позивача, відповідно до якого Маразліївська сільська рада заперечує проти позовних вимог з підстав, що виділення земельної частки /паю/ особі можливе за умови наявності у такої особи документально посвідченого права на земельну частку /пай/.

Але, вказує, що відповідачем всупереч ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" не надав документу, що посвідчує право на земельну частку /пай/.

До того ж, на думку відповідача, позивач пропустив строк позовної давності.

З наведених підстав просив у задоволенні позову відмовити повністю.

23 липня 2020 року від представника третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позову та відзиву, відповідно до яких, посилаючись на норми діючого законодавства, стверджував, що головним критерієм для отримання права на земельну частку /пай/ із земель колективної власності є факт членства громадянина у відповідному сільськогосподарському підприємстві, сільськогосподарському кооперативі, сільськогосподарському акціонерному товаристві на момент реєстрації державного акту на право колективної власності на землю.

Також додав, що відповідно до інформації Міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород-Дністровський Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, згідно наявних книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою станом на 01.01.2013 року на підставі рішення Маразліївської сільської ради народних депутатів № 47 від 17.06.1995 року за КСП Маразліївське зареєстровано державний акт на право колективної власності серії ОД-05-16 від 14.12.1995 року.

Також повідомлено, що згідно наявних в Міськрайоному управлінні книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою та других примірників державних актів станом на 01.01.2013 року відсутня інформація щодо реєстрації правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на земельну частку/пай/ із земель, які перебували у колективній власності КСП Маразліївське , розташовану на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на ім`я ОСОБА_1

30 липня 2020 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду підготовче провадження по справі було закрито та вона призначена до судового розгляду по сутті.

В свою чергу від позивача 03.09.2020 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій ОСОБА_1 , посилаючись на норму ч.4 ст 13 ЗУ "Про порядок виділення в натурі /на місцевості/ земельних ділянок власникам земельних ділянок /паїв/, вказувала на граничній даті позовної давності до 1 січня 2025 року.

До того звертала увагу суду, що про номер та дату /88/97 від 25.02.1997 року/ вказаного у відзиві рішення дізналась в травні 2020 року від представника ТОВ "Вертикаль А".

Також зазначає, що право позивача на земельну ділянку /пай/ гарантовано державою відповідно до Указу президента "Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" № 720/95 08 серпня 1995 року.

Доказом такого права є відповідні записи в трудовій книжці позивача.

Стверджує, що вказаний Указ не зазначає, коли саме особа повинна реалізувати своє право на земельну частку/пай/ шляхом оформлення такого права.

На її думку, головним критерієм для отримання права на земельну частку/ пай/ із земель колективної власності є факт членства громадянина у відповідному сільськогосподарському підприємстві на момент реєстрації державного акту на право колективної власності на землю, а цей факт підтверджується відповідними записами в трудовій книжці.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність, з проханням позовні вимоги задовольнити, з підстав, наведених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, матеріали справи містять його письмовий відзив від 06.07.2020 року.

Представник третьої особи в судове засідання також не з`явився, надавши письмові пояснення на позовну заяву ОСОБА_1 ..

Суд розглядає справу за відсутність сторін, відповідно наданих заяв, відзиву, пояснень, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що дійсно згідно трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 , маються відомості її працевлаштування за період з 1967 року по 2000 рр. та її перебування у членстві КСП Світлий шлях , реорганізованого в КСП Маразліївське , а згодом в СК Свілтий шлях .

Згідно записів даної трудової книжки вона працювали у даних підприємствах до 11.02.2000 року, після чого звільнена за ст. 38 КЗпП /за власним бажанням/.

Згідно листа Маразліївської сільської ради № К-112/02-07/631 від 22.05.2020 року, надана інформація щодо розпаювання земель колишнього КСГП Маразліївське .

Так, вказано, що 1) розпаювання земель колективної власності розпочалось в 1995 році; 2) середня площа земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /пай/ складає 5,5 га в умовних одиницях; 3) Маразліївська сільська рада землі у колективну власність КСГП Маразліївське не передавала.

Також повідомлено, що громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України одержали сертифікати мають право на земельну частку /пай/.

У випадку ОСОБА_1 вона сертифікат не отримувала, отже не має право одержати земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України за N 720/95 від 08.08.95 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Згідно з п. 2 Указу Президента України за N 720/95 від 08.08.95 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Частиною першою ст.1 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" встановлено, що право на земельну частку (пай) мають, серед іншого, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Статтею 2 вказаного вище Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є, в тому числі, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Постановою Пленуму Верховного Суду України від16квітня 2004року заN7" Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" визначено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Право на земельну частку (пай), що отримують працівники, набувається ними на період з моменту прийняття рішення про виділення земельних часток (паїв) до завершення землевпорядних робіт, необхідних для виділення земельних часток (паїв) у натурі у вигляді земельних ділянок та видачі громадянам державних актів про право власності на землю.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному сільськогосподарському підприємству, членом якого є особа. Право особи претендувати на отримання земельної частки (паю) дає дві обов`язкові умови: 1) включення до списку членів господарства, що додавався до державного акту на право колективної власності на землю; та 2) приналежність до членів господарства на момент проведення в господарстві паювання земель.

Разом з тим, як вбачається з останнього запису у трудові книжці колгоспника ОСОБА_1 , вона була звільнена з реорганізованого КСП Маразліївське - СК Світлий шлях 11.02.2000 року.

В свою чергу, державний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 16 від 14.12.1995 року.

Більш того, до суду згідно запиту надійшла копія розпорядження Білгород-Дністровської РДА № 88/97 від 25.02.1997 року з додатками та документами, згідно якого затверджено по колективному сільськогосподарському підприємству "Маразліївське" розрахунок вартості земельної частки /паю/ та видано членам КСГП "Маразліївське" сертифікати на право на земельну частку/пай/ згідно списку, що додається.

Натомість, у списку членів КСГП "Маразліївське" відсутня інформація про позивача ОСОБА_1 .

Тож, вона достеменно не була включена до списку , що додається до державного акта на право колективної власності на землю громадян, та як наслідок не отримувала сертифікату на право на земельну частку (пай) .

За вимогами Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК ( 435-15 ), у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Таким чином, оскільки позивач на момент розпаювання земель сільськогосподарського господарства, була його членом, ще працювала СГК "Світлий шлях" до 11.02.2000 року, проте безпідставно не була включена до Списку осіб списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю громадян, її права дійсно порушені.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатку до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку.

Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до Розпорядження Білгород-Дністровської РДА № 88/97 від 25.02.1997 року вирішено видати членам КСГП Маразліївське сертифікати на право на земельну частку /пай/ згідно списку, що додається.

Натомість, позивачем не надано суду доказів недосягнення згоди всіх власників сертифікатів щодо здійснення перепаювання, так само як і факту звернення до цього позивачем до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення її до списку.

Разом з тим, суд при вирішенні даного спору, враховує позицію відповідача щодо пропуску строку позовної давності, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

До спірних правовідносин мають застосовуватись положення актів цивільного законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до положень статті 76 ЦК УК, в редакції 1963 року, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов.

Право на позов виникає з дня, коли особа довідалася або повинна була довідатися про порушення свого права.

За змістом пункту 6 Прикінцеві і перехідні положення ЦК України правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред`явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 01 січня 2004 року.

Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК України, 1963 року.

Відповідно до статей 71, 75 ЦК України, в редакції 1963 року, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено позовна давність, встановлюється тривалістю в три роки і позовна давність застосовується судами незалежно від заяви сторін.

Ст. 80 ЦК України, в редакції 1963 року, встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові.

Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як на підставу поважності пропуску строку позовної давності позивач посилалась на факті її обізнаності про наявність розпорядження Білгород-Дністровської РДА № 88/97 від 25.02.1997 року від ТОВ Вертикаль саме в травні 2020 року.

Втім, ані доказів дійсності такого ствердження, ані того, з яких джерел ТОВ Верикаль , коли саме, та що за юридична особа, яким чином переплітаються права визначених осіб, матеріали справи не містять.

Невірним є й посилання позивача на ч.4 ст. 13 ЗУ "Про порядок виділення в натурі(на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", адже у ній йдеться саме про тривалість строку для оформлення права власності на земельну ділянку.

В даному ж випадку, позивач не набула навіть прав на земельну частку/пай/, оформлення права власності є другим етапом.

В даному випадку, суд враховує позицію ВСУ від 17 червня 2020 року у справі № 600/528/16, у якій суд дійшов такого правого висновку: Установивши, що ОСОБА_1 мав право на отримання сертифікату на земельну частку (пай) у землях КСП Перемога як член колективного сільськогосподарського підприємства, не включений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові ОСОБА_1 у зв`язку з пропуском строку позовної давності для звернення до суду із цим позовом, оскільки позивач про порушення своїх прав дізнався ще коли почалося розпаювання земель колишніх колгоспників, що є загальновідомим фактом. Тому ОСОБА_1 , як член колгоспу, повинен була дізнатись про порушення свого права на земельну частку (пай) з часу видачі СП Перемога (1997 рік) акта на право колективної власності на землю.

Однак, позивач у передбачений законом строк, не звернувся до суду з вказаними вимогами, що стало підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, враховуючи те, що позивач не надала жодного доводу в обґрунтування поважності пропуску нею строку позовної давності, який розпочався з моменту коли почалося розпаювання земель колишніх колгоспників, а позивач повинна була довідатися про порушення свого права з дня видачі державного акта, а саме з 14.12.1995 року, проте не реалізувала своїх прав на відновлення порушення щодо невнесення її до списку осіб, що додаються до державного акту, ані шляхом звернення до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення її до списку, ані в судовому порядку, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Держеокадастру в Одеській області про визнання права на земельну частку /пай.

Керуючись ст. ст. 71, 75, 76, 80 ЦК України, п.1, 2 Указу Президента України за N 720/95 від 08.08.95 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", ст. 1ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" , ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛ И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Держеокадастру в Одеській області про визнання права на земельну частку /пай/ - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ІПН: НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Маразліївська сільська рада Білгород - Дністровського району Одеської області, код ЄДРПОУ: 04377859, що знаходиться за адресою: 67760, Одеська область, Білгород - Дністровський район, с. Маразліївка, вул. Миру, 152.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держеокадастру в Одеській області, що знаходиться за адресою: 67700, Одеська область. м. Білгород - Дністровський, вул. Михайлівська, 3.

Повний текст рішення складений 26 січня 2021 року.

Суддя: