Постанова

від 14.01.2021 по справі 908/804/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2021 року м.Дніпро Справа № 908/804/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В.,

судді: Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л.

при секретарі судового засідання Грироренко А.А.

Представники сторін:

від позивача: Ложешнік О. Ю. адвокат, посвідчення №756 від 01.09.2009 р.;

від відповідача: Нікогосян Л. В. головний спеціаліст відділу представництва в судах, посвідчення №6 від 29.01.2020 р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.08.2020 (суддя Смірнова О.Г., повне рішення складено 20.08.2020) у справі № 908/804/20

за позовом: Фермерського господарства "Широкий лан" (юридична адреса: 72370, Запорізька область, с. Новгородківка, вул. Садова, буд. 28, поштова адреса: 72318, Запорізька область, м. Мелітополь, бул. 30-річчя Перемоги, буд. 34, кв. 43)

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)

про визнання договору поновленим та визнання укладеною додаткової угоди до договору

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

Фермерське господарство "Широкий лан" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якій просить:

- визнати поновленим з 19 серпня 2019 року строком на 5 років договір оренди земельної ділянки площею 33,9999 га (кадастровий номер 2323081600:06:07:0005), що розташована на території Новгородківської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, укладений 23.07.2009 між Мелітопольською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Широкий Лан", який зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 18.08.2009 за № 040927200006;

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 23.07.2009, який зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 18.08.2009 за №040927200006 в редакції, зазначеній в позовній заяві.

Позов мотивований тим, що Фермерське господарство "Широкий лан" належним чином виконувало умови договору, а тому мало обґрунтовані сподівання на продовження договірних відносин після закінчення строку дії договору. При цьому зазначає, що позивачем було дотримано строк звернення із наміром продовжити дію договору на тих самих умовах на той самий строк. Вважає, що відповідачем порушено право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.08.2020 у справі № 908/804/20 позовні вимоги Фермерського господарства "Широкий лан" до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області задоволено.

Суд визнав поновленим з 19.08.2019 строком на 5 років договір оренди земельної ділянки площею 33,9999 га (кадастровий номер 2323081600:06:07:0005), що розташована на території Новгородківської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, укладений 23.07.2009 між Мелітопольською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Широкий Лан", який зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 18.08.2009 за № 040927200006.

Суд визнав укладеною додаткову угоду до Договору оренди землі від 23.07.2009, який зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди від 18.08.2019 за № 040927200006, в такій редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення (продовження) терміну дії договору оренди земельної ділянки від 23.07.2009 (державна реєстрація від " 18" 08.2009р. № 040927200006)

м. Запоріжжя " "

---

2020 р.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області , в особі в.о начальника Тітової Тетяни Валеріївни, яка діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру України від 17.11.2016р. № 308 (зі змінами), в іменований в подальшому "ОРЕНДОДАВЕЦЬ", з одного боку

та Фермерське господарство "Широкий лан", в особі директора Слєпкань В.М., який діє на підставі Статуту, іменований в подальшому "ОРЕНДАР", з другого боку відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від

---

№

---

та згідно зі ст.. ст. 30,33 Закону України "Про оренду землі" пункту 8 договору оренди земельної ділянки, за домовленістю сторін, уклали додаткову угоду про таке:

1. Поновити (продовжити) термін дії договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності від 23.07.2009 (зареєстрований 18.08.2009 № 040927200006), укладений між Мелітопольською районною державною адміністрацією Запорізької області та Фермерським господарством "Широкий лан", в особі голови Слєпкань О.Г., загальною площею 33,9999 га із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новгородівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області на той самий строк і на тих самих умовах.

Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі, складена у 3 (трьох) примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається в Орендодавця, другий зберігається в Орендаря, третій знаходиться в реєстраційній справі у відповідному державному органі, який здійснив державну реєстрацію.

Підписи сторін

ОРЕНДОДАВЕЦЬ ОРЕНДАР

Головне управління Фермерське господарство

Держгеокадастру у Запорізькій області "Широкий лан"

ЄДРПОУ 39820689 ЄДРПОУ 31841785

у Запорізькій області 72370, Запорізька область,

69000, м. Запоріжжя, Мелітопольський район

вул. Українська, 50 с. Новгородківка, вул. Садова, буд. 28.

---

---

В.М.Слєпкань

М.П. М.П.

Суд стягнув з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ідентифікаційний код 39820689, на користь:

- Фермерського господарства "Широкий лан" (юридична адреса: 72370, Запорізька область, с. Новгородківка, вул. Садова, буд. 28, поштова адреса: 72318, Запорізька область, м. Мелітополь, бул. 30-річчя Перемоги, буд. 34, кв. 43, ідентифікаційний код 31841785, витрати зі сплати судового збору в сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

Рішення мотивовано тим, що за встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

Доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 10.08.2020 у справі № 908/804/20 скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в даному випадку ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі до спірних правовідносин не може бути застосована. До спірних правовідносин застосовуються частини 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Позивачем надано відив на апеляційну скаргу відповідача в якому зазначено, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачені законом підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України відсутні. У зв`язку із чим, апеляційна скарга є безпідставною, необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.08.2020 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.08.2020 у справі № 908/804/20 залишено без руху, через не подання до апеляційного суду належних доказів сплати судового збору та доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

У визначений строк Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області усунуто недоліки апеляційної скарги та надано докази сплати судового збору у сумі 6306,00 грн. та докази надсилання копії скарги іншій стороні.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.08.2020 у справі № 908/804/20 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 19.11.2020 на 14:00 годин.

11.11.2020 від Фермерського господарства "Широкий лан" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Позивач вказав, що найближчими судами, до яких може прибути уповноважений представник Фермерського господарства "Широкий лан", є Господарський суд Запорізької області або Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2020 відмовлено Фермерському господарству "Широкий лан" у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 19.11.2020 р. о 14:00 год. у справі № 908/804/20 в режимі відеоконференції через відсутніть технічної можливості.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2020 розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 14.01.2020р. о 12:20 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2020 виправлено допущену у резолютивній частині ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2020р. по справі № 908/804/20 описку зазначивши: "Розгляд справи відкласти в судове засідання на 14.01.2021 на 12:20 годин.".

14.12.2020 від Фермерського господарства "Широкий лан" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Позивач вказав, що найближчими судами, до яких може прибути уповноважений представник Фермерського господарства "Широкий лан", є Господарський суд Запорізької області або Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2020 повернуто клопотання Фермерського господарства "Широкий лан" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції без розгляду, оскільки письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч. 4 ст. 170 ГПК України).

21.12.2020 від Фермерського господарства "Широкий лан" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Позивач вказав, що найближчими судами, до яких може прибути уповноважений представник Фермерського господарства "Широкий лан", є Господарський суд Запорізької області або Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.12.2020 відмовлено представнику Фермерського господарства "Широкий лан"" у задоволенні клопотань про участь в судовому засіданні 14.01.2021 о 12:20 в режимі відеоконференції у зв`язку з тим, що 14.01.2021 неможливо забронювати зал в Господарському суді Запорізької області та Орджонікідзевському районниому суді м. Запоріжжя о 12:20 для проведення засідання в режимі відеоконференції, оскільки зали на цей час заздалегідь заброньовані для проведення судових засідань.

30.12.2020 від Фермерського господарства "Широкий лан" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Позивач вказав, що найближчими судами, до яких може прибути уповноважений представник Фермерського господарства "Широкий лан", є в тому числі Запорізький окружний адміністративний суд.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.01.2021 задоволено клопотання представника Фермерського господарства "Широкий лан" про проведення 14.01.2021 о 12:20 судового засідання в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 14.01.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

23.07.2009 на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації № 384 від 13.07.2009 між Мелітопольською районною державною адміністрацією Запорізької області, далі Орендодавець, та Фермерським господарством Широкий лан, далі Орендар (позивач у справі), укладений договір оренди земельної ділянки, далі Договір, за умовами п. 1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) на території Новгородківської сільської ради, яка розташована за межами населених пунктів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Умовами п. 2 Договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення кадастровий номер 2323081600:06:007:0005 загальною площею 33,9999 га ріллі у стані, придатному для її цільового призначення.

Відповідно до п. 20 Договору передача земельної ділянки Орендарю здійснюється в день підписання Договору оренди за актом її прийому-передачі.

Умовами п. 15-17 Договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Умови збереження стану об`єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки. Орендар зобов`язується вжити всіх заходів щодо збереження об`єкту оренди у стані, не гіршому ніж при його отриманні у використання.

Пунктом 44 Договору передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

18.08.2009 Договір зареєстровано в МРВ ЗРФ Центр державного земельного кадастру, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 040927200006, а отже, Договір набрав чинності з 18.08.2009 року.

Згідно із п. п. 5, 9 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації 2,623 складає 454761,24 грн. згідно довідки відділу Держкомзему у Мелітопольському районі № 500 від 18.02.2009. Орендна плата встановлена в грошовій формі та визначається сторонами у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки, що становить 13642,84 грн. за загальну площу земельної ділянки в рік і вноситься орендарем щомісячно по 1/12 від річної суми орендної плати на розрахунковий рахунок Новгородківської сільської ради протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Новгородківська сільська рада здійснює зарахування орендної плати до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Пунктом 8 Договору визначено, що договір укладається строком на 5 років і набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Після закінчення строку Договору Орендар, в разі виконання умов договору, має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Таким чином, строк дії Договору оренди земельної ділянки від 23.07.2009 тривав до 18.08.2014.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку із змінами в земельному законодавстві, внесеними згідно з Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності № 5245-ІУ від 06.09.2012, розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності, до категорії яких відноситься земельна ділянка, що є об`єктом оренди за Договором оренди земельної ділянки від 23.07.2009, стало Головне управління Держземагентства у Запорізькій області.

У зв`язку із наближенням терміну закінчення строку дії Договору та маючи намір на проводження орендних відносин щодо земельної ділянки кадастровий номер: 2323081600:06:007:0005, позивач вів листування з цього приводу з Головним управлінням Держземагентства у Запорізькій області, починаючи з травня 2014 року.

Матеріалами справи встановлено, що в подальшому Фермерське господарство Широкий лан 24.05.2019 звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 23.07.2009, укладеного Фермерським господарством Широкий лан та Мелітопольською районною державною адміністрацією Запорізької області, зареєстрованого 18.08.2009 в МРВ ЗРФ Центр державного земельного кадастру в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040927200006, в редакції, запропонованій позивачем.

Вказані позовні вимоги розглядались господарським судом в рамках справи № 908/1269/19.

За наслідками розгляду справи № 908/1269/19 Господарським судом Запорізької області прийнято рішення від 23.10.2019, яким позов Фермерського господарства Широкий лан до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області задоволено повністю. Зокрема вирішено визнати укладеною Додаткову угоду про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 23.07.2009, зареєстрованого 18.08.2009 в МРВ ЗРФ Центр державного земельного кадастру в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040927200006, на той самий строк (п`ять років) та на тих саме умовах, що передбачені договором. Редакцією вказаної додаткової угоди передбачено поновити (продовжити) термін дії Договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності від 23.07.2009 (зареєстрований 18.08.2009 № 040927200006) строком на 5 років.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2020 рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2019 у справі № 908/1269/19 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 21.04.2020 касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2020 у справі № 908/1269/19 повернуто скаржнику.

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 241 ГПК України рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2019 у справі № 908/1269/19 набрало законної сили з 29.01.2020.

Отже, строк дії договору оренди землі від 23.07.2009 було продовжено в судовому порядку до 18.08.2019.

Листом-повідомленням від 19.06.2019 № 1/01 позивач на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі звернувся до відповідача щодо поновлення дії Договору оренди земельної ділянки від 23.07.2009 на той самий строк і на тих саме умовах, які передбачені Договором. При цьому у вказаному листі позивач зазначив про намір скористатись переважним правом на поновлення договору оренди та просив поновити дію договору на той самий строк і на тих самих умовах. До листа-повідомлення № 1/01 від 19.06.2019 позивачем додавалися проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки (без зміни істотних умов договору), докази належного виконання обов`язків орендаря, а також витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.06.2019 та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.06.2019.

12.07.2019 листом № 27-8-0.6-3607/2-19 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області поінформувало ФГ Широкий лан, що в силу ст. 31 Закону України Про оренду землі та п. 37 Договору оренди земельної ділянки від 23.07.2009 договір оренди припинився 18.08.2014 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. В листі зазначено, що орендар з вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення Договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах і на той самий строк після закінчення Договору оренди земельної ділянки до Головного управління не звертався. Також в листі вказано, що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області скористалося своїм правом, визначеним ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі, та заперечило протягом одного місяця стосовно поновлення договору оренди земельної ділянки від 23.07.2009, про що свідчить лист Головного управління від 19.08.2014 № 32-8-0.4-7455/2-14, додаткова угода до Договору оренди земельної ділянки про його поновлення сторонами у місячний строк укладена не була, як того вимагає ч. 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі. З урахуванням викладеного, відповідач в листі зазначив, що у нього відсутні правові підстави для поновлення дії Договору оренди земельної ділянки від 23.07.2009. Крім того, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області в листі звернуло увагу ФГ Широкий лан на те, що позивачеві необхідно виконати умови Договору оренди землі та Закону України Про оренду землі щодо повернення земельної ділянки орендодавцеві.

В подальшому позивач звернувся до відповідача із листом вих. № 2/01 від 24.07.2019, в якому повідомив про те, що звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та ухвалою суду від 01.07.2019 відкрито провадження у справі № 908/1269/19. Позивач в листі просив відповідача надати відповідь на звернення про поновлення договору оренди землі з урахуванням вищевказаної інформації.

Листом від 20.08.2019 № 27-8-0.6-4569/2-19 відповідач у відповідь повідомив, що Головним управлінням звернення було розглянуто та листом від 12.07.2019 № 27-8-0.6-3607/2-19 було надано обґрунтовану відповідь про заперечення проти поновлення вказаного договору оренди земельної ділянки на той самий строк і на тих самих умовах через порушення ч. 6-8 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Також відповідач повідомив, що відсутні підстави для задоволення листа вих. № 2/01 від 24.07.2019 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 23.07.2009, зареєстрованого 18.08.2009 за № 040927200006 тому, що питання поновлення спірного договору оренди землі буде вирішено в судовому порядку.

В подальшому позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 1-12 від 12.02.2020, в якому повідомив що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2020 у справі № 908/1269/19 рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2019 про визнання укладеної додаткової угоди залишено без змін. При цьому позивач просив відповідача розглянути по суті лист-повідомлення № 1/01 від 19.06.2019 з доповненням до листа - повідомлення № 2/01 від 24.07.2019 про поновлення договору оренди землі.

Листом від 28.02.2020 № 32-8-0.6-1143/2-20 відповідач зазначив, що відмовляє у задоволенні листа господарства від 12.02.2020 № 1-12 в частині розгляду по суті листів господарства № 1/01 від 19.06.2019 та № 2/01 від 24.07.2019 та в частині поновлення терміну дії договору оренди землі від 23.07.2009, зареєстрованого 18.08.2009 за № 040927200006. При цьому в листі відповідач зазначив, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.10.2019 у справі № 908/1269/19 договір оренди від 23.07.2009 було поновлено на 5 років з терміном його дії до 19.08.2019, однак на сьогоднішній день договір оренди землі від 23.07.2009 припинився у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Позивач в позові вказує, що належним чином виконував умови договору, а тому мав обґрунтовані сподівання на продовження договірних відносин після закінчення строку дії договору. При цьому зазначає, що ним було дотримано строк звернення із наміром продовжити дію договору на тих самих умовах на той самий строк. Вважає, що відповідачем порушено право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За своєю правовою природою між сторонами укладений договір оренди землі, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України Про оренду землі № 161-XIV від 06.10.1998 року далі Закон. Сторони у справі досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів даного виду: зокрема щодо предмету оренди, за його індивідуально визначеними ознаками, ціни, строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст. ст. 13-16 Закону, п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181, ст. 283 ГК України та ст. ст. 627, 628, 638, 759 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відносини, що виникають у зв`язку з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , законами України, іншими нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років, (ч. 1 ст. 19 Закону України Про оренду землі )

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа- повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України Про оренду землі визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди

землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності лиета-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Таким чином, у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України Про оренду землі обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Отже, якщо орендодавець висловився проти продовження дії договору, таке заперечення повинне бути обґрунтованим. При цьому можливі варіанти: або орендодавець указує на норми закону, які порушує запропонована додаткова угода, або ж у відповіді пропонує власні умови.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованного висновку про те, що з листа Відповідача від 20.08.2019 № 27-8-0.6-4569/2-19 не вбачається, в чому саме полягає порушення Позивачем ч. 6-8 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

При цьому відповідачем у вказаному листі від 20.08.2019 не було запропоновано внесення будь-яких змін до істотних умов договору як умови продовження строку дії договору, щодо якого звертався Позивач.

За таких обставин, господарський суд правомірно дійшов висновку про те, що лист від 20.08.2019 № 27-8-0.6-4569/2-19 не можна вважати запереченням відповідача проти поновлення договору оренди землі в розумінні ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки відповідач в ньому не обгрунтував факт порушення позивачем ч. 6-8 ст. 33 Закону України Про оренду землі , а лише зазначив про це.

Разом з тим з тексту листа відповідача від 28,02.2020 № 32-8-0.6- 1143/2-20 слідує, що відповідач не висловлює своє заперечення у поновленні Договору оренди земельної ділянки, а лише констатує, що термін дії Договору закінчився 19.08.2019.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем доведено належними доказами факт звернення до відповідача більше ніж за 30 днів до закінчення строку дії спірного Договору оренди земельної ділянки шляхом направлення листа- повідомлення від 19.06.2019 № 1/01 про поновлення цього Договору разом із проектом відповідної додаткової угоди (без зміни істотних умов договору), отримання якого відповідачем не заперечується. Строк дії договору закінчувався 18.08.2019. Також матеріалами справи підтверджено, що позивач належним чином виконував та продовжує виконувати до цього часу умови договору оренди землі.

Зокрема, позивачем надана довідка Новгородківської сільської ради за вих. № 373 від 10.06.2019 про належне виконання обов`язків за Договором, а також лист Головного управління ДПС у Запорізькій області № 25611/10/08-01-56-08 від 29.04.2020, в якому повідомлено про відсутність податкового боргу по орендній платі за земельну ділянку площею 33,9999 га.

Проте, відповідач не уклав додаткову угоду, при цьому не надав обгрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі від 23.07.2009 Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про дотримання позивачем, як орендарем, процедури і строків звернення до відповідача, як орендодавця, із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України Про оренду землі обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист - повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, У тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

За підтверджених та встановлених обставин належного виконання позивачем обов`язків за договором, своєчасного звернення із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди відповідач порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новин строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов огрунтованого висновку про те, що позивачем доведено факт виконання ним вимог передбачених ст. 33 Закону України Про оренду землі для поновлення договору оренди земельної ділянки, в тому числі доведено наявність підстав для поновлення вказаного договору на новий строк. Натомість, відповідачем не здійснено дій, які б сприяли такому поновленню, додаткову угоду не укладено та в той же час не надано обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі.

Земельним кодексом України передбачено, що розпорядження землями територіальної громади міста, в тому числі надання її у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу (ст.12 Кодексу). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч.3 ст.123 Кодексу). Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або у комунальній власності,, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Кодексу).

Колегія суддів вважає за необхідне звернутися до правових позицій щодо підстав для поновлення договору оренди земельної ділянки, які викладені Верховним Судом України у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 10.09.2018 № 920/739/17.

Також слід звернутися до правових позицій, викладених в постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2019 у справі № 908/2314/18.

Так, Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що для продовження договірних відносин необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах (частина перша - п`ята статті 33 Закону) або мовчазна згода сторін договору стосовно поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк (частина шоста статті 33 Закону).

У розумінні наведених положень законодавства основними відмінностями у застосуванні положень частин першої - п`ятої та частини шостої Закону є умови додаткової угоди (відмінні від попередніх, або ті самі чи тотожні (частини перша - п`ята статті 33 Закону) та наявність погодження обох сторін щодо істотних умов договору, або ті самі (частина шоста статті 33 Закону)) та строк, в який орендодавець повинен повідомити орендаря про відсутність наміру продовжувати або поновлювати договір оренди (у місячний строк після повідомлення орендаря про намір продовжувати договір оренди земельної ділянки (частини перша - п`ята статті 33 Закону) чи у місячний строк після закінчення строку дії договору (частина шоста статті 33 Закону)).

При цьому слід врахувати, що відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 Закону умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості щодо істотних умов переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права (частина четверта статті 33 Закону).

Згідно зі статтею 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У даній справі предметом спору, а відповідно і об`єктом захисту за позовними вимогами, є право орендаря (позивача) на поновлення договору оренди земельної ділянки в порядку, передбаченому частиною шостою статті 33 Закону.

Конструкція норми частини шостої статті 33 Закону створює підстави для правомірних очікувань сторони договору оренди землі на його поновлення на той самий строк і на тих самих умовах. Тому очевидно, що за існування фактичного складу, передбаченого у частині шостій статті 33 Закону сторона договору оренди землі має право на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах. Сторона договору за звичайних обставин є обізнаною про його умови, тому реалізація зазначеного права не утруднене їх з`ясуванням.

Водночас, якщо сторона договору вимагає поновлення договору оренди на інший строк або на інших умовах, це за приписами частини 6 статті 33 Закону не створює для іншої сторони договору обов`язку прийняти ці умови та укласти відповідну додаткову угоду або запропонувати у відповідь інші умови. Відповідно відмову задовольнити цю вимогу або зволікання з її розглядом не можна вважати порушенням прав сторони договору, передбачених частиною шостою статті 33 Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 908/1165/17.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем зяавлено вимоги про поновлення договору оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах шляхом укладення відповідної додаткової угоди в судовому порядку, що є належним способом захисту порушеного права в даному випадку.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права не підтвержені.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення ' 'законів".

Згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.03р. у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії', в якій він постановив, що ст. 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ІІПК України.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.

На думку Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), поняття якість закону означає, що національне законодавство повинно бути

доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні правацих людей (рішення ЄСПЛ у справах C.G. та інші проти Болгарії' (заява №1365/07, 24 квітня 2008 року, § 39), Олександр Волков проти України (заява № 21722/11, § 170).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення ЄСПЛ у справах Кантоні проти Франції від 11 листопада 1996 року (заява № 17862/91, § 31-32), Вєренцов проти України від 11 квітня 2013 року (заява № 20372/11, § 65).

У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядуванняп . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Таким чином, саме на Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, як на державному органі, лежить обов язок належного дотримання процедури розгляду питання, пов`язаного з поновленням договору оренди земельної ділянки.

У справі Steel and others v. The United Kingdom Європейський суд з прав людини наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Оцінивши фактичні обставини справи комплексно, колегія суддів вважає, що ФГ Широкий Лан належним чином виконувало умови договору, а тому мало обгрунтовані сподівання на продовження договірних відносин після закінчення строку дії договору.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, ухвалене рішення відповідно до норм чинного законодавства та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, а відтак передбачених законом підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статтею 277 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.08.2020 у справі №908/804/20 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 27.01.2021.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.Л. Кузнецова