Постанова

від 27.01.2021 по справі 904/1918/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2021 Справа № 904/1918/20

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Кощеєва І.М., Чус О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Районного комунального закладу "П`ятихатський дитячий оздоровчий табір "Орлятко" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі № 904/1918/20 (суддя Мельниченко І.Ф., повне рішення складено 25.09.2020)

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

до Районного комунального закладу "П`ятихатський дитячий оздоровчий табір "Орлятко", с. Саксагань, П`ятихатський район, Дніпропетровська область

про стягнення вартості недоврахованої електроенергії в сумі 73 786 грн 26 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі № 904/1918/20 позов Акціонерного товариства (далі - АТ) "ДТЕК Дніпровські електромережі" задоволено, з Районного комунального закладу (далі - РКЗ) "П`ятихатський дитячий оздоровчий табір "Орлятко" на користь позивача стягнуто 73 786 грн 26 коп. вартості недоврахованої електроенергії;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо правомірного нарахування позивачем відповідачу вартості недоврахованої електричної енергії у вказаній вище сумі, щодо неоскарження відповідачем рішення комісії енергопостачальника від 28.08.2019 по розгляду акта про порушення №006201 від 19.08.2019, оформленого протоколом №61 про нарахування вартості недоврахованої електроенергії, у зв`язку з чим рішення є чинним та обов`язковим до виконання, щодо відповідності акта про порушення вимогам п.п. 8.2.4, 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії та підписання його представником відповідача без зауважень, щодо наявності в акті про порушення всіх вихідних даних, необхідних та достатніх для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії, а також щодо ненадання відповідачем доказів виконання зобов`язання по здійсненню розрахунків на суму 73 786 грн 26 коп. на момент розгляду справи;

- не погодившись з прийнятим рішенням, РКЗ "П`ятихатський дитячий оздоровчий табір "Орлятко" подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на нез`ясування обставин, що мають значення для справи, неналежне дослідження доказів, незаконність та необґрунтованість рішення господарського суду просить його скасувати, ухвалити нове рішення та в задоволенні позову відмовити;

- у поданій скарзі йдеться про те, що при вирішенні спору суд керувався законом України, який на момент виникнення спірних правовідносин втратив свою чинність, а саме: ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" замість Закону України "Про ринок електричної енергії", про те, що суд встановлював обставини та досліджував акт про порушення №006201 від 19.08.2019, згідно з яким до акту додаються фотофіксація, сейф-пакет №UA00086078 з приладом обліку №337019, сейф-пакет №A0102047 з пломбами постачальника послуг комерційного обліку, між тим в матеріалах справи відсутній додаток до цього акта - фотофіксація, тому суд не в повній мірі з`ясував дійсні обставини справи та ухвалив рішення на підставі недостовірного доказу, про те, що судом безпідставно відхилено доводи відповідача стосовно повідомлення позивача про непрацюючий з 19.08.2019 лічильник, посилаючись на його несвоєчасне подання, оскільки лист про повідомлення був складений відповідачем одразу після виявлення правопорушення і надісланий позивачу, про те, що суд не перевірив правильність розрахунку та правомірність його обчислення, не дослідив його складові та підстави їх застосування, про те, що за розрахунком позивача тривалість роботи обладнання протягом доби становить 24 години, натомість в публічному договорі відсутні вказані дані, тому позивач безпідставно застосував 24 години замість 8 годин відповідно до п. 8.4.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії, у зв`язку з чим сума в розмірі 73 786 грн 26 коп. розрахована помилково і не підлягає стягненню з відповідача, про те, що суд формально поставився до правовідносин між сторонами, відхиливши доводи відповідача по неправомірному нарахуванню вартості недоврахованої електроенергії та по ненаданню доказів на підтвердження факту самовільного підключення ним струмоприймачів до електричної мережі з метою безоблікового споживання та належного виконання ним обов`язку з своєчасного контролю за правильністю роботи лічильника, про те, що з квитанції про щомісячну сплату коштів за спожиту електричну енергію та платіжного доручення №279 про оплату заміни приладу обліку від 01.08.2019 вбачається, що у відповідача не було мети безобліково споживати електричну енергію у період з дня укладення договору про заміну обліку приладу 08.07.2019, оскільки йому стало відомо про необхідність заміни лічильника у зв`язку з закінченням його строку для використання до дати складення акту - 19.08.2019, про те, що позивач, як власник лічильника ЕМТ 133.10.06, заводський номер 337019, свідомо вводив в оману відповідача, передавши йому на зберігання індикатори магнітного впливу М7214754 та М7214755, не роз`яснивши вимоги до технічного стану лічильника та технічних вимог і правил зберігання цих індикаторів, про те, що позивач не довів до відома відповідача, в чому полягає необхідність наклеювання індикатора, правила його зберігання та їх вплив на роботу лічильного механізму, чи мають індикатори, які є паперовими наклейками, кінцевий термін зберігання, про те, що відповідач представив суду докази того, що збитків у вигляді недоврахованої енергії він не спричинив і не міг спричинити, адже лічильник без індикаторів працював з 2012 року і жодних претензій стосовно недоврахованої енергії від позивача не надходило, про те, що згідно з актом про пломбування засобу обліку від 15.08.2012 був встановлений лічильник електричної енергії ЕМТ-133.10.6, заводський номер №337019, який у другому кварталі 2006 року пройшов повірку і був опломбований відповідно до цього акта тільки однією пломбою, а графа акта "Індикатори дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів" не заповнена, про те, що оскільки у 2012 році була передбачена можливість встановлення індикатора на лічильники, але він не був встановлений позивачем, то на облік споживання електричної енергії та на зміну показів лічильника відсутність індикатора не впливала, про те, що згідно з актом від 23.04.2013 лічильник був опломбований індикаторами М7214754 та М7214755, встановлення яких, на думку відповідача, є незаконним з огляду на те, що в Законі України "Про електроенергетику" та постанові Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 в редакції від 2013 року посилання на необхідність встановлення індикатору магнітного впливу на лічильник та його визначення відсутні, про те, що суд не з`ясував, чому позивач передав на зберігання індикатори на лічильники, не надавши жодного документу, з якого б вбачалось, що ці індикатори мають термін зберігання, строк експлуатації, що вуличні умови для їх зберігання не пошкодять їх зовнішню паперову основу та не втратить властивості клей, який є їх внутрішньою основою, про те, що суд безпідставно вирішив, що відповідач мав нести відповідальність за індикатори та мав на меті безобліково споживати енергію при відсутності одного з двух індикаторів впливу М7214754, про те, що позивачем не доведений факт самовільного підключення струмоприймачів відповідача до електричної мережі, оскільки відсутність індикатору М7214754 не могла призвести до викрадення електричної енергії, про те, що відповідач дізнався про необхідність зміни лічильника 30.07.2019 в день здійснення контрольного огляду точки обліку та зняття показів лічильника представником позивача - контролером, жодних зауважень щодо зовнішнього вигляду лічильника та його пломб контролер не мав, про те, що суд не з`ясував у позивача, чи була проведена перевірка лічильника і чи має місце зв`язок між відсутністю одного з двох індикаторів на лічильнику на роботу лічильного механізму за умови, що лічильник вичерпав свій час на експлуатацію, чи відбулось самовільне підключення струмоприймачів відповідачем, якщо позивач, уклавши договір про заміну приладу обліку від 01.07.2019 здійснив 30.07.2019 тільки контрольний огляд точки обліку, а не змінив лічильник, усвідомлюючи, що ця електрична точка може не обліковуватись взагалі або обліковуватись неправильно у зв`язку з закінченням терміну експлуатації лічильника, а також про те, що судом не встановлено, чому дії позивача по заміні лічильника були відкладені на 19 днів, а не на 5 днів за умовами п. 3.1 договору про надання послуг №0050150753 від 08.07.2019, адже неналежне ставлення до утримання своєї власності призвело до нібито неналежного виконання обов`язку відповідача по зберіганню власності відповідача - лічильника, пломб та індикаторів;

- в апеляційній скарзі скаржник просить стягнути на його користь з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн, посилаючись на укладення договору про надання правничої (правової) допомоги №22/09/2020 від 03.10.2020;

- 07.12.2020 до апеляційного суду надійшло клопотання скаржника про надання доказів, а саме: додатку №2 до вказаного вище договору "Попередній орієнтовний розрахунок вартості правничої (правової) допомоги", додатку №3 до цього договору "Акт приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги" та квитанції №203161 від 08.10.2020 на суму 4 000 грн;

- позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, про розгляд справи господарським судом позивач повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2018 між Публічним акціонерним товариством (далі - ПАТ) "ДТЕК Дніпрообленерго", правонаступником якого є АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" (постачальником) та РКЗ "П`ятихатський дитячий оздоровчий табір "Орлятко" (споживачем) укладено договір про постачання електричної енергії №00368-00, на підставі якого постачальник зобов`язався продавати електричну енергію споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 91,87 кВт, величини якої по об`єктах споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Згідно з п. 2.3.15 п. 2.3 договору споживач зобов`язався також забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

В пп. 4.2.3 п. 4.2 договору сторонами узгоджено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану згідно з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.05.2006 №562, із змінами та доповненнями, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу або зняття пломб з засобів обліку; інших умов, визначених Методикою.

Пп. 4.2.5 п. 4.2 договору встановлено, що споживач несе відповідальність за збереження і цілісність встановлених на його території (приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Згідно з додатком 2 до договору прилад обліку електричної енергії встановлений в межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності споживача.

Відповідно до акта технічної перевірки № 230447 від 06.06.2016 на об`єкті споживача встановлено лічильник типу ЕМТ-133.10.6 № 337019, який передано споживачу без механічних пошкоджень.

На відповідальне зберігання споживачем прийнято пломби та індикатори, встановлені на вказаному приладі обліку, що зафіксовано актом про пломбування №230447 від 06.06.2016, підписаним представниками постачальника та споживача.

Згідно з актом про пломбування споживач несе повну відповідальність відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 №575/97-ВР, зі змінами та доповненнями, Правил користування електричною енергією та умов договору про поставку електричної енергії, а саме за несанкціонований доступ до засобів обліку, втручання в роботу розрахункового обліку, пошкодження цілісності пломб та пломбувального матеріалу, пошкодження засобів обліку.

П. 6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 передбачено, що до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Як зазначає позивач, з 01.01.2019 договір про постачання електричної енергії №00368-00 від 26.01.2018 втратив чинність та набув чинності публічний договір - договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщений на офіційному веб-сайті АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі".

Відповідно до п. 8.9 цього договору у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною та/або порушень Правил роздрібного ринку електричної енергії, Кодексу комерційного обліку, Кодексу систем розподілу, Кодексу систем передачі, Закону України "Про ринок електричної енергії" та інших нормативно-правових актів, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформляється двосторонній акт порушення. Акт складається у присутності представників обох сторін у двох примірниках.

Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.

Матеріали справи також свідчать і про те, що 19.08.2019 посадовими особами АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" проведено перевірку об`єкта споживача - РКЗ "П`ятихатський дитячий оздоровчий табір "Орлятко", розташованого за адресою: Дніпропетровська область, П`ятихатський район, с. Саксагань, вул. Лісна, 2.

Перевірка проведена за участю представника споживача.

В процесі перевірки виявлено порушення споживачем п. 2.3.4, 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, передбачене пп. 2 п. 2.1 Методики, яке полягає у порушенні умов договору про постачання електричної енергії в частині оплати спожитої електричної енергії у повному обсязі. При включенні контрольного навантаження по фазі А, В, С лічильний механізм лічильника №337019 не враховує електроенергію (відсутні імпульси), спожита електроенергія по фазах А, В, С не враховується. Відсутність пломби постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії, номерного індикатора впливу постійного магнітного поля М7214754 Магне Т на корпусі лічильника ЕМТ-133.10.6 №337019 в районі крокового механізму.

За наслідками перевірки складено акт про порушення №006201 від 19.08.2019.

Представником споживача вказаний акт підписано без зауважень та заперечень.

Рішенням АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", оформленим протоколом № 61 від 28.08.2019 засідання комісії по розгляду акта про порушення № 006201 від 19.08.2019 РКЗ "П`ятихатський дитячий оздоровчий табір "Орлятко" нараховано до сплати вартість необлікованої електричної енергії в сумі 73 786 грн 26 коп..

Нарахування проведено за період з 30.07. по 19.08.2019 на підставі п. 8.4 пп. 4 за формулою №4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, з урахуванням величини договірної потужності 91,87 кВт та тривалості роботи струмоприймачів протягом доби - 24 години.

Представник споживача з протоколом № 61 від 28.08.2019 ознайомлена, його копію, розрахунок та рахунок на оплату вартості електричної енергії представником споживача отримано, з рішенням комісії представник не згодна, про що свідчить відповідна відмітка в цьому протоколі.

Викладені обставини слугували визначальними для звернення АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" з позовом до господарського суду про стягнення з РКЗ "П`ятихатський дитячий оздоровчий табір "Орлятко" вартості недоврахованої електричної енергії у вказаній вище сумі.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії.

П. 2.3.4 Правил передбачено, що відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Згідно з п.п. 11, 12 п. 5.1.1. Правил оператор системи має право: контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики.

Пп. 1-4, 8 п. 5.5.5 Правил визначено, що споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Згідно з п.п. 2 п. 8.2.4 Правил у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

За приписами п. 8.2.5 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням меж балансової належності, перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення, номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення, фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

П. 8.2.6 Правил встановлено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

За приписами п. 8.4.1 Правил оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Згідно з п.п. 4 п. 8.4.2 Правил визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, зокрема, фіксації індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів, пошкодження або відсутності індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів);

Ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Кодексу належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених обставин справи, а саме: порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, які полягають у відсутності номерного індикатора впливу постійного магнітного поля, переданого йому згідно з актом про пломбування від 06.06.2016 та ненадання відповідачем належних доказів, які б спростовували таке порушення або підтверджували здійснення ним оплати заявленої до стягнення вартості недоврахованої електричної енергії, господарським судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для нарахування відповідачу плати за поставлену електричну енергію.

Разом з цим, задовольняючи позовні вимоги, господарський суд послався на те, що рішення комісії постачальника електричної енергії про нарахування споживачу вартості недоврахованої електроенергії в загальній сумі 73 786 грн 26 коп. є оперативно-господарською санкцією.

Колегія суддів не погоджується з вищенаведеними висновками господарського суду з огляду на таке.

Відповідно до ст. 235 Кодексу за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

За приписами ст. 236 Кодексу у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій: 1) одностороння відмова від виконання свого зобов`язання управненою стороною зі звільненням її від відповідальності за це у разі порушення зобов`язання другою стороною; відмова від оплати за зобов`язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; 2) відмова управненої сторони зобов`язання від прийняття подальшого виконання зобов`язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов`язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); 3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов`язань стороною, яка порушила зобов`язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; 4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин зі стороною, яка порушує зобов`язання. При цьому цей перелік оперативно-господарських санкцій, не є вичерпним; сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Згідно зі ст. 237 Кодексу підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.

З викладеного вище вбачається, що оперативно-господарські санкції можуть полягати в односторонній відмові від господарського зобов`язання (повністю або частково) або в односторонній зміні його умов. Оперативно-господарські санкції застосовуються відповідною особою стороною зобов`язання в односторонньому порядку, а їх перелік та порядок вжиття визначаються виключно положеннями договору, укладеного між сторонами. Мета застосування зазначених санкцій припинення або запобігання повторенню порушень зобов`язання шляхом оперативного впливу на правопорушника. Оперативно-господарські санкції застосовуються виключно за рішенням управненої сторони й спрямовані на коригування подальшої поведінки порушника господарського зобов`язання в майбутньому.

Одностороннє визначення однією стороною господарського зобов`язання розміру боргу іншої сторони зазначеному не відповідає. Отже, ані нарахування вартості недоврахованої електричної енергії, ані рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, не є оперативно-господарською санкцією.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17.

Предметом позову в цій справі є вартість недоврахованої електричної енергії в загальній сумі 73 786 грн 26 коп., нарахованої АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" на підставі рішення засідання комісії з розгляду акта про порушення №006201 від 19.08.2019. Відтак, положення ст.ст. 235-237 Господарського кодексу України щодо оперативно-господарських санкцій до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, вказані нарахування є платою за поставлену електричну енергію.

У даному випадку, неправильне визначення господарським судом правової природи спірних нарахувань не вплинули на правильність висновків про наявність підстав для стягнення з відповідача вартості недоврахованої електричної енергії.

Між тим, при задоволенні позовних вимог в повному обсязі господарським судом зазначено, що акт про порушення №006201 від 19.08.2019, яким зафіксовано відповідне порушення містить всі вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.

Такі висновки зроблені господарським судом без ґрунтовного дослідження обставин справи та при неправильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.п. 8.4.10 п. 8.4 Правил у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 п. 8.4, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу розраховується за формулою W доб = P х t доб х Кв, тобто шляхом множення величини потужності струмоприймачів, тривалості роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи та коефіцієнта використання струмоприймачів.

При цьому у разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача t доб приймається рівним 8 годинам.

Заперечення щодо застосування позивачем при розрахунку вартості недоврахованої електричної енергії величини тривалості роботи обладнання викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Однак, в процесі розгляду справи господарським судом докази наявності в договорі про надання послуг з розподілу електричної енергії даних щодо тривалості роботи обладнання відповідача позивачем не представлені.

З огляду на викладене визначення вартості недоврахованої електричної енергії на підставі формули 4 Правил має здійснюватися при застосуванні в цій формулі величини t доб рівним 8 годинам.

У цьому зв`язку величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії дорівнює 441 кВт·год, вартості недоврахованої електричної енергії з урахуванням тарифу, сума якого наведена в розрахунку позивача, за один день - 932 грн 39 коп., за 19 днів - 19 563 грн 80 коп..

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача вартості недоврахованої електричної енергії в загальній сумі 20 496 грн 19 коп..

В решті в позові слід відмовити.

Отже, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, господарський суд наведеного не врахував та помилково залишив поза увагою доводи відповідача стосовно розрахунку розміру плати за електричну енергію.

Тому рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню.

Посилання скаржника на безпідставне відхилення судом доводів стосовно повідомлення позивача про непрацюючий з 19.08.2019 лічильник колегією суддів визнані необґрунтованими.

Так, відповідно до абз. 2 п.п. 8.4.1 п. 8.4 названих вище Правил у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.

Таким чином, лист скаржника про повідомлення позивача щодо непрацюючого з 19.08.2019 лічильника, який, згідно з апеляційною скаргою, складений у день виявлення порушення, і у зв`язку з таким складенням йому стало відомо про таке порушення, не є належним повідомленням в розумінні наведеної норми.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на незаконність пломбування лічильника ЕМТ 133.10.06, заводський номер 337019 індикаторами М7214754 та М7214755 та введення його в оману позивачем, оскільки підписання актів технічної перевірки та про пломбування засобів обліку №230447 від 06.06.2016 свідчить про те, що електролічильник переданий на збереження позивачу без механічних пошкоджень та позивач попереджений про відповідальність згідно зі ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", а саме за несанкціонований доступ до приладів обліку та ланцюгів обліку, втручання в роботу обліку електричної енергії, порушення цілісності пломб і пломбувального матеріалу, пошкодження приладів обліку, відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є відповідач у даній справі.

При цьому згідно з актом про пломбування на відповідальне зберігання скаржнику був переданий індикатор М7214754.

Посилання скаржника на необізнаність стосовно технічного стану лічильника та правил зберігання індикаторів визнані колегією суддів необґрунтованими, оскільки не звільняють його як споживача електричної енергії від обов`язку належного зберігання переданих пломб та індикаторів.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на ненадання позивачем доказів на підтвердження факту самовільного підключення ним струмоприймачів до електричної мережі з метою безоблікового споживання тому, що відповідне порушення в процесі проведення посадовими особами позивача перевірки об`єкта споживача не встановлено.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 12.03.2020 у справі №908/1891/17.

Інші доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним і не впливають на юридичну оцінку обставин справи.

03.10.2020 РКЗ "П`ятихатський дитячий оздоровчий табір Орлятко" (клієнтом) та адвокатом Мальцевою Ілоною Миколаївною (адвокатом) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № 22/09/2020, на підставі якого адвокат зобов`язався відповідно до завдання-доручення клієнта надати йому за плату правничу (правову) допомогу щодо здійснення представництва (правової допомоги) прав та інтересів клієнта в органах державної влади, на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, судах України, правоохоронних органах України, органах державної виконавчої служби, прокуратури України, Служби безпеки України, Державної фіскальної служби, митних органах України, міністерствах і відомствах, нотаріату та інших органах державної влади України.

Відповідно до п. 1.4 договору плата за надану правничу (правову) допомогу - це виплата грошових коштів клієнта на оплату послуг адвоката з надання правничої (правової) допомоги і не є гонораром, адже гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з п. 2.2.2 договору клієнт зобов`язується надати повну та достовірну вихідну інформацію та документи в повному обсязі у строки, необхідні адвокату для виконання ним завдання-доручення; вчасно затвердити плани подальшої роботи адвоката й визначити рівень повноважень адвоката при здійсненні представництва клієнта, оплатити надання правничої (правової) допомоги адвоката, передбачені п. 1.1 даного договору шляхом внесення грошових коштів у розмірі 100 процентів передоплати; прийняти надану правничу (правову) допомогу відповідно до акту приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги та сплатити 10 процентів гонорар від суми вказаної у виставлених рахунках на підставі актів приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги.

П. 5.1 договору визначено, що правова допомога вважається наданою після підписання акта приймання-передачі правничої (правової) допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

Відповідно до п. 5.2 договору адвокат надає клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правничої (правової) допомоги, плата за надання правничої (правової) допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені адвокатом понад узгоджену суму плати за надання правничої (правової) допомоги та гонорару (якщо такі мали місце).

Згідно з п. 8.3 договору додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони складені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (у разі наявності печаток).

03.10.2020 клієнтом та адвокатом підписано додаткову угоду №1 до договору, яка визначає завдання-доручення клієнта для надання адвокатом правничої (правової) допомоги, пов`язаної зі складенням апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1918/20 та представлення інтересів клієнта по цій справі у господарських судах першої, другої та третьої інстанції. Адвокат зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта у господарських судах першої, другої та третьої інстанції.

В подальшому 08.10.2020 сторонами підписано додаткову угоду №2 до договору, якою узгоджено попередній орієнтовний розрахунок вартості правничої (правової) допомоги на загальну суму 4 000 грн.

13.10.2020 клієнтом та адвокатом підписано додаткову угоду №3 "Акт приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги" до договору, відповідно до якої адвокат в період з 03.10.2020 по 13.10.2020 надав клієнту правничу (правову) допомогу, передбачену договором про надання правничої (правової) допомоги №22/09/2020 згідно з завданням-дорученням, а клієнт прийняв правничу (правову) допомогу відповідно до нього. Вартість правничої (правової) допомоги складає 4 000 грн, а саме:

- 03.10.2020 - аналіз копій документів, наявних в матеріалах справи №904/1918/20; зустріч з представником відповідача, під час якої надані консультації та роз`яснення з правових питань по справі №904/1918/20, надання пропозицій щодо усунення виявлених під час аналізу копій документів, наявних в матеріалах вказаної справи, недоліків, узгодження правової позиції під час представлення інтересів відповідача в суді апеляційної інстанції у цій справі (4 години) - 1 500 грн;

- 09.10-13.10.2020 - складення та подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі № 904/1918/20 (поштове відправлення 4901100927022 від 13.10.2020), в тому числі додаткових документів до неї - клопотання про долучення документів (доказів) до матеріалів справи (поштове відправлення 4901100927022 від 13.10.2020) (20 годин) - 2 500 грн.

На підтвердження здійснення оплати в сумі 4 000 грн за надання правничої (правової) допомоги у даній справі відповідачем надана квитанція № TS203161 від 08.10.2020 на суму 4 000 грн.

Ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 Кодексу витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з п.п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 8 цієї статті розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З урахуванням вищезазначених фактичних обставин та положень наведених норм судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі № 904/1918/20 скасувати частково;

- прийняти нове рішення;

- позов задовольнити частково;

- стягнути з Районного комунального закладу "П`ятихатський дитячий оздоровчий табір "Орлятко" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" 20 496 грн 19 коп. вартості недоврахованої електричної енергії та 2 102 грн судового збору, видати наказ;

- стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на користь Районного комунального закладу "П`ятихатський дитячий оздоровчий табір "Орлятко" 875 грн 83 коп. судового збору за апеляційною скаргою та 2 905 грн 15 коп. витрат на професійну правничу допомогу, видати накази;

- видачу наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України;

- повна постанова складена 27.01.2021

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус