Рішення
від 21.01.2021 по справі 910/12871/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.01.2021Справа № 910/12871/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИПРОІНБУД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРОСТИЛЬ."

про стягнення 248000,00 грн

за участю представників:

від позивача: Зозуля О.Б.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДИПРОІНБУД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРОСТИЛЬ." про стягнення 248000,00 грн заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором підряду №109ВР-6.1/27/08/18 від 27.08.2018.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.09.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/12871/20, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 01.10.2020.

Протокольною ухвалою від 01.10.2020 підготовче засідання у справі відкладено на 22.10.2020.

Судове засідання у справі №910/12871/20, призначене на 22.10.2020, знято з розгляду.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.11.2020 продовжив підготовче провадження у справі №910/12871/20 на 30 днів, підготовче засідання у справі №910/12871/20 призначив на 24.11.2020.

Протокольною ухвалою від 24.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.12.2020.

Протокольною ухвалою від 15.12.2020 відкладено розгляд справи по суті на 21.01.2021.

У судовому засіданні 21.01.2021 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 21.01.2021 не з`явився.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи по суті ухвали суду від 24.11.2020, від 15.12.2020 направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 24.11.2020 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Відповідно до інформації розміщеної на офіційному сайті ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення № 0105476366492 з направлення відповідачу ухвали суду від 15.12.2020, остання відповідачу не вручена та повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Отже, у відповідності до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи по суті без участі представника відповідача.

Згідно із ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.01.2021 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні 21.01.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДИПРОІНБУД" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕРОСТИЛЬ." (підрядник, відповідач) укладений договір підряду №109ВР-6.1/27/08/18 (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого, замовник доручає підряднику, а підрядник зобов`язується на свій ризик, за рахунок своїх та/або залучених сил і ресурсів (будівельних та інших матеріалів, обладнання, комплектуючих виробів, систем, інструментів та устаткування тощо), у відповідності до даного договору, проектної документації та законодавства виконати будівельно-монтажні роботи по встановленню навісів зі скла та металу на об`єкті - будівництво шостої черги І мікрорайонну, що входять до складу мікрорайонів І, ІІ, 1 п.к. ІІІ, 1 п.к. VІ у багатофункціональному житловому районі на вул. Маршала Гречка та просп. Правди (просп. Правди навпроти перетину з проспектом Василя Порика) у Подільському районі м. Києва (ж/б № 6.1.), за цінами та характеристиками, визначеними у додатках до даного договору (надалі - роботи).

Відповідно до п. 12.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони погодили, що в частині грошових зобов`язань, договір діє до моменту проведення остаточних грошових розрахунків між сторонами, а в частині гарантійних зобов`язань - до виконання умов, визначених статтею 7 даного договору.

У відповідності до пункту 2.1. договору роботи мають бути розпочаті підрядником протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту настання всіх перерахованих нижче подій:

- отримання від замовника частини проектної документації, в обсязі, необхідному для початку виконання робіт за договором;

- передачі змовником будівельного майданчику (фронту робіт) по акту приймання-передачі;

- перерахування замовником авансового платежу згідно з умовами даного договору.

За змістом пункту 1.1.1 договору підрядник виконує роботи в строки, передбачені календарним графіком виконання робіт (додаток № 1 до договору), в повному обсязі, передбаченому проектною документацією.

Згідно додатку № 1 до договору завершення робіт мало відбутися до 31 жовтня 2018 року.

Відповідно до п.3.1 договору на момент укладення даного договору сторонами узгоджено, що ціна договору буде визначена в додатку № 2 до договору (договірна ціна), який сторони зобов`язані погодити та підписати 1 (одного) календарного місяця з моменту укладення даного договору.

Згідно із п.3.4.1 договору замовник, за заявкою на фінансування, зобов`язаний сплачувати аванс у розмірі до 100% вартості ресурсів підрядника, в обсязі, що відповідає умовам укладених договорів на поставку, купівлю продаж ресурсів протягом 1 (одного) календарного місяця з моменту погодження замовником відповідної заявки на фінансування.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що прийняття обсягів виконаних робіт здійснюється щомісячно та оформляється актами виконаних робіт (АВР) та відомістю об`ємів виконаних робіт (підписаною повноважними представниками сторін).

Згідно з п.4.2.4.2 договору замовник має відмовитися від договору у випадку порушення підрядником строку початку чи порушення строків виконання робіт більше ніж 20 (двадцять) календарних днів.

Відповідно до п. 4.3.17 договору у випадку настання обставин, що передбачені п.п. 4.2.4.2, 4.2.4.3. договору, підрядник, на вимогу замовника, зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів відшкодувати замовнику всі понесені ним обґрунтовані та підтверджені збитки та повернути будівельний майданчик (залишити місце виконання робіт), повернути непідтверджену виконаними роботами частину авансу, залишки сплачених замовником ресурсів, а також повернути всю документацію, яка передавалася раніше у відповідності до умов договору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач 03.10.2018 та 04.10.2018 здійснив перерахування авансового платежу за договором підряду №109ВР-6.1/27/08/18 від 27.08.2018 у загальному розмірі 248000,00 грн, однак відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань за договором роботи у строки встановлені договором не виконав.

13.03.2020 позивач направив відповідачу претензію №13/03/2020-1 від 13.03.2020 про стягнення заборгованості та розірвання договору підряду №109ВР-6.1/27/08/18 від 27.08.2018, у якій повідомив про розірвання в односторонньому порядку договору на підставі пункту 4.2.4.2 та вимагав повернення авансового платежу у сумі 248000,00 грн.

20.07.2020 позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання договору №109ВР-6.1/27/08/18 від 27.08.2018 у зв`язку з порушенням строків виконання робіт, що підтверджується поштовою накладною № 03151240075832 та описом вкладення у цінний лист.

Оскільки відповідач на вимогу позивача суму авансу не повернув, позивач звернувся до суду із стягненням з відповідача грошових коштів у сумі 248000,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, права та обов`язки сторін у даній справи виникли на підставі договору підряду №109ВР-6.1/27/08/18 від 27.08.2018.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст.837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов п.3.4.1 договору, перерахував на користь відповідача суму авансу у розмірі 248000,00 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача з 27.08.2018 по 25.08.2020.

Отже, позивач як замовник виконав свій обов`язок зі сплати на користь відповідача як підрядника авансу у розмірі 248000,00 грн.

Стаття 846 Цивільного кодексу України визначає, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно додатку № 1 до договору завершення робіт мало відбутися до 31 жовтня 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки виконання зобов`язання, проведене належним чином, є однією із підстав його припинення (ст.599 ЦК України), то виконання боржником, у даному випадку відповідачем як підрядником за договором (зобов`язаною стороною за договором в частині виконання робіт), повинно бути підтверджено відповідачем належним чином.

З урахуванням наведеного, тягар доведення належного виконання відповідачем свого обов`язку за договором, а так само обставин, які перешкоджали виконанню цього обов`язку, несе відповідач як боржник у цьому зобов`язанні.

У відповідності до договору підряду сторонами погоджено, що приймання виконаних відповідачем робіт оформляється та підтверджується актом виконаних робіт.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належних і допустимих доказів виконання підрядником робіт за договором підряду №109ВР-6.1/27/08/18 від 27.08.2018 та у передбачений строк матеріали справи не містять і відповідач таких доказів суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним або зміненим.

Згідно із ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно із ч.2 ст.598 ЦК України припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з п.4.2.4.2 договору замовник має відмовитися від договору у випадку порушення підрядником строку початку чи порушення строків виконання робіт більше ніж 20 (двадцять) календарних днів.

Відповідно до п. 4.3.17 договору у випадку настання обставин, що передбачені п.п. 4.2.4.2, 4.2.4.3. договору, підрядник, на вимогу замовника, зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів відшкодувати замовнику всі понесені ним обґрунтовані та підтверджені збитки та повернути будівельний майданчик (залишити місце виконання робіт), повернути непідтверджену виконаними роботами частину авансу, залишки сплачених замовником ресурсів, а також повернути всю документацію, яка передавалася раніше у відповідності до умов договору.

Оскільки, відповідач не приступив до виконання робіт та не виконав роботи у строк, визначений умовами договору, 13.03.2020 позивач направив відповідачу претензію №13/03/2020-1 від 13.03.2020 про стягнення заборгованості та розірвання договору підряду №109ВР-6.1/27/08/18 від 27.08.2018, у якій повідомив про розірвання в односторонньому порядку договору на підставі пункту 4.2.4.2 та вимагав повернення авансового платежу у сумі 248000,00 грн.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання з повернення сплаченого позивачем авансу не подано.

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо існування у відповідача зобов`язання повернути позивачу 248000,00 грн, сплачених за роботи, які відповідач фактично не виконав.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИПРОІНБУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРОСТИЛЬ." про стягнення 248000,00 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРОСТИЛЬ." (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ АНТОНОВИЧА, будинок 56/15, офіс 203, ідентифікаційний код 42123975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИПРОІНБУД" (04136, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПІВНІЧНО-СИРЕЦЬКА, будинок 1-3, ідентифікаційний код 33296568) заборгованість у сумі 248000,00 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 3720,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.01.2021.

Суддя С. О. Турчин

Дата ухвалення рішення21.01.2021
Оприлюднено28.01.2021
Номер документу94416319
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/12871/20

Рішення від 21.01.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 15.12.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 24.11.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 04.11.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 01.10.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 07.09.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні