Рішення

від 26.01.2021 по справі 910/13273/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.01.2021Справа № 910/13273/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства ЛТК Альянс

до Акціонерного товариство Українська залізниця

про стягнення 32764,52 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року Приватне підприємство ЛТК Альянс звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариство Українська залізниця про стягнення 32764,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 від 07.03.2019 щодо продажу послуг із використання власних вагонів АТ Укрзалізниця із застосуванням ЕТС ProZorro.Продажі та Додаткову угоду №4 від 08.10.2019 щодо зміни умов продажу послуг із використання власних вагонів АТ Укрзалізниця із застосуванням ЕТС ProZorro.Продажі до Договору про надання послуг №07472/ЦТЛ-2018 від 07.02.2018, відповідно до яких відповідач зобов`язаний здійснити подачу порожніх ваганів у кількості та терміни відповідно до проставленої замовником заявки на подачу порожніх вагонів перевізника. У зв`язку з порушенням відповідачем умов вищезазначеного договору та додаткових угод до нього, в частині передчасної подачі вагонів, відповідачем було безпідставно списано з рахунку позивача грошові кошти у розмірі 32674,52 грн, які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 позовну заяву Приватного підприємства ЛТК Альянс залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

21.09.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 08.10.2020, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 19.10.2020 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 28.10.2020. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 23.10.2020.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.09.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5.

Станом на дату розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення №010547930757 з відміткою про вручення конверту представнику відповідача 06.10.2020.

В силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Частиною 7 вказаної статті Кодексу визначено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

21.10.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про продовження процесуального строку у якій останній зазначив, що ухвалу Господарського суду було отримано 06.10.2020, що підтверджується відповідним номером поштового відправлення. Також, відповідач зазначив, із введенням карантину частини працівників АТ Укрзалізниця перебуває в простої та відпустках, окрім того з 01.07.2020 на підприємстві запроваджено неповний робочий тиждень - 4 денний, що призвело до тривалої обробки та передачі поштової кореспонденції. Окрім того, відповідачем доручено здійснювати представництво інтересів у даній справі філії Центр транспортної логістики АТ Укрзалізниця , яка є відокремленим підрозділом відповідача та знаходиться за іншою адресою, також відповідач зазначив, що для підготовки відзиву відповідачу необхідно витребувати документи у структурних підрозділів АТ Укрзалізниця, у зв`язку з чим, просив продовжити строк на подання відзиву на позовну заяву.

Окрім того, 26.11.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, проте суд залишає поданий відповідачем відзив без розгляду з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.1 ст.252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.8 ст.165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Частиною 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Так, суд зазначає, що подана представником заява про продовження строку для подання відзиву була направлена на адресу суду 21.10.2020, тобто із пропуском строку для подання відзиву, а відтак з огляду на приписи ч.2 ст.119 ГПК України у суду відсутні підстави для продовження відповідачу строку для подання відзиву.

Разом з тим, згідно з ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України визначено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Проте, відповідачем не було вчинено процесуальних дій, зокрема направлення відзиву на позовну заяву.

Окрім того, заява про поновлення процесуального строку подана відповідача разом з відзивом на позовну заяву, обґрунтованим тим, що у відповідача виникла необхідність в отриманні значного об`єму документів від територіального віддалених структурних підрозділів АТ Укрзалізниця . Також, відповідач зазначає, що у зв`язку із введенням карантину, частина працівників перебуває в простої та відпустках без збереження заробітної плати, що призвело до тривалої обробки документів.

Як зазначалось судом вище, в обґрунтування причин пропуску строку на подання відзиву представник відповідача вказує на те, що частина працівників частина працівників АТ Укрзалізниця перебуває в простої, а частина у відпустці за власний рахунок, окрім того на підприємстві запроваджено 4 денний робочий тиждень, що ускладнює опрацювання кореспонденції. Окрім того, підготування відзиву потребує витребування документів у регіональних відділень.

Проте, суд зазначає, що відповідачем до відзиву та заяви про поновлення процесуального строку не долучено жодних доказів щодо здійснення запитів відповідачем на отримання документів від структурних підрозділів АТ Укрзалізниця , також, відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують перебування працівників відповідача у відпустках.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Утім суд зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.119 ГПК України, відповідач одночасно із поданням до суду заяви про продовження процесуального строку повинен був вчинити відповідну процесуальну дію, тобто подати до суду відзив на позов, проте представником відповідача не було вчинено такої процесуальної дії.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідна процесуальна дія - подання відзиву на позовну заяву, була вчинена лише 26.11.2020.

Також суд зазначає, що в силу положень ч.1 ст.251 ГПК України відповідач мав подати відзив на позов у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження. Таким чином, враховуючи твердження представника відповідача, що відповідач дізнався про розгляд судом даної справи 06.10.2020, проте заяву про продовження процесуальних строків було подано 21.10.2020, тобто після закінчення встановленого строку на подання відзиву, а відзив на позовну заяву було направлено до суду 26.11.2020.

Відповідно до ч.1 ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Частиною 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене відзив на позовну заяву залишається судом без розгляду.

Суд зазначає, що згідно приписів ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на позов, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору та з метою недопущення затягування судового розгляду даної справи, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.02.2018 між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця (перевізник, відповідач) та Приватним підприємством ЛТК Альянс укладено Договір про надання послуг №07472/ЦТЛ-2018 відповідно до умов якого предметом є здійснення перевезень вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 1.2 договору, перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов`язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачі), а замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 (зі змінами і доповненнями), збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №317 від 26.03.2009, Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №873 від 09.12.2002, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, Конвенції про міжнародні залізничні перевезення.

Згідно з п. 1.3. договору, надання послуг за цим договором може підтверджуватися залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Відповідно п. 2.1. договору, замовник зобов`язаний, зокрема оплачувати перевізнику послуги, що пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.6); самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов цього договору, при цьому замовник зобов`язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообігу, термін перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника (п. 2.1.6.1); у строки, встановлені розділом 4 договору, підписувати акти звірки розрахунків, зведену відомість (п. 2.1.9); самостійно оформляти або організовувати оформлення перевізних документів і документів необхідних для виконання митних та інших процедур державного контролю (пункт 2.1.14 договору).

Пунктом 2.3. договору визначено, що перевізник зобов`язаний, зокрема відкрити для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для замовника особовий рахунком з наданням коду платника №82202798 (п 2.3.3); вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійснені перевезення і надані послуги, пов`язані з перевезенням вантажу та надавати замовнику відповідні розрахункові документи в електронному вигляді, а у разі відсутності електронного зв`язку - в паперовому вигляді через (419903) Одеса-Ліски (п. 2.3.4); складати документи передбачені пунктом 1.3 договору щодо нарахування сум платежів (п. 2.3.5 договору).

Відповідно до п. 4.2. договору, оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний у пункті 14.2 розділу 14 договору.

Умовами пункту 4.5 договору, зокрема встановлено, що по мірі використання перевезень та надання послуг, перевізником відображається на особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати.

При незгоді із сумою нарахувань та стягнення платежів замовник для проведення перевірки письмово повідомляє перевізника на адресу, вказану в п. 14.2. договору (п. 4.9 договору).

Відповідно до п. 4.10 договору, у разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів, здійснюється перерахунок, після чого надлишок стягнутої суми перераховується на особовий рахунок замовника, як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати стягуються недоотримані грошові суми.

Згідно п. 4.11 договору, наявність підписаної зведеної відомості не позбавляє перевізника здійснити донарахування неврахованої плати за надані послуги за минулі періоди.

Відповідно до п. 8.2. договору, для організації електронного документообігу використовуються інформаційні системи, в тому числі: АС Клієнт УЗ, АС Месплан, ПАК АЕДО (програмно-апаратний комплекс Архів електронного документообігу залізничного транспорту з комплексною системою захисту інформації у відповідності до вимог законодавства України). Електронний документообіг між перевізником та замовником передбачає відповідно до п. 8.2.1. договору, оформлення наступних документів з накладанням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП): замовлення на перевезення вантажів форми ГУ-12; накладна та супроводжувальні документи при перевезенні у внутрішньому сполученні; накладна УМВС при перевезенні порожніх власних вагонів між Україною, Російською Федерацією та Республікою Білорусь; податкова накладна;

розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Пунктом 8.2.2. договору, Можливість оформлення наступних документів з накладанням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП): відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46; відомість плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а; повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами; накопичувальна картка зборів за роботи (послуги) та штрафів форми ФДУ-92; відомість плати за користування контейнерами форми ГУ-46к; пам`ятка про видачу/приймання контейнерів; повідомлення про прибуття вантажу; повідомлення про подавання вагонів; заява про переадресування вантажу; облікова катка; зведена відомість;

договір про надання послуг і додатки до нього.

Відповідно до п. 12.1. договору, договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС Месплан або АС Клієнт УЗ , або вчинення Замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з моменту підписання до 31.12.2019.

07.03.2019 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду щодо продажу послуг із використання власних вагонів АТ Укрзалізниця із застосуванням ЕТС ProZorro.Продажі до Договору про надання послуг №07472/ЦТЛ-2018 від 07.02.2018.

Відповідно до п. 5.2., 5.3. Додаткової угоди №1 замовник зобов`язується не раніше ніж на наступний робочий день з дня присвоєння електронним торгам статусу Торги завершені , але не пізніше ніж через шість робочих дні, відлік яких починається з наступного дня після присвоєння електронним торгам статусу Торги завершені , надати місячне замовлення на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів в АС Месплан у разі, якщо таке замовлення відсутнє, та узгодити його з причетними організаціями (одержувачем, експедитором, портом та іншими причетними). Не раніше ніж на наступний робочий день з дня присвоєння електронним торгам статусу Торги завершені , але не пізніше ніж через шість робочих дні, відлік яких починається з наступного дня після присвоєння електронним торгам статусу Торги завершені , проставити та узгодити в АС Месплан електронні заявки на подачу порожніх вагонів з ознакою Аукціон відповідно до плану перевезень та умов аукціону.

Пунктом 6.3 додаткової угоди №1 перевізник зобов`язується забезпечити подачу порожніх вантажних вагонів у кількості та у термін (строк) відповідно до проставленої замовником електронної заявки на подачу порожніх вантажних вагонів перевізника.

У Додатковій угоді №4 від 08.10.2019 щодо зміни умов продажу послуг із використання власних вагонів АТ Укрзалізниця із застосуванням ЕТС ProZorro.Продажі до Договору про надання послуг №07472/ЦТЛ-2018 від 07.02.2018 сторони домовились внести зміни до укладеної Додаткової угоди №1 від 07.03.2019, та викласти п.п. 5.2. та 5.3. у наступній редакції:

п.5.2 Не раніше ніж на наступний робочий день з дня присвоєння електронним торгам статусу Торги завершені , але не пізніше ніж через три робочих дні, відлік яких починається з наступного дня після присвоєння електронним торгам статусу Торги завершені , надати місячне замовлення на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів в АС Месплан у разі, якщо таке замовлення відсутнє, та узгодити його з причетними організаціями (одержувачем, експедитором, портом та іншими причетними).

п. 5.3. Не раніше ніж на наступний робочий день з дня присвоєння електронним торгам статусу Торги завершені , але не пізніше ніж через три робочих дні, відлік яких починається з наступного дня після присвоєння електронним торгам статусу Торги завершені , проставити та узгодити в АС Месплан електронні заявки на подачу порожніх вагонів з ознакою Аукціон відповідно до плану перевезень та умов аукціону.

Відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-PS-2019-12-10-000095-2 позивача визнано переможцем за номером лоту UZ101211/П продаж послуг з використання вагонів власності АТ Укрзалізниця (1 вагон на 1 добу) 1 лот 20 вагонів (групова відправка). Кількість вагонів - 20, рухомий склад - хопери-зерновози -95, полігон навантаження - без обмеження, дата подачі вагону початкова - 2019-12-24 00:00, дата подачі вагону кінцева 2019-12-24 23:59.

Як зазначає позивач, у відповідності до укладеного між сторонами додаткової угоди №1 ним була узгоджена в АС Месплан електронна заявка на навантаження 20-ти вагонів по станції Тетіїв регіональної філії Південно-Західна залізниця на 24.12.2019.

Проте, відповідач усупереч визначеним умовам додаткової угоди подав вагони під завантаження позивачу 22.12.2019, що підтверджується пам`ятками про подавання вагонів №104 вагони №№95382933, 95492302, 95448262, 95447140, 95618211, 95524872, 95576377, 95636155, 53202677, 95526182; №105 вагони №№95801460, 95325502, 95292553, 95543930; №107 вагони №107 №№59598664, 95378402, 95454427, 95679338, 95527610, 95530887.

Позивач зазначає, що відповідно до умов поданої заявки 24.12.2019 ним було завантажено вищезазначені вагони та передано відповідачу.

Проте, працівниками станції у супереч умовам договору було нараховано та стягнуто з позивача збір за користування вагонами у розмірі 34694,4 грн, що підтверджується відомістю плати за користування вагонами №24120002.

Не погоджуючись з відповідними діями відповідача, позивачем листом №1258 від 16.01.2020 повідомив відповідача про неправомірність списання грошових коштів у розмірі 32764,8 грн, у зв`язку з чим, просив останнього повернути надмірно сплачені грошові кошти. Проте даний лист позивача залишено без розгляду та задоволення з боку відповідача.

У зв`язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно з ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 3 ст. 307 Господарського кодексу України вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ст. 917 Цивільного кодексу України перевізник зобов`язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.

Судом встановлено, що позивачем відповідно до п. 5.2., 5.3. договору було подано та погоджено в АС Месплан електронну заявку на навантаження двадцяти вагонів по станції Тетіїв регіональної філії Південно-західна залізниця на 24.12.2019.

Окрім того, відповідно до Протоколу електронного аукціону №UA-PS-2019-12-10-000095-2 визначено, що дата подачі вагону початкова - 24.12.2019 о 00:00 год, дата подачі вагону кінцева - 24.12.2019 о 23:59 год.

Проте, усупереч умовам договору та протоколу електронного аукціону відповідачем було поставлено 20 вагонів 22.12.2019, що підтверджується пам`ятками про подавання вагонів №№104, 105 та 110.

Згідно з ч. 2 ст. 921 Цивільного кодексу України перевізник і відправник вантажу звільняються від відповідальності, якщо ненадання транспортного засобу або невикористання наданого транспортного засобу сталося не з їхньої вини, зокрема у разі припинення (обмеження) перевезення вантажу у певних напрямках, встановленого у випадках і порядку, передбачених транспортними кодексами (статутами).

У зв`язку з вищезазначеним, суд вважає, що нарахування відповідачем плати за користування вагонами у розмірі 34694,40 грн є безпідставною, оскільки саме неналежні дії відповідача щодо виконання умов договору та протоколу електронних торгів - передчасна подача вагонів, призвели до нарахування позивачу плати за користування вищезазначеними вагонами у період з 22.12.2019 по 24.12.2019 - 62 години, замість вірного - 22 години, у зв`язку з чим, правильною сумою за користування вагонами, яка підлягає списанню з позивача є 1929,88 грн.

У зв`язку з вищезазначеним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є належним чином обґрунтованими та підтверджені відповідними доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору за подання позову покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариство Українська залізниця (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного підприємства ЛТК Альянс (67600, Одеська обл., м. Біляївка, вул. Костіна, буд. 5/1; ідентифікаційний код 36587504) безпідставно списані з рахунку позивача грошові кошти у розмірі 32674 (тридцять дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн 52 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 26.01.2021.

Суддя Я.В. Маринченко