Рішення

від 25.01.2021 по справі 916/3346/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3346/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Рибці Ю. Е. розглянувши матеріали справи № 916/3346/20

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Сервісагро-Умань» (20325, Черкаська обл.., Уманський р-н., с. Городецьке, вул. Софіївська, 1-А; код - 36558693)

Відповідач : Фермерське господарство „Софіївка А.Ф.» (67791, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н., с. Софіївка, вул. 28 Червня, буд. 59; код: 33928658)

про стягнення 132644,97 грн.

на підставі порушення умов договору поставки

Представники сторін :

Від позивача : не з`явився;

Від відповідача : Фаюк О.А.(директор), Оуш С.Г. - довіреність.

СУТЬ СПОРУ : 23.11.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Сервісагро-Умань» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Фермерського господарства „Софіївка А.Ф.» (далі - Відповідач) про стягнення 158839,10 грн.

25.11.2020 року, суд відкрив провадження по справі, ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247- 252 ГПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановити відповідачу строк на подання відзиву на позов із врахуванням вимог ст.165 ГПК України та ч.1 ст.251 ГПК України - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

24.12.2020 року суд отримав відзив на позовну заяву - Відповідач визнав борг на суму 60304,47 грн. та не згоден з сумою нарахованої пені та штрафу.

24.12.2020 року суд призначив розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

21.01.2021 року Позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, якою зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 112644 грн. (сто дванадцять тисяч шістсот сорок чотири гривні 95 копійок) враховуючи: основне зобов`язання - 55866 грн. (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот шістдесят шість гривень 48 копійки), пеня - 17631 грн. (сімнадцять тисяч шістсот тридцять одна гривня 26 копійки), штраф у розмірі 5% - 6283 грн. (шість тисяч двісті вісімдесят три гривні 99 копійки), 39% річних від суми боргу - 32863 грн.(тридцять дві тисячі вісімсот шістдесят три гривні 22 копійки).

Суд оголошував перерву у судовому засіданні 11.01.2021 року та до 25.01.2021р.

У зв`язку із перебуванням судді у відпустці в період з 13.01.2021р. по 25.01.2021 року включно, клопотання Позивача (вх.№1263/21 від 18.01.2021р.) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не розглядалось і судове засіданні в режимі відео конференції - не призначалось.

Під час розгляду справи представник позивача позов підтримав, представники відповідача визнали наявність боргу та просили відмовити у стягненні штрафних санкцій у зв`язку із форс-мажорними обставинами.

В С Т А Н О В И В :

20.03.2019 року між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) було укладено договір поставки № 228-200319/ззр БР кредит, на умовах розстрочення платежу. За цим договором Постачальник зобов`язується передати у домовлений строк Покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. п.1.2 п.1 Договору поставка товару в рамках і на підставах цього Договору може здійснюватись окремими партіями відповідно до додаткових угод (специфікацій) до цього Договору.

Згідно п.п. 2.1 п.2 Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і є укладеним на строк до 31 грудня 2020 року, а щодо невиконаних до цього дня зобов`язань та відповідальності - до повного їх виконання.

Згідно п.4.1 Договору вартість Товару повинна бути повністю сплачена Постачальнику Покупцем на умовах, які зазначені в додаткових угодах (специфікаціях) до даного Договору, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Ціна Договору складається з суми вартості партій товару, поставлених постачальником та оплачених покупцем, протягом строку його дії.

01.01.2020 року між сторонами після досягнення взаємної згоди було укладено та підписано додаткову угоду №1 до Договору № 228-200319/ззр БР від 20 березня 2019 року. Даною угодою п.2.1. Договору було викладено в наступній редакції: Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01 липня 2020 року, але в будь якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Постачальником була поставлена продукція згідно додаткових угод (специфікацій) та видаткових накладних на суму 136 696,70 грн.

Позов ґрунтується на тому, що Відповідачем було здійснено розрахунок за поставлений Позивачем товар невчасно та не в повній мірі, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 55866,48 грн.

Вказані обставини підтверджені матеріалами справи (копіями видаткових накладних та платіжних доручень) та визнаються сторонами справи.

За приписами ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на викладене, та враховуюче визнання боргу Відповідачем, суд вважає, що Позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення з Відповідача боргу за поставлений товар в розмірі 55866 гривень 46 коп. Тому, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, Позивач, посилаючись на умови Договору та ст.526, 530 ,712 , 533 ,625 ЦК України та ст. 265, 231 ГК України просить суд стягнути з Відповідача 17631,26грн. пені, 6283,99 грн. штрафу та 32863,22коп. сплати 39% річних за прострочення по грошовому зобов`язанню.

Відповідач заперечує проти стягнення штрафних санкцій посилаючись на те, що сума залишкової заборгованості відповідача є незначною та в зв`язку з обставинами, які склались у відповідача внаслідок несприятливих погодних умов.

Відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, згідно п.8.6.1 Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті ціни Товару Покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5% (п`яти відсотків) та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Як зазначалось вище, позивач просить стягнути з відповідача 17631,26грн. пені та 6283,99грн. штрафу за порушення договірних зобов`язань.

Між тим, відповідно ч. 3 ст. 550 ЦК України, кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання (стаття 617 цього Кодексу).

Згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Пунктом 7.1. договору поставки від 20.03.2019р., також, передбачено, що у випадку настання обставин, що знаходяться поза контролем сторін (форс-мажорних), які сторонами не могли бути передбачені і враховані (громадських безпорядків, стихійного лиха та надзвичайних природних явищ, страйків (крім персоналу сторін), змін положень діючого законодавства, прийняття Урядом рішень про заборону експорту та імпорту тощо) та які стали прямою причиною неможливості виконання договірних зобов`язань, Сторона, що підпала під такі обставини, звільняється від відповідальності у вигляді штрафу та пені за невиконання зобов`язань по Договору при умові невідкладного надання документів, які підтверджують факт існування форс-мажорних обставин, а саме - висновку територіального органу Торгово-Промислової Палати України.

Висновком про загибель посівів (вих.2003-14/573 від 26.10.2020р.) Одеської регіональної торгово-промислової палати підтверджено, що на полях „ФГ СФГ „Софіївка А.Ф.» внаслідок несприятливих погодних умов восени 2019року та навесні 2020року відбулась загибель сільськогосподарських культур, а саме: посівів озимої пшениці на площі 190га, озимого ячменю на площі 15га та озимого ріпаку на площі 190га.

Частина 3 статті 550 ЦК України та стаття 617 ЦК України - не ставлять звільнення від сплати неустойки у вигляді штрафу та пені за порушення договірних зобов`язань через обставини непереборної сили в залежності від надання документів, які підтверджують факт існування форс-мажорних обставин, оскільки невиконання таких зобов`язань не залежить від того, коли такі документи були отримані стороною і коли були надані іншій стороні.

Тому суд не приймає до уваги, посилання у п.7.1. договору на можливість звільнення від сплати штрафу та пені за умов невідкладеного надання документів, які підтверджують факт існування таких форс-мажорних обставин.

На підставі викладеного, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 17631,26 грн. пені та 6283,99 грн. штрафу - слід відмовити.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.8.6.2 договору за порушення грошових зобов`язань по оплаті ціни товару на підставі ст.625 Цивільного Кодексу України Покупець сплачує на користь постачальника 39% річних від суми боргу.

За своєю правовою природою сплата відсотків річних за прострочення по грошовому зобов`язанню - не є неустойкою, тому нараховані позивачем 39% річних у розмірі 32863,22грн., підтягають стягненню з відповідача у повному обсязі, оскільки нараховані відповідно до вимог чинного законодавства та умов, укладеного між сторонами, договору.

На підставі викладеного позов підлягає частковому задоволенню, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства „Софіївка А.Ф.» (67791, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н., с. Софіївка, вул. 28 Червня, буд. 59; код: 33928658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісагро-Умань» (20325, Черкаська обл.., Уманський р-н., с. Городецьке, вул. Софіївська, 1-А; код - 36558693): 55866 гривень 46 коп. боргу; 32863 гривні 22 коп. сплати 39% річних та 1406 гривень 03 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України.

Повний текст складено 27 січня 2021 р.

Суддя О.А. Демешин