Постанова від 19.01.2021 по справі 912/2947/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 912/2947/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання: Мартинюк М. О.,

за участю представників сторін:

позивача - Дудченко В. В. (адвоката),

відповідача - Руденка Т. В. (адвоката),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - не з`явилися,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2020 (колегія суддів: Березкіна О. В. - головуючий, Іванов О. Г., Дармін М. О.) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторіос Компані",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії",

про стягнення 312 719 229,31 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") звернулося до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (далі - ВАТ "Кіровоградгаз") про стягнення 261 080 525,33 грн - заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 38 999 085,21 грн - пені, 3 495 853,31 грн - 3% річних та 9 143 765,46 грн - інфляційних втрат.

1.2. В обґрунтування позовних вимог АТ "Укртрансгаз" зазначало про неналежне виконання умов відповідачем Договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000724 (далі - Договір) в частині оплати за надані послуги. У зв`язку з наявністю у відповідача негативного місячного небалансу, який не був врегульований у строк до 12-го числа наступного місяця, позивачем надано послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2020 (суддя Вавренюк Л. С.) позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" задоволено повністю. Суд стягнув з ВАТ "Кіровоградгаз" на користь АТ "Укртрансгаз" 261 080 525,33 грн - заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 38 999 085,21 грн - пені, 3 495 853,31 грн - 3% річних та 9 143 765,46 грн - інфляційних втрат, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 672 350,00 грн.

2.2. Господарський суд першої інстанції виходив із того, що на виконання умов Договору та вимог Кодексу Газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС) позивач здійснив процедуру алокації обсягів природного газу, відібраного ВАТ "Кіровоградгаз" з точки виходу з газотранспортної системи до точки входу до суміжної системи - газорозподільної системи, оператором якої є відповідач, внаслідок чого у відповідача у вересні-грудні 2018 року та січні-лютому 2019 виявлені обсяги негативних місячних небалансів, які не були врегульовані відповідачем, на суму 261 080 525,33 грн. Суд погодився з вимогами позивача щодо застосування до спірних обсягів небалансу за жовтень, грудень 2018 року та лютий 2019 року коефіцієнту компенсації 1,2. При цьому господарський суд першої інстанції виходив із того, що обсяг газу, відібраного відповідачем в спірні місяці, становив 100 % розміру його небалансу, відповідач у зазначені періоди не здійснював подачі природного газу через точки входу до газотранспортної системи, тому відсутні правові підстави віднесення на відповідача обсягів природного газу, спожитого іншими споживачами природного газу, замовниками послуг з транспортування яких є інші суб`єкти господарювання, оскільки відповідач такі обсяги не споживав та не придбавав тощо, а лише здійснював його розподіл на договірних умовах для замовників таких послуг.

2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2020 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2020 змінено, викладено резолютивну частину в іншій редакції. Присуджено стягнути з ВАТ "Кіровоградгаз" на користь АТ "Укртрансгаз" 247 169 020,78 грн - заборгованість за послуги балансування обсягів природного газу, 37 100 529,42 грн - пені, 3 327 214,58 грн - 3% річних та 8 376 277,43 грн - інфляційні втрати, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 582 255,10 грн пропорційно до задоволених вимог.

2.4. Колегія суддів визнала правильними висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача за послуги з балансування. Проте суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду щодо застосування коефіцієнта компенсації 1,2 за надання послуг балансування у жовтні, грудні 2018 року та січні 2019 року, оскільки за ці періоди обсяг негативного небалансу не перевищував 5 % від загального обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, а тому підлягає застосуванню коефіцієнт компенсації 1, а не 1,2 як розрахував позивач.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2020, АТ "Укртрансгаз" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2020 залишити без змін.

3.2. Підставами касаційного оскарження АТ "Укртрансгаз" зазначило пункти 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме застосування до правовідносин Оператора газотранспортної системи (яким є Позивач) із Замовником послуг транспортування - Оператором газорозподільної системи (яким є Відповідач) пункту 2 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, у системному зв`язку із положеннями пункту 7 глави 3 розділу І, пункту 10 глави 1 розділу XI, пункту 1 та 7 глави 1 розділу XII, пунктів 1 та 2 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС щодо визначення розміру коефіцієнта при розрахунку небалансу відповідача як замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи. АТ "Укртрансгаз" вважає, що суд апеляційної інстанції порушив положення статей 2, 7, 11, частини 1 статті 236, частини 2 статті 237, частини З статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки під час ухвалення оскаржуваної постанови суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Суд апеляційної інстанції встановив, що 17.12.2015 між АТ "Укртрансгаз", що здійснює діяльність на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), на транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами, серія АЕ № 194511 від 28.02.2013 (Оператор), та ВАТ "Кіровоградгаз" (правонаступником якого є відповідач) (Замовник) укладено Договір. Сторони уклали цей Договір, керуючись Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом ГТС, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493.

4.2. Згідно з умовами пункту 2.1 Договору Оператор надає Замовнику послуги з транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких послуг (а. с. 10- 20 том 1).

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.

Послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим Договором, визначені пунктом 2.3 Договору, а саме: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи; послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій; послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.

Пунктами 2.5- 2.7 Договору визначено, що приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу ГТС; Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі; Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.

Згідно з пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що Замовник, зокрема, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг, а також вчасно врегульовувати небаланси.

Згідно з пунктами 7.1- 7.3 Договору вартість послуг з балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www/utg/ua; тарифи, передбачені пунктом 7.1 Договору, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору.

Пунктами 9.1- 9.4 Договору передбачено, що у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС у строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги з балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу ГТС. Вартість послуг з балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: Вбалансування = БЦГ х К х QБГ, де БЦГ - базова ціна газу; QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5 процентів від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1. Базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу ГТС. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця у строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті. Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг з балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.

Відповідно до пункту 11.4 Договору послуги з балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу ГТС та розділу ІХ цього Договору.

Згідно з пунктом 13.5 Договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 17.1 Договору передбачено, що Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

4.3. АТ "Укртрансгаз" було здійснено процедуру алокації обсягів природного газу, відібраного відповідачем з точки виходу з газотранспортної системи до точки входу до суміжної системи - газорозподільної системи, оператором якої є відповідач, за результатами чого у відповідача виявлені обсяги негативних місячних небалансів: у вересні 2018 в обсязі 1 098,374 тис. куб. м; у жовтні 2018 в обсязі 879,669 тис. куб. м; у листопаді 2018 в обсязі 6 327,778 тис. куб. м; у грудні 2018 в обсязі 3 138,244 тис. куб. м; у січні 2019 в обсязі 5 740,439 тис. куб. м; у лютому 2019 в обсязі 2 651,384 тис. куб. м (а. с. 21- 55 том 1).

4.4. Згідно з пунктом 11.4 Договору послуги з балансування оформлюються одностороннім актом за підписом позивача на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого відповідачем відповідно до Кодексу ГТС та розділу 9 Договору.

4.5. Суд встановив, що внаслідок нездійснення відповідачем регулювання негативних місячних небалансів, які виникли у вересні-грудні 2018 року та січні-лютому 2019, у строк та в порядку, визначеними умовами Договору та Кодексом ГТС, позивач на підставі пунктів 9.1- 9.5, 11.4 Договору, пункту 7 глави 3 та пунктів 3, 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС, надав відповідачу послуги з балансування, про що склав односторонні акти надання послуг з балансування природного газу, а саме:

- № 09-18-1512000724-БАЛАНС від 30.09.2018 на суму 17 588 327,89 грн;

- № 10-18-1512000724-БАЛАНС від 31.10.2018 на суму 13 036 470,79 грн;

- № 11-18-1512000724-БАЛАНС від 30.11.2018 на суму 87 577 166,36 грн;

- № 12-18-1512000724-БАЛАНС від 31.12.2018 на суму 42 188 649,31 грн;

- № 01-19-1512000724-БАЛАНС від 31.01.2019 на суму 72 446 002,62 грн;

- № 02-19-1512000724-БАЛАНС від 28.02.2019 на суму 28 243 908,36 грн (а.с. 22, 28, 34, 40, 46, 52 том 1). Проте відповідач у встановлений у Договорі строк не оплатив послуги з балансування.

4.6. Отже, спір виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору в частині оплати за надані послуги з балансування, внаслідок чого виникла заборгованість.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" в частині підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, підлягає закриттю, а в частині підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.2. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме застосування до правовідносин Оператора газотранспортної системи (яким є Позивач) із Замовником послуг транспортування Оператором газорозподільної системи (яким є Відповідач) пункту 2 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС в редакції, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, у системному зв`язку із положеннями пункту 7 глави 3 розділу І, пункту 10 глави 1 розділу XI, пункту 1 та 7 глави 1 розділу XII, пунктів 1 та 2 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС щодо визначення розміру коефіцієнта при розрахунку небалансу відповідача як замовника послуг з транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи.

5.3. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

5.4. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

5.5. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку не підтвердилися з огляду на наступне.

5.6. Предметом спору у цій справі є матеріально-правові вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з балансування обсягів природного газу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

5.7. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача за послуги з балансування, оскільки на виконання умов Договору та вимог Кодексу ГТС АТ "Укртрансгаз" здійснив процедуру алокації обсягів природного газу, відібраного ПрАТ "Кіровоградгаз" з точки виходу з газотранспортної системи до точки входу до суміжної системи -газорозподільної системи, оператором якої є відповідач, в результаті чого у відповідача у вересні-грудні 2018 року та у січні-лютому 2019 року виявлені обсяги негативних місячних небалансів, які не були врегульовані відповідачем.

До спірних обсягів небалансу за жовтень, грудень 2018 року та лютий 2019 року місцевий господарський суд застосував коефіцієнт компенсації 1,2. При цьому господарський суд виходив із того, що обсяг газу, відібраного відповідачем у спірні місяці, становив 100% розміру його небалансу. Зауваживши, що відповідач у зазначених періодах не здійснював подачі природного газу через точки входу до газотранспортної системи, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для віднесення на відповідача обсягів природного газу, спожитого іншими споживачами природного газу, замовниками послуг з транспортування яких є інші суб`єкти господарювання, оскільки відповідач такі обсяги не споживав та не придбавав, а лише здійснював його розподіл на договірних умовах для замовників таких послуг.

Натомість суд апеляційної інстанції застосував коефіцієнт компенсації 1,0. При цьому суд апеляційної інстанції виходив із того, що згідно зі звітом по точках входу/виходу замовника послуг з транспортування за жовтень 2018 року ( а. с. 73 т.1), розмір небалансу становить 879.669 тис. куб. м, а з алокації про поділ фактичного обсягу природного газу за цей місяць убачається, що обсяг відібраного газу становить 25 182,859, а тому негативний небаланс не перевищує 5% від обсягу відібраного газу (879.669:25 182.859 = 3,49%). Згідно зі звітом по точках входу/виходу замовника послуг з транспортування за грудень 2018 року розмір небалансу становить 3138.244 тис. куб. м, а з алокації про поділ фактичного обсягу природного газу за цей місяць, обсяг відібраного газу становить 69 262.056, а тому негативний небаланс не перевищує 5% від обсягу відібраного газу (3138.244:69 262.056 = 4,53%). Згідно зі звітом по точках входу/виходу замовника послуг з транспортування за лютий 2019 року розмір небалансу становить 2651.384 тис. куб. м, а з алокації про поділ фактичного обсягу природного газу за цей місяць, обсяг відібраного газу становить 57 436.201, а тому негативний небаланс не перевищує 5% від обсягу відібраного газу (2651.384: 57 436.201 = 4,61%)

Суд здійснив розрахунок коефіцієнта компенсації до спірних обсягів небалансу за жовтень, грудень 2018 року та лютий 2019 року, в якому врахував, що у зазначені періоди обсяг негативного небалансу не перевищував 5% від загального обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, а тому відповідно до пункту 9.2 Договору підлягає застосуванню коефіцієнт компенсації 1, а не 1.2.

5.8. Правовідносини з транспортування природного газу та діяльність позивача як оператора газотранспортної системи врегульовані, зокрема, нормами Закону України "Про ринок природного газу" та Кодексом ГТС.

Пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що небаланс - це різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг з транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг з транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації.

Відповідно до розділу XIV Кодексу ГТС при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного газотранспортної системи. Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу -позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи (пункти 2- 4 глави 1 розділу ХIV Кодексу ГТС).

Аналіз наведених положень законодавства, зокрема Кодексу ГТС, дає підстави для висновку, що для визначення коефіцієнта компенсації за визначеною в пункті 9.2 Договору формулою, яка підлягає застосуванню, коли визначається вартість послуг з балансування обсягів природного газу (при негативному місячному небалансі), слід ураховувати процентне співвідношення між розміром небалансу від обсягу природного газу, відібраного замовником з газотранспортної системи - з врахуванням всіх обсягів газу у розрізі кожного замовника послуг з транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 916/1807/16, від 18.06.2019 у справі № 922/1580/18, від 17.07.2019 у справі № 906/408/18, від 28.10.2020 у справі № 917/1641/19, від 29.09.2020 у справі № 904/2732/18.

Зазначені обставини свідчать про відсутність у Верховного Суду підстав для формування висновку у даній справі щодо питання застосування положень пункту 2 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС про визначення розміру коефіцієнта при розрахунку небалансу замовнику послуг з транспортування природного газу.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики з вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

За таких обставин наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, тому колегія суддів відповідно до пункту 4 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 912/2947/19 за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" у частині підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.9. З приводу підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, який, зокрема, відсилає до пункту 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів за умови не підтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

5.10. Колегія суддів зауважує, що статтею 296 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав закриття касаційного провадження.

Тому у разі, коли після відкриття касаційного провадження виявилося, що передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстава не була підтверджена, Верховний Суд має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанцій без змін, а не закривати касаційне провадження.

Наведене узгоджується з положенням другого речення пункту 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якого якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

5.11. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 910/12765/19, від 05.11.2020 у справі № 922/3472/19, від 10.11.2020 у справі № 912/441/18, від 19.11.2020 у справі № 912/217/18.

5.12. Отже, викладені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3 і 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції із зазначених підстав.

5.13. Таким чином, суд апеляційної інстанції, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову АТ "Укртрансгаз", оскільки суд апеляційної інстанції, враховувавши відсоток небалансу відповідача у відповідних періодах до загального обсягу надходження природного газу у газорозподільну мережу відповідача, обґрунтовано застосував коефіцієнт компенсації 1,0.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

6.3. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

6.4. За змістом статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.5. Оскільки наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 912/2947/19 за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз".

6.6. З огляду на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

6.7 . Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції немає.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" у частині підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" у частині підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2020 у справі № 912/2947/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак