Рішення

від 25.01.2021 по справі 556/2058/20

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 556/2058/20

Номер провадження 2/556/32/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.01.2021 року. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Котик Л.О.

при секретарі - Соловей Г.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Антонівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

в с т а н о в и в:

До Володимирецького районного суду Рівненської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Антонівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 . Після його смерті залишилось спадкове майно. На випадок своєї смерті ОСОБА_2 залишив заповіт, згідно якого усе своє майно він заповів позивачці ОСОБА_1 . У визначений законом шестимісячний строк позивачка не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини через ряд об`єктивних обставин, поганим станом здоров`я, неспівпадінням графіка роботи позивачки та нотаріальної контори, запровадженням в Україні карантину, юридичною необізнаністю. Просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 її батька - ОСОБА_2 .

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 23 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Відзив не подано.

Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Позивачка та її представник в підготовче засідання не з`явилася. Від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують.

Від представника Антонівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги визнає.

Згідно ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, і це встановлено в судовому засіданні, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть останнього, серії НОМЕР_1 .

Згідно заповіту від 07.10.2004 року, посвідченого секретарем Великоцепцевицької сільської ради Володимирецького району, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповів все своє майно дочці - ОСОБА_1 .

Як зазначено в довідці №1321 від 17.03.2014 року, виданій Великоцепцевицькою сільською радою Володимирецького району, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті проживав одиноко.

Після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Володимирецькій районній державній нотаріальній конторі Рівненської області, згідно даних зі Спадкового реєстру, спадкову справу не заведено. (довідка №1389/01-16 від 17.12.2020 року, видана завідувачем Володимирецької районної державної нотаріальної контори)

Причиною пропуску прийняття спадщини позивачка зазначає: тяжка тривала хвороба, проходила постійне та довготривале лікування, юридична необізнаність, неспівпадіння графіка роботи позивачки та нотаріальної контори, запроваджений в Україні карантин.

Так, з 03.12.2014 року по 14.05.2020 року. ОСОБА_1 систематично зверталася

до медичних установ для проходження обстеження та лікування, що підтверджується

випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого. Позивачка часто проходила довготривалі курси амбулаторного й стаціонарного лікування, серед яких з 13.12.2014 року по 05.12.2014 року, з 12.01.2015 року по 23.01.2015 року, з 19.02.2016 року по 26.02.2016 року, з 02.03.2017 року по 10.03.2017 року, з 13.03.2017 року по 23.03.2017 року, з 24.03.2017 року по 04.07.2017 року, з 29.11.2017 року по 04.12.2017 року, з 14.03.2018 року по 03.04.2018 року, 05.09.2018 року, 13.03.2019 року, 24.06.2019 року, 13.08.2019 року, 13.05.2020 року, 14.05.2020 року. З 05.07.2017 року ОСОБА_1 була визнана інвалідом 3 групи, загального захворювання по онко.

Ще однією причиною пропущеного строку звернення до нотаріальної контори

із заявою про прийняття спадщини за заповітом, у інший час відмінний від лікування, ОСОБА_1 зазначає неспівпадінням робочого графіку роботи нотаріальної контори та роботи позивачки, його незручністю. Так. ОСОБА_1 з 08.05.1998 року по 28.12.2018 року працювала інженером в службі технічного контролю ВП Рівненської АЕС, що підтверджується копією трудової книжки позивачки, серії НОМЕР_2 .

Також зазначає, що однією із причин пропущеного строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини є юридична необізнаність, оскільки позивачка як пересічний громадянин, вважала, що заповіт сам по собі є документом, який підтверджує її право на майно після смерті спадкодавця.

Однак, як зазначено в постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року (справа № 362/5972/18), судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Згідно ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

А як зазначено в статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно частини 1 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до положень статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно положень статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 постанови Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Згідно положень постанови Верховного Суду від 26.06.2019 року, справа №565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.

Згідно частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України, засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час розгляду даної справи, судом було здійснено оцінку кожного аргументу позивача, та доказів по справі. На підставі чого було встановлено, що дані дакази та аргументи є належними та допустими, а також відповідають вимогам статті 95 ЦПК України.

Таким чином, тяжка хвороба позивачки, запроваджений в Україні карантин, неспівпадіння графіка роботи позивачки та нотаріальної контори є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.

Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що позов визнано відповідачами, і це визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.

А як в ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 4,6,8,10-13, 17-18, 141, 206,

259, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1268, 1270, 1272 ЦК України , суд,-

Ухвалив :

Позов ОСОБА_1 до Антонівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , додатковий строк тривалістю в три місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обчислюється з часу набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У відповідності до п.15.5 розділу Х111 Прикінцеві положення, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через Володимирецький районний суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суддя : Котик Л.О.