Рішення

від 27.01.2021 по справі 697/2359/20

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/2359/20

Провадження № 2-о/697/11/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Скирди Б.К.

за участю секретаря судового засідання Васянович Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каневі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ліплявська сільська рада ОТГ Канівського району Черкаської області про встановлення факту проживання однією сім`єю, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання із спадкодавцем - ОСОБА_2 однією сім`єю - вісім років та три місяці в с. Келеберда Канівського району Черкаської області, тобто з 2002 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог своєї заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 роки, померла ОСОБА_2 , за якою він з 2002 року до дня її смерті здійснював догляд, проживав однією сім`єю без реєстрації та вів спільне господарство. Після її смерті відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку АДРЕСА_1 та трьох земельних ділянок, а саме:

- площею 0,1944 га, кадастровий номер №7122082300:02:001:0761;

- площею 3,2988 га, кадастровий номер №7122083900:01:001:1032;

- площею 2,2975 га, кадастровий номер №7122082300:01:001:1904.

На дані земельні ділянки, за виключенням земельної ділянки площею 2,2975 га, кадастровий номер №7122082300:01:001:1904, спадкодавцем за життя на ім`я заявника було складено заповіти, тому заявник вчасно прийняв спадщину та отримав свідоцтво про спадщину за заповітом. А на земельну ділянку площею 2,2975 га кадастровий №7122082300:01:001:1904, спадкодавець ніякого розпорядження за життя не зробив, у зв`язку з чим, при зверненні 24.12.2020 до державного нотаріуса, заявнику у видачі свідоцтва про спадщину за законом було відмовлено. Причиною відмови стало те, що заявник, як спадкоємець четвертої черги, має надати нотаріусу документи, які підтверджують факт його проживання зі спадкодавцем однією сім`єю більше п`яти років. Оскільки встановити даний факт іншим шляхом заявник не має можливості, а вказана обставина унеможливлює їй належним чином оформити свої спадкові права, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою.

У судове засідання заявник не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, вимоги своєї заяви підтримав та просив її задовольнити.

Представник Ліплявської сільської ради ОТГ у судове засідання також не з`явився, надіслав заяву в якій просив розгляд справи проводити без їх участі. Не заперечував щодо задоволення вимог заяви.

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Згідно з ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як зазначено в Постанові № 7 Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну сімейне життя , вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі Ельсхольц проти Німеччини суд визначив, що поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші сімейні de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом .

Згідно з ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 років (а.с.6).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки, площею 2,2975 га, кадастровий номер №7122082300:01:001:1904, місце розташування: Келебердянська сільська рада, Канівського району, Черкаської області, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку (а.с.11).

В матеріалах справи міститься постанова державного нотаріуса про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,2975 га, кадастровий номер №7122082300:01:001:1904, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 , так як не встановлений факт їх проживання однією сім`єю більше п`яти років (а.с.13).

З довідки виданої виконавчим комітетом Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області від 17.12.2020 № 1441 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно проживав разом однією сім`єю з ОСОБА_2 з 2002 року до дня її смерті за адресою: АДРЕСА_1 та вели спільне господарство (а.с.12).

З інформації наданої Канівською державною нотаріальною конторою від 16.01.2021 № 31/02-14 вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину за заповітом прийняв ОСОБА_1 (а.с.25-34).

Положеннями ст. 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені судом. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу.

За правилами ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

За змістом ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт того, що заявник був пов`язаний спільним побутом та проживав однією сім`єю зі спадкодавцем - ОСОБА_2 з 2002 року по день її смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 11-13, 76-81, 89, 263-265, 293, 315-319 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ліплявська сільська рада ОТГ Канівського району Черкаської області про встановлення факту проживання однією сім`єю - задовольнити повністю.

Встановити юридичний факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 з спадкодавцем ОСОБА_2 , з 2002 року до дня її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання через Канівський міськрайонний суд Черкаської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Головуючий Б . К . Скирда