Постанова

від 26.01.2021 по справі 200/5425/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року справа №200/5425/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Гайдар А.В., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участю представника Головного управління ДПС в Донецькій області Пономарьова А.О. , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління ДПС у Донецькій області та Державної податкової служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року (повний текст складено 14 вересня 2020 року в м. Слов`янськ) у справі № 200/5425/20-а (суддя І інстанції - Кониченко О.М.) за позовом Корпорації «Менеджмент Ассетс Компані» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

09 червня 2020 року Позивач, Корпорація «Менеджмент Ассетс Компані» (далі за текстом - позивач), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі за текстом відповідач 1) та Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області (далі за текстом відповідач 2), відповідно до якого просив суд: визнати бездіяльність Державної податкової служби України з невнесення до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації корпорації «Менеджмент Ассетс Компані» як платника податку на додану вартість, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, протиправною; зобов`язати Державну податкову службу України внести до реєстру платників податку на додану вартість зміни щодо скасування анулювання реєстрації корпорації «Менеджмент Ассетс Компані» як платника податку на додану вартість, а саме поновити таку реєстрацію датою отримання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23 квітня 2009 року, із збереженням індивідуального податкового номеру 364434205649; зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Донецькій області відобразити в індивідуальній інтегрованій картці платника корпорації «Менеджмент Ассетс Компані» показники податкової звітності з податку на додану вартість за період з березня 2017 р. по березень 2018 р.; зобов`язати Державну податкову службу України відобразити (поновити, перенести) на електронному рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість корпорації «Менеджмент Ассетс Компані» звітні дані, відображені згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за період з березня 2017 року по березень 2018 року, зокрема визначити суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні, в сумі 14 413 671,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 05 квітня 2018 року № 1200 було анульовано його реєстрацію як платника податку на додану вартість. Підставою для анулювання реєстрації було неподання платником податкової звітності з податку на додану вартість протягом 12 послідовних місяців за період з березня 2017 року по березень 2018 року.

Факт належного подання податкової звітності з податку на додану вартість підтверджено в ході розгляду Донецьким окружним адміністративним судом справи №805/4140/18-а, за результатами розгляду якої судом прийнято рішення від 08 серпня 2018 року яким визнано неправомірними дії Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області щодо відмови у прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість за період з березня 2017 року по березень 2018 року та зобов`язано Маріупольську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області визнати податкові декларації з податку на додану вартість за період з березня 2017 року по березень 2018 року поданими у строк контролюючому органу та прийняті належним чином згідно законодавства.

Позивач вказує, що з урахуванням відомостей з податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2018 року, факт подання якої у встановленому порядку підтверджено рішенням суду, в інформаційній системі контролюючого органу мало бути відображено від`ємне значення з податку на додану вартість, на яке збільшується показник в сумі 14 387 613,00 грн., а також сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в сумі 14 413 671,46 грн.

Натомість, згідно квитанцій №2 до податкових декларацій з податку на додану вартість визначено, що станом на 30 травня 2019 року звітна документація, зокрема податкові декларації з податку на додану вартість за період з березня 2017 року по серпень 2017 року ГУ ДФС у Донецькій області, не прийнято.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивач оскаржив його до суду та рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі №200/10800/18-а визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 05 квітня 2018 року №1200 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Однак, незважаючи на рішення суду, які набрали законної сили, на теперішній час відповідачем-1 не поновлено реєстрацію як платника податку на додану вартість, а відповідачем-2 не відображено в електронній системі належним чином факт подання податкових декларацій за період березень 2017 року - березень 2018 року, при цьому відповідачем-1 також не відображено на електронному рахунку суму податку, на який позивач має право зареєструвати податкові накладні.

Позивач вважає такі дії відповідачів протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси.

З урахуванням збільшення позовних вимог позивач просив суд: 1. Визнати бездіяльність Державної податкової служби України з невнесення до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації корпорації «МЕНЕДЖМЕНТ АССЕТС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 36443423) як платника податку на додану вартість, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, протиправною. 2. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області, Державну податкову службу України внести до реєстру платників податку на додану вартість зміни щодо скасування анулювання реєстрації корпорації «МЕНЕДЖМЕНТ АССЕТС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 36443423) як платника податку на додану вартість, а саме поновити таку реєстрацію датою отримання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23 квітня 2009 року, із збереженням індивідуального податкового номеру 364434205649. 3. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Донецькій області відобразити в індивідуальній інтегрованій картці платника корпорації «МЕНЕДЖМЕНТ АССЕТС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 36443423) показники податкової звітності з податку на додану вартість за період з березня 2017 р. по березень 2018 р. 4. Зобов`язати Державну податкову службу України відобразити (поновити, перенести) на електронному рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість корпорації «МЕНЕДЖМЕНТ АССЕТС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 36443423) звітні дані, відображені згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за період з березня 2017 року по березень 2018 року, зокрема визначити суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні, в сумі 14 413 671,46 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 200/5425/20-а позов задоволено частково, внаслідок чого визнано бездіяльність Державної податкової служби України з невнесення до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації корпорації «Менеджмент Ассетс Компані» як платника податку на додану вартість, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, протиправною. Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області внести до реєстру платників податку на додану вартість зміни щодо скасування анулювання реєстрації корпорації «Менеджмент Ассетс Компані» як платника податку на додану вартість, а саме поновити таку реєстрацію датою отримання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23 квітня 2009 року, із збереженням індивідуального податкового номеру 364434205649. Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області відобразити в індивідуальній інтегрованій картці платника корпорації «Менеджмент Ассетс Компані» показники податкової звітності з податку на додану вартість за період з березня 2017 року по березень 2018 року. В іншій частині позову відмовлено.

Головним управлінням ДПС у Донецькій області та Державною податковою службою України на зазначене рішення суду першої інстанції подано апеляційні скарги. Головне управління ДПС у Донецькій області в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інтанції, та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Головне управління ДПС у Донецькій області виконало всі дії, передбачені Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість №1130 від 14 листопада 2014 року.

Державна податкова служба України в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інтанції в частині визнання бездіяльності Державної податкової служби України з невнесення до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації корпорації «Менеджмент Ассетс Компані» як платника податку на додану вартість, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, протиправною, та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог - відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки тому, що Порядок реєстрації/анулювання реєстрації платників податку на додану вартість ведення Реєстру платників податку на додану вартість визначено нормами Податкового кодексу України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 року за № 1456/26233.

В судовому засіданні представник Головного управління ДПС у Донецькій області підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника Головного управління ДПС у Донецькій області, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційних скарг, і дійшла наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач, Корпорація «Менеджмент Ассетс Компані» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 36443423), місцезнаходження юридичної особи: 83114, Донецька область, м. Донецьк, проспект Панфілова, буд. 12. Позивач перебуває на податковому обліку відповідача 2.

Згідно свідоцтва № 100223877 від 23 квітня 2009 року позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість. Реєстрацію платника податку було анульовано 05 квітня 2018 року за рішення Головного управління ДФС у Донецькій області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 05 квітня 2018 року №1200.

Свідоцтво платника ПДВ було анульовано, з підстав того, що позивач протягом послідовних 12 місяців (з 01.03.2017 року по 01.02.2018 року) не подавав до ДПІ податкову звітність з ПДВ.

Позивач не погоджуюсь з діями Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області щодо неприйняття звітних податкових декларацій з ПДВ та рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області про анулювання реєстрації свідоцтва платника податків оскаржив їх у судовому порядку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року у справі №805/4140/18-а за позовом Корпорації Менеджмент Ассетс Компані до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області та Державної фіскальної служби України про зобов`язання вчинити певні дії, позовні вимоги задоволені частково. Визнано неправомірними дії Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області щодо відмови у прийнятті податкових декларації з податку на додану вартість Корпорації «Менеджмент Ассетс Компані» за період з березня 2017 року по березень 2018 року. Зобов`язано Маріупольську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області визнати податкові декларації з податку на додану вартість за період з березня 2017 року по березень 2018 року поданими у строк контролюючому органу та прийняти належним чином згідно чинного законодавства. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Вказане рішення суду від 08 серпня 2018 року у справі №805/4140/18-а набрало законної сили 07 листопада 2018 року, згідно ухвали Першого апеляційного адміністративного суду.

Також, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі №200/10800/18-а за позовом корпорації «Менеджмент Ассетс Компані» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №1200 від 05 квітня 2018 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість корпорації «Менеджмент Ассетс Компані» . В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення суду від 10 грудня 2018 року у справі №200/10800/18-а набрало законної сили 27 лютого 2019 року, згідно ухвали Першого апеляційного адміністративного суду.

Станом на дату подання цього позову статус позивача як платника податку на додану вартість визначено як: «анульовано за самостійним рішенням контролюючого органу» , причина анулювання «ненадання декларацій протягом року» .

Позивач звертався до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про встановлення способу виконання рішення суду в порядку статті 378 КАС України у справі №200/10800/18-а, шляхом направлення рішення суду на адресу ДФС України для внесення до реєстру платників податку на додану вартість відповідних змін, а саме поновлення реєстрації платником податку на додану вартість. Проте ухвалою від 11 березня 2020 року у задоволені заяви було відмовлено.

09 квітня 2019 року позивач звертався до Державної фіскальної служби листом за №09/04-19 з проханням внести зміни до реєстру платників податку на додану вартість.

Листом у відповідь від 27 травня 2019 року відповідач 1 повідомив, що питання виконання судового рішення у справі №200/10800/18-а здійснюється у порядку, визначеному ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України.

На електронний запит позивача № 27337416 від 27 травня 2020 року щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, ним було отримано квитанцію №1, згідно якої «документ не прийнятий - станом на 27.05.2020 року в Системі електронного адміністрування ПДВ для платника податків № 36443423 відсутній відкритий та взятий на облік рахунок» .

Судом встановлено що відповідачем- 1 на час розгляду справи не поновлено реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість, а відповідачем-2 не відображено в електронній системі факт подання податкових декларацій за період березень 2017 року - березень 2018 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з такого.

Питання процедури анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено у розділі V Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, станом на день прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ) та Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (далі-Положення №1130, в редакцій чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Пунктом 184.2 статті 184 ПК України передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б"-"з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

За змістом пункту 5.5 розділу V Положення №1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу). Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Згідно з пунктом 5.6 розділу V Положення №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою №6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Отже, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Судом встановлено, що позивачем надсилалась до державної податкової служби податкова звітність, а саме податкові декларації з ПДВ за звітні періоди березень 2017 року - березень 2018 року, які були отримані, однак не прийняті.

При цьому рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 у справі №805/4140/18-а, яке набрало законної сили був встановлений факт належного подання податкової звітності з податку на додану вартість за звітні періоди березень 2017 року - березень 2018 року та зобов`язано Маріупольську об`єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Донецькій області визнати податкові декларації з податку на додану вартість за період з березня 2017 року по березень 2018 року поданими у строк контролюючому органу та прийняти належним чином згідно чинного законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач вказує на те, що 28 березня 2019 року, після набуття рішенням суду у справі №805/4140/18-а законної сили, до електронного кабінету позивача надійшли квитанції № 2 про прийняття до податкового обліку податкових декларацій лише за вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року та січень, березень 2018 року.

04 квітня 2019 року та 05 квітня 2019 року до електронного кабінету позивача надійшли рішення про скасування відмови у прийнятті звітності всіх неприйнятих декларацій, а саме податкових декларацій з ПДВ за березень - грудень 2017 року та січень - березень 2018 року.

Однак, 30 травня 2019 року, до електронного кабінету позивача надійшли квитанції №2 про неприйняття звітності за березень - серпень 2017 року, оскільки формат подання не відповідає стандарту XML-файлу (помилка структури).

Організацію діяльності з ведення оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що затверджений наказ Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 (далі - Порядок № 422).

Відповідно до п. 2 розділу І вказаного Порядку, інтегрована картка платника (далі - ІКП) є формою оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.

У свою чергу первинні показники - це показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску.

До первинних документів належать, серед інших, податкові декларації, уточнюючі розрахунки, судові рішення.

Згідно з п. 4 розділу І Порядку № 422, відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Відповідно до п. 5 розділу І Порядку № 422, контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.

При цьому, суд зауважує, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року у справі №805/4140/18-а, що набрало законної сили, та є обов`язковим до виконання, визнано неправомірними дії Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області щодо відмови у прийнятті податкових декларації з податку на додану вартість Корпорації «Менеджмент Ассетс Компані» за період з березня 2017 року по березень 2018 року та зобов`язано її визнати податкові декларації з податку на додану вартість за період з березня 2017 року по березень 2018 року поданими у строк контролюючому органу та прийняти належним чином згідно чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Наказом Державної фіскальної служби України від 10.05.2018 року №281 «Про реорганізацію територіальних органів ДФС у Донецькій області» та постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 року № 296, Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39883670) реорганізована шляхом її приєднання як структурний підрозділ до Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028).

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 12 липня 2019 року Маріупольську об`єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Донецькій області припинено.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань з 07.08.2019 Головне управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028) перебуває у стані припинення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 р. № 537 в межах реорганізації територіальних органів Державної фіскальної служби реорганізовується Головне управління ДФС у Донецькій області шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Донецькій області.

Відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління ДПС у Донецькій області 31.07.2019 зареєстровано в якості юридичної особи за ЄДРПОУ 43142826.

За таких обставин, Головне управління ДПС у Донецькій області станом на теперішній час набуло прав та обов`язки територіальних органів ДФС у Донецькій області.

З урахуванням викладеного, судом робиться висновок, що оскільки декларації з податку на додану вартість за період з березеня 2017 року по березень 2018 року подані підприємством з дотриманням норм законодавства з питань оподаткування, Головне управління ДПС у Донецькій області було зобов`язано відобразити показники декларації в картці особового рахунку, оскільки такий обов`язок покладено саме на податковий орган нормами Податкового кодексу України, а відсутність в картці особового рахунку відомостей, зазначених підприємством в деклараціях з ПДВ за спірний період часу з часу їх подання порушує права платника податків.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про зобов`язання Головного управління ДПС у Донецькій області відобразити в індивідуальній інтегрованій картці платника корпорації «Менеджмент Ассетс Компані» показники податкової звітності з податку на додану вартість за період з березня 2017 р. по березень 2018 р. такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ст.19-2 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в частині забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики виконує такі функції: здійснює координацію діяльності контролюючих органів; затверджує нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції контролюючих органів; прогнозує, аналізує надходження податків, зборів, платежів, визначених Податковим та Митним кодексами України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників, законодавства, угод про вступ до міжнародних організацій, інших міжнародних договорів України на надходження податків, зборів, платежів, надає пропозиції щодо збільшення їх обсягу та зменшення втрат бюджету; узагальнює практику застосування законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, розробляє проекти нормативно-правових актів; видає узагальнюючі податкові консультації відповідно до цього Кодексу; виконує інші функції, передбачені законом.

Відповідно до п.1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Згідно із пп.36 п.4 Положення, ДФС відповідно до покладених на неї завдань здійснює в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення реєстрів, банків та баз даних, а також забезпечує ведення реєстру страхувальників єдиного внеску.

Абзацом 1 п.2.3 Положення №1130, (в редакції, яка діяла на час анулювання Свідоцтва платника ПДВ) визначено, що формування та ведення реєстру платників податку на додану вартість здійснює Державна фіскальна служба України. На час звернення позивача до суду таку функцію здійснює Державна податкова служба України.

Ведення реєстру платників податку на додану вартість належить виключно до повноважень Державної фіскальної служби України, правонаступником якої є Державна податкова служба України.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2.4 Положення № 1130 (в редакції, яка діяла до внесення змін Наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2020 року, які набрали чинність 09.03.2020) було встановлено «з кола обов`язків щодо ведення Реєстру Державна фіскальна служба України здійснює:….. відміну анулювання реєстрації платника ПДВ» .

Відповідно до абз.3 п.5.10 Положення №1130, підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру (в редакції, яка діяла на час прийняття Рішення від 10.12, 2018 року Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/10800/18а ).

До абзацу третього пункту 5.10 відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.01.2020 р. N 30 (набрали чинності з 09.03.2020) були внесені зміни, внесеними згідно до якого він був викладений у наступній редакції «Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ» .

Таким чином, необхідною передумовою для внесення контролюючим органом до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації є отримання належним чином завіреної копії судового рішення, яким скасовано рішення відповідного податкового органу про анулювання реєстрації платника ПДВ або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ.

Згідно листа Головного управління ДПС у Донецькій області ДПС України від 31 березня 2020 року за №27959/10/05-99-0-02, щодо виконання рішення суду у справі №200/10800/18-а, було повідомлено, що на виконання вимог пункту 5.10 розділу V Положення №1130 рішення суду із копіями відповідних документів листом ГУ ДФС у Донецькій області від 26 квітня 2019 року за №2875/8/05-99-08-05-09 було надіслано до Державної податкової служби України.

Таким чином, оскільки рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 у справі №200/10800/18-а яким, зокрема, скасовано рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №1200 від 05 квітня 2018 року, набрало законної сили, відповідачем 1 протиправно не було внесено до реєстру платників податку на додану вартість зміни щодо скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Корпорації «Менеджмент Ассетс Компані» , тому позовні вимоги в частині визнання бездіяльності в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В свою чергу, позовна вимога про зобов`язання Головного управління ДПС у Донецькій області внести до реєстру платників податку на додану вартість зміни щодо скасування анулювання реєстрації корпорації «Менеджмент Ассетс Компані» як платника податку на додану вартість, а саме поновити таку реєстрацію датою отримання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23 квітня 2009 року, із збереженням індивідуального податкового номеру 364434205649 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2.5 Положення №1130 в редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду було визначено, що контролюючі органі, зазначені у п. 2.5 цього розділу (Контролюючі органи в областях та місті Києві, межрегіональні територіальні органи) та державні податкові інспекції, які їм підпорядковуються, здійснюють: реєстрацію, перереєстрацію, анулювання платників податків.

На час прийняття Рішення у зазначеній справі обов`язок внесення до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації корпорації «Менеджмент Ассетс Компані» як платника податку на додану вартість, а саме поновити таку реєстрацію датою отримання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23 квітня 2009 року, із збереженням індивідуального податкового номеру 364434205649 покладено на Головне управління ДПС у Донецькій області.

У задоволенні позовних вимог позивача у відношенні відповідача 1 - Державної податкової служби України про зобов`язання внести до реєстру платників податку на додану вартість зміни щодо скасування анулювання реєстрації корпорації «Менеджмент Ассетс Компані» як платника податку на додану вартість, а саме поновити таку реєстрацію датою отримання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23 квітня 2009 року, із збереженням індивідуального податкового номеру 364434205649 повинно бути відмовлено оскільки у нього відсутні такі повноваження на час прийняття рішення справі, з огляду на приписи п. 2.4 та п. 2.5 Положення № 1130 в редакції, яка діє на дату прийняття рішення у цій справі.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України відобразити (поновити, перенести) на електронному рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість корпорації «Менеджмент Ассетс Компані» звітні дані, відображені згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за період з березня 2017 року по березень 2018 року, зокрема визначити суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні, в сумі 14 413 671,46 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з п. 200-1.1 ст. 201-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 200-1.3 ст. 201-1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах + еОвердрафт - еНаклВид - еВідшкод - еПеревищ.

У відповідності до п.200-1.4 ст. 201-1 Податкового кодексу України, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку.

Згідно з п. 200-1.8 ст. 201-1 Податкового кодексу України після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

На виконання вказаного п. 200-1.8 ст. 201-1 Податкового кодексу України після прийняття Головним управлінням ДФС у Донецькій області рішення про анулювання реєстрації позивача платника податку на додану вартість від 05 квітня 2018 року №1200 було закрито його електронний рахунок, а наявний на ньому ліміт коштів списано, що підтверджено у відзиві відповідача 2.

При цьому положення ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин між позивачем та відповідачем не визначали чітких обсяг обов`язків контролюючого органу в контексті відновлення права позивачем на реєстраційний ліміт в разі внесення за рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Згідно витягу з Системи електронного адміністрування ПДВ №23329046 станом на 14 травня 2018 року сума ліміту - податку, на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становила 14 413 671,46 грн.

Згідно з п. 2.3, 2.4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014 р. № 1130, формування та ведення Реєстру здійснювала Державна фіскальна служба України (на час розгляду справи Державна податкова служба України).

Контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків у Реєстрі, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

З кола обов`язків щодо ведення Реєстру Державна фіскальна служба України здійснює, в тому числі, організацію реєстрації платників ПДВ; виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, їх зберіганням, захистом, контроль за правом доступу тощо); автоматизоване ведення бази Реєстру та інші.

Так, механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Порядок № 569).

Згідно з п. 6, 7 Порядку № 569 саме на ДФС України (ДПС України) покладено обов`язок комунікації з Державним казначейством України щодо відкриття, закриття електронного рахунку.

Згідно з пунктом 13 Порядку №569 ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Системний аналіз вказаних вище законодавчих норм свідчить про те, що відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ (в тому числі реєстраційного ліміту) належить до повноважень ДФС України (ДПС України). При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами.

Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 21 липня 2020 року у справі № 820/1053/16.

Крім того, суд звертає увагу на те, що 23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 466-IX (надалі - Закон № 466-ІХ).

Цим законодавчим актом пункт 200-1.3 статті 201-1 ПК України доповнено абзацами двадцять сьомим і двадцять восьмим.

Згідно з положеннями цих норм, у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, еНакл (сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене). Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.

Отже, законодавцем уточнено та вдосконалено процедуру виконання судового рішення, яке набрало законної сили, щодо внесення до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Вищезазначена позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 22 липня 2020 року по справі № 520/5627/19 (адміністративне провадження № К/9901/35374/19, К/9901/34990/19).

Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про зобов`язання Державної податкової служби України відобразити (поновити, перенести) на електронному рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість корпорації «Менеджмент Ассетс Компані» звітні дані, відображені згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за період з березня 2017 року по березень 2018 року, зокрема визначити суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні, в сумі 14 413 671,46 грн., є передчасною, оскільки відповідачем 2 не внесено запису до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість та не відображені показники податкових декларації з ПДВ за період з березня 2017 року по березень 2018 року.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України відобразити (поновити, перенести) на електронному рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість корпорації «Менеджмент Ассетс Компані» звітні дані, відображені згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за період з березня 2017 року по березень 2018 року, шляхом визначення суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні, в сумі 14 413 671,46 грн повинно бути відмовлено.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 2 статті77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнав їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Донецькій області та Державної податкової служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 200/5425/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 200/5425/20-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 27 січня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

А.В. Гайдар