Постанова

від 27.01.2021 по справі 420/6944/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/6944/19 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОЮА "ГРИФОН БЕЗПЕКА" до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області, Державної податкової інспекції України, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю "УК "Привілей" про скасування рішення комісії та зобов`язання зареєструвати податкову накладну,

В С Т А Н О В И Л А :

21 листопада 2019 року ТОВ "ОЮА "ГРИФОН БЕЗПЕКА" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС в Одеській області №1234701/39206794 від 25.07.2019 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 11 від 30.06.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС в Одеській області №1263162/39206794 від 29.08.2019 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 13 від 31.07.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного подання.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "ОЮА "ГРИФОН БЕЗПЕКА" зазначило, що ним у встановленому законодавством порядку, складено та направлено до контролюючого органу податкові накладі № 11 та № 13, реєстрація яких необґрунтовано зупинена комісією ГУ ДФС в Одеській області. Позивач зазначає, що ним до контролюючого органу подані всі документи на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "УК "Привілей", однак, не зважаючи на подані документи, комісією ДФС прийняті оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій первинних документів.

ГУ ДПС в Одеській області та ДПС України заперечували проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що рішеннями комісії ДФС обґрунтовано зупинено реєстрацію ПН, на підставі п.201.16 ст.201 ПК України.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року адміністративний позов ТОВ "ОЮА "ГРИФОН БЕЗПЕКА" задоволено.

Визнані протиправними та скасовані рішення Комісії Головного управління ДФС в Одеській області №1234701/39206794 від 25.07.2019 року та №1263162/39206794 від 29.08.2019 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 11 від 30.06.2019 року та № 13 від 31.07.2019 року, подані товариством з обмеженою відповідальністю ОЮА ГРИФОН БЕЗПЕКА в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Не погодившись із прийнятим рішенням ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Зокрема апелянт зазначає, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних стало ненадання платником податків на розгляд комісії необхідних первинних та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку тощо. Зміст апеляційної скарги ідентичний змісту відзиву на позовну заяву.

В зв`язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

ТОВ Охоронно-юридичне агентство Грифон Безпека зареєстровано в ЄДРПОУ з 07.05.2014 року. Основним видом діяльності є діяльність приватних охоронних служб ( код КВЕД 80.10 ), на здійснення якого у позивача наявна ліцензія АЕ № 292353 від 01.08.2014 року (т.1 а.с.20-22).

02 січня 2018 року між ТОВ Охороно-юридичне агентство Грифон Безпека (виконавець) та ТОВ Управляюча компанія Привілей укладено договір охорони №01-01/18-УК, предметом якого є надати за плату послуги з фізичної охорони майна Замовника та здійснення охорони громадського порядку на об`єкті за адресою, зазначеною у дислокації постів та розрахунку вартості охорони об`єкта (т.1, а.с.23-28).

02 січня 2018 року укладено Додаток №1 Дислокація постів та розрахунок вартості охорони об`єкта (т.1, а.с.29).

На виконання цього Договору складено акт прийому-передачі майна під охорону від 02 січня 2018 року а саме: прибудинкової території багатоквартирних будинків №№3/1,3/2,3/3,3/4,3/5 за адресою: Одеська обл., с. Крижанівка,вул. Миколаївська (т.1, а.с.30).

19 січня 2018 року між позивачем та ТОВ "УК "Привілей" укладено додаткову угоду до Договору охорони №01-01/18 УК від 02 січня 2018 року (т.1, а.с.35).

Згідно акту наданих послуг № 13 від 30.06.2019 року, позивач надав ТОВ "УК "Привілей" охоронні послуги на суму 18 000 грн, в т.ч. 3 000 ПДВ, на зазначену операцію позивачем виписано податкову накладну № 11 від 30.06.2019 року та 12.07.2019 року направлено її для реєстрації в ЄРПН.

Однак, 12 липня 2019 року позивачем отримано від відповідача квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки ПН відповідає вимогам пп.1.6 п.1 критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1 а.с.40).

Згідно акту наданих послуг № 14 від 31.07.2019 року, позивач надав ТОВ "УК "Привілей" охоронні послуги на суму 15 000 грн без ПДВ, на зазначену операцію позивачем виписано податкову накладну № 13 від 31.07.2019 року та 14.08.2019 року направлено її для реєстрації в ЄРПН.

Однак, 14 серпня 2019 року позивачем отримано від відповідача квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки ПН відповідає вимогам пп.1.6 п.1 критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1 а.с.113).

17 липня 2019 року та 27 серпня 2019 року позивачем до контролюючого органу направлені пояснення та копії фінансово-господарських документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

25 липня 2019 року податковим органом прийнято рішення № 1234701/39206794 від про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 11.

29 серпня 2019 року контролюючим органом прийнято рішення № 1263162/39206794 від про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 13.

В обох рішеннях підставою для відмови в реєстрації податкових накладних зазначено: "не надання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/по слуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з наявності у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ "УК "Привілей".

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених", якою затверджений, окрім іншого Порядок зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених (надалі - Порядок №117).

Пунктом 5 вказаного Порядку №117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з п. 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Згідно з пунктами 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 21 вказаного Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

У спірний період критерії ризиковості платника податків визначалися листами Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, зі змінами від 05.11.2018 року, від 07.08.2019 № 1962/99-99-29-01-01.

Разом з тим, вказані критерії затверджено без дотримання регуляторних процедур, а запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДПС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» , а саме передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності, і враховуючи, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, і мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм, тому станом на час прийняття спірного рішення відповідача, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, відсутня правова обґрунтованість та об`єктивність застосування механізму державного регулювання в частині визначених органами податкової служби критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Зі змісту квитанцій від 12.07.2019 року та 14.08.2019 року вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної № 68 вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку" (а.с.40, 113).

Відповідачем вказано, що податкова накладна зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв`язку з тим, що остання відповідає підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» , разом з тим жодного посилання на конкретний критерій, визначений у пункті 1.6 не наведено.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листами ДФС, крім того без зазначення конкретних підстав такого зупинення, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду по справі № 560/279/19 від 20 листопада 2019 року, від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, від 9 липня 2019 року у справі №140/2093/18 та 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18, від 21 травня 2020 року по справі № 560/391/19.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем надані до контролюючого органу всі документи, передбачені пунктом 14 Порядку № 117 на підтвердження взаємовідносин з ТОВ "УК "Привілей" для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, в поясненнях позивач зазначав, що 02 січня 2018 року між ТОВ Охороно-юридичне агентство Грифон Безпека (Виконавець) та ТОВ Управляюча компанія Привілей було укладено договір охорони №01-01/18-УК (т.1, а.с.23-28).

Згідно з умов п. 2.1. Договору, замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надати за плату послуги з фізичної охорони майна Замовника та здійснення охорони громадського порядку на об`єкті за адресою, зазначеною у дислокації постів та розрахунку вартості охорони об`єкта (Додаток №1 до цього договору).

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що приймання Виконавцем окремо визначеного майна, яке (які) розміщені на Об`єктів охорони здійснюється на підставі Додатку №2 до цього Договору.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що Замовник оплачує надані Виконавцем послуги у безготівковій формі шляхом здійснення прямого банківського переведення грошових коштів у безготівковій формі на рахунок Виконавця згідно Додатку №1 до цього договору самостійно щомісяця до 10 числа наступного місяця, який слідує за місяцем в якому надаються послуги виконавця у розмірі 100% постлоплати послуг охорони.

Також, відповідно до п. 4.3 цього договору, протягом 3 робочих днів після закінчення кожного звітного місця Виконавець надає Замовнику 2 примірними акт наданих послуг.

На підтвердження надання послуг згідно вищезазначеного договору, позивачем до контролюючого органу надавались наступні документи:

договір охорони № 01-01/18-УК від 02 січня 2018 року; додаткову угоду №1 від 19 січня 2019 року до Договору охорони № 01-І0/8-УК від 02 січня 2018 року; акт надання послуг №13 від 30.06.2019 року; рахунок-фактуру №13 від 30.06.2019 року; ліцензію Серія АЕ № 292353 від 01.08.2014 року, рахунок на оплату № 13 від 30.06.2019 року та оплачено послуги згідно з платіжним дорученням від 02.07.2019 року № 223 у сумі 18000 грн з ПДВ, акт надання послуг № 15 від 31.07.2019 року на суму 15 000 грн без ПДВ, рахунок на оплату № 15 від 31.07.2019 року.

По податковій накладній № 13 ТОВ "УК "Привілей" оплачено послуги згідно з платіжним дорученням від 29.08.2019 року № 267 у сумі 18 000 грн з ПДВ (а.с. 112, т.1).

Проте, в оскаржуваних рішеннях Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних фактично було лише процитоване положення пункту 14 Порядку №117, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних № 11 та № 13, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Крім того, вірними є висновки суду першої інстанції, що договором про надання послуг з охорони, за якими виписано податкові накладні, не передбачено оформлення постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі інвойси, оскільки специфіка цих договорів не передбачає оформлення таких документів.

При цьому, щодо поданих позивачем документів у відповідача були відсутні будь - які зауваження щодо дефекту форми, змісту або походження.

Разом з тим, Комісія не зважаючи на надіслані позивачем пояснення та додані до нього документи, прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не доведення податковим органом законності прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для спростування висновків суду, дублюють відзиви на позовну заяву. Апелянтом не зазначено, в чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права судом першої інстанції.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310,315,316, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко