Постанова

від 27.01.2021 по справі 520/13722/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року

м. Київ

справа №520/13722/19

адміністративне провадження №К/9901/22720/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алі-Автотранс"

до Головного управління Держпраці у Харківській області

про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування вимоги

за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області

на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року (постановлену у складі головуючого судді Русанової В.Б., суддів Перцової Т.С., Жигилія С.П.),

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року задоволено позов ТОВ "Алі-Автотранс" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування вимоги.

18 травня 2020 року на рішення суду Головним управлінням Держпраці у Харківській області подано апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2020 року визнано наведені у клопотанні Головного управління Держпраці у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі № 520/13722/19 підстави пропуску строку неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху та надано 10 денний строк для подання заяви із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку, а також сплати судового збору. Роз`яснено, що у перебіг визначеного строку не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі № 520/13722/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алі-Автотранс" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування вимоги повернуто скаржнику.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем у строк, встановлений судом, не виконано вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2020 року, недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до цього суду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що в оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права, зокрема положення частини третьої статті 295 КАС України, у зв`язку з чим дійшов невірних висновків про недоведеність наявності поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження у справі № 520/13722/19.

При цьому, скаржник звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що особа ( ОСОБА_1 ), яка вперше звернулася з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року мала законні підстави для підписання та подачі вказаної апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Вищевказане скаржник підтверджував відомостями, що наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. З огляду на це, заявник наголошує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про ненадання доказів усунення недоліків апеляційної скарги та відсутність поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження у справі № 520/13722/19.

Позиція інших учасників справи

27 січня 2021 року до суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу відповідача, в якому зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте при дотриманні норм процесуального права, тому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі №520/13722/19, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 27 січня 2021 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків суду апеляційної інстанції та доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року відповідає, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів із дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Водночас за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини першої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Частиною другою статті 169 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Так, судом апеляційної інстанції було встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, указані нею у заяві, визнані неповажними. Водночас протягом десяти днів із дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2020 року визнано наведені у клопотанні Головного управління Держпраці у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі № 520/13722/19 підстави пропуску строку неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху та надано 10 денний строк для:

- подання заяви із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку;

- направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Також вказаною вище ухвалою суду апеляційної інстанції скаржнику роз`яснено, що у перебіг визначеного строку не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Згідно поштового повідомлення Головне управління Держпраці у Харківській області отримало копію оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції 15 червня 2020 року.

26 червня 2020 року скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке було обґрунтовано тим, що Головним управлінням Держпраці у Харківській області вперше подано апеляційну скаргу в межах строків на апеляційне оскарження, встановлених КАС України, але повернуто судом апеляційної інстанції через відсутність повноважень представника апелянта на подання апеляційної скарги. Разом з тим, представник апелянта Я.О. Мельник, яка підписала скаргу як вперше, так і вдруге, мала законні підстави для її подання, оскільки внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як підписант.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року в задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Харківській області про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі № 520/13722/19 відмовлено.

Постановляючи вказану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначені доводи не є поважними обставинами пропуску строку на апеляційне оскарження за повторно поданою апеляційною скаргою, оскільки свідчать про фактичну незгоду з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що ці доводи є аналогічними доводам, які зазначені в первинному клопотанні щодо пропуску строку на апеляційне оскарження поданому відповідачем, оцінка яким вже надавалась судом та які визнано неповажними.

Відповідно до частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17 липня 2020 року процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначеним в ухвалі суду апеляційної інстанції, є 6 серпня 2020 року.

Однак, на момент постановлення оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції (11 серпня 2020 року), скаржником не надано доказів усунення недоліків апеляційної скарги , зокрема не подано до Другого апеляційного адміністративного суду заяви із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку та не подано оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Згідно з частиною п`ятою статті 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що оскільки у строк, встановлений судом, відповідачем не виконано вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2020 року, недоліки апеляційної скарги не усунуто, то суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню відповідачу, а доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Зокрема, з приводу доводів касаційної скарги колегія суддів зазначає, що як правильно вказано судом апеляційної інстанції в ухвалі від 8 липня 2020 року, зазначені доводи не є поважними обставинами пропуску строку на апеляційне оскарження за повторно поданою апеляційною скаргою, оскільки свідчать про фактичну незгоду з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду.

Однак, замість того щоб оскаржити в касаційному порядку ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду, якою на думку скаржника незаконно повернуто його первинну апеляційну скаргу, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції із пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, мотивуючи такий пропуск строку незгодою із судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Верховний Суд в свої рішеннях, зокрема від 5 травня 2020 року у справі №826/6830/17 та від 17 вересня 2020 року у справі №640/12324/19, неодноразова наголошував на тому, що незвернення до суду за захистом свої прав через неналежне використання процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Відповідач у касаційній скарзі не наводить жодних доводів, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

Крім того, касаційна скарга не містить доводів щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які регулюють порядок прийняття апеляційної скарги.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Також, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Крім того, суд повторно наголошує на тому, що скаржником також не було виконано ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2020 року в частині сплати судового збору, що в будь-якому випадку свідчить про неналежне виконання скаржником вимог КАС України в частині звернення до суду апеляційної інстанції щодо перегляду рішень суду першої інстанції та є підставою для повернення апеляційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко