Рішення

від 27.01.2021 по справі 701/1176/20

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/1176/20

Номер провадження2/701/47/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого - судді - В.Л. Маренюка

за участю секретаря - Н.В. Філіпчак

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Маньківського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Черкаській області про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про зняття арешту з майна.

На підставу своїх вимог спирається на те, що 25 березня 2011 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивач набула право власності на земельну ділянку площею 3,2164 га, кадастровий номер 7123155300:02:001:0253, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області.

В серпні 2020 року позивач мала намір продовжити термін оренди вказаної земельної ділянки, однак не змогла розпорядитися своїм майном, оскільки позивачу повідомили, що на її майно, в тому числі і на вказану земельну ділянку накладено арешт.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 листопада 2016 року, по справі № 712/7722/16-ц, з позивача та її чоловіка ОСОБА_2 солідарно стягнуто кошти по відсотках за кредит в сумі 15173 доларрів США та пені у розмірі 8152,79 грн., однак вказану заборгованість позивач та її чоловік погасили добровільно за погодженням з банком, до винесення судом рішення по справі.

Після погашення заборгованості, 2 листопада 2016 року представник банку передав їм правовстановлюючі документи на квартиру, на купівлю якої вони отримували кредит.

Крім того Маньківським районним відділом державної виконавчої служби відносно позивача було відкрито виконавче провадження, про стягнення з позивача понесених судових витрати в суммі 2893,94 грн., однак вказані судові витрати чоловік позивача ОСОБА_2 сплатив за них солідарно 28 жовтня 2016 року, після того як вони домовились з банком про зменшення відсотків по кредиту та зміні позовних вимог по справі.

11.08.2020 року позивач звернулася до відповідача за роз`ясненням, чи накладався арешт на її майно та чи відкривалися відносно неї виконавчі провадження.

17.08.2020 року позивач отримала відповідь Маньківського районного відділу державної виконавчої служби, з якого позивачу стало відомо, що на примусовому виконанні у Маньківському районному відділі державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження АСВП № 54478822 про стягненим з позивача понесених судових витрат у розмірі 2893,94 грн., 26.06.2018 року провадження було закрито на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку зі сплатою коштів.

Крім того на примусовому на виконанні у Маньківському районному відділі державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження АСВП № 54795538 про стягнення з позивача на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованості за кредитним договором на суму 406403 грн., однак 30.10.2018 року провадження було закрито на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку зі сплатою коштів на рахунок стягувача.

Станом на 17.08.2020 року відкритих виконавчих проваджень відносно позивача не було.

Інформації про накладення чи зняття арешту на майно позивача вона не отримала.

З метою отримання додаткової інформації про обставини та ініціатора накладення арешту на майно позивача 20 серпня 2020 року вона отримала відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого її стало відомо, що арешт та майно позивача було накладено на підставі постанови про арешт майна боржника серія та номер 5495538 виданого 10.02.2018 року, видавник: державний виконавець Маньківського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області.

Позивач вважає, арешт на нерухоме майно позивача було накладено незаконно та безпідставно так як на момент накладення арешту на майно, позивач погасила заборгованість перед банком, крім того під час накладення арешту було порушено вимоги ч. 1 ст. 50, ст.56 Закону України Про виконавче провадження .

Разом з тим, на даний час виконавче провадження в рамках якого було накладено арешт на майно закрито, тому позивач додатково звернулася до відповідача з заявою про зняття арешту з нерухомого майна яке належить позивачу, однак її було відмовлено, що змушує позивача звертатись до суду з даним позовом.

Позивач до суду не з`явився, але надала суду заяву, в якій просила справу слухати в її відсутності та задоволити її вимоги.

Відповідач до суду не з`явився, однак задав суду заяву, в якій просив справу слухати в його відстуності та прийняти рішення згідно чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із того, що як дійсно встановлено в судовому засіданні, що 25 березня 2011 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивач набула право власності на земельну ділянку площею 3,2164 га, кадастровий номер 7123155300:02:001:0253, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області.

В серпні 2020 року позивач мала намір продовжити термін оренди вказаної земельної ділянки, однак не змогла розпорядитися своїм майном, оскільки позивачу повідомили, що на її майно, в тому числі і на вказану земельну ділянку накладено арешт.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 листопада 2016 року, по справі № 712/7722/16-ц, з позивача та її чоловіка ОСОБА_2 солідарно стягнуто кошти по відсотках за кредит в сумі 15173 доларрів США та пені у розмірі 8152,79 грн., однак вказану заборгованість позивач та її чоловік погасили добровільно за погодженням з банком, до винесення судом рішення по справі. Після погашення заборгованості, 02.11.2016 року представник банку передав їм правовстановлюючі документи на квартиру, на купівлю якої вони отримували кредит.

Крім того Маньківським районним відділом державної виконавчої служби відносно позивача було відкрито виконавче провадження, про стягнення з позивача понесених судових витрати в суммі 2893,94 грн., однак вказані судові витрати чоловік позивача ОСОБА_2 сплатив за них солідарно 28 жовтня 2016 року, після того як вони домовились з банком про зменшення відсотків по кредиту та зміні позовних вимог по справі. 11.08.2020 року позивач звернулася до відповідача за роз`ясненням, чи накладався арешт на її майно та чи відкривалися відносно неї виконавчі провадження. 17.08.2020 року позивач отримала відповідь Маньківського районного відділу державної виконавчої служби, з якого позивачу стало відомо, що на примусовому виконанні у Маньківському районному відділі державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження АСВП № 54478822 про стягненим з позивача понесених судових витрат у розмірі 2893,94 грн., 26.06.2018 року провадження було закрито на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку зі сплатою коштів.

Крім того на примусовому на виконанні у Маньківському районному відділі державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження АСВП № 54795538 про стягнення з позивача на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованості за кредитним договором на суму 406403 грн., однак 30.10.2018 року провадження було закрито на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку зі сплатою коштів на рахунок стягувача.

Станом на 17.08.2020 року відкритих виконавчих проваджень відносно позивача не було.

Інформації про накладення чи зняття арешту на майно позивача вона не отримала.

З метою отримання додаткової інформації про обставини та ініціатора накладення арешту на майно позивача 20 серпня 2020 року вона отримала відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого її стало відомо, що арешт та майно позивача було накладено на підставі постанови про арешт майна боржника серія та номер 5495538 виданого 10.02.2018 року, видавник: державний виконавець Маньківського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області.

Викладені обставини підтверджую письмовими доказами: копією паспорта та ідентифікаційного коду позивача, копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, копією витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі, копією витягу з державного земельного кадастру на земельну ділянку, копією витягу з реєстру речових правна нерухоме майно, копією заяви від 11.08.2020 року, довідкою № 8437 від 17.08.2020 року, копією заяви і Укрсиббанк від 11.09.2017 року, копією заяви від 28.10.2016 року, копією квитанції про сплату судового збору, копією акту прийома - передачі документів від 022.11.2016 року, копією довідки від 06.09.2017 року, копією заяви про зняття арешту з майна від 24.11.2020 року, квитанцією про сплату судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Ст. 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно ч. 2 ст. 40 ЗУ Про виконавче провадження , у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно вимог ч. 6 ст. 48 ЗУ Про виконавче провадження , стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Ч. 1 ст. 50 ЗУ Про виконавче провадження , вказує, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється тільки у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Відповідно до вимог ст. 56 ЗУ Про виконавче провадження , постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Ч. 4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження передбачені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду, тому суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають до повного задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 317, 319, 321, 391 ЦК України; ст.ст. 40, 48, 50, 56, 59 Закону України Про виконавче провадження , ст. ст. 4, 28, 175, 177 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Зняти арешт, накладений постановою державного виконавця Маньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Гребенюк Л.В. від 10.02.2018 року з земельної ділянки площею 3,2164 га, кадастровий номер 7123155300:02:001:0253, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області та іншого нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках даного виконавчого провадження.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчудження нерухомого майна запис обтяження № 24778398 від 10.02.2018 року про арешт майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя В.Л. Маренюк