Рішення

від 26.01.2021 по справі 635/6881/20

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/6881/20

Провадження № 2/635/809/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Даниленко Т.П.,

за участі секретаря судового засідання - Саніної Т.П.,

представник позивача - Янчука А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного провадження позовну заяву Гаражного кооперативу Дизель-2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за невиконання грошового зобов`язання, -

В С Т А Н О В И В:

Гаражний кооператив Дизель-2 (далі - ГК Дизель-2 ) звернувся до Харківського районного суду Харківської області із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за невиконання грошового зобов`язання у сумі 6749,51 грн. та судовий збір в сумі 2102,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з метою задоволення особистих потреб в послугах по належному зберіганню, охороні та експ луатації транспортних засобів, надання послуг з ремонту та технічного обслуговування автомо білів в 1993 році створений відповідно до Закону України Про кооперацію на принципах добровільності вступу Гаражний кооператив Дизель-2 . Задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів Гаражного кооперативу Дизель-2 базується на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. ОСОБА_1 став в березні 2007 року володільцем гаражного боксу № НОМЕР_1 , прид бавши його у попереднього власника ОСОБА_2 . На підтвердження переходу права володіння гаражним боксом № НОМЕР_1 та членства ОСОБА_1 виданий ордер за № 284 від 10 березня 2007 року. Загальними зборами від 07.09.2007 підтверджено рішення правління щодо членства ОСОБА_1 в гаражному кооперативі Дизель-2 . На момент вступу до Гаражного кооперативу Дизель-2 ОСОБА_1 вказав місце своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Автомобіль Форд НОМЕР_2 . На дату подання позовної заяви гаражний бокс № НОМЕР_1 не проданий, під забороною чи арештом не знаходиться. В період з 17.03.2007 р. і до 01.01.2008 р. Згідно заяви ОСОБА_1 гаражний бокс № НОМЕР_1 знаходився в оренді у члена гаражного кооперативу ОСОБА_3 . В подальшому від ОСОБА_1 будь яких інших заяв до прав ління Гаражного кооперативу Дизель-2 не надходило. Відповідно до статуту Гаражного кооперативу Дизель-2 виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; - сплата визначених статутом кооперативу внесків. ОСОБА_1 , як член Гаражного кооперативу Дизель-2 , добровільно зобов`я зався виконувати свої зобов`язання перед кооперативом і, зокрема, щомісячно сплачувати членсь кі внески. До 01 січня 2018 року (тобто впродовж 11 років) ОСОБА_1 виконував обов`язки члена кооперативу, в т.ч. сплачував щомісячні членські та цільові внески і будь-якої заборгованості перед кооперативом не мав. Проте, в наступні роки (починаючи з січня 2018 року) відповідач порушив умови статуту, не виконував рішення загальних зборів членів кооперативу, відмовився добровільно і своєчасно сплачувати щомісячні членські внески і зобов`язань належним чином не виконав. На дату подання цього позову у ОСОБА_1 сума заборгованості перед коопе ративом по щомісячним членським внескам складає 3960 (три тисячі дев`ятсот шістдесят) грн. (12 місяців 2018 року по 120,00 грн. плюс 12 місяців 2019 року по 120,00 грн. плюс 9 місяців 2020року по 120,00 грн.). Рішенням Загальних зборів членів гаражного кооперативу від 10.02.2013 р. (п. 7 протоколу) встановлено, що (далі мовою оригіналу) При погашений должником задолженности, сумма опла ти по членським и специальным взносам применяется в размерах, действующих на день оплати . Рішенням Загальних зборів членів кооперативу від 01 серпня 2019 р. (п. 8 протоколу) було підт верджено із врахуванням законодавчо встановлених змін щодо мінімального розміру заробітної плати та фінансового стану кооперативу розмір членських внесків в сумі 120,00 грн., який (роз мір) затверджений з 01 травня 2018 р. рішенням Загальних зборів членів кооперативу від 22 квітня 2018 р. За захистом порушених прав вимушені звернутись до суду про стягнення з відповідача заборгованості за невиконання грошового зобов`язання, а саме: основний борг у сумі 3960 (три тисячі дев`ятсот шістдесят) грн. 00 коп.; інфляційні втрати в сумі 217 (двісті сімнадцять) грн. 42 коп.; 3 % відсотки річних в сумі 157 (сто п`ятдесят сім) грн. 69 коп.; пеню в сумі 2414 (дві тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 40 коп., а всього 6749 грн. 51 коп.

10.11.2020 ухвалою Харківського районного суду Харківської області позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено сторонам строк на реалізацію процесуального права подачі заяв по суті позовних вимог.

Клопотання про розгляд справи в іншому провадженні сторони не заявляли.

В судовому засіданні представник позивача Янчук А.М. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на вищевказані обставини.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Гаражний кооператив Дизель-2 зареєстрований як юридична особа 11.04.2005 та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи № 23008228.

ОСОБА_1 став в березні 2007 року володільцем гаражного боксу № НОМЕР_1 , прид бавши його у попереднього власника ОСОБА_2 , що підтверджується ордером за № 284 від 10 березня 2007 року.

Загальними зборами від 07.09.2007 року підтверджено рішення правління щодо членства ОСОБА_1 в гаражному кооперативі Дизель-2 .

Відповідно до статті 8 Закону України Про кооперацію правовим документом, що регулює його діяльність являється статут кооперативу. Остання редакція статуту Гаражного кооперативу Дизель-2 затверджена загальними зборами членів кооперативу від 30.07 2016 року.

Згідно статті 15 Закону України Про кооперацію визначення розмірів вступних і членських внесків та паїв являється компетенцією загальних зборів членів кооперативу - як вищого органу управління кооперативом.

В розділі статуту Порядок встановлення розмірів сплати внесків та паїв членами коопе ративу, відповідальність за порушення їх сплати встановлено, зокрема, наступне:

Пункт 13.1. Вступні, пайові та експлуатаційні (щомісячні та цільові) членські внески є обов`язко вою умовою членства в кооперативі.

Пункт 13.4.1 Поточна статутна діяльність кооперативу ведеться, як правило, за рахунок членських внесків, а саме - експлуатаційних (щомісячних та цільових) членських внесків.

Пункт 13.4.2 Розмір експлуатаційних (щомісячних та цільових) членських внесків для членів ко оперативу затверджується рішенням Загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперати ву за поданням правління кооперативу.

Пункт 13.4.3 В період між Загальними зборами (зборами уповноважених) членів кооперативу пра влінням кооперативу може бути прийнято рішення про зміни розміру та порядку сплати помісяч них членських внесків, а також у разі потреби, цільових внесків, внесків до спеціального та резер вного фондів. У подальшому, не пізніше 1 місяця, таке рішення підлягає обов`язковому затверд женню черговими або позачерговими Загальними зборами (зборами уповноважених) членів кооперативу.

Пункт 13.4.4 Експлуатаційні (щомісячні та цільові) членські внески сплачуються в касу коопера тиву готівкою або за погодженням правління кооперативу безготівково на поточний банківський рахунок до 20 числа першого місяця поточного кварталу.

Пункт 13.5 За несвоєчасну сплату внесків член кооперативу сплачує неустойку у формі пені. Розмір пені встановлюється Загальними зборами (зборами уповноважених) членів кооперативу і не може бути меншим ніж 1,0% за кожний день несплати членських (пайових, експлуатаційних, цільових та інших) внесків.

Пункт 13.6 У випадку несвоєчасного внесення членських (пайових, експлуатаційних, цільових) у повному обсязі загальні збори (збори уповноважених) кооперативу мають право розглянути пита ння про виключення порушника з членів кооперативу.

Пункт 13.7 Органи управління кооперативу мають право на стягнення в судовому порядку із членів кооперативу їх боргів перед кооперативом по членським внескам та неустойкам, які визначені статутом.

ОСОБА_1 , як член Гаражного кооперативу Дизель-2 , добровільно зобов`я зався виконувати свої зобов`язання перед кооперативом і, зокрема, щомісячно сплачувати членсь кі внески.

До 01 січня 2018 року ОСОБА_1 виконував обов`язки члена кооперативу, тобто сплачував щомісячні членські та цільові внески і будь-якої заборгованості перед кооперативом не мав, що підтверджується копіями квитанцій доданими до позову.

Проте, з січня 2018 року відповідач порушив умови статуту, не виконував рішення загальних зборів членів кооперативу, відмовився добровільно і своєчасно сплачувати щомісячні членські внески і зобов`язань належним чином не виконав.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України , обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов 'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов 'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов 'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов 'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України , порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 ЦК України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов 'язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов 'язання, на вимогу кредитора зобов 'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов 'язання незалежно від підстав його невиконання (договір чи діалект).

Відповідно до ст. 524 , 533-535 і 625 ЦК України грошовими є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку, тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому право кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Отже, приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов 'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов 'язань.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18).

Разом з тим, за змістом статей 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов 'язання.

Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов 'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України . Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Так, норма ст. 625 ЦК України , не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов 'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу. Оскільки чинне законодавство не пов 'язує припинення зобов 'язання з постановленням судового рішення чи відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов 'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Великою Палатою Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 зроблено висновок щодо можливості застосування положень ст. 625 ЦК України до будь-яких грошових зобов`язань незалежно від підстав виникнення. Тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачене договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Постановою ВС від 06 березня 2019 року у справі № 577/5360/15-ц зроблено висновок, що за змістом ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі судового рішення між сторонами виникло грошове зобов`язання у зв`язку зі стягненням грошових коштів, невиконання якого зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України .

Зазначене відповідає правовому висновку, наведеному у постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі № 6-1946цс15, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 459/3560/15-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 753/23612/15-ц, від 05 вересня 2018 року у справі № 461/479/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі № 761/43507/16-ц.

Також суд враховує правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 760/6938/16-ц відповідно до якої формулювання статті 625 ЦК України , коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу .

За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.

З урахуванням вищевикладеного, позивач має право на стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення.

Сума інфляції розраховується за формулою: сума боргу х процент інфляції - сума боргу. Сума трьох процентів річних розраховується за формулою: (сума боргу х 3 % х кількість прострочених днів) / 365 (кількість днів у році).

Згідно розрахунку наданого позивачем, перевіреного судом, загальний розмір збитків від інфляції за період з 01.01.2018 року по 01.10.2020 року складає: основний борг у сумі 3960 (три тисячі дев`ятсот шістдесят) грн. 00 коп.; інфляційні втрати в сумі 217 (двісті сімнадцять) грн. 42 коп.; 3 % відсотки річних в сумі 157 (сто п`ятдесят сім) грн. 69 коп.; пеню в сумі 2414 (дві тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 40 коп., а всього 6749 грн. 51 коп.

Суд бере до уваги наданий позивачем розрахунок, який є логічним та узгоджується між собою і визначає межі позовних вимог.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 2012,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509 , 526 , 610 , 625 ЦК України , ст.ст. 5 , 12 , 13 , 81 , 82 , 141 , 247 , 259 , 263 , 264 , 265 , 280 , 282 ЦПК України , суд -

У Х В А Л И В:

Позов Гаражного кооперативу Дизель-2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за невиконання грошового зобов`язання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Гаражного кооперативу Дизель-2 заборгованість за невиконання грошового зобов`язання, а саме: основний борг у сумі 3960 (три тисячі дев`ятсот шістдесят) грн. 00 коп.; інфляційні втрати в сумі 217 (двісті сімнадцять) грн. 42 коп.; 3 % відсотки річних в сумі 157 (сто п`ятдесят сім) грн. 69 коп.; пеню в сумі 2414 (дві тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 40 коп., а всього 6749 грн. 51 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Гаражного кооперативу Дизель-2 витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 кол.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Гаражний кооператив Дизель-2 , Код ЄДРПОУ: 23008228, місце реєстрації: м. Харків, вул. Високовольтна, 1а.

Відповідач: ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_3 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 26.01.2021.

Головуючий суддя Т.П. Даниленко