Вирок

від 27.01.2021 по справі 460/1299/19

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 460/1299/19

Провадження №1-кп/944/283/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2021 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Яворові об`єднане кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140350000141 від 23.02.2019 року та за №12019140350000168 від 05.03.2019 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Яворова Львівської області, українця, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину, проходить військову службу на посаді головного сержанта взводу військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 126, ч.1 ст.125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 , 23 лютого 2019 року близько 16 год 30 хв, знаходячись на ґанку будинку на АДРЕСА_2 , через особисті неприязні відносини, викликані суперечкою та сваркою із своєю дружиною ОСОБА_5 , маючи умисел на нанесення удару, яке завдає фізичного болю, наніс один удар долонею руки в ділянку щоки ОСОБА_5 , внаслідок чого остання відчула сильну фізичну біль.

Таким чином обвинувачений ОСОБА_4 вчинивумисне завданняударів,які завдалифізичного болюі неспричинили тілеснихушкоджень,тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КК України.

Окрім цього,обвинувачений ОСОБА_4 ,04березня 2019року близько20год,знаходячись вквартирі АДРЕСА_3 ,під часконфлікту із ОСОБА_5 ,який виникна грунтітривалих неприязнихвідносин,маючи умиселна спричиненнятілесних ушкоджень,умисно наніспотерпілій удариногою пообох гомілках,в ділянкугрудей зправа,в областьживота,а такожнаніс одинудар кулакомруки вправе стегнота декількаударів мобільнимтелефоном вобласть голови,чим спричинивостанній синецьна голові,три синціна правомустегні,садна наобох гомілках,що відносятьсядо легкоготілесного ушкодження.

Таким чином обвинувачений ОСОБА_4 спричинив умисне легке тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 після роз`яснення суті обвинувачення, в інкримінованому йому кримінальних правопорушеннях за ч.1ст. 126, ч. 1 ст. 125 КК Українисвою вину визнав повністю та дав суду показання, що він дійсно 23 лютого 2019 року близько 16 год 30 хв перебуваючи в будинку на АДРЕСА_2 , наніс своїй дружині ОСОБА_5 один удар долонею руки в ділянку щоки. Окрім цього, 04 березня 2019 року близько 20 год, знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 , під час конфлікту із ОСОБА_5 , наніс потерпілій удари ногою, один удар кулаком руки та декілька ударів мобільним телефоном. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засіданні не з`явилась, на адресу суду скерувала заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутності, щодо міри покарання покладається на думку суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Оцінюючи зібраніпо справідокази вїх сукупності,аналізуючи обставини,що визнаютьсяучасниками судовогопровадження,суд дійшоввисновку,що винаобвинуваченого ОСОБА_4 в обсязіпред`явленогообвинувачення єдоведеною.Кваліфікація дійобвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1ст.125, ч.1ст.126КК Україниє вірною,оскільки вінзавдав умиснелегке тілеснеушкодження таумисне завданняударів,які завдалифізичного болюі неспричинили тілеснихушкоджень.

При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд враховує обставини кримінальних правопорушень, його наслідки, характер та ступінь тяжкості, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставини, які пом`якшують обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, відповідно дост. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, відповідно дост.67КК України не встановлені.

При обранніпокарання обвинуваченому ОСОБА_4 ,суд враховуєступінь тяжкостівчинених кримінальнихправопорушень,особу обвинуваченого,якийранішене судимий,нейтрально характеризуєтьсяза місцемреєстрації,на облікуу психіатрата наркологане перебуває, пом`якшуючі обставини-щире каяттята активнесприяння розкриттюкримінальних правопорушень,відсутність обставин,які обтяжуютьпокарання, висновок Яворівського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у Львівській області про можливість виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі, враховуючи, середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, вважає за можливе обрати йому покарання у виді штрафу в межах санкції статтей обвинувачення (в редакції станом на момент вчинення кримінальних правопорушень) та призначити остаточне покарання у виді штрафу відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України, оскільки таке є необхідне й достатнє для його виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Речових доказів у справі немає.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 370, 373-374, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України (в редакції станом на момент вчинення кримінального правопорушення) та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КК України (в редакції станом на момент вчинення кримінального правопорушення) та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Вирок не може бути оскарженийв апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскарженийдо Львівського апеляційного суду через Яворівський районний судЛьвівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1