Справа № 308/12503/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2021 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Зарева Н.І., за участю:
секретаря судового засідання - Тимко Н.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовною заявою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Собранецька, 147/1 , що знаходиться за адресою: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 147/1, код ЄДРПОУ 41811605, за участю:
про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Собранецька, 147/1 про визнання права власності на нерухоме майно, а саме гараж, площею 17,5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за набувальною давністю.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 1996 року вона володіє, фактично проживає та зареєстрована у квартирі АДРЕСА_3 , яка складається з двох житлових кімнат площею 43,7 кв. м., загальною площею 165,3 кв. м. та гаражу.
Зазначену квартиру на підставі рішення зборів трудового колективу ПП Л-К від 15.01.1996 року, а також у відповідності до рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 28.02.1996 року за № 25 було зареєстровано за позивачкою на праві особистої власності.
Однак, як вбачається з рішення виконкому та з довідки-характеристики, виданої КП АПБ м. Ужгорода, площа належного їй гаражу у загальну площу переданої їй у власність квартири включена не була.
У зв`язку з вищенаведеними обставинами, позивач вважає, що, оскільки, з часу оформлення права власності на квартиру, вселення в неї та її реєстрації за даною адресою, вона постійно проживає у цій квартирі та впродовж 24-х років відкрито, безперервно та добросовісно володіє та користується цим нерухомим майном (гаражем), то вона має право набути право власності на вказане майно, шляхом подання відповідного позову до суду.
Першого грудня 2020 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відкрито провадження у цивільній справі № 308/12503/20 за позовною заявою ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Представник відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Собранецька, 147/1 подав відзив на позов, у якому не заперечував проти задоволення позову, а також додав, що згідно з наказом Закарпатського обласного комітету ТСО України № 72 від
23.04.1994 року підсобні приміщення розподілені за всіма квартирами будинку. До квартири ОСОБА_1 №2 також належить один гараж. Раніше він на плані був позначений як позиція 1-1,
площа 16,9. Зараз, як видно з нового техпаспорту на нього, він зображений на Плані поверхів
як позиція 2-10 площею 17,5 кв.м. Цим гаражем ОСОБА_1 користується багато років, з початку 1996 року, відколи вселилася у свою квартиру, відкрито та добросовісно володіє ним і сьогодні та використовує для власних потреб.
У підготовче судове засідання позивачка не з`явилася, однак, згідно з заявою її представника, що міститься в матеріалах справ, останній просив провести розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги повністю підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився. Згідно з відзивом, що міститься в матеріалах справи просив розглянути справу без представника відповідача.
Дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
Відповідно до наказу по особовому складу Закарпатського обласного комітету Товариства сприяння обороні України (ТСО України) від 23.04.1994 року за № 72 Про закріплення квартир в шестикімнатному житловому будинку обкому ТСОУ наказано закріпити двохкімнатну квартиру АДРЕСА_4 з гаражем за обкомом ТСОУ.
Згідно з наказом по особовому складу Закарпатського обласного комітету Товариства сприяння обороні України (ТСО України) від 06.09.1994 року за № 81 Про передачу квартири АДРЕСА_4 в шестиквартирному будинку підприємству Л-К - наказано передати закріплену за МП Патріот квартиру АДРЕСА_4 з гаражем підприємству Л-К з використанням її на розсуд підприємства.
Наказом № 21 Приватного підприємства Л-К Про виділення квартири від 19 вересня 1994 року наказано виділити придбану підприємством квартиру бухгалтеру підприємства ОСОБА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради народних депутатів від 11 серпня 1995 року за № 113 Про затвердження акту державної технічної комісії вирішено затвердити акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом 6-ти квартирного житлового будинку Закарпатського обласного комітету ТСО України по АДРЕСА_5 , та вищевказаний будинок залишити на балансі обласного комітету ТСО України.
Витягом з рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради народних депутатів за № 25 від 23.02.1996 року підтверджено, що згідно з п. 6.4 даного Рішення, квартиру АДРЕСА_3 , на праві особистої власності зареєструвати за гр. ОСОБА_1 , головним бухгалтером приватного підприємства Л-К .
Свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок від 24.04.1996 року посвідчено, що квартира АДРЕСА_3 дійсно належить громадянці ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Ужгородської міської ради народних депутатів за № 25 від 28.02.1996 року.
Довідкою-характеристикою комунального підприємства Ужгородської міської ради Архітектурно-планувального бюро за № 1169 від 01.10.2020 року підтверджено, що станом на 31.12.2012 року квартира АДРЕСА_3 була зареєстрована КП БТІ м. Ужгорода за реєстровим № 8988. Розмір житлової площі квартири становить 43,7 кв. м., загальна площа - 165,3 кв. м.
З довідки № 1 від 23.09.2020 року, виданої головою ОСББ Собранецька 147/1 Соляником Є.Й. встановлено, що згідно з наказом Закарпатського обласного комітету ТСО України № 81 від 06.09.1994 року, інвентарної справи № 2447 реєстраційний № 686 від 21.09.1995 року будинку АДРЕСА_6 , згідно плану та експлікації
будинку АДРЕСА_6 Ужгородського міського бюро технічної інвентаризації від 15.09.1995 року (позиція 2.10), до квартири належить гараж площею 16,9 м. кв.
З технічного паспорту на вбудований гараж АДРЕСА_2 встановлено, що загальна площа гаража позиція 2-10 становить 17,5 кв. м.
Висновком від 25.09.2020 року про вартість об`єкта оцінки - вбудованого гаражу позиція 2-10, загальною площею 17,5 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_6 , ринкова вартість об`єкту становить 35 000 гривень (тридцять п`ять тисяч).
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 , наданих представнику позивача адвокату Попп Ю.М., останній вселився до будинку за адресою: АДРЕСА_7 , на початку 1996 року, одразу після побудови будинку, здачі його в експлуатацію та оформлення свідоцтв. Являється сусідом позивачки, а також головою ОСББ. В квартири вселилился майже одночасно. На першому нежитловому поверсі розташовані дві кладові та чотири гаражі, які закріплені за кожною квартирою без виключення: за чотирма квартирами гаражі, за двома - кладові. Цими приміщеннями вони володіють з часу оформлення права на квартиру. Позивачка володіє гаражем з початку 1996 року. Будь-яких спорів щодо володіння цим гаражним приміщенням з мешканцями будинку до цього часу не виникало.
Аналогічного змісту письмові пояснення надані представником позивача за результатами опитування гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 .
Оцінивши докази, зібрані та досліджені у ході судового розгляду справи у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 82 ЦПК, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Як встановлено з відзиву представника відповідача на позовну заяву, останній не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, суд трактує такі дії відповідача як визнання позову.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Надаючи оцінку діям представника відповідача щодо визнання позову та відповідності таких дій вимогам закону чи можливості такими діями порушити права, свободи чи інтереси інших осіб, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно з ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна
давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 344 ЦК України визначено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач користується спірним гаражем більше 10 років. Попередній власник майна - ПП Л-К повністю припинене.
У відповідності абз. 2 до п. 9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності на інших речових прав , при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Оцінюючи доводи позивачки щодо критеріїв володіння спірним гаражним приміщенням суд зазначає, що враховуючи те, що після отримання квартири АДРЕСА_3 від приватного підприємства Л-К позивачка була переконана, що на спірний гараж не претендують інші особи, в тому числі ПП Л-К чи інші мешканці будинку, не знала і не мала можливість знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності, оскільки передача цього майна відбулася за рішенням власника, а в подальшому з відома та зі згоди решти співвласників майна у вказаному будинку, а також враховуючи те, що остання не приховувала факт знаходження майна в її володінні від інших осіб та таке володіння не було перервано протягом всього строку набувальної давності, суд дійшов до висновку що таке володіння гр. ОСОБА_1 відповідає вимогам добросовісності, відкритості та безперервності.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи що позивач протягом 10 років добросовісно, відкрито та безперервно володіє та користується гаражем, що розташований за адресою: АДРЕСА_6 , суд констатує, що позов гр. ОСОБА_1 є обґрунтованим, відповідає вимогам закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв`язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
На підставі наведеного, керуючись ст. 328, 344 Цивільного кодексу України, ст. 13, ст. 82, 200, 206, , 259, 264, 265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючою за адресою АДРЕСА_2 право власності на нерухоме майно: гараж, поз. 2-10, площею 17,5 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови
Суддя Н.І. Зарева
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2021 |
Оприлюднено | 28.01.2021 |
Номер документу | 94444712 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Зарева Н. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні