Рішення

від 21.12.2020 по справі 752/10096/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/10096/18

Провадження № 2/752/798/20

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 грудня 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Рожок В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Престиж Груп , третя особа ОСОБА_2 про стягнення пені за затримку виконання договорів купівлі-продажу майнових прав,-

встановив:

18.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення пені за затримку виконання договорів купівлі-продажу майнових прав до ТОВ Управляюча компанія Престиж Груп .

18.05.2018 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

28.01.2019 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про залучення до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2 та закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду.

В обґрунтування заявлених вимог, позивачем зазначено, що 31.07.2014 року між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 33/д1, за умовами якого ТОВ Управляюча компанія Престиж Груп зобов`язалося передати йому об`єкт нерухомості - квартиру, за адресою - АДРЕСА_1 з плановим терміном введення в експлуатацію у другому кварталі 2015 року.

13.08.2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ Управляюча компанія Престиж Груп було укладено договори купівлі-продажу майнових права № 41/д1-кр та № 42/д1-п, предметом яких було придбання додаткових об`єктів нерухомості, а саме комори та паркомісця за адресою - АДРЕСА_1 з плановим терміном введення в експлуатацію у другому кварталі 2015 року.

Сумісно позивачем та третьою особою ОСОБА_2 було сплачено кошти у розмірі відповідно 431 830, 00 грн., 7 560, 00 грн. та 55 000, 00 грн., що разом становить 494 390, 00 грн., що відображено у податковій декларації ОСОБА_1 .

Станом на 16.05.2018 року будівництво зазначених об`єктів не завершено та не здано в експлуатацію.

Таким чином, починаючи з 01.07.2015 року відповідач прострочив виконання свого зобов`язання, а тому відповідно до правил п. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів має відшкодувати пеню у розмірі 3 % річних за кожен день прострочення, що складає 15 573 285, 00 грн. (494 390, 00 грн. х 1050 днів х 3 %).

Просив суд стягнути з відповідача на його користь 15 573 285, 00 грн. пені за прострочення виконання умов договорів.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені ним позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Пароти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Третя особа ОСОБА_2 повідомила суду, що вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги її чоловіка ОСОБА_1 , просила задовольнити їх у повному обсязі. Підтвердила, що договори з приводу придбання додаткових об`єктів нерухомості, а саме комори і і підземного паркінгу з відповідачем укладала вона особисто та в інтересах сім`ї, однак вимоги щодо цих договорів позивач заявив на підставі її усної згоди.

Відповідач ТОВ Управляюча компанія Престиж Груп , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечили жодного разу, відзиву на позов не подали, з будь-якими клопотаннями до суду не зверталися.

За правилами ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Врахувавши думку позивача ОСОБА_1 про те, що останній не заперечує проти заочного вирішення справи, а також з огляду на те, що відповідач ТОВ Управляюча компанія Престиж Груп , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечили жодного разу, відзиву на позов не подали, з будь-якими клопотаннями до суду не зверталися, суд приходить до висновку про можливість завершення розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, які не містять відзиву, що позбавляє суд можливості перевірити зазначені позивачем підстави для позову, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 31.07.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ Управляюча компанія Престиж Груп було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 33/д1 (а.с. 5-8).

Відповідно до п.п. 2.2., 2.7. зазначеного договору, сторони домовились, що об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за цим договором є об`єкт нерухомості, розташований в об`єкті капітального будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ; плановий термін введення в експлуатацію ІІ квартал 2015 року.

13.08.2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ Управляюча компанія Престиж Груп було укладено договори купівлі-продажу майнових права № 41/д1-кр та № 42/д1-п (а.с. 9-12, 13-16).

Відповідно до п.п. 2.2., 2.7. зазначеного договору, сторони домовились, що об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за цим договором є об`єкт нерухомості, розташований в об`єкті капітального будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (комора, паркинг); плановий термін введення в експлуатацію ІІ квартал 2015 року.

Сумісно позивачем та третьою особою ОСОБА_2 було сплачено кошти у розмірі відповідно 431 830, 00 грн., 7 560, 00 грн. та 55 000, 00 грн., що разом становить 494 390, 00 грн. (а.с. 17, 18, 19).

Як видно зі змісту довідок про оплату вартості майнових прав за договорами купівлі-продажу майнових прав № 33/д1 від 31.07.2014 року, № 41/д1-кр та № 42/д1-п від 13.08.2014 року, складених 12.08. та 19.08.2014 року відповідно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплачено 100 % вартості майнових прав за зазначеними вище договорами (а.с. 20, 21).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 стверджує, що станом на 16.05.2018 року будівництво зазначених вище об`єктів не завершено та не здано в експлуатацію, з огляду на що ТОВ Управляюча компанія Престиж Груп порушено виконання зобов`язань за договорами купівлі-продажу майнових прав № 33/д1 від 31.07.2014 року, № 41/д1-кр та № 42/д1-п від 13.08.2014 року, а тому на його користь має бути сплачено пеню у розмірі 3 % річних за кожен день прострочення, що за його ж підрахунками складає 15 573 285, 00 грн.

Пунктами 7.1., 10.1., 10.2., 10.3. зазначених договорів купівлі-продажу майнових прав № 33/д1 від 31.07.2014 року, № 41/д1-кр та № 42/д1-п від 13.08.2014 року визначено наступне: у випадках невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за даним договором, винна сторона відшкодовує потерпілій стороні всі збитки, спричинені такими винними діями (бездіяльністю); будь-який спір чи протиріччя, яке виникло чи може виникнути на підставі чи у зв`язку з цим договором або його виконанням, вирішується шляхом переговорів між сторонами; у випадку, якщо сторони не зможуть врегулювати спір чи протиріччя шляхом переговорів, будь-яка з сторін матиме право в порядку, встановленому чинним законодавством України, звернутися до суду, за захистом своїх прав та законних інтересів; сторони домовились визначити територіальну підсудність справ, які виникають з приводу даного договору чи інших пов`язаних з ним відносин і домовились, що вони мають пред`являтися до розгляду за місцем знаходження продавця.

За правилами ч. 1 ст. 509, ч. 1 ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки; неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання ; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів , цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів; у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Разом з тим за ч. 3 ст. 509 ЦК України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві суд дійшов висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, за певних умов можливе зменшення розміру як неустойки у вигляді пені відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір пені, як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 та третьою особою ОСОБА_2 на виконання умов договорів купівлі-продажу майнових прав № 33/д1 від 31.07.2014 року, № 41/д1-кр та № 42/д1-п від 13.08.2014 року сумісно було сплачено кошти у розмірі відповідно 431 830, 00 грн., 7 560, 00 грн. та 55 000, 00 грн., що разом становить 494 390, 00 грн.

Позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача ТОВ Управляюча компанія Престиж Груп пеню у розмірі 3 % річних за кожен день прострочення, що за його ж підрахунками складає 15 573 285, 00 грн.

З огляду на очевидну неспівмірність заявленої до стягнення суми пені, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, обмежити розмір пені до суми внесеної позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу майнових прав № 33/д1 від 31.07.2014 року, Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 року, справа № 902/417/18.

Відтак, з урахуванням того, що третя особа ОСОБА_2 не уповноважувала позивача ОСОБА_1 на звернення до суду з позовом також і в її інтересах за договорами №41/д1-кр та №42/д1-п, укладеними нею 13.08.2014 року з відповідачем, відповідно суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Управляюча компанія Престиж Груп тільки тих, які виникли на підставі договору №33/д1 укладеного самим позивачем 31.07.2014 року з відповідачем ТОВ Управляюча компанія Престиж груп .

Наразі, вимоги про стягнення пені за затримку виконання договору купівлі-продажу майнових прав №33/д1 від 31.07.2014 року прав підлягають частковому задоволенню, а стягненню з відповідача на користь позивача сума пені у розмірі 431 830, 00 грн.

З урахуванням часткового задоволення позову та відповідно до правил ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача ТОВ Управляюча компанія Престиж Груп на користь держави, оскільки позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом, підлягає грошова сума судового збору у розмірі 4 318, 30 грн.

На підставі викладеного, керуючись, Законом України Про захист прав споживачів , ЦК України, ст. ст. 133, 141, 189-200, 209-250, 258, 259, 263-265, 280-289, 351, 352, 354-356ЦПК України, суд -

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Престиж Груп , третя особа ОСОБА_2 про стягнення пені за затримку виконання договорів купівлі-продажу майнових прав, задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Престиж Груп (місцезнаходження - м. Київ, вул. Ушинського, 40, код ЄДРПОУ 38390520) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пеню за затримку виконання договору №33/д1 купівлі-продажу майнових прав від 31.07.2014 року у розмірі 431 830 (чотириста тридцять одну тисячу вісімсот тридцять ) гривень 00 копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Престиж Груп (місцезнаходження - м. Київ, вул. Ушинського, 40, код ЄДРПОУ 38390520) на користь держави судовий збір у розмірі 4 318 (чотири тисячі триста вісімнадцять) гривень 30 копійок.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя К.Г. Плахотнюк