Ухвала

від 17.06.2020 по справі 757/17431/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17431/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за клопотанням директора ТОВ«Техногрей» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017000000004297 від 17.11.2017,-

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання директора ТОВ«Техногрей» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017000000004297 від 17.11.2017.

В обґрунтування доводів клопотання, особа, яка звернулась з клопотанням зазначає, що майно, на яке накладено арешт в даному кримінальному провадженні не є ні засобом, ні предметом, ні знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не набуте у наслідок такого вчинення, не набуте злочинним шляхом, належить юридичній особі, щодо якої не здійснюється кримінальне провадження, а відтак вважає, що арешт накладено безпідставно та просить його скасувати. Крім цього, як на підставу скасування арешту майна посилається на те, що сума ліміту ПДВ не є майном підприємства.

У судове засідання особа, якою подано клопотання не з`явилась, про місце і час розгляду клопотання повідомлялась належним чином.

Прокурор/слідчий у судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судовим розглядом встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42017000000004297 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.205, ч. 2 ст.209, ч. 3 ст.212 КК України.

У ході проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/48923/19-к від 16.09.2019 року накладено арешт на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 41780403), зокрема, ТОВ «Техногрей» на які останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та заборонити службовим особам та працівникам вказаних юридичних осіб, їхнім представникам за дорученням, використовуючи або будь-яким чином відчужувати вищевказане майно.

Правові підстави для накладення арешту на майно визначені ст. 170 КПК України.

Згідно вказаної норми закону арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу, на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених упунктах 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України, на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Правилами частини 10статті 170 КПК Українивстановлено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Між тим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому;

Відповідно до п.200-1.7. ст. 200-1 ПК України, кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Згідно п. 200-1.5. ст. 200-1 ПК України визначено, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що сума ПДВ, не є майном в розумінні ч.10ст. 170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що застосований захід забезпечення кримінального провадження унеможливлює нормальну господарську діяльність підприємств реєстрацію ними податкових накладних, та відповідно виконання ними вимог ст. 200-1 ПК України, а відтак вважає за доцільне скасувати накладений арешт.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173, ст.175, ст.309, 372, ст.392, ст.532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/48923/19-к від 16.09.2019 року на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України, зокрема ТОВ «Техногрей» (код ЄДРПОУ 41780403), та на які вказане підприємство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та заборону використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1