Рішення

від 27.01.2021 по справі 910/16345/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.01.2021Справа №910/16345/20

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд-Логістик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ-Лайн"

про стягнення 78 633,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайд-Логістик" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Інвест КР" про стягнення 78 633,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайд-Логістик" було надано у період з 07.12.2019 по 27.02.2020 Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейд Інвест КР" послуги з перевезення вантажів на загальну суму 324 760,00 грн., в той час як відповідачем оплачено такі послуги частково, а саме - у сумі 246 127,00 грн., у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 78 633,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2020 відкрито провадження у справі №910/16345/20; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строк на подання заяв по суті спору.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 30.10.2020 була надіслана відповідачу 04.11.2020 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04116, м. Київ, вул. Богдана Гаврилишина, буд. 7, офіс 611.

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 25.11.2020 із відмітною відділення поштового на конверті "вибули".

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 30.10.2020 є 23.11.2020 (дата проставлення у довідці відділення поштового зв`язку відмітки).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

01.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайд-Логістик" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Інвест КР" (замовник) укладено договір №3 на виконання транспортних послуг (надалі - Договір), у відповідності до п.п. 1.1 та 1.2 якого виконавець взяв на себе обов`язки надати замовнику послуги по перевезенню власним автомобільним транспортом вантажів (вуглеводневий скраплений газ (пропан-бутан), а замовник взяв на себе обов`язки своєчасно та в повному обсязі за свій рахунок оплатити послуги по перевезенню вантажів.

Згідно п. 3.2 Договору вартість послуг з транспортування вантажу складатиме 23,00 грн. за 1 км.

Попередня оплата та/або оплата за надані послуги проводиться на основі виставленого виконавцем попереднього рахунку (п. 3.3 Договору). Грошові кошти надсилаються на розрахунковий рахунок виконавця протягом 2 банківських днів з дати надходження попереднього рахунку на оплату (п. 3.4 Договору).

Пунктом 5.2 Договору визначено, що в підтвердження виконання умов цього договору та/або додаткових угод до нього виконавець та замовник складають акт виконаних робіт за звітний календарний місяць.

Акт виконаних робіт складається виконавцем як підсумковий за звітний календарний місяць та підписується замовником та виконавцем до 10 числа місяця наступного за звітним (п. 5.3 Договору).

Відповідно до п. 9.1 Договору термін дії договору: початок - з моменту підписання, закінчення - 31.12.2020, а щодо виконання сторонами зобов`язань - до їх повного виконання.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що ним у період з 07.12.2019 по 27.02.2020 було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейд Інвест КР" послуги з перевезення вантажів на загальну суму 324 760,00 грн., в той час як відповідачем оплачено такі послуги частково, а саме - у сумі 246 127,00 грн., у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 78 633,00 грн.

Укладений сторонами Договір є договором перевезення вантажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Глави 64 Цивільного кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 2 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Матеріалами справи (підписаними представниками та скріпленими печатками сторін актами надання послуг №51 від 17.12.2019 на суму 16 008,00 грн., №55 від 20.12.2019 на суму 9 545,00 грн., №56 від 24.12.2019 на суму 13 225,00 грн., №57 від 28.12.2019 на суму 14 237,00 грн., №7 від 03.01.2020 на суму 16 399,00 грн., №8 від 08.01.2020 на суму 14 214,00 грн., №9 від 11.01.2020 на суму 13 800,00 грн., №10 від 14.01.2020 на суму 14 191,00 грн., №11 від 17.01.2020 на суму 14 329,00 грн., №17 від 22.01.2020 на суму 10 557,00 грн., №16 від 24.01.2020 на суму 14 973,00 грн., №19 від 28.01.2020 на суму 14 352,00 грн., №20 від 30.01.2020 на суму 15 433,00 грн., №21 від 03.02.2020 на суму 15 847,00 грн., №22 від 06.02.2020 на суму 15 893,00 грн., №26 від 09.02.2020 на суму 18 124,00 грн., №27 від 12.02.2020 на суму 14 812,00 грн., №28 від 15.02.2020 на суму 16 857,00 грн., №29 від 19.02.2020 на суму 14 467,00 грн., №30 від 21.02.2020 на суму 13 501,00 грн., №36 від 24.02.2020 на суму 19 734,00 грн., №38 від 27.02.2020 на суму 14 260,00 грн.) підтверджується надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайд-Логістик" у період з 07.12.2019 по 27.02.2020 Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейд Інвест КР" послуг з перевезення вантажів на загальну суму 324 760,00 грн.

Також позивачем на підтвердження надання відповідачу послуг згідно Договору було долучено до позовної заяви товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), складені за наслідками перевезення за кожним із вказаних актів.

Отже, у відповідності до п.п. 5.2, 5.3 Договору обставини надання позивачем відповідачу послуг з перевезення вантажів на загальну суму 324 760,00 грн. підтверджуються належними та достатніми доказами.

Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що попередня оплата та/або оплата за надані послуги проводиться на основі виставленого виконавцем попереднього рахунку. Грошові кошти надсилаються на розрахунковий рахунок виконавця протягом 2 банківських днів з дати надходження попереднього рахунку на оплату (п. 3.4 Договору).

Аналізуючи наведені пункти Договору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Приписами ст. 252 Цивільного кодексу України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Частиною 1 статті 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на наведене вбачається, що умови укладеного між сторонами договору (п.п. 3.3, 3.4), відповідно до яких відповідач здійснює оплату наданих позивачем послуг протягом 2 банківських днів з дати надходження попереднього рахунку на оплату, не є ні визначенням строку/терміну виконання зобов`язання, адже не є подією, яка має неодмінно настати, ні відкладальною обставиною, так як в даному випадку вона стосується лише обов`язків відповідача щодо оплати наданих послуг, а відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України відкладальна обставина має змінювати права та обов`язки сторін.

За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер.

В свою чергу, невиставлення/ненаправлення позивачем рахунку на оплату не звільняє відповідача від обов`язку оплатити послуги, надані позивачем. Ненадання рахунку (рахунку-фактури) не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18 від 07.02.2018 у справі №910/49/17.

За приписами ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Статтею 213 Цивільного кодексу України визначено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Керуючись наведеними нормами законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був оплачувати вартість наданих позивачем послуг протягом 2 банківських днів від дати підписання сторонами актів надання послуг.

Як вбачається із наданих позивачем платіжних доручень, Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Інвест КР" частково було оплачено надані згідно вказаних актів надання послуг, а саме - у розмірі 246 127,00 грн.

Доказів сплати відповідачем за надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайд-Логістик" згідно Договору послуги в іншій частині - у розмірі 78 633,00 грн. (324 760,00 грн. загальної вартості наданих позивачем послуг - 246 127,00 грн. загального розміру сплачених відповідачем на користь позивача коштів) станом на дату розгляду справи Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Інвест КР" суду не надано.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд приходить до висновку, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Інвест КР" наявна прострочена заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайд-Логістик" у розмірі 78 633,00 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості відповідача у розмірі у розмірі 78 633,00 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд-Логістик" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 13, 74, 76, 79, 86, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд-Логістик" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Інвест КР" (04116, м. Київ, вул. Богдана Гаврилишина, буд. 7, офіс 611; ідентифікаційний код 42981869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд-Логістик" (71752, Запорізька обл., Токмацький р-н, сільрада Остриківська, комплекс будівель та споруд №4; ідентифікаційний код 42892968) суму боргу у розмірі 78 633 (сімдесят вісім тисяч шістсот тридцять три) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.01.2021.

Суддя Р.В. Бойко