Рішення

від 26.01.2021 по справі 920/1159/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.01.2021 Справа № 920/1159/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши матеріали справи № 920/1159/20 в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: селянського фермерського господарства «Вікторія» (41853, Сумська область, Білопільський район, с. Сергіївка, вул. Черняхівського, 46, код ЄДРПОУ 21128046)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Камп Ленд» (03148, м. Київ, вул. Жмерінська, 11/1, код ЄДРПОУ 42748262)

про стягнення 109500,12 грн.,

представники сторін:

позивача - адвокат Даценко А.М.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Сумської області надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача 109500,12 грн., перерахованих як попередня оплата за договором № 11567 від 02.11.2020, а також судові витрати.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 30.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 24.12.2020 з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 24.12.2020 відкладено розгляд справи по суті на 26.01.2021.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з`явився.

Копії ухвал господарського суду від 30.11.2020 про відкриття провадження у справі та від 24.12.2020, які направлені на адресу ТОВ Камп Ленд (03148, м. Київ, вул. Жмерінська, 11/1) було повернуто на адресу суду з відміткою поштового відділення відповідно інші причини та адресат відсутній за вказаною адресою .

Згідно зі ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З урахуванням вказаних положень ГПК України, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч. 1 ст. 252 ГПК).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 ГПК).

Відповідно до ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.

02.11.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю Камп Ленд (відповідач - постачальник) та селянським фермерським господарством Вікторія (позивач - покупець) було укладено договір поставки №11567, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у встановлені цим договором строки у власність покупця мінеральні добрива, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість за цінами та на умовах, визначених цим договором.

На підставі п. 1.2. договору асортимент, кількість та ціна товару, що може бути поставлений згідно цього договору, зазначаються сторонами у видаткових накладних, які є невід`ємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 3.1. договору постачальник поставляє покупцю товар протягом 5 робочих днів з моменту отримання постачальником на його поточний банківський рахунок передоплати за товар, передбаченої п. 6.2.1. цього договору.

Покупець сплачує 100% вартості товару у якості попередньої оплати на поточний рахунок постачальника протягом 2 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від постачальника (п. 6.2.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № 15567 від 02.11.2020 на загальну суму 109500,12 грн., а саме: селітра аміачна № 34,4% в кількості 12 т, ціна без ПДВ 70000,08 грн., карбамід № 40,2% в кількості 3 т, ціна без ПДВ 21250,02 грн., ПДВ 18250,02 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору постачальник зобов`язується поставляти покупцю товар на умовах DAP Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Сергіївка.

Позивач перерахував на рахунок відповідача відповідно до рахунку № 15567 від 02.11.2020 кошти в сумі 109500,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 228 від 03.11.2020.

Після внесення позивачем 100% передоплати, поставка товару, відповідно до умов п. 3.1. договору, мала відбутись до 10.11.2020.

Як зазначає позивач, станом на 13.11.2020 відповідач товар на суму 109500,12 позивачу не доставив, відповіді не надав.

Строк дії договору передбачено до 31 грудня 2020 року.

Частина 1 статті 193 ГК України передбачає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 ЦК України встановлюють, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, правові відносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами з поставки товару, згідно з якими у відповідача, внаслідок сплати позивачем 100% передоплати товару, виник обов`язок поставити товар.

Оскільки відповідач не поставив товар у зазначені строки, позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про повернення суми попередньої оплати в розмірі 109500,12 грн.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські відносини, факт попередньої оплати відповідачу 109500,12 грн. позивачем підтверджено, відповідач поставку товару не здійснив. Відповідачем ні доказів факту поставки товару, ні аргументованих заперечень суду надано не було. Тому, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача вищезазначеної суми є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Камп Ленд» (03148, м. Київ, вул. Жмерінська, 11/1, код ЄДРПОУ 42748262) на користь селянського фермерського господарства «Вікторія» (41853, Сумська область, Білопільський район, с. Сергіївка, вул. Черняхівського, 46, код ЄДРПОУ 21128046) 109500 грн. 12 коп. (сто дев`ять тисяч п`ятсот гривень 12 копійок) коштів перерахованих як попередня оплата за договором № 11567 від 02.11.2020, 2102 грн. 00 коп. (дві тисячі сто дві гривні) витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 28.01.2021.

Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суддя В.В. Яковенко