Рішення

від 28.01.2021 по справі 923/1138/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2021 року Справа № 923/1138/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. , розглянувши справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ДІДЖИТАЛ МЕДІА", м. Херсон

про стягнення заборгованості у розмірі 23754,54 грн.

представники сторін не викликались

Приватне акціонерне товариство Запоріжтрансформатор (код ЄДРПОУ 00213428) звернулось до господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю НЬЮ ДІДЖИТАЛ МЕДІА (код ЄДРПОУ 39841949) про розірвання договору № DP003919 про надання послуг, укладеного 20.03.2019 між приватним акціонерним товариством Запоріжтрансформатор та Товариством з обмеженою відповідальністю НЬЮ ДІДЖИТАЛ МЕДІА , а також стягнення відповідно до договору про надання послуг № DP003919 від 20.03.2019 року 22 500, грн. - попередньої оплати, 734,18 грн. - 3% річних, 520,36 грн. втрат від інфляції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2020 р. даний позов передано на розгляд судді Ярошенко В. П.

Ухвалою суду від 13 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строк відповідачу для подання до суду заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань.

В матеріалах справи наявні докази отримання представниками позивача та відповідача копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.

Днем вручення судового рішення, згідно п.3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

За таких обставин, представники сторін належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Відповідачем відзиву на позовну заву у встановлений судом строк не подано до суду. На момент розгляду даної справи по суті в матеріалах справи відсутні заяви, клопотання відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Отже, не надання відповідачем відзиву на позовну заяву не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо строків розгляду даної справи, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи принцип незмінності складу суду та перебування судді Ярошенко В. П. на лікарняному з 24.12.2020 по 12.01.2021 включно, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, з метою дотримання розумного строку, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду даної справи поза межами встановленого ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

20.03.2019 між приватним акціонерним товариством Запоріжтрансформатор (далі за текстом рішення - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю НЬЮ ДІДЖИТАЛ МЕДІА (далі за текстом рішення - відповідач, виконавець) укладено договір про надання послуг № DР003919 (далі за текстом рішення - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору предметом цього договору є рекламні та інформаційні послуги, зокрема, розміщення у засобах масової інформації (на телеканалах України і СНД, радіо, в інтернет виданнях і друкарських засобах масової інформації України і СНД, далі по тексту ЗМІ) рекламних та інформаційних матеріалів, наданих Замовником або виготовлених Виконавцем на запит Замовника (далі по тексту - інформація).

Пунктом 2.1. Договору сторони визначили, що обсяг, терміни та інші умови надання послуг Замовник встановлює самостійно у листі-замовлені або іншим чином із дотриманням вимог цього договору.

Відповідно до пункту 2.2 Договору лист-замовлення на надання послуг надсилається в електронному вигляді тільки відповідальними особами від Замовника відповідальним особам від Виконавця, що вказані у пункті 2.3 цього договору.

У пункті 2.3 Договору відповідальним представником від Виконавця визначений Трубаєв Ігор Володимирович (із зазначенням номеру телефону та електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Відповідно до пункту 2.5 Договору Виконавець починає надання послуг після оплати Замовником вартості послуг з урахуванням умов оплати, вказаних у рахунках Виконавця, після погодження Замовником макета публікації, рекламних або інформаційних матеріалів (за необхідністю). Необхідність погодження макета вказується Замовником в листі-замовленні.

Фактом погодження є одержання на електронну адресу відповідального представника Виконавця листа з текстом "Погоджено" з електронної адреси відповідальної особи Замовника.

Згідно пункту 2.8 Договору, послуги Виконавця вважаються наданими, а зобов`язання виконаними після розміщення та оприлюднення інформації у ЗМІ.

Згідно пункту 2.9 Договору, для підтвердження факту розміщення інформації Замовника у друкованих ЗМІ Виконавець зобов`язаний передати йому один примірник друкованого видання на кожну розміщену інформацію.

Для підтвердження факту розміщення інформації Замовника у інтернет виданнях Виконавець зобов`язаний надіслати на електронні адреси Замовника електронні посилання на розміщену у ЗМІ інформацію.

Для підтвердження факту розміщення інформації Замовника на радіо або телеканалах Виконавець зобов`язаний надіслати на електронні адреси Замовника інформацію про дату і час виходу інформації в теле- або радіо- ефірі.

Відповідно до пункту 2.10 Договору, замовник посвідчує надані Виконавцем послуги по акту прийому-передачі, підписаному уповноваженими представниками Сторін по факту надання послуг, підтвердженому у порядку вказаному в п. 2.9. цього договору.

Акт прийому-передачі наданих послуг складається Виконавцем у 2 (двох) примірниках і направляється Замовнику на адресу, зазначену у розділі 8 цього Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору порядок оплати залежить від обраних замовником ЗМІ для розміщення інформації і погоджується Сторонами окремо по кожному листу - замовленню, але в будь-якому разі передплата становить не менше 50% від загальної вартості послуг, вказаної у рахунку.

Відповідно до п. 3.3 Договору, сторони узгодили порядок погодження Сторонами вартості і порядку оплати: виконавець надсилає замовнику рахунок для оплати послуг, в якому вказуються перелік послуг згідно листа-замовлення, вартість та порядок оплати послуг, а замовник погоджує об`єм, вартість і порядок оплати послуг, вказаних у рахунку шляхом направлення виконавцю письмового повідомлення, підписаного відповідальною особою замовника, за допомогою факсимільного зв`язку або електронною поштою з електронної адреси однієї з відповідальних осіб Замовника, вказаних у п. 2.3 цього договору.

Згідно п. 3.6 Договору, у випадку розторгнення цього договору у відповідності до п. 7.3. цього договору Виконавець зобов`язаний повернути грошову суму, одержану у порядку передплати протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту одержання повідомлення Замовника про розторгнення договору.

Відповідно до пункту 7.1 Договору, договір набирає чинності з дати підписання та діє до 28.02.2020 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Згідно пункту 7.3 Договору, у випадку, якщо Виконавець своєчасно не почав надання послуг або не надав їх в термін, передбачений цим договором, Замовник має право розторгнути цей договір і вимагати відшкодування збитків.

Згідно пункту 7.4 Договору, припинення дії цього договору за бажанням однієї сторони можливе після того, як зацікавлена сторона за 10 (десять) календарних днів повідомить у письмовій формі іншу сторону про свій намір припинити дію цього Договору.

Як стверджує позивач, відповідно до порядку, визначеного Договором, 14.08.2019 Сторонами було узгоджено розміщення інформаційного матеріалу (статті) в інтернет-виданнях та соціальній інтернет-мережі, на підтвердження чого надав скріншот статті, яка була розміщена на сайті ПрАТ Запоріжтрансформатор і підлягала подальшому розміщенню в інтернет-виданнях та соціальній інтернет- мережі.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Нью Діджитал Медіа надало ПрАТ Запоріжтрансформатор рахунок № 103 від 14.08.2019 на суму 45 000,00 грн., який містить посилання на договір про надання послуг № DР003919 від 20.03.2019 року, а в тексті якого визначені інтернет-видання та соціальна інтернет-мережа, в яких Виконавець мав розмістити інформаційний матеріал (статтю), а також вартість її розміщення на сайті кожного інтернет-ресурсу.

Як свідчать матеріали справи, 15.08.2019 ПрАТ Запоріжтрансформатор згідно вищезазначеного рахунку сплатив на користь ТОВ Нью Діджитал Медіа 50% від загальної вартості узгоджених послуг у сумі 22 500,00 грн. (платіжне доручення № 3867 від 15.08.2019).

20.08.2019 на електронну адресу Трубаєва І.В. (який відповідно до п. 2.3 Договору є відповідальним представником від Виконавця) з електронної адреси відповідального представника від Замовника, якою за зазначеним пунктом Договору визначена Павлова О.О., повторно надісланий лист-замовлення, який містив інтернет- адресу інформаційного матеріалу (статті), а також перелік інтернет-ресурсів, та дату розміщення зазначеного інформаційного матеріалу на інтернет-сторінках наведених ресурсів, на підтвердження чого позивач надав скріншот листа-замовлення.

Як зазначає позивач, відповідач не надав послуги щодо розміщення статті на сайтах визначених інтернет-ресурів.

Позивач 10.09.2019 звернувся до відповідача з листом №1/05-к-0909 від 09.09.2019, яким повідомив Позивача про розірвання (розторгнення) договору про надання послуг № DР003919 від 20.03.2019 внаслідок порушення ТОВ Нью Діджитал Медіа своїх зобов`язань за цим Договором (не надання послуг у термін передбачений Договором, рахунком № 103 від 14.08.2019 та листом-замовленням від 20.08.2019) та вимагав повернути грошові кошти, що були сплачені на користь ТОВ Нью Діджитал Медіа в сумі 22 500,00 грн. на поточний рахунок ПрАТ Запоріжтрансформатор .

Вказаного листа Відповідач отримав 19.09.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

В матеріалах справи наявні гарантійні листи ТОВ Нью Діджитал Медіа від 11.03.2020 № 2 та від 26.05.2020 № 5 за якими відповідач гарантував повернення отриманої згідно платіжного доручення № 3867 від 15.08.2019 суми у розмірі 22 500 грн. відповідно до 03.04.2020 та до 15.06.2020. надісланими на електронну пошту Позивача. Зазначені листи, як зазначає позивач, були надіслані на електронну адресу останнього.

У зв`язку з тим, що відповідач не повернув грошову суму в розмірі 22 500,00 грн., отриману від замовника на підставі рахунку № 103 від 14.08.2019, позивач нарахував 3% річних від суми заборгованості у розмірі 734,18 грн. та 520,36 грн. втрат від інфляції.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання ( неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. ( ст. 525 ЦК України ).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що визначені договором.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаного договору позивачем були перераховані відповідачу грошові кошти у якості попередньої оплати у сумі 22500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3867 від 15.08.2019.

У свою чергу, матеріали справи не містять доказів надання послуг відповідачем ані після здійснення позивачем 50 % передплати від загальної вартості послуг, вказаної у сформованому відповідачем рахунку на оплату, ані після повторного надсилання позивачем на електронну адресу відповідача листа замовлення, в якому зазначено строк виконання (надання) відповідачем своїх зобов`язань (послуг).

У зв`язку з тим, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором, позивач звернувся до відповідача з повідомленням-вимогою від 25.09.2020 про розірвання (розторгнення) договору.

Згідно ч.1 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (постанова Верховного Суду України від 11.10.2017 № 6-1449цс17).

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження оскільки самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Як слідує з п. 7.3 Договору, сторони погодили можливість розторгнення (розірвання) договору Замовником в односторонньому порядку, якщо Виконавець своєчасно не почав надання послуг або не надав їх в термін, передбачений договором.

Таким чином, як свідчать матеріали справи, позивач скористався своїм правом, наданим йому законом та Договором на відмову від цього договору, і така одностороння відмова від договору не потребує узгодження з відповідачем, а отже, на час розгляду даної справи договір є розірваним у односторонньому порядку, і в матеріалах справи не вбачається наявності спору між сторонами справи щодо розірвання спірного договору.

Отже, зважаючи на те, що спірний договір правомірно розірваний в односторонньому порядку, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині розірвання договору про надання послуг № DP003919 від 20.03.2019 не підлягають задоволенню.

Разом з тим, та обставина, що договір є розвірваний в односторонньому порядку не впливає на обов`язок відповідача повернути попередню оплату на вимогу позивача від 10.09.2019 року.

Крім того, п. 3.6. Договору узгоджено сторонами, що у випадку розторгнення цього договору у відповідності до п. 7.3. цього договору Виконавець зобов`язаний повернути грошову суму, одержану у порядку передплати протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту одержання повідомлення Замовника про розторгнення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували повернення сплаченої суми попередньої оплати в розмірі 22 500,00 грн. не надав та доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовна вимога позивача щодо стягнення 22 500,00 грн. попередньої оплати є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що він є вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 734,18 грн. - 3% річних та 520,36 грн. втрат від інфляції.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розподіляються пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НЬЮ ДІДЖИТАЛ МЕДІА (вул. Робоча, буд. 66, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 39841949) на користь Приватного акціонерного товариства Запоріжтрансформатор (Дніпровське шосе, 3, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 00213428) 22 500, грн. попередньої оплати, 734,18 грн. -3% річних, 520,36 грн. втрат від інфляції та 2102,00 компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Дата складання повного тексту рішення - 28.01.2021

Суддя В.П.Ярошенко