Ухвала

від 28.01.2021 по справі 120/3888/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

28 січня 2021 р. Справа № 120/3888/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом Фермерського господарства "Дажбог-Г" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Фермерського господарства "Дажбог-Г" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду 31.01.2020 адміністративний позов задоволено.

Вказане рішення набрало законної сили 01.09.2020.

26.01.2021 на адресу суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення від 31.01.2020, шляхом зобов`язання Державної податкової служби України у встановлений судом строк подати звіт про виконання судового рішення. Обґрунтовуючи подану заяву, представник позивача зазначив, що рішення суду від 31.01.2020 набрало законної сили 01.09.2020. Проте, станом на дату подання даної заяви, ДПС України не зареєструвало податкову накладу Фермерського господарства "Дажбог-Г" від 01.08.2019 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене, представник позивача просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 31.01.2020 шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Визначаючись стосовно поданої заяви, суд виходить із наступного.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Варто зазначити, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 КАС України.

Відповідно до частини першої згаданої процесуальної норми суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).

Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просив заявник, є правом суду, а не обов`язком, яке не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, аналіз положень ст. 382 КАС України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.

В даному ж випадку, представником позивача не наведено жодних аргументів щодо необхідності вжиття таких процесуальних заходів у вигляді встановлення судового контролю.

Водночас, суд наголошує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

У свою чергу, варто звернути увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Так, пп. 15.16 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд видає виконавчі документи в паперовій формі.

Відповідно до пп. 18.1 п. 18 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно КП "ДСС" вбачається, що заяв про видачу виконавчого листа у цій справі на адресу суду не надходило, а відтак, виконавчий лист у справі №120/3888/19-а не видавався.

Відтак, судом встановлено, що позивачем не вичерпано загальний порядок виконання судового рішення.

Зважаючи на викладені обставини, суд зауважує, що представником позивача не наведено аргументів та не надано доказів, які б свідчили про ухилення відповідача від виконання судового рішення та необхідність, у зв`язку з цим, застосування положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 370, 372, 373, 382 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви представника Фермерського господарства "Дажбог-Г" про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Комар Павло Анатолійович